Рішення № 137032395, 01.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 р. Справа № 520/2349/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" до Київської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06.01.2026 №UA100230/2026/000002/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000005;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06.01.2026 № UA100230/2026/000001/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000004.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів від 06.01.2026 №UA100230/2026/000002/1, від 06.01.2026 № UA100230/2026/000001/1 та картки відмови №UA100230/2026/000005, №UA100230/2026/000004 прийняті Київською митницею, є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідач під час їх прийняття не довів наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 Митного кодексу України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, а також не виконав обов`язку доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 Митного кодексу України.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, без виклику сторін в судове засідання, та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів.

Представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що при прийнятті митницею оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митного органу інформацію, яка міститься в ціновій базі ЄАІС про подібний товар, який вже ввозився на виконання зовнішньоекономічного договору; подані до митного оформлення документи відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за цей товар. Вказане в сукупності, на думку митного органу, свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим просить суд відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" та нерезидентом компанією Shouguang Yaobang Imp. &Exp Industry Co., LTD (Китай) (продавець) укладено контракт №1-17 CN від 03.01.2017, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного контракту. Найменування, асортимент та кількість товару визначається згідно інвойсу на базі проформи-фактури, які є невід`ємними додатками до контракту.

Відповідно до умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту позивачем придбано у компанії Shouguang Yaobang Imp.& Exp Industry Co., LTD - 1) дзеркала скляні без рам: mirror 2х1830х1220мм., 190 шт., 5090,33 м2. 2) скло витягнуте листове без поглинального відбивального або невідбивального шарів, без додаткової обробки та без поліровки, незабарвлене, прозоре з необробленими краями для використання в обрамленні рам для картин: скло товщина 2мм, розмір: 914*1220 мм. -4817,15 м2 (360 шт.).

05.01.2026 позивачем для здійснення митного оформлення вказаного товару подано до Київської митниці:

1) митну декларацію № 26UA100230400116U0, за якою заявлено митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору (операції) 448 873, 69 грн.: ціна товару 8 908,07 доларів США та транспортні витрати 72 114 грн.

2) митну декларацію № 26UA100230400114U1, за якою заявлено митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору (операції) 322 710,94 грн.: ціна товару 5 925,09 доларів США та транспортні витрати 72 114 грн.

Разом із митними деклараціями позивачем було надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару, а саме:

1) по митній декларації № 26UA100230400116U0: Пакувальний лист (Packing list): пакувальний до інв. №SGYBZY2509 від 07.10.2025; Рахунок-фактура (Commercial invoice): SGYBZY250905 від 07.10.2025; Коносамент (Bill of lading): BW25090931B від 11.10.2025; Автотранспортна накладна (Road consignment note): 485346/1 від 29.12.2025; Проформа-інвойс: SGYBZY250905 від 05.09.2025; Платіжні інструкції: № 110 від 12.08.2025, № 114 від 09.09.2025, № 116 від 18.09.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг: LS-4705077 від 18.12.2025; Довідка про транспортні витрати: 485346-1 від 18.12.2025;Прейскурант (прайс-лист) виробника товару: від 19.08.2025; Додаткова угода №1 від 19.04.2025; Договір про надання послуг митного брокера: 02-11/2023 від 06.11.2023; Договір про транспортно-експедиторське обслуговування: 0106-24 від 01.06.2024; Контракт: 1-17 CN від 03.01.2017; Доповнення до Контракту: Додаткова угода №1 від 10.07.2017; Додаткова угода №2 від 01.10.2019; Додаткова угода №3 від 28.12.2020; Додаткова угода №4 від 05.01.2022; Додаткова угода №5 від 14.11.2022; Додаткова угода №6 від 29.11.2022; Додаткова угода №7 від 02.12.2022; Додаткова угода №8 від 29.12.2022; Додаткова угода №9 від 02.06.2023; Додаткова угода №10 від 26.09.2023; Додаткова угода №1/25 від 10.01.2025; Додаткова угода №2/25 від 26.05.2025; Додаткова угода №3/25 від 29.07.2025; Електронний сертифікат про походження товару: 25C3707A0964/00102 від 29.10.2025; Копія митної декларації країни відправлення: 431020250000246247 від 11.10.2025;

2) по митній декларації № 26UA100230400114U1: Пакувальний лист (Рacking list): пакувальний до інв.№SGYBZY2508 від 07.10.2025; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice): SGYBZY250811, 07.10.2025; Коносамент (Bill of lading): BW25090931A від 11.10.2025; Автотранспортна накладна (Road consignment note): 485346/2 від 29.12.2025; Проформа-інвойс: SGYBZY250811 від 11.08.2025 платіжна інструкція: 110 від 12.08.2025; платіжна інструкція: 114 від 09.09.2025; платіжна інструкція: 116 від 18.09.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг: LS-4705078 від 18.12.2025; Довідка про транспортні витрати: 485346 від 18.12.2025; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару: від 9.08.2025; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту: Додаткова угода №1 від 10.07.2017, Додаткова угода N№1/25 від 10.01.2025, Додаткова угода №10 від 26.09.2023, Додаткова угода №2 від 01.10.2019, Додаткова угода N2/25 від 26.05.2025, Додаткова угода №3 від 28.12.2020, Додаткова угода N3/25 від 29.07.2025, Додаткова угода №4 від 05.01.2022, Додаткова угода №5 від 14.11.2022, Додаткова угода №6 від 29.11.2022, Додаткова угода №7 від 02.12.2022, Додаткова угода №8 від 29.12.2022, Додаткова угода №9 від 02.06.2023; Контракт: 1-17 CN від 03.01.2017; Додаткова угода №1 від 19.04.2025; Договір про надання послуг митного брокера: 02-11/2023 від 06.11.2023; Договір про транспортно-експедиторське обслуговування: 0106-24 від 01.06.2024; Електронний сертифікат про непреференційне походження товару: 25C3707A0964/00101 від 29.10.2025; Копія митної декларації країни відправлення: 431020250000246247 від 11.10.2025.

За результатом розгляду вказаних митних декларацій відповідач прийняв, зокрема, рішення про коригування митної вартості товарів від 06.01.2026 №UA100230/2026/000002/1, в якому було зазначено наступне:

- відповідно до інформації щодо здійснення оплати за товар вказаної у п.3 зовнішньоекономічного договору (контракту), зазначеному в 44 графі електронної митної декларації від 05.01.2026 № 26UA100230400116U0, а саме №1-17 CN від 03.01.2017 має бути 100% передоплата. В наданих до митного оформлення платіжних документах від 12.08.2025 № 110, від 09.09.2025 № 114, від 18.09.2025 № 116, неможливо перевірити чи здійснена повна оплата за товар, відповідно до рахунку фактури (інвойсу) від 07.10.2025 №SGYBZY250905, а саме вказане в графі 44 платіжне доручення 12.08.2025 № 110 стосується іншого товару, за іншим рахунком фактурою (інвойсу), платіжне доручення від 18.09.2025 № 116, стосується оплати за товари за двома рахунками фактурами, що не дає можливості визначити фактичну сплачену суму за рахунком фактурою (інвойсом) від 07.10.2025 №SGYBZY250905;

- згідно умов продажу зазначених в проформі інвойс від 05.09.2025 № SGYBZY250905, а саме пункт 6 breakage claims in excess 5% on the whole consignment during the offloading process should be reported to Insurance Company (претензії щодо поломки більше 5 відсотків від всієї партії товару в процесі завантаження, повинні бути повідомлені страховій компанії) пункт 8 The buyers should buy insurance by themselves before shipment on FOB, CNF clause (покупець повинен самостійно придбати страховий поліс перед відправкою на умовах FOB, CNF.). Таким чином передбачено наявність страхового поліса. Зазначені документи до митного оформлення не надано;

- в наданій копії митної декларації країни відправлення від 11.10.2025 №431020250000246247 в графі номер контракту/угоди зазначено номер SGYBZY250811/SGYBZY250905, що не відповідає зовнішньоекономічному договору (контракту), зазначеному в 44 графі електронної митної декларації від 05.01.2026 № 26UA100230400116U0, а саме №1-17 CN від 03.01.2017;

- у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

Також відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000005.

Також відповідач прийняв, рішення про коригування митної вартості товарів від 06.01.2026 №UA100230/2026/000001/1, в якому було зазначено наступне:

- згідно умов продажу зазначених в проформі інвойс від 11.08.2025 № SGYBZY250811, а саме пункт 6 breakage claims in excess 5% on the whole consignment during the offloading process should be reported to Insurance Comтрапу (претензії щодо поломки більше 5 відсотків від всієї партії товару в процесі завантаження, повинні бути повідомлені страховій компанії) пункт 8 The buyers should buy insurance by themselves before shipment on FOB, CNF clause (покупець повинен самостійно придбати страховий поліс перед відправкою на умовах FOB, CNF.). Таким чином передбачено наявність страхового поліса. Зазначені документи до митного оформлення не надано;

- в наданій копії митної декларації країни відправлення від 11.10.2025 №431020250000246247 в графі номер контракту угоди зазначено номер SGYBZY250811/SGYBZY250905 що не відповідає зовнішньоекономічному договору (контракту) зазначеному в 44 графі електронної митної декларації від 05.01.2026 № 26UA10023040011401, а саме №1-17 від 03.01.2017;

- код товару в наданій копій митної декларації країни відправлення від 11.10.2025 № 431020250000246247 не відповідає інформації розміщеній на сайті http://stats.customs.gov.cn/indexEn;

- у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

Також відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000004.

В результаті митним органом визначено митну вартість імпортованого товару із застосуванням резервного методу - джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару:

1) за митною декларацією № 26UA100230400116U0: митна декларація від 17.07.2025 № 25UA100230015390U0 (товар №2) (вартість товару «Дзеркала скляні без рам: mirror 2х1220х1830мм., 180шт.,4420,55м2., Для потреб власного виробництва. Виробник: SHOUGUANG YAOBANG IMP.&EXP.INDUSTRY CO., LTD. Країна виробництва CN. (Китай), вартість згідно джерела інформації 1,036 дол. США/кг.

2) за митно декларацією № 26UA100230400114U1: митна декларація від 18.04.2025 № 25UA10023000790306 (вартість товару «Скло витягнуте листове без поглинального відбивального або невідбивального шарів, без додаткової обробки та без поліровки, незабарвлене, прозоре з необробленими краями для використання в обрамленні рам для картин товщ. 2,0 мм, розміром: 914*1220мм. -4415,72м2. Виробник: SHOUGUANG YAOBANG IMP.&EXP.INDUSTRY CO., LTD. Країна виробництва СМ. Торгівельна марка нема даних., вартість згідно джерела інформації 0,9443 дол. США/кг (4,4908 дол. США/м2).

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО Інспектор).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, вартості.

Згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1.

При цьому статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.

Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ; порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення Інспектор.

При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.

Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення документів правомірно зумовили початок процедури митних консультацій.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ.

Оцінюючи підстави для прийняття оскаржуваних рішень, суд встановив таке.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару контролюючий орган вказав, зокрема, що відповідно до інформації щодо здійснення оплати за товар вказаної у п.3 зовнішньоекономічного договору (контракту), зазначеному в 44 графі електронної митної декларації від 05.01.2026 № 26UA100230400116U0, а саме №1-17 CN від 03.01.2017 має бути 100% передоплата. В наданих до митного оформлення платіжних документах від 12.08.2025 № 110, від 09.09.2025 № 114, від 18.09.2025 № 116, неможливо перевірити чи здійснена повна оплата за товар, відповідно до рахунку фактури (інвойсу) від 07.10.2025 №SGYBZY250905, а саме вказане в графі 44 платіжне доручення 12.08.2025 № 110 стосується іншого товару, за іншим рахунком фактурою (інвойсу), платіжне доручення від 18.09.2025 № 116, стосується оплати за товари за двома рахунками фактурами, що не дає можливості визначити фактичну сплачену суму за рахунком фактурою (інвойсом) від 07.10.2025 №SGYBZY250905.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість товару, який ввозився за митною декларацією №26UA100230400116U0, складає 8 908,07 доларів США. Оплата товару здійснювалася на підставі проформи-інвойса № SGYBZY250905 від 05.09.2025 та комерційного інвойсу №SGYBZY250905 від 07.10.2025.

З митної декларації країни відправлення №431020250000246247 від 11.10.2025 вбачається, що з Китайської народної республіки експортується в Україну 2 види товару скло і дзеркало по двом інвойсам - SGYBZY250905 та SGYBZY250811. Вартість скла 5 925,09 доларів США, а вартість дзеркала 8 908,07 доларів США. Вартість скла і дзеркала разом склала 14 833,16 доларів США.

Позивачем разом з митною декларацією було подано до митного органу, зокрема платіжні інструкції в іноземній валюті: № 110 від 12.08.2025, № 114 від 09.09.2025, № 116 від 18.09.2025, а також копію митної декларації країни відправлення № 431020250000246247 від 11.10.2025.

У призначені платежу у платіжній інструкції в іноземні валюті №110 від 12.08.2025 зазначено: інвойс SGYBZY250811 від 11.08.2025. За цією платіжною інструкцією сплачено 1777,53 долари США.

У призначені платежу у платіжній інструкції в іноземні валюті №114 від 09.09.2025 зазначено: інвойс SGYBZY250905 від 05.09.2025. За цією платіжною інструкцією сплачено 2672,42 долари США.

У призначені платежу у платіжній інструкції в іноземні валюті №116 від 18.09.2025 зазначено: інвойс SGYBZY250905 від 05.09.2025 та інвойс SGYBZY250811 від 11.08.2025. За цією платіжною інструкцією сплачено 10 383,21 долари США.

З митної декларації країни відправлення № 431020250000246247 від 11.10.2025 вбачається, що експорт до України здійснювався за двома інвойсами SGYBZY250905 та SGYBZY250811, а загальна вартість скла та дзеркал становить 14 833,16 доларів США. Саме цю суму позивачем фактично сплачено, що повністю кореспондує з призначенням платежів у поданих платіжних документах.

Отже, твердження відповідача про неможливість перевірки повної оплати товару є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи. Подані позивачем до митного оформлення платіжні інструкції в сукупності підтверджують здійснення 100% передоплати за товар відповідно до умов зовнішньоекономічного договору та виставлених інвойсів.

Стосовно тверджень відповідача: згідно умов продажу зазначених в проформі інвойс від 05.09.2025 № SGYBZY250905, а саме пункт 6 breakage claims in excess 5% on the whole consignment during the offloading process should be reported to Insurance Company (претензії щодо поломки більше 5 відсотків від всієї партії товару в процесі завантаження, повинні бути повідомлені страховій компанії) пункт 8 The buyers should buy insurance by themselves before shipment on FOB, CNF clause (покупець повинен самостійно придбати страховий поліс перед відправкою на умовах FOB, CNF.). Таким чином передбачено наявність страхового поліса. Зазначені документи до митного оформлення не надано.

Позивач у позовній заяві зазначив, що вказаний пункт 8 the buyers chould buy insurance by themselves before shipment on FOB, CNF clause (покупець повинен самостійно придбати страховий поліс перед відправкою на умовах FOB, CNF) лише свідчить про те, що відповідальність за страхування покладається на покупця, однак цей пункт не має зобов`язального характеру, тобто він не покладає зобов`язання на Позивача здійснювати страхування товару.

Позивачем зазначено, що не здійснювалося страхування вантажу, тож вимога про надання документів про страхування є протиправною.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що умови, зазначені у проформі-інвойсі щодо можливості або покладення відповідальності за здійснення страхування на покупця, самі по собі не свідчать про обов`язковість укладення договору страхування у кожному конкретному випадку поставки. За відсутності доказів фактичного здійснення страхування вантажу та сплати страхових платежів, вимога митного органу про обов`язкове подання страхових документів не може ґрунтуватися виключно на наведених положеннях проформи-інвойс.

Також відповідач зазначив, що в наданій копії митної декларації країни відправлення від 11.10.2025 № 431020250000246247 в графі номер контракту/угоди зазначено номер SGYBZY250811/SGYBZY250905, що не відповідає зовнішньоекономічному договору (контракту), зазначеному в 44 графі електронної митної декларації від 05.01.2026 №26UA100230400116U0, а саме №1-17 CN від 03.01.2017.

Так, суд зазначає, що номер SGYBZY250811/SGYBZY250905 це номери інвойсів, тобто з митної декларації країни відправлення можна ідентифікувати, якого саме товару вона стосується.

Відповідно, експортна декларація країни відправлення складається у відповідності до правил країни експортера, у даному випадку законодавства Китайської народної республіки, а відтак позивач жодним чином на вказаний факт впливати не може.

Щодо тверджень відповідача, що у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

Посилання та використання норм ст. VII ГАТТ в даному випадку судом не приймається, як належне обґрунтування правової позиції, оскільки здорова конкуренція передбачає тенденцію до пошуку найдешевших пропозицій на подібні або аналогічні товари.

Крім того в Примітках та Додаткових положеннях до статті VII ГАТТ чітко вказано, що вартість імпортованого товару може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, що сплачена або підлягає сплаті, крім того будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, якшо додаткових витрат, окрім транспортувальних, немає - то процедура визначення та перевірки митної вартості базується на складових по фактурній вартості та транспортній вартості і саме така вартість є «дійсною».

Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 р. у справі № 820/9195/15 і від 28.08.2018 р. у справі № 810/3879/17 зазначив: «Сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку».

Отже, враховуючи зазначене, відповідні твердження відповідача є необґрунтованими та не можуть бути підставою для відмови у митному оформленні та коригування митної вартості.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Досліджуючи аргументи учасників справи щодо виявлених розбіжностей, суд зазначає, що виявлення розбіжностей у наданих до митного оформлення документів має наслідком початок процедури митних консультацій, утім, якщо внаслідок ретельної перевірки числових значень складових митної вартості перевірки митним органом не буде виявлено недоліків стосовно визначення митної вартості товарів за ціною контракту, рішення про коригування митної вартості не приймається.

Існування у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти необхідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п`ятої ст. 54, ст.58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

В означеному контексті суд враховує правову позицію Верховного Суду України від 21 березня 2023 року по справі №815/5817/17: митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості і може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Зазначені митницею розбіжності та недоліки документів на підтвердження митної вартості товару у своїй сукупності не можуть свідчити про неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, внаслідок помилкового тлумачення відповідачем норм митного законодавства та неуважного вивчення документів, зокрема, щодо зазначення умов оплати товару, умов його поставки, деталей заповнення обов`язкових документів в частині зазначення номеру контейнера, тощо, що призвело до надмірного формалізму та прийняття необґрунтованих рішень.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що митницею протиправно прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів від 06.01.2026 №UA100230/2026/000002/1 та від 06.01.2026 № UA100230/2026/000001/1 прийняті Київською митницею є протиправним та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000005, №UA100230/2026/000004, суд зазначає наступне.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Харківською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000005, №UA100230/2026/000004.

Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики (постанова Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі №809/506/17 ).

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" (пров. Сімферопольський, буд. 6, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 21218766) до Київської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (б-р. Гавела Вацлава, буд. 8-А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06.01.2026 №UA100230/2026/000002/1.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000005.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06.01.2026 № UA100230/2026/000001/1.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000004.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (б-р. Гавела Вацлава, буд. 8-А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 43997555) на користь Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" (пров. Сімферопольський, буд. 6, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 21218766) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4456,77 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят шість) гривень 77 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА