Ухвала суду № 137030317, 01.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 червня 2026 року № 320/11329/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А.Б., перевіривши в приміщенні суду в м. Києві матеріали зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

10.03.2025 Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з розрахункових рахунків ФОП ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 1 905 548,00 гривень.

Ухвалою суду від 27.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено в справі підготовче судове засідання на 26.05.2025 о 11:45 год.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення йому копії ухвали для подання відзиву на позов.

Вказана ухвала направлялась позивачу рекомендованим поштовим повідомленням та відповідно до витягу із сайту «Укрпошта» за результатами відстеження поштового відправлення було встановлено, що ухвала повернута до суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Відповідно до відповіді № 11312584 за запитом суду про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації - 19.05.2025.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Водночас, 23.05.2025 відповідачем було подано до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

Ухвалами суду від 26.05.2025, 23.06.2025, було відкладено підготовче судове засідання за клопотаннями відповідача.

24.11.2025 представником позивача подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 1 900 907,00 грн.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 08.12.2025, було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

08.12.2025 представником відповідача до суду було подано зустрічний позов до Головного управління ДПС в м. Києві, в якому ФОП ОСОБА_1 просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0394600707 від 07 червня 2023 року;

2. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0394590707 від 07 червня 2023 року;

3. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0399340707 від 08 червня 2023 року;

4. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0399350707 від 08 червня 2023 року;

5. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0399330707 від 08 червня 2023 року;

6. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0399320707 від 08 червня 2023 року;

7. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00635660901 від 11 жовтня 2023 року;

8. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00635710901 від 11 жовтня 2023 року;

9. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00565480901 від 06 вересня 2023 року;

10. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00565460901 від 06 вересня 2023 року;

11. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00564930901 від 06 вересня 2023 року;

12. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення 00564880901 від 06 вересня 2023 року;

13. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00710290901 від 14 листопада 2023 року;

14. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0096500901 від 14 лютого 2024 року;

15. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00711480901 від 14 листопада 2023 року;

16. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00098350901 від 14 лютого 2024 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернуто ФОП ОСОБА_1 .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 02.03.2026 було відкладено судове засідання до 27.04.2026.

27.04.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку з відпусткою судді та перенесено на 01.06.2026.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, учасники справи в судове засідання не з`явились.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали поданого відповідачем зустрічного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 9 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 177 КАС України передбачено, що відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КАС України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (ч. 3, 4 ст. 177 КАС України).

Відповідно до статті 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Отже, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявності одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.

Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

При цьому суд враховує, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Отже, з урахуванням положень частини 2 статті 177 КАС України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Підставами виникнення зустрічної позовної вимоги є незгода ФОП ОСОБА_1 з пред`явленим податковим органом позовом про стягнення з нього податкового боргу, який виник у зв`язку з несплатою сум грошових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень №0394600707 від 07 червня 2023 року; № 0394590707 від 07 червня 2023 року; № 0399330707 від 08 червня 2023 року; № 0399320707 від 08 червня 2023 року; № 00635660901 від 11 жовтня 2023 року; № 00635710901 від 11 жовтня 2023 року; № 00565480901 від 06 вересня 2023 року; № 00565460901 від 06 вересня 2023 року; № 00564930901 від 06 вересня 2023 року; № 00564880901 від 06 вересня 2023 року; № 00710290901 від 14 листопада 2023 року; № 00711480901 від 14 листопада 2023 року, №00710310901 від 14 листопада 2023 року; № 00711420901 від 14 листопада 2023 року.

Водночас, позивач за зустрічним позовом заявляє вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0399340707 від 08 червня 2023 року; № 0399350707 від 08 червня 2023 року; № 0096500901 від 14 лютого 2024 року, № 00098350901 від 14 лютого 2024 року, за якими Головним управлінням ДПС у м. Києві у цій справі не пред`являлись вимоги щодо стягнення податкового боргу.

Отже, подана зустрічна позовна заява в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №0399340707 від 08 червня 2023 року; № 0399350707 від 08 червня 2023 року; № 0096500901 від 14 лютого 2024 року, № 00098350901 від 14 лютого 2024 року не доводить відсутності у Головного управління ДПС у м. Києві матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом на заявлення позовних вимог про стягнення податкового боргу у сумі 1900907 грн.

Таким чином, суд, встановивши, що зустрічні позовні вимоги в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №0399340707 від 08 червня 2023 року; № 0399350707 від 08 червня 2023 року; № 0096500901 від 14 лютого 2024 року, № 00098350901 від 14 лютого 2024 року не є взаємопов`язаними з первісними позовними вимогами, і задоволення згаданих зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог, а їх сумісний розгляд утруднить вирішення спору та не буде сприяти оперативному, доцільному і правильному вирішенню спорів, дійшов висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви в цій частині, оскільки заявлені вимоги перебувають поза предметом спору у справі №320/11329/25 та мають бути заявлені у самостійному позові.

Окрім того, вивчивши зміст зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів, суддя доходить висновку про те, що дана зустрічна позовна заява в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №0394600707 від 07 червня 2023 року; № 0394590707 від 07 червня 2023 року; № 0399330707 від 08 червня 2023 року; № 0399320707 від 08 червня 2023 року; № 00635660901 від 11 жовтня 2023 року; № 00635710901 від 11 жовтня 2023 року; № 00565480901 від 06 вересня 2023 року; № 00565460901 від 06 вересня 2023 року; № 00564930901 від 06 вересня 2023 року; № 00564880901 від 06 вересня 2023 року; № 00710290901 від 14 листопада 2023 року; № 00711480901 від 14 листопада 2023 року підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Заявляючи вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0394600707 від 07 червня 2023 року; № 0394590707 від 07 червня 2023 року; № 0399330707 від 08 червня 2023 року; № 0399320707 від 08 червня 2023 року; № 00635660901 від 11 жовтня 2023 року; № 00635710901 від 11 жовтня 2023 року; № 00565480901 від 06 вересня 2023 року; № 00565460901 від 06 вересня 2023 року; № 00564930901 від 06 вересня 2023 року; № 00564880901 від 06 вересня 2023 року; № 00710290901 від 14 листопада 2023 року; № 00711480901 від 14 листопада 2023 року, позивач за зустрічним позовом, всупереч вимогам ч. 7 ст. 161 КАС України, не долучає копії таких до зустрічної позовної заяви.

Таким чином, в порядку усунення недоліків зустрічної позовної заяви, позивачу за зустрічним позовом необхідно надати до суду копії усіх оскаржуваних податкових повідомлень-рішень або надати клопотання про їх витребування у відповідача за зустрічним позовом.

Окрім того, згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Таким чином, строк на оскарження рішення, винесеного податковим органом у позивача за нормами діючого законодавства обраховується як шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, що рішення оскаржене в адміністративному порядку не було, в разі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду складає один місяць.

Як вбачається судом з матеріалів зустрічного позову, відповідачем заявляються вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених податковим органом, 07.06.2023, 08.06.2023, 06.09.2023, 11.10.2023, 14.11.2023.

При цьому, ФОП ОСОБА_1 було оскаржено податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Так, щодо податкових повідомлень-рішень від 07.06.2023 № 0394600707 та № 0394590707 Державною податковою службою України було прийнято рішення № 24145/6/99-00-06-03-02-06 від 22.08.2023 про відмову в задоволенні скарги, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Також, Державною податковою службою України за наслідками розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення були прийняті рішення:

- № 24152/6/99-00-06-03-02-06 від 22.08.2023 про відмову в задоволенні скарги, а податкові повідомлення-рішення №0399330707, № 0399320707 від 08.06.2023 - залишено без змін;

- № 34705/6/99-00-06-03-02-06 від 21.11.2023 про відмову в задоволенні скарги, а податкові повідомлення-рішення від 06.09.2023 № 00564930901 та № 00564880901 залишено без змін;

- № 34927/6/99-00-06-03-02-06 від 23.11.2023 про відмову в задоволенні скарги, а податкові повідомлення-рішення від 06.09.2023 № 00565480901, № 00565460901 - залишено без змін;

- № 2409/6/99-00-06-03-02-06 від 31.01.2024 про відмову в задоволенні скарги, а податкові повідомлення-рішення від 14.11.2023 № 00710290901, № 00710310901 залишено без змін;

- № 2411/6/99-00-06-03-02-06 від 31.01.2024 про відмову в задоволенні скарги, а податкового повідомлення-рішення від 14.11.2023 залишено без змін.

Водночас, до суду із даним зустрічним позовом звернувся відповідач лише 08.12.2025 (зареєстровано судом 16.12.2025).

Отже ФОП ОСОБА_1 було пропущено місячний строк звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 07.06.2023, 08.06.2023, 06.09.2023, 11.10.2023, 14.11.2023.

Також ФОП ОСОБА_1 у зустрічному позові оскаржуються податкові повідомлення-рішення № 00635660901 та № 00635710901 від 11 жовтня 2023 року.

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку позивачем за зустрічним позовом матеріали справи не містять.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 було пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження податкових повідомлень-рішень № 00635660901 та № 00635710901 від 11 жовтня 2023 року.

Разом із зустрічним позовом ФОП ОСОБА_1 було подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій він зазначає, що строк для оскарження податкових повідомлень-рішень був пропущений з поважних причин.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що з 2022 року погіршилось його здоров`я внаслідок чого з 27.02.2024 йому встановлено 2 групу інвалідності та він вимушений проходити стаціонарні лікування з 08.08.2022 по 22.08.2022 та з 03.05.2024 по 07.05.2024, постійні консультації з лікарями. Тобто ФОП ОСОБА_1 вказує, що впродовж 2022-2025 років він приділяє багато часу медичним консультаціям з лікарями, що суттєво вплинуло на його можливість своєчасно виконувати свої процесуальні права в судових провадженнях.

Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що дії Головного управління ДПС у м. Києві створили значне процесуальне навантаження на позивача, оскільки відповідачем у короткий період, тривалістю у 5 місяців, було проведено вісім фактичних перевірок позивача, внаслідок яких він вісім разів оскаржував результати таких перевірок одночасно з проведенням наступних перевірок.

Також внаслідок дій відповідача, позивач був тричі притягнутий до адміністративної відповідальності Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці та був вимушений оскаржувати відповідні штрафи. Внаслідок чого, відносно позивача за зустрічним позовом було відкрито три виконавчих провадження, позбавлено його належного доступу до заощаджень і можливості розпоряджатися майном. Через неправомірні дії Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (що встановлено судом у провадженнях № 320/35032/23 та № 320/39330/23) та відповідача, позивач був вимушений приймати участь у трьох судових провадженнях.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 зазначає, що враховуючи, що він не має найманих працівників, у тому числі - юристів, не має достатнього фінансового забезпечення, оскільки його заощадження були заарештовані в рамках згаданих виконавчих проваджень, а дохід за 2023 рік склав 23 800 (двадцять три тисячі вісімсот) гривень, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості винайняти достатню кількість компетентних юристів/адвокатів для швидкого та ефективного реагування на всі обставини, які виникли у зв`язку з діями відповідача.

У зв`язку з вище викладеним, позивач за зустрічним позовом вважає, що він надав суду докази існування у нього надмірного процесуального навантаження і вважає, що це є достатньою підставою для поновлення строку звернення з позовною заявою щодо оскарження описаних вище податкових повідомлень-рішень.

Окрім того, ФОП ОСОБА_1 вказує, що фактично через триваючу в Україні війну, він був вимушений припинити займатися підприємницькою діяльністю у зв`язку із порушенням логістичних умов, мобілізацією на військову службу працівників та контрагентів позивача. Внаслідок триваючих повітряних тривог та відключень світла в місті Києві, позивачеві було ускладнено можливість вчасно та повною мірою реагувати на процесуальне навантаження створене для нього відповідачем. Таким чином, позивач звертає увагу суду, що в адміністративному судочинстві України, існує підхід, який допускає визнання воєнного стану триваючого в Україні поважною підставою для визнання пропуску строку звернення до суду вчиненим з поважних причин.

Також ФОП ОСОБА_1 зазначає, що довгий час був переконаний, що до його правовідносин з відповідачем має бути застосований строк, визначений у 56.18 ст. 56 ПК України (1095 днів із дня отримання такого рішення). Однак, з прийняттям Великою Палатою Верховного Суду постанови від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24, позивач усвідомлює, що ним пропущений строк звернення до суду.

Дослідивши доводи поданого ФОП ОСОБА_1 клопотання суд зазначає, що такі причини як лікування на стаціонарі у серпні 2022 року та п`ять днів у травні 2024 року не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень. Будь-яких доказів на підтвердження постійного звернення до лікарів чи медичних закладів суду не було надано.

Щодо великого процесуального навантаження суд зазначає, що строки оскарження встановлені законодавством з метою забезпечення стабільності правовідносин та передбачуваності для сторін. Їх дотримання є обов`язком учасників процесу, а відступ від цього принципу можливий лише за наявності об`єктивних, непереборних обставин.

До того ж, процесуальне навантаження є наслідком власної діяльності ФОП ОСОБА_1 та не має ознак форс-мажору. Кількість справ чи документів, які веде сторона, не звільняє її від обов`язку дотримуватися встановлених строків, а визнання великого навантаження як поважної причини створює нерівність між учасниками процесу, адже інші сторони також можуть мати значний обсяг роботи, але зобов`язані дотримуватися строків.

Крім того, суд звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 майже через 2 роки після адміністративного оскарження податкових повідомлень рішень звернувся до суду з позовом щодо їх оскарження лише після звернення податкового органу з позовними вимогами щодо стягнення податкового боргу.

Також ФОП ОСОБА_1 не був позбавлений можливості оскаржити спірні податкові повідомлення рішення окремо, по одному, а не в сукупності.

Окрім того, неможливість укласти договір з юристом не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку звернення до суду з позовною заявою. Суд зазначає, що, право на доступ до правосуддя реалізується особою самостійно або через представника, однак обрання способу захисту своїх прав є виключно диспозитивним правом учасника справи. Відсутність фінансової можливості укласти договір із адвокатом не позбавляє заявника права особисто звернутися до суду та не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для своєчасного подання позову.

Таким чином, наведені обставини не можуть бути кваліфіковані як поважні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

З приводу доводів ФОП ОСОБА_1 про те, що він після прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 він усвідомив, що пропустив строк звернення до суду, суд зазначає наступне.

Так, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач за зустрічним позовом вказує, що він довгий час був переконаний, що до його правовідносин з відповідачем має бути застосований строк, визначений у ст. 56.18 ст. 56 ПК України, тобто 1095 днів із дня отримання такого рішення.

Водночас, суд зазначає, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Більше того, правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 тривалий час застосовують адміністративні суди у своїй судовій практиці, його, зокрема, підтримав Верховний Суд у постанові від 10 травня 2024 року у справі № 520/1810/23, у якій констатував, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

З огляду на викладене суд зазначає, що судова практика з приводу застосування строків на оскарження податкових повідомлень-рішень є сформованою ще з 2020 року, а тому посилання ФОП ОСОБА_1 на те, що він був переконаний, що строк оскарження становить 1095 днів, є необґрунтованим.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними передбачених КАС України процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними і після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до наведеного правового регулювання, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків виправдовують втручання у принцип res judicata.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Із урахуванням наведених положень національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, зазначені ФОП ОСОБА_1 обґрунтування пропуску строку на подання позовної заяви до суду, не можуть бути визнані поважними, оскільки надані докази не підтверджують поважності причин пропуску строку і не є такими, які об`єктивно унеможливлювали подання позовної заяви у визначений законом строк.

Так, наведені представником позивача обставини не вказують на поважність причин пропуску строку звернення позивача за зустрічним позовом до суду.

Відтак жодних об`єктивних причин, підтверджених належними доказами, за яких позивач не міг звернутись до суду в місячний строк, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України, у заяві про поновлення строку звернення до суду, не знайшли свого підтвердження. Натомість, ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, слід звернути увагу на те, що з прийняттям Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду постанови від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 усунуті недоліки національного законодавства у питанні строку звернення до суду, що виключає можливість різного тлумачення визначення строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, тому платник податків мав розраховувати саме на таке правозастосування і дотримуватися його.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки вказані позивачем підстави пропуску строку визнано неповажними, позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку та доказів на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 47, 169, 177, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0399340707 від 08 червня 2023 року; № 0399350707 від 08 червня 2023 року; №0096500901 від 14 лютого 2024 року, № 00098350901 від 14 лютого 2024 року повернути заявнику.

Зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Надати позивачу за зустрічним позовом 10 - денний строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, зустрічна позовна заява буде повернута позивачу за зустрічним позовом.

Копію ухвали надіслати особі, яка звернулась із зустрічною позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в частині повернення зустрічної позовної заяви може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Діска А.Б.