Ухвала суду № 137032589, 02.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі

02 червня 2026 року Справа № 520/11897/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРЕНЕРГОКОМ" (61012, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Конторська, 2, код ЄДРПОУ 40261958) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МИРЕНЕРГОКОМ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00555090704 від 11.12.2025 року (за формою «В4»);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00555160704 від 11.12.2025 року (за формою «ПС»).

Також позивач просив поновити йому строк на звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі. Повідомлено, що питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, - поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, будуть вирішені судом під час розгляду справи після встановлення відповідних фактичних обставин та надання відповідачем витребуваних судом доказів.

Відповідачем 29.05.2026 через систему «Електронний суд» подано заяву про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що в наданих до позовної заяви додатках, міститься рішення ДПС від 16.02.2026 №3891/6/99-00-06-01-03-06, а також квитанції з АТ «УКРПОШТА», список рекомендованих листів з ДПС, згідно з яких вбачається, що рішення ДПС було відправлено засобами поштового зв`язку 16.02.2026 (у списку АТ «УКРПОШТА» в графі «особливі відмітки» проставлена дата та номер рішення ДПС). Окрім того, у списку у графі «№ відправлення» вказаний штрих код R067102349838, який вказаний на конверті від ДПС з відміткою «повернуто за закінченням терміну зберігання». Окрім того, сам позивач надав запит ДПС України від 16.03.2026 №8605/6/99-00-06-01-03-06 до АТ «УКРПОШТА» для з`ясування причин повернення рішення ДПС. У відповідь на запит ДПС, АТ «УКРПОШТА» надали інформацію, що рекомендований лист з рішенням ДПС України не був вручений адресату і повернений ДПС України як відправнику за закінченням строку зберігання. Згідно листа АТ УКРПОШТА, рішення ДПС вважається врученим 11.03.2026. ТОВ Миренергоком звернувся до суду з позовною заявою 11.05.2026. Згідно 56.19. Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Позивач пропустив строк оскарження, у зв`язку з чим його позовна не підлягає розгляду, згідно п.3 ст.124 КАС України, п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поряд з цим суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Предметом оскарження у цій справі є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00555090704 від 11.12.2025 року (за формою «В4») та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00555160704 від 11.12.2025 року (за формою «ПС»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі №500/2276/24 вирішувала питання визначення строку звернення до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та за наслідками аналізу норм Податкового кодексу України у взаємозв`язку з нормами КАС виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до матеріалів справи, позивач 22.01.2026 звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 11.12.2025 року №00555090704, від 11.12.2025 року №00555160704.

Рішенням Державної податкової служби України №3891/6/99-00-06-01-03-06 від 16.02.2026 залишено без змін ППР ГУ ДПС у Харківській області від 11.12.2025 №00555090704, №00555160704, а скаргу без задоволення.

Таким чином, позивачем застосовано процедуру досудового адміністративного оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення становить один місяць і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Обґрунтовуючи пропуск звернення до суду з позовною заявою позивач зазначає, що йому не надходило і він не отримував від ДПС України жодної поштової кореспонденції засобами поштового зв`язку. Так само позивач не отримував від ДПС України жодних електронних повідомлень засобами електронного зв`язку, зокрема у приватній частині (особистому кабінеті) Електронного кабінету платника податків, що підтверджуються відповідним скріншотом з Електронного кабінету. Вперше про існування та зміст рішення ДПС України за результатами розгляду скарги позивач дізнався тільки 10 квітня 2026 року, коли отримав у відповідь на адвокатський запит лист ДПС України № 9185/6/99-00-06-02-02-06 від 10.04.2026 року, до якого була долучена копія рішення за результатами розгляду скарги. Отже, позивач вважає, що саме з 10.04.2026 року, тобто з дня отримання рішення ДПС України вперше, почав свій перебіг місячний строк, встановлений у п. 56.19 ст. 56 ПК України та ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), для звернення до суду з цим позовом про оскарження Оскаржуваних ППР.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

За приписами підпункту 70.2.4 пункту 70.2 статті 70 Податкового кодексу України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення вноситься інформація про місце проживання.

Згідно з пунктом 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику), (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України).

Зазначена норма кореспондується із абзацом третім пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З положення наведених норм чинного законодавства вбачається, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків (за зареєстрованим місцем проживання) вважається врученим у тому числі і у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.

Верховний Суд у постановах від 12.02.2020 у справі №826/17798/18, від 23.09.2021 у справі №640/8096/19 вказав, що враховуючи викладені вище обставини, аналізуючи норми чинного законодавства та використовуючи логічно-змістовне тлумачення пункту 56.18 статті 56, пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Також слід зазначити, що Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18 вказано, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У постанові від 09.10.2018 у справі №820/1864/17 Верховний Суд наголосив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

До аналогійних висновків дійшов Верховний Суд і у постанові від 08.08.2024 у справі №440/18128/21.

У постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

У цій же постанові Судова палата зробила висновок, що обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків кореспонденції у спосіб, визначений статтями 42, 58 ПК України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції.

За наявними матеріалами справи рішення Державної податкової служби України №3891/6/99-00-06-01-03-06 від 16.02.2026 направлено 16.02.2026 на податкову адресу позивача рекомендованим R067102349838 листом засобами поштового зв`язку АТ «УКПОШТА» з повідомленням про вручення.

Рекомендоване відправлення R067102349838 повернуто відправнику 07.03.2026 за закінченням встановлено терміну зберігання, що підтверджено листом АТ «УКПОШТА» №8281/6 від 17.03.2026.

Доказів повідомлення позивачем про зміну податкової адреси матеріали справи не містять.

У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають та відносини між ними регулюють Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила № 270).

Відповідно до пункту 73 Правил № 270 інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку.

Пунктом 86 Правил № 270 передбачено, що у разі коли адресата (одержувача) неможливо поінформувати про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним відправником у поштовій адресі, або шляхом надсилання повідомлення технічними засобами, визначеними оператором поштового зв`язку, до його абонентської поштової скриньки (у разі її наявності) вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод (пункт 101 Правил № 270).

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження не повертати (пункт 102 Правил № 270).

Невручені одержувачам або відправникам поштові відправлення, поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку протягом строку, визначеного цими Правилами. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - такими, що не виплачені. Невручені поштові відправлення, невиплачені поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку до закінчення строку, встановленого оператором поштового зв`язку, але не менше одного місяця (абз. 4 пункту 104 Правил № 270).

Протягом зазначеного строку відправник/адресат (одержувач) може звернутися до оператора поштового зв`язку щодо одержання такого поштового відправлення, коштів за таким поштовим переказом.

З урахуванням цих норм Верховний Суд у постанові від 5 березня 2026 року у справі №120/12990/25 зазначив, що Правила № 270 передбачають, що працівниками поштового зв`язку мало бути поінформовано про надходження реєстрованого поштового відправлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним відправником у поштовій адресі, або шляхом надсилання повідомлення технічними засобами, визначеними оператором поштового зв`язку. Лише у разі, якщо адресата (одержувача) неможливо поінформувати про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним відправником у поштовій адресі, або шляхом надсилання повідомлення технічними засобами, визначеними оператором поштового зв`язку, до його абонентської поштової скриньки (у разі її наявності) вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

У цій постанові Верховний Суд також підкреслив, що рекомендоване поштове відправлення зберігається об`єктом поштового зв`язку місця призначення, забезпечуючи тим самим адресату можливість отримати таке поштове відправлення на підставі вищевказаного повідомлення. Після спливу встановленого строку зберігання поштове відправлення повертається відправнику.

З урахуванням наведеного, рішення Державної податкової служби України №3891/6/99-00-06-01-03-06 від 16.02.2026, ухвалене за процедурою адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 11.12.2025 року №00555090704, від 11.12.2025 року №00555160704 вважається врученим позивачу 07.03.2026.

Отже, строк звернення до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 11.12.2025 року №00555090704, від 11.12.2025 року №00555160704 розпочав свій відлік з 07.03.2026 та закінчився 07.04.2026.

Отримання позивачем відповіді на адвокатський запит у формі листа ДПС України №9185/6/99-00-06-02-02-06 від 10.04.2026 року лише свідчить про початок вчинення позивачем активних дій щодо реалізації свого права на судове оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 11.12.2025 року №00555090704, від 11.12.2025 року №00555160704 та не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку. Пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку.

Позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 11.12.2025 року №00555090704, від 11.12.2025 року №00555160704 позивач подав до суду 12.05.2026 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 11.06.2026), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Щодо посилань позивача, що з 31 жовтня 2025 року і по сьогодні директор ТОВ «МИРЕНЕРГОКОМ» проходить строкову військову службу. Дата відбуття на військову службу директора Товариства припадає на період проведення Перевірки, а Акт перевірки та Оскаржувані ППР були складені (винесені) вже після початку несення директором Товариства військової служби у ЗСУ, суд зазначає наступне.

Судом враховано, що з наявних матеріалів справи, судом не встановлено, що позивачем визначено особу, яка б виконувала обов`язки директора підприємства на час його відсутності, зважаючи на те, що робота підприємства тривала.

Долучені до позовної заяви докази, не свідчать про об`єктивну неможливість позивача забезпечити своєчасне звернення до суду з відповідним позовом, адже керівництво ТОВ «МИРЕНЕРГОКОМ» не позбавлене можливості уповноважити відповідного представника на підготовку позовної заяви чи укласти з адвокатом договір на надання правничої допомоги одразу після отримання оскаржуваних рішень.

В свою чергу, неналежна організація процесу із оскарження податкового повідомлення-рішення з боку відповідальних осіб позивача, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Позивач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання позовної заяви.

Враховуючи наведене, позивач не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого кодексом строку, які б можна було врахувати для поновлення строку звернення до суду, а отже суд доходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку.

Розглядаючи можливість залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3-4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В свою чергу, ч. 1 ст. 123 КАС України встановлює право позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням поважних причин та наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.

На підставі викладеного та керуючись ст. 123, ст. 240, ст. 241, ст. 243, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРЕНЕРГОКОМ" про поновлення строку на звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРЕНЕРГОКОМ" (61012, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Конторська, 2, код ЄДРПОУ 40261958) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху після відкриття провадження у справі.

Надати позивачу термін десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до ч.3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Ю.О. Супрун