Рішення № 137032288, 02.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 червня 2026 року справа №520/5736/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_2 щодо безпідставного складання Акту ГУ ДПС у Харківській області від 02.01.2020 №5/20-40-33-05-07/3049230157, про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 , щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та зазначення в ньому хибних відомостей;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 30.01.2020 №00000443305 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій на суму 510 грн 00 коп (п`ятсот десть грн 00 коп).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що вважає спірне рішення таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05.05.2020 справу передано на розгляд судді Зоркіній Юлії Володимирівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням осіб.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_2 щодо безпідставного складання акту ГУ ДПС у Харківській області від 02.01.202 №5/20-40-33-05-07/3049230157 про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 , щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та зазначення в ньому хибних відомостей.

Ухвала суду набрала законної сили 07.05.2020.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого повторного розподілу судової справи між суддями 06.08.2024 справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 з посади.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - прийнято до розгляду.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у підсистемі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Фахівцями контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 за результатами якої 02.01.2020 складено Акт №5/20-40-33-05-07/3049230157.

За висновками зазначеного Акту встановлено порушення:

- п.44.1, п.44.3, п.44.4 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів чи копій документів при здійсненні податкового контролю.

Не погодившись з наведеним, 16.01.2020 позивач подав до податкового органу заперечення на Акт від 02.01.2020 №5/20-40-33-05-07/3049230157, в яких просив скасувати акт, оскільки його висновки не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують норми матеріального та процесуального права, свободи та інтереси платника податків ОСОБА_1 .

Листом від 28.01.2020 №1564/ФОП/20-40-33-05-14 ГУ ДПС у Харківській області повідомило позивача про те, що з огляду на ненадання до заперечень додаткових документів, що не були дослідженні під час перевірки, висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 від 02.01.2020 №5/20-40-33-05-07/3049230157 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору із сум доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 залишити без змін.

На підставі розгляду висновків акту перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2020 №00000443305 (форма "ПС") про визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив рішення в адміністративному порядку, звернувшись зі скаргою від 22.02.2020 до ДПС України. За розглядом скарги ДПС України було прийнято рішення від 16.04.2020 №13593/6/99-00-08-05-04-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 30.01.2020 №00000443305, а скаргу залишено без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Згідно статті 81 Податкового кодексу України Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що датою прийняття ГУ ДПС у Харківській області наказу №3007 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 є 16.12.2019, а з самим наказом та направленням на проведення перевірки контролюючий орган ознайомив позивача саме 20.12.2019, в цей же день після ознайомлення ОСОБА_1 із зазначеними документами, контролюючий орган і розпочав перевірку.

Суд наголошує, що копією направлення на проведення перевірки від 19.12.2019 №1092 підтверджується той факт, що позивача було ознайомлено з направленням на проведення перевірки та вручена копію наказу саме 20.12.2019 о 15:40, так як вказана копія направлення містить письмове підтвердження позивача із зазначенням дати, часу та підпису.

Суд зазначає, що платник податку, який вважає порушеним порядок проведення документальної виїзної перевірки, у тому числі порядок повідомлення про початок перевірки, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Харківській області на підставі зазначеного наказу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ОСОБА_1 , за результатом якої складено акт від 02.01.2020 №5/20-40-33-05-07/3049230157, що свідчить про те, що допуск до перевірки фактично відбувся, тобто відповідачем реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, а тому дії щодо проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 №К/9901/40298/18, від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16 (К/9901/19326/18), від 30.11.2018 у справі № 808/1641/15 (К/9901/6626/18).

Таким чином, допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки відбувся, а контролюючим органом фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів.

Що стосується правомірності винесення ГУ ДПС у Харківській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.01.2020 №00000443305, суд зазначає наступне.

Податковим законодавством передбачено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для ненадання документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, у встановлені Податковим кодексом України терміни.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (абзац перший пункту 44.3 цієї статті).

Згідно з абз.1 п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий цього пункту).

Тобто, обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці.

Не надання відповідних документів, відповідно до положень п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, прирівнюється до їх відсутності.

Неподання документів в порядку та у строки визначені п.п.44.6, 44.7 ПК України, не зобов`язує податковий орган враховувати їх при складанні акту перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Платник податків втрачає право подати їх до суду.

Відповідно до ч.1 п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з 85.4 ст.85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Згідно з п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Тобто, нормами Податкового кодексу України передбачено фінансову відповідальність платників податку за неподання, або несвоєчасне подання до контролюючого органу документів при здійсненні податкового контролю.

З акту перевірки вбачається, що станом на дату його складання позивачем не надано жодних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

За твердженнями позивача, запит про надання документів від 23.12.2019 №7937/ФОП/20-40-33-05-14 не відповідають вимогам п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, оскільки в них не зазначені передбачені законом підстави для направлення, а саме: запити не містять: підстави для надіслання запиту передбачені п.73.3 ст.73 ПК України; інформацію яка підтверджує наявність відповідних підстав; перелік документів, які пропонується надати, а тому ОСОБА_1 обґрунтовано їх не виконав.

Відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Однак, у даному випадку під час розгляду справи не надано жодних судових рішень щодо оскарження вказаних дій податкового органу та судових рішень щодо визнання протиправними дій щодо направлення запитів та щодо їх форми. Позивач також і у даному випадку не оскаржує направлення таких запитів. У той же час, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Між тим, суд нагадує, що в силу приписів ч.1 п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Тобто, незалежно від наявності запиту, позивач зобов`язаний надати матеріали, що пов`язані з об`єктами оподаткування за вищевказаними операціями без додаткового нагадування з боку податкового органу. Запит останнього може деталізувати надання необхідних документів, але його наявність чи відсутність не є скасуванням обов`язку позивача, визначеного ч.1 ст.85.2. ПК України.

Матеріали справи свідчать, що позивач не заперечує той факт, що він не надав контролюючому органу документів, даних бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинним документом є документ, що містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених таким платником договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження факту здійснення фінансово-господарської діяльності позивача повинні бути належним чином складені та оформленні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З урахуванням того, що позивач не надав податковому органу до прийняття рішення за результатами перевірки документи (оригінали чи належним чином завірені копії), у перевіряємий період, відтак, суд дійшов висновку, що вказані документи були відсутні у позивача.

Надання первинних документів згодом, в тому числі під час звернення до суду з вказаним позовом, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження достовірності та реальності здійснених господарських операцій.

Жодних доводів та обґрунтувань неможливості надання первинних документів до перевірки (під час перевірки) чи до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач у позовній заяві також не наводить.

Відповідно до ч.2 ст.76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відповідність фактичним обставинам та нормам податкового законодавства висновків акту перевірки та, відповідно, оскаржуваного рішення, а відтак підстав для визнання противним та скасування оскаржуваного рішення не має.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновків про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В АЛ И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Григорія Сковороди, буд.46, м.Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА