Рішення № 137030571, 02.06.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/533/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивачка) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки звернувся до суду з позовом, у якому просить (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати протиправною та скасувати постанову від 21.01.2026 про накладення штрафу №ПС/КР/37543/РН/025379-ПС/КР/41921/РН/П/025379/ПТ/3/ПС/3.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною, оскільки позивачка як розповсюджувач продукції виконала обов`язки, передбачені Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 771. Вказував, що після виявлення невідповідностей продукцію було вилучено з обігу та знищено, про що орган ринкового нагляду був повідомлений у встановлений строк. На думку позивача, знищення продукції є належним способом усунення порушень та унеможливлює подальше виконання вимог щодо нанесення маркування, надання інструкцій та інших документів на продукцію, яка фактично припинила існування. Також представник позивача посилався на те, що відповідач не врахував подані пояснення та заперечення, чим порушив принципи належної процедури та обґрунтованості адміністративного рішення.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, вказавши, що під час планової перевірки характеристик продукції встановлено факти розповсюдження засобів індивідуального захисту, які не відповідали вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 771 від 21.08.2019. За результатами перевірки були прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, які позивачем не оскаржувалися. Зазначив, що позивачка не надала належних доказів виконання таких рішень, оскільки поданий акт списання продукції має виключно внутрішньогосподарський характер та не підтверджує усунення встановлених порушень. За результатами перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів було встановлено їх невиконання, що стало підставою для складення протоколу та винесення постанови про накладення штрафу. Крім того, вказував, що позивачка не надала документів, які б дозволяли ідентифікувати виробника або постачальника продукції, а тому відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" вважається особою, яка ввела продукцію в обіг (а.с.112-121).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

На підставі наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 19 листопада 2025 року № 894/ПС-ЗК та направлення на проведення перевірки від 20 листопада 2025 року № ПС/3.1/22032-25 у період з 20 по 25 листопада проведено планову перевірку характеристик продукції, яка розповсюджувалась ФОП ОСОБА_1 у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 60 за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, ринок "Європейський", вул. Академіка Тамма (а.с.124-125).

За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 25 листопада 2025 року № ПС/КР/37543/РН/025379, у якому зафіксовано розповсюдження продукції "Рукавички універсальні ТМ "TOTUS", арт. 3210", "Рукавички захисні ТМ LATEX L-598" і "Рукавички захисні ТМ VITLUX NITRIL B5", що не відповідала вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 771 (а.с.127зв.-128).

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.11.2025 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/1 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/9, якими застосовано заходи у вигляді усунення формальної невідповідності, тимчасової заборони надання продукції на ринку та приведення продукції у відповідність до встановлених вимог. Строк виконання зазначених рішень визначено до 22 грудня 2025 року. Доказів їх оскарження матеріали справи не містять (а.с.130-138).

11 грудня 2025 року позивач подала до відповідача письмові пояснення щодо незгоди з актом перевірки характеристик продукції від 25.11.2025 № ПС/КР/37543/РН/025379, у яких вказала, що виявлена продукція використовувалася як демонстраційні зразки для вивчення попиту та не призначалася для реалізації (а.с.139-140).

Листом від 19 грудня 2025 року № ПС/3.1/23822-25 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для зміни/припинення обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с.140зв.-141).

23 грудня 2025 року до відповідача надійшло повідомлення позивача про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (вх.№37619/ПС/1-25), до якого було додано акт списання рекламної продукції №1 від 19 грудня 2025 року (а.с.144-147).

На підставі наказу від 30 грудня 2025 року № 983/ПС-ЗК та направлення від 31 грудня 2025 року №ПС/3.1/24572 у період з 02 по 07 січня 2026 року проведено перевірку стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с.148-149).

За результатами перевірки складено акт від 07.01.2026 № ПС/КР/37543/РН/025379-ПС/КР/41921/РН/П/025379, яким зафіксовано невиконання позивачкою рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.11.2025 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/1, № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3, №ПС/КР/37543/РН/025379/РО/5, №ПС/КР/37543/РН/025379/ РО/7, №ПС/КР/37543/РН/025379/РО/8 та №ПС/КР/37543/РН/025379/РО/9 (а.с.149зв.-150).

Того ж дня було складено протокол про виявлене порушення вимог законодавства №ПС/КР/37543/РН/025379-ПС/КР/41921/РН/П/025379/ПТ/3 та прийнято рішення № ПС/КР/ 37543/РН/025379/РО/РЗ про внесення змін до окремих рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с.150зв.-151).

21 січня 2026 року відповідачем прийнято постанову №ПС/КР/37543/РН/025379-ПС/КР/41921/РН/П/025379/ПТ/3/ПС/3, якою на позивачку накладено штраф у розмірі 51 000,00 грн за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності продукції (а.с.155зв.-156).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V).

Згідно з вимогами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Вимогами частини першої статті 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2735-VI (далі Закон № 2735-VI).

Частиною першою статті 1 Закону № 2735-VI передбачено, що орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).

Згідно з підпунктом 21 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності, а згідно з пунктом 7 - Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до вимог статті 4 Закону №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Вимогами статті 7 Закону №2735-VI передбачено, що суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: 1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; 2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; 3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; 4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; 5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції; 6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України; 7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб; 8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; 9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; 10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду; 11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду; 12) фіксувати процес проведення планової або позапланової перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню відповідної перевірки.

Суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції користуються іншими правами, визначеними цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", іншими нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами).

Згідно з вимогами частини другої статті 8 Закону №2735-VI суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Стаття 15 Закону №2735-VI визначає права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, серед яких: 1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); 2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта: а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону; в) місця, зазначені в пункті 4 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції з дотриманням вимог Митного кодексу України; 3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду; 4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог; 6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України; 7) залучати у разі потреби в установленому порядку та за рахунок органів ринкового нагляду до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, залучених у встановленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначені пунктами 1-5 частини першої статті 17 цього Закону; 8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Вимогами статті 16 Закону №2735-VI визначені права осіб, які здійснюють контроль продукції:1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та вибіркові обстеження зразків продукції; 2) вимагати від декларантів надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення контролю продукції, перевіряти їх та одержувати копії документів і матеріалів, що свідчать про факти порушення законодавства; 3) вимагати від декларантів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час здійснення контролю продукції; 4) вимагати від декларантів припинення дій, що перешкоджають здійсненню заходів контролю продукції.

Відповідно до вимог частини першої статті 20 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.

Вимогами частини першої статті 22 Закону № 2735-VI визначено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно із частиною другою статті 23 Закону № 2735-VI при проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Відповідно до вимог частини третьої, шостої статті 23 Закону № 2735-VI, органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Згідно з частиною сьомою статті 23 Закону № 2735-VI під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції , а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Згідно з вимогами статті 24 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, зокрема, позапланові за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання.

Статтею 23-1 Закону № 2735-VI визначено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція.

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

У направленні на проведення перевірки зазначаються: а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку; б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка; в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); ґ) підстави для проведення перевірки; д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові; е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону; є) дата початку та дата закінчення перевірки; ж) тип перевірки (планова або позапланова); з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення). Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.

За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону. Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід`ємною частиною акта органу ринкового нагляду. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Частиною першою четвертою статті 29 Закону № 2735-VI визначено, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб`єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб`єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону № 2735-VI обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Частиною третьою статті 33 Закону № 2735-VI передбачено, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути змінені або їхня дія може бути припинена відповідними органами ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлень суб`єктів господарювання про виконання ними рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або за результатами перевірок стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень, проведених відповідно до статті 34 цього Закону. Зазначені рішення також можуть бути змінені за результатами розгляду органами ринкового нагляду клопотань, пояснень, заперечень та інформації, наданих суб`єктами господарювання відповідно до частин десятої і п`ятнадцятої цієї статті.

Відповідно до положень частин першої третьої статті 34 Закону № 2735-VI, з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб`єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Згідно з частинами шостою восьмою статті 34 Закону № 2735-VI, під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та результативність їх виконання.

У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт повного та результативного виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення (крім рішення про заборону надання продукції на ринку), орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про припинення дії такого рішення.

У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відповідальність суб`єктів господарювання за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів врегульована положеннями пунктів 1-4 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI, якими передбачено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:

1) невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених частиною першою статті 28 цього Закону, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;

2) невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування;

3) невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування;

4) невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених частинами першою та другою статті 29-1 цього Закону, - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, аналіз наведених положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" свідчить про те, що державний ринковий нагляд здійснюється уповноваженими органами в межах визначених законом процедур та повноважень і спрямований на забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам та захист суспільних інтересів. Законодавством передбачено право органів ринкового нагляду проводити перевірки характеристик продукції, застосовувати обмежувальні (корегувальні) заходи, контролювати стан їх виконання та притягати суб`єктів господарювання до відповідальності у випадках невиконання відповідних рішень.

При цьому застосування адміністративно-господарських санкцій за статтею 44 Закону № 2735-VI можливе лише за умови належного встановлення факту невиконання або часткового виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів за результатами аналізу поданих документів та/або проведення перевірки стану виконання такого рішення відповідно до вимог статті 34 цього Закону. Відповідно, підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності є встановлені та належним чином зафіксовані обставини, які підтверджують невиконання покладених на нього обов`язків щодо усунення виявлених порушень або виконання прийнятих органом ринкового нагляду рішень.

Установлено, що під час проведення планової перевірки характеристик продукції відповідачем виявлено порушення вимог Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771, щодо продукції "Рукавички універсальні ТМ "TOTUS", арт. 3210", "Рукавички захисні ТМ LATEX L-598" та "Рукавички захисні ТМ VITLUX NITRIL B5".

На підставі акта перевірки характеристик продукції від 25 листопада 2025 року № ПС/КР/37543/РН/025379 відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25 листопада 2025 року № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/1 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/9. Зазначені рішення позивачем не оскаржувалися та на момент виникнення спірних правовідносин були чинними.

Обставини виявлення під час перевірки формальних невідповідностей зазначеної продукції вимогам Технічного регламенту сторонами не оспорюються. Спірним у цій справі є питання щодо наявності підстав для висновку про невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.11.2025 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3, що стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу.

Так, 21 січня 2026 року відповідачем прийнято постанову № ПС/КР/37543/РН/025379-ПС/КР/41921/РН/П/025379/ПТ/3/ПС/3, якою на позивачку, на підставі пункту 3 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", накладено штраф у розмірі 51 000,00 грн за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності продукції.

Суд звертає увагу, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови визначено невиконання саме рішення від 25.11.2025 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3. Відтак предметом оцінки у цій справі є виключно обставини виконання зазначеного рішення.

Так, рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.11.2025 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3 щодо продукції "Рукавички захисні ТМ LATEX L-598" було застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді усунення позивачем формальної невідповідності вимогам Технічного регламенту № 771. Цим рішенням позивача зобов`язано до 22.12.2025: забезпечити нанесення на засіб індивідуального захисту знака відповідності технічним регламентам встановленої форми відповідно до загальних принципів маркування та правил його нанесення; забезпечити наявність декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту та/або зазначення в інструкції інтернет-адреси, за якою можна отримати доступ до такої декларації; забезпечити нанесення на засіб індивідуального захисту, його пакування або супровідний документ найменування, зареєстрованого комерційного найменування чи зареєстрованої торговельної марки, а також контактної поштової адреси виробника або імпортера державною мовою; забезпечити наявність інструкції щодо зберігання, використання, очищення, догляду, обслуговування та дезінфекції засобу індивідуального захисту, викладеної українською мовою (а.с.132).

Отже, вказаним рішення передбачало усунення формальної невідповідності продукції шляхом її приведення у відповідність до вимог Технічного регламенту засобів індивідуального захисту щодо маркування та супровідної документації.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, відповідач дійшов висновку про невиконання рішення № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3 з підстав того, що позивачем не було усунуто формальну невідповідність продукції, а саме не нанесено знак відповідності технічним регламентам, не надано декларацію про відповідність або інформацію щодо доступу до неї, а також не надано документи, які дають змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, що поставив відповідну продукцію.

Разом із тим матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що ще до проведення 07.01.2026 року перевірки стану виконання рішень позивачка повідомила відповідача про припинення надання спірної продукції на ринку, її вилучення з торговельного залу та списання. На підтвердження зазначених обставин вона надала акт списання рекламної продукції № 1 від 19.12.2025 та відповідне повідомлення від 23.12.2025 (а.с.144-147).

Суд погоджується з тим, що вказаний акт списання є внутрішнім документом суб`єкта господарювання і сам по собі не підтверджує факту фізичного знищення продукції. Водночас зазначений документ підтверджує прийняття позивачем рішення про вилучення відповідного товару з реалізації та припинення його використання у господарській діяльності як продукції, призначеної для надання на ринку.

Доводи представника відповідача про те, що акт списання продукції має виключно внутрішньогосподарське значення і не підтверджує усунення порушень, суд оцінює критично. Рішення № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3 передбачало усунення формальної невідповідності продукції шляхом нанесення знака відповідності технічним регламентам, забезпечення наявності декларації про відповідність, відомостей про виробника (імпортера) та інструкції українською мовою. Зазначені заходи спрямовані на приведення у відповідність продукції, яка перебуває в обігу та призначена для подальшої реалізації споживачам.

Водночас матеріалами справи підтверджено, що до спливу встановленого строку виконання рішення позивач вилучила спірну продукцію з реалізації та оформила її списання, тобто припинила використання такої продукції як товару, призначеного для надання на ринку. За таких обставин виконання визначених у рішенні № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3 заходів щодо маркування, документального супроводу, приведення продукції у відповідність втратило практичне значення, оскільки продукція більше не перебувала в обігу та не призначалася для подальшої реалізації.

При цьому рішення № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3 не містило вимоги щодо обов`язкового знищення чи утилізації продукції. Відповідач також не навів положень Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", Технічного регламенту № 771 чи інших нормативно-правових актів, які б покладали на розповсюджувача обов`язок після вилучення продукції з обігу підтверджувати виконання такого рішення виключно документами спеціалізованих організацій про утилізацію або знищення товару.

Однак, для підтвердження факту невиконання рішення № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3 відповідач мав довести, що після складання акта списання продукція "Рукавички захисні ТМ LATEX L-598" фактично продовжувала перебувати в обігу або залишалася доступною для надання на ринку, тому могла бути приведена у відповідність до вимог Технічного регламенту № 771 способом, визначеним у зазначеному рішенні.

Відповідно до абзацу 9 частини п`ятої статті 23-1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Водночас з акта перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.01.2026 № ПС/КР/37543/РН/025379-ПС/КР/41921/РН/П/025379 не вбачається, що під час перевірки відповідачем встановлено будь-які фактичні обставини, які б свідчили про подальше перебування продукції "Рукавички захисні ТМ LATEX L-598" в обігу після її списання. Акт не містить відомостей про виявлення продукції у торговельному залі, на складських залишках як товару, призначеного для реалізації, про її пропонування до продажу чи інші дії щодо надання такої продукції на ринку.

Фактично в акті зафіксовано лише відсутність документів, які б підтверджували усунення формальної невідповідності продукції, однак не наведено жодних встановлених під час перевірки обставин, які б свідчили про можливість або необхідність виконання рішення № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3 після вилучення продукції з реалізації та її списання. За таких обставин висновок про невиконання зазначеного рішення не ґрунтується на належним чином зафіксованих результатах перевірки, як цього вимагає стаття 23-1 Закону № 2735-VI.

Крім того, відповідач не навів норм чинного законодавства, які б покладали на розповсюджувача обов`язок після вилучення продукції з обігу та припинення її реалізації забезпечувати нанесення знака відповідності технічним регламентам, оформлення декларації про відповідність, зазначення відомостей про виробника чи доповнення продукції інструкцією українською мовою незалежно від того, чи перебуває така продукція на ринку.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України саме на відповідача покладається обов`язок доведення обставин, які стали підставою для застосування адміністративно-господарської санкції. Натомість належних та допустимих доказів того, що після списання продукції позивач мала реальну можливість виконати вимоги рішення № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3 або що така продукція продовжувала перебувати в обігу, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт невиконання позивачем рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.11.2025 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3, за невиконання якого прийнято спірну постанову. Відповідно постанова від 21.01.2026 № ПС/КР/37543/РН/025379-ПС/КР/41921/РН/П/025379/ПТ/3/ПС/3 була прийнята за відсутності достатніх доказів складу правопорушення, передбаченого пунктом 3 частини четвертої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", у зв`язку з чим є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1064,96 грн (а.с.104), який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доказі понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду не надано.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (пр. Універсальний, 12, м. Дніпро, 49087, ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 21.01.2026 №ПС/КР/37543/РН/025379-ПС/КР/41921/РН/П/025379/ПТ/3/ПС/3.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (ЄДРПОУ 44729283) судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН