Рішення № 137032225, 02.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1946/26

02 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 16.01.2026 №192050000900 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до Закону України Про державну службу;

зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати з 09.01.2026 ОСОБА_1 період проходження ним військової служби у Збройних Силах СРСР з 05.05.1981 по 26.10.1982 та період роботи з 19.01.2000 по 13.08.2007 в органах державної податкової служби до стажу державної служби;

зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області перевести з 09.01.2026 ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ Про державну службу, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII Про державну службу згідно поданої заяви від 09.01.2026 та доданих до неї довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця від 08.01.2026 № 26/5/19-00-10-31 та № 27/5/19-00-10-31, виданих Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, та провести перерахунок його пенсії із врахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 09.01.2026 звернувся з заявою про переведення його з пенсії за віком згідно з Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII). До заяви додав довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії. Однак відповідач оскаржуваним рішенням від 16.01.2026 відмовив у переведенні позивача на пенсію державного службовця.

Представник позивача вважає відмову органу Пенсійного фонду України протиправною та вказує на дотримання усіх умов, передбачених Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII, частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-ХІІ), а саме: наявність необхідного віку, страхового стажу, стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, понад 20 років станом на 01.05.2016, що у сукупності дає право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Вказує, що відповідач протиправно не зарахував до стажу державної служби період проходження позивачем військової служби та роботу в органах державної податкової служби, бо такі прирівнюється до проходження державної служби. Крім того, зазначає, що є підстави для здійснення нарахування (перерахунку) та виплати пенсії відповідно до Закону № 889-VIII з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих 08.01.2026 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 03.04.2026 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує з посиланням не те, що ОСОБА_1 не має достатнього стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу та прийняття присяги державного службовця.

Відповідач вважає, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Зарахуванню до стажу державної служби підлягають лише ті періоди роботи працівників державної податкової служби, коли вони перебували на посадах з встановленням рангів державних службовців. Період проходження строкової військової служби також не зараховано до стажу роботи, що дає право на обчислення пенсії державного службовця, оскільки це не передбачено чинним законодавством.

Стаж позивача на посадах віднесених до посад державної служби, становить 07 років 04 місяці 04 дні. Вважає прийняте рішення від 16.01.2026 правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю (а.с.38-39).

Також на вимогу ухвали суду про відкриття провадження у справі ГУ ПФУ в Донецькій області надано копії матеріалів пенсійної справи позивача (а.с.43-63).

Ухвалою суду від 24.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області другим відповідачем в цій справі.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові та відзиві на позовну заяву, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

09.01.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з письмовою заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу (а.с.49-50). До заяви ОСОБА_1 , серед іншого, додав довідки, видані 08.01.2026 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, № 26/5/19-00-10-31 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), та № 27/5/19-00-10-31 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (додаток 6) (а.с.46-47).

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для розгляду заяви та прийняття рішення визначено ГУ ПФУ в Донецькій області, рішенням якого від 16.01.2026 №192050000900 відмовлено в перерахунку пенсії позивачу через відсутність необхідного стажу державної служби (а.с.44).

Надалі, відповідач на заміну рішенню про відмову у призначенні пенсії від 16.01.2026 №192050000900 прийняв нове рішення від 11.03.2026 №192050000900, яким позивачу також відмовлено в перерахунку пенсії позивачу через відсутність необхідного стажу державної служби.

У рішенні зазначено, що при розгляді матеріалів електронної справи встановлено, що згідно з трудовою книжкою, до стажу державної служби не зараховано періоди роботи в Підгаєцькому відділенні Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції з 06.08.1999 по 18.01.2000, оскільки відсутня інформація про присвоєння рангу державного службовця. 19.01.2000 присвоєно персональне звання «Радник податкової служби ІІІ рангу». Стаж державної служби склав 7 років 4 місяці 4 дні. Станом на 01.06.2025 ОСОБА_1 не працював на посадах державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, та має менше як 20 років стажу роботи на посаді державного службовця (а.с.51).

Позивач вважає, що відмова ГУ ПФУ в Донецькій області у перерахунку пенсії є протиправною, порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктами 10-12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:

а) досягли певного віку;

б) мають передбачений законодавством страховий стаж;

в) станом на 01.05.2016 мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

За наведеного правового регулювання, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ, пунктами 10-12 розділу ХІ Прикінцевих положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 та висловлена Верховним Судом в постановах від 15.12.2020 у справі № 560/2398/19, від 22.05.2024 у справі № 500/1404/23.

Предметом спору у цій справі є оцінка обставин щодо: наявності підстав для зарахування проходження військової служби та роботи в органах державної податкової служби до стажу на посадах державної служби; наявності у позивача достатнього стажу роботи на державній службі, необхідного для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 889-VIII; правомірності рішення відповідача щодо відмови позивачу у переведенні на пенсію за віком на підставі Закону № 889-VIII.

На підтвердження трудової діяльності позивача на державній службі, в органах державної податкової служби, присвоєння персональних та спеціальних звань, рангів державного службовця у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 11.08.1980 містяться наступні записи про його роботу за спірні періоди:

Підгаєцьке відділення Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції

06.08.1999 прийнятий на посаду заступника начальника Бережанської МР ДПІ - начальника Підгаєцького відділення;

19.01.2000 присвоєно персональне звання - радник податкової служби ПІ рангу;

01.08.2004 призначений в порядку переводу у Козівську МРДПІ на посаду в.о. заступника начальника інспекції - начальника Підгаєцького відділення;

12.11.2004 призначений на посаду начальника інспекції - начальником Підгаєцького відділення Козівської міжрайонної державної податкової інспекції;

27.07.2005 присвоєно спеціальне звання радник податкової служби другого рангу;

31.03.2006 звільнений в порядку переведення в Бережанську МДПІ, пункт 5 статті 36 КЗпП України;

03.04.2006 у зв`язку з реорганізацією та створенням Бережанської МДПІ призначений в порядку переводу на посаду заступника начальника Бережанської МДПІ - начальника Підгаєцького відділення БМДПІ;

13.08.2007 звільнений за угодою сторін, пункт 1 статті 36 КЗпП України (а.с.56-62).

Також судом досліджено копію військового квитка серії ВЧ № НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому зазначені відомості про проходження військової служби в період з 05.05.1981 по 26.10.1982 (а.с.26), що відповідає відомостям довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.08.2019 №1121 (а.с.45).

Суд зазначає, що на час розгляду справи у суді, актуальним рішенням, яке стосується прав позивача, є нове рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 11.03.2026 №192050000900, прийняте на заміну рішенню про відмову в перерахунку пенсії від 16.01.2026 №192050000900. Фактично останнє втратило чинність, а тому суд надає оцінку саме рішенню від 11.03.2026 №192050000900, прийнятому за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.01.2026 з урахуванням того чи має заявник право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Виходячи зі змісту цього рішення позивачу до стажу державної служби не зараховано періоди роботи в Підгаєцькому відділенні Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції з 06.08.1999 по 18.01.2000, оскільки відсутня інформація про присвоєння рангу державного службовця; 19.01.2000 присвоєно персональне звання «Радник податкової служби ІІІ рангу». При цьому відповідачем не наведенні підстави незарахування до стажу державної служби період проходження строкової військової служби з 05.05.1981 по 26.10.1982.

Так, спірні період проходження строкової військової служби з 05.05.1981 по 26.10.1982 та період роботи з 19.01.2000 по 13.08.2007 в органах державної податкової служби відповідачем не враховано до стажу державної служби, про що свідчить і розрахунок стажу ОСОБА_1 (а.с.55).

Визначаючись щодо зарахування вказаних періодів роботи до стажу державної служби суд враховує таке.

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону №889-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 25.03.2016 №229 затвердив Порядок обчислення стажу державної служби (чинний з 01.05.2016, далі - Порядку №229), який визначає механізм обчислення стажу державної служби. Згідно з пунктом 6 цього Порядку стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

В свою чергу пункт 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII вказує, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі Порядок №283), та додатку до нього (діяли до 01.05.2016).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку ним визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Пунктом 5 зазначеної постанови регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Згідно із пунктом 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що період проходження ОСОБА_1 військової служби з 05.05.1981 по 26.10.1982, підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03.07.2018 у справі №569/350/17, від 27.12.2019 у справі №500/2565/18.

Стосовно перебування позивача на посадах в органах державної податкової служби, слід зазначити наступне.

Стаття 25 Закону №3723-XII визначала класифікацію посад державних службовців, основними критеріями якої є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу (частина перша).

Частиною другою цієї ж статті установлено сім категорій посад державних службовців. Поряд з тим частиною третьою статті 25 Закон №3723-XII обумовлено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Крім того, частиною сімнадцятою статті 37 Закону №3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Пунктом 5 Порядку № 283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-XII Про державну податкову службу в Україні (був чинний до 19.11.2012, далі Закон №509-XII).

Згідно з положеннями статті 6 Закону №509-XII видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Частиною п`ятою статті 15 Закону №509-XII установлено, що правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України Про державну службу.

Частина четверта статті 15 Закону №509-XII передбачала, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності). Тобто цією нормою було встановлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Частинами сьомою, восьмою статті 15 Закону №509-XII передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Законом України від 05.07.2012 №5083-VI Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні, який набрав чинності 12.08.2012, доповнено Податковий кодекс України (далі ПК України) розділами XVIII-1 та XVIII-2, у тому числі статтею 344. Так згідно з пунктом 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України Про державну службу. При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Верховний Суд України у постанові від 22.10.2013 у справі №21-340а13 зазначив, що аналіз положень статті 37 Закону України Про державну службу, Закону України Про державну податкову службу в Україні дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII. Надалі такий правовий висновок підтримано Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі №500/5183/17.

Отже, посадові особи органів державної податкової служби, які обіймали посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету та яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах повинен зараховуватись їм до стажу державної служби, який дає право на пенсію.

На спростування мотивації відповідача, викладеної в оскаржуваному рішенні, суд наводить висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі №539/1855/17, у яких зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу у зв`язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 ПК України та Порядку №283.

За наведеного правового регулювання та враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов переконання, що період роботи позивача в податкових органах з 19.01.2000 по 13.08.2007 підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

За наведеного правового регулювання та враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов переконання, що період роботи позивача в податкових органах з 19.01.2000 по 13.08.2007 підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що незарахування окремих періодів до стажу державної служби ОСОБА_1 свідчить про протиправність рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 11.03.2026 №192050000900 в частині обчислення стажу державної служби, таке рішення підлягає скасуванню в частині неправильного обрахунку стажу державної служби, а період проходження військової служби з 05.05.1981 по 26.10.1982 та період роботи з 19.01.2000 по 13.08.2007 в органах державної податкової служби підлягають зарахуванню до стажу державної служби позивача.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає, що такі не дотримані в частині обчислення стажу державної служби, ГУ ПФУ в Донецькій області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.

Також суд зазначає, що спір виник щодо права позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у сукупності із пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, оскільки орган Пенсійного фонду України не визнав за ним цього права.

За висновками суду у цій справі до стажу державної служби підлягають зарахуванню періоди з 05.05.1981 по 26.10.1982 (військова служба, що становить 1 рік 5 місяців 22 дні згідно з розрахунком відповідача, а.с.55) та з 19.01.2000 по 13.08.2007 (робота в органах державної податкової служби), що з урахуванням 7 років 4 місяці 4 дні зарахованих пенсійним органом самостійно за період з 02.04.1992 по 05.08.1999, становить менше 20 років.

З урахуванням встановлених обставин, оскільки ОСОБА_1 має стаж на посаді державної служби менше 20 років і не працював на державній службі станом на 01.05.2016, він не має права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 37 Закону № 3723-XII, а тому відсутні правові підстави для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до Закону № 3723-XII.

Тож з урахуванням наведеного вимоги позову про зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області перевести з 09.01.2026 ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII згідно поданої заяви від 09.01.2026 та доданих до неї довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця від 08.01.2026 № 26/5/19-00-10-31 та № 27/5/19-00-10-31, виданих Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, та провести перерахунок його пенсії із врахуванням виплачених сум задоволенню не підлягають.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 665,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 01.03.2026 (а.с.31).

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вулиця Надії Алексєєнко, 106, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49008, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 11.03.2026 №192050000900 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до Закону України Про державну службу в частині відмови ОСОБА_1 зарахувати до стажу державної служби період проходження військової служби з 05.05.1981 по 26.10.1982 та період роботи з 19.01.2000 по 13.08.2007 в органах державної податкової служби.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період проходження військової служби з 05.05.1981 по 26.10.1982 та період роботи з 19.01.2000 по 13.08.2007 в органах державної податкової служби.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 02 червня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.