Рішення № 137030027, 02.06.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2026 р. справа № 300/6196/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі

ВСТАНОВИВ:

Представник Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (далі також - позивач, Інститут) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі також відповідач, ОСОБА_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 189 706,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 10.08.2024 по 01.08.2025 проходив навчання та військову службу в Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Відповідно до розділу II "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008 (далі - Положення), між Інститутом та відповідачем укладений 10.08.2024 контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України. Наказом начальника Інституту (по стройовій частині) від 10.08.2024 за №237 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту і відповідачем, 01.08.2025 був достроково розірваний, яким позивач, серед іншого, виключений зі списків особового складу університету та знятий з усіх видів забезпечення. Позивач зазначає, що відповідно до пункту 1 Контракту, положення частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", пунктів 3, 4, 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №964 від 12.07.2006 у відповідача є обов`язок відшкодувати на користь Інституту витрати, пов`язані з утриманням під час навчання, які утворилися в результаті дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) в загальному розмірі 189 706,80 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.38-39).

Поштове відправлення із ухвалою суду, направлене відповідачу повернулося до суду без вручення. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у встановлений судом строк, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву (а.с. 42-45).

Відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 проходив навчання (військову службу) у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" з 10.08.2024 по 01.08.2025, як курсант.

Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до розділу II "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та ОСОБА_1 , 10.08.2024 укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) (далі - Контракт).

Відповідно до абзацу 6 пункту 1 контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Інституту, і відповідачем 10.08.2024 ОСОБА_1 добровільно взяв на себе зобов`язання "відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу..." (а.с.19-22).

На підставі акту службового розслідування (курсанта 111 навчальної групи) ОСОБА_1 від 23.04.2025 (витяг із протоколу №14 від 31.07.2025 через невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану) наказом начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (по стройовій частині) від 01.08.2025 за №229 Контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту і відповідачем, достроково розірваний та ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу Університету (а.с.6-12, 15).

У наказі від 01.08.2025 за №229 зазначено підставу для його припинення - через невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану).

Окрім того у вищевказаному наказі зазначено про стягнення з відповідача суми у розмірі 189 706,80 грн за період навчання в університеті.

Інститутом складено загальний розрахунок коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , яким визначено розмір таких витрат в сумі 189 706,80 грн.

На переконання позивача, після припинення чинності дії контракту, у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання.

Враховуючи те, що відповідач добровільно не сплатив суму відшкодування витрат на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить з такого.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні цієї справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Закон України ''Про військовий обов`язок і військову службу'' від 25.03.1992 за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписи частини 4 статті 2 Закону України ''Про військовий обов`язок і військову службу'' визначають, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 6 статті 2 вказаного Закону закріплено, що до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (надалі по тексту також - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Згідно вимог пункту "ж" частини 6 статті 26 Закону України ''Про військовий обов`язок і військову службу'' контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця).

Так, за приписами частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" постановою Кабінету Міністрів України № 964 від 12.07.2006 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти (далі - Порядок № 964).

Пунктом 1 Порядку № 964 передбачено, що цей порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (надалі по тексту також - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі по тексту також - витрати).

У силу вимог пункту 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку №964).

На виконання вищевказаного пункту 3 Порядку № 964 Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ від 16.07.2007 за №419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі Порядок №419/831/240/605/537/219/534).

Підпунктом 1.1 пункту 1 Порядок №419/831/240/605/537/219/534 визначено, що даний Порядок розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України (далі по тексту також - міністерства) витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу (далі по тексту також - ВНЗ), у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) (надалі по тексту також - контракт) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ.

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 вказаного Порядку зобов`язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання.

У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ (абзац 3 підпункту 2.3 пункту 2 Порядку).

У той же час пунктом 7 Порядку № 964 визначено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Відтак, Військовим інститутом танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" відповідно до вимог Порядку № 964 та Порядку № 419/831/240/605/537/219/534 розраховані фактичні витрати, пов`язані з утриманням відповідача з дня його зарахування до Університету по день виключення зі списків особового складу вищого навчального закладу, загальна сума яких склала 189 706,80 грн, а саме: фінансово-економічна служба - 189 706,80 грн, що підтверджено довідкою - розрахунком, яка міститься в матеріалах справи (а.с.25).

Як вже було зазначено судом, згідно з абзацом 6 пункту 1 Контракту, відповідач взяв на себе обов`язок добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Проставлений підпис ОСОБА_1 у вказаному Контракті свідчить про ознайомлення останнього, станом на момент укладення контракту, про обов`язок відшкодування таких витрат у разі виникнення вищевказаних обставин.

Враховуючи те, що відповідачем не відшкодовано у добровільному порядку витрати, пов`язані з утриманням під час його навчання у Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у розмірі 189 706,80 грн, суд вважає обґрунтованим звернення Університету із вказаним позовом, у спосіб визначений частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Доводи позивача, що невідшкодування на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" відповідачем суми витрат, пов`язаних з його утриманням в Університеті, тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави є доречними. Адже це проявляється у створенні умов для невиконання видаткової частини Держбюджету, що у кінцевому рахунку веде до зниження боєздатності Збройних Сил України та нанесення шкоди національній економіці України.

Невідшкодована на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" відповідачем сума витрат, пов`язаних з його утриманням в Інституті, - це не отримані державою кошти на національну оборону, що, у свою чергу, завдає шкоду безпосередньо інтересам держави.

Відтак, на переконання суду, позовні вимоги є такими, що слід задовольнити.

Належним способом захисту прав позивача є стягнення із ОСОБА_1 на користь Інституту, витрат, пов`язаних з утриманням відповідача під час його навчання у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у розмірі 189 706,80 грн.

За приписами частини 2 статті 139 КАС України, враховуючи вирішення спору на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", та відсутність доказів стосовно понесених витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків, судові витрати до розподілу не належать.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (код ЄДРПОУ - 07905262, вул. Полтавський шлях, 192, м. Харків, 61098) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (код ЄДРПОУ - 07905262, вул. Полтавський шлях, 192, м. Харків, 61098) кошти в розмірі 189 706,80 грн (сто вісімдесят дев`ять тисяч сімсот шість гривень вісімдесят копійок) на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.

Позивачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.