Рішення № 137029919, 01.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 червня 2026 року Справа № 280/2607/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим 23, код ЄДРПОУ 42822115)

до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000158/1 від 17.03.2026.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 31.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 29.05.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

23.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Покупець) уклало з компанією SHANDONG JINGPIN ELECTRIC VENICLE TECHNOLOGY CO.,LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №EB/2 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємними частинами даного Контракту.

В подальшому, компанією Продавцем, відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №2026-1 від 03.11.2025 року, рахунку-фактури №EB-SJEVT2026-1B/2025-1B від 22.12.2025 року було здійснено поставку ТОВ «ТД «АМТ» товарів (електровелосипеди) на загальну суму 148884,00 дол.США.

Товарна партія поставлялась на умовах FOB QINGDAO, China згідно з міжнародними торговельними правилами «ІНКОТЕРМС 2010».

13.03.2026 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Рекун А.В., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі МД) типу ІМ40АА №26UA403070002539U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Транспортні засоби, з приводом від умонтованого електродвигуна для перевезення людей. Електровелосипеди торгової марки "SPARK", у частково розібраному стані, у комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування, інструкцією та зарядним пристроєм:- Велосипед з електромотором SPARK BUDDY 14" 48V/500W/20Ah - 640шт.- Велосипед з електромотором SPARK BLOOM 14" 48V/400W/12Ah - 632шт.- Велосипед з електромотором SPARK CITY 14" 48V/500W/20Ah - 5шт. Виробник: SHANDONG JINGPIN ELECTRIC VEHICLE TECHNOLOGY CO., LTD.».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист №Б/Н від 22.12.2025;

- рахунок-фактура (інвойс) №EB-SJEVT2026-1B/2025-1B від 22.12.2025;

- коносамент №BW25121218 від 05.01.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №512285 від 01.03.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №512319 від 01.03.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №512335 від 01.03.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №512350 від 01.03.2026;

-банківський платіжний документ, що стосується товару платіжна інструкція в іноземній валюті №411 від 12.12.2025;

-банківський платіжний документ, що стосується товару платіжна інструкція в іноземній валюті №447 від 23.12.2025;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №G260226-15 від 26.02.2026;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 11.03.2026;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 26.02.2026;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №50 від 29.12.2025;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс лист від 27.10.2025;

-некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 -3021, 3023) Комерційна пропозиція від 27.10.2025;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №2026-1 від 03.11.2025;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №EB/2 від 23.10.2025;

-договір (контракт) про перевезення №0303/912/25 від 03.03.2025;

-заява декларанта про незастосувань обмежень щодо пропуску та випуску товарів встановлених Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 05.09.2025;

- електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №C26MA3UA3FH70002 від 30.01.2026;

- інші некласифіковані документи -Технічні характеристики від 22.12.2025;

- копія митної декларації країни відправлення №421320250000318966 від 31.12.2025.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, товариству від митниці було направлено електронне повідомлення наступного змісту: «За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів Відповідно до відомостей декларації митної вартості від 13.03.2026 № б/н, до ціни товару додані витрати на транспортування в сумі 13600 дол.США. З метою підтвердження зазначених витрат надано до митного оформлення такі документи: Договір перевезення від 03.03.2024 №0303/912/25, укладений з експедитором «Global Container Lines SIA», рахунок від 26.02.2026 №G260226-15 на оплату транспортно- експедиторських послуг, довідку про транспортні витрати №б/н від 26.02.2026, заявку на перевезення №50 від 29.12.2025. Відповідно до рахунку від 26.02.2026 №G260226-15 визначено витрати на транспортування товарів в чотирьох контейнерах. Витрати на перевезення враховують: Морський фрахт, включаючи перевантаження: Кінґдао, Китай - Гдиня, Польща - 9600.00 USD. Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гдиня, Польща - митний перехід Мостиська-Пшемисль - 4000.00 USD. Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: митний перехід МостиськаПшемисль - Тернопіль, Україна - 3560.00 USD. У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 13.03.2026 № 26UA403070002539U5 та коносаменті від 05.01.2026 № BW25121218 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту QINGDAO, CHINA до порту Gdansk, POLAND.

Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладних УМВС від 01.03.2026 №512285, 512319, 512335, 512350, товар переміщувався з порту Gdynia, POLAND до Пшемисль/ Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdynia, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. Відповідно до пункту 3.1.1 Контракту 23.10.2025 №EB/2 Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була. У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації виробника товару. Відповідно до ч.6 ст,53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».

Листом вих. № 160301 від 16.03.2026 позивач надав додатково митниці виписку з особистого банківського рахунку ТОВ «ТД «АМТ» за грудень 2025 року, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

17.03.2026 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2026/000158/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 26UA403070002738U0 від 18.03.2026 із застосуванням індивідуальної гарантії №26UA120012000P3G3 від 18.03.2026 року.

Позивач вважає, що митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

1. У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 13.03.2026 № 26UA403070002539U5 та коносаменті від 05.01.2026 № BW25121218 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту QINGDAO, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладних УМВС від 01.03.2026 №512285, 512319, 512335, 512350, товар переміщувався з порту Gdynia, POLAND до Пшемисль/ Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdynia, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується.

2. «При перевірці митної декларації країни відправлення від 31.12.2025 №421320250000318966 відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації.

Вищенаведені факти не дають можливості перевірити числові значення понесених витрат на транспортування товару, які є складовою митної вартості товару.

Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року).

В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ. На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо.

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Суд зазначає, що транспортування контейнерів в Україну через порт Гданськ здійснюється двома видами транспорту- морським транспортом від портів Китаю до порту Гданськ, де здійснюється перевантаження контейнерів на автомобільний або залізничний транспорт і подальше перевезення наземними видами транспорту до кордону України і по території України.

Аналіз Договору перевезення №0303/912/25 свідчить про те, що взаємовідносини сторін будуються на принципі відшкодування фактично понесених витрат, узгоджених у заявках. Пріоритетними у визначенні вартості конкретного перевезення є документи, що фіксують виконання окремої заявки та фактичний обсяг наданих послуг.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України позивачем було надано митниці: договір перевезення №0303/912/25 від 03.03.2025 року; заявка на перевезення №50 від 29.12.2026 року; Коносамент №BW25121218 від 05.01.2026 року; залізничні накладні №№512285, 512319, 512335, 512350 від 01.03.2026, інвойс №G260226-15 від 26/02/26, Акт виконаних робіт від 11.03.26, довідка Перевізника про вартість транспортування від 26.02.2026.

Пунктом 3.3 Договору №0303/912/25 сторони погодили, що «у випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інший транспортний засіб в проміжному порту або терміналі вартість даного перевантаження включається в загальну вартість мультимодального перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт».

У наданих до митного оформлення рахунку-фактурі №G260226-15 від 26.02.2026 року, акті виконаних робіт від 11.03.2026 року, довідці про транспортні витрати чітко зазначено, що у вартість послуг з перевезення ці витрати вже включені.

Так, згідно відомостей Акта виконаних робіт «Вартість морського фрахту, включаючи перевантаження: ... склала 9600 доларів США, Вартість Міжнародної залізничної доставки, включаючи перевантаження: Гдиня, Польща- митний перехід Мостиська- Пшемисль 4000 дол.США, Вартість Міжнародної залізничної доставки, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська-Пшемисль - Тернопіль, Україна склала 3560 доларів США.

У Довідці про транспортні витрати від 26.02.2026 року зазначено: «Вантаж додатково не страхувався. Перевантаження контейнерів враховано». Такі ж відомості щодо включення витрат на перевантаження, зазначені й в Рахунку на оплату послуг перевезення.

Таким чином, витрати НРР включені до загальної ставки фрахту. Чинне законодавство не зобов`язує експедитора виокремлювати вартість навантажувальних робіт в окремий рядок, якщо сторони домовилися про комплексну ставку («all-in»). Отже, твердження про відсутність відомостей щодо вартості цих операцій є неправдивим, оскільки їх вартість врахована у ціні перевезення, яка була в повному обсязі включена декларантом до митної вартості.

В Заявці на перевезення №50 від 29.12.2025 року, яка є невід`ємною частиною Договору та узгоджує умови саме для цієї партії товару, Сторони чітко зафіксували вартість послуг. У графі вартості зазначено фіксовану суму, яка погоджена сторонами як для даного маршруту. Відсутність у Заявці окремих тарифів, зокрема на перевантаження, зберігання свідчить про те, що сторони домовилися про ставку, яка покриває повний логістичний цикл обробки вантажу.

Проміжок часу між вивантаженням контейнерів з судна та їх подальшим завантаженням на залізничний транспорт обумовлений технологічними процесами порту та графіком руху потягів. Даний період повністю покривається терміном «вільного часу» (free time) на терміналі, який надається експедитору/лінії для обробки транзитних вантажів і не тарифікується як додаткова платна послуга зберігання для Клієнта.

Таким чином, сукупний аналіз Заявки, Рахунку, Акту та Довідки у їх взаємозв`язку з Договором перевезення беззаперечно доводить, що витрати на перевалку та НРР включені до складу задекларованого фрахту, а витрати на зберігання фактично не виникли, що робить висновки митного органу про неповноту відомостей щодо складових митної вартості безпідставними та необгрунтованими.

Зі змісту положень розділу III ("Митна вартість товарів та методи її визначення") Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Аналіз такого правого регулювання дає підстави зробити висновок, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Таким чином, всі складові транспортних витрат документально підтверджені в повному обсязі, сумніви митного органу є необґрунтованими, а зауваження не може слугувати підставою для коригування заявленої митної вартості товарів.

Щодо висновку митниці про «неможливість здійснити перевірку» та «транспортна складова не розраховується», суд зазначає, що за ЕМД 26UA403070002539U5 декларувались товари, розміщені в 4 контейнерах, а тому транспортна складова митної вартості (витрати на доставку товару до місця ввезення на митну територію України) чітко деталізована в Інвойсі N^G260226-15 від 26.02.2026 року:

- Морський фрахт, включаючи перевантаження (порт Циндао, Китай - порт Гданськ, Польща) складає 9600,00 дол. США за 4 контейнери;

- Залізнична доставка до кордону (Гданськ, Польща - Пшемишль-Мостиська -4000 дол.США за 4 контейнери;

Загальна сума транспортних витрат до кордону України становить: 13600 дол. США.

Саме ця сума (13600 дол. США) була заявлена позивачем як транспортна складова митної вартості у графі 20 Декларації митної вартості та перерахована у гривневий еквівалент.

Отже, усі складові митної вартості підтверджені документально, мають чіткий кількісний вираз та піддаються перевірці шляхом простого додавання.

Щодо надання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що митниця в Рішенні зазначила, що «при перевірці митної декларації країни відправлення від 31.12.2025 №421320250000318966 відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації. Вищенаведені факти не дають можливості перевірити числові значення понесених витрат на транспортування товару, які є складовою митної вартості товару.

Відповідні зауваження митного органу протирічать матеріалам митного оформлення товару, виходячи з наступного.

Числові значення понесених витрат на транспортування можливо перевірити за наданими митниці основними транспортними та комерційними документами- Заявкою на перевезення №50 від 29.12.2026 року; Коносаментом №ВШ25121218 від 05.01.2026 року; залізничних накладних № №512285, 512319, 512335, 512350 від 01.03.2026, інвойсом №G260226-15 від 26/02/26, Актом виконаних робіт від 11.03.26, Довідкою Перевізника про вартість транспортування від 26.02.2026.

Згідно з частиною 2 статті 53 МКУ, перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, є чітко визначеним. Експортна митна декларація країни відправлення не входить до переліку обов`язкових документів, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості. Відповідно до частини 3 цієї ж статті, митний орган має право запитувати додаткові документи (у тому числі експортну декларацію) виключно у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих відомостей. Проте сама по собі відсутність експортної декларації, яка є внутрішнім документом країни відправника (КНР) та не перебуває у володінні Покупця, не може бути доказом недостовірності ціни товару.

Крім того, декларантом під час митного оформлення декларантом надана митна декларація країни відправлення №421320250000317966 від 31.12.2025, яка містить всю інформацію, необхідну для перевірки ціни товару, загальної вартості товарів. Неможливість перевірки за штрих-кодом наданої декларації не означає недійсність наданої декларації. Перевірка такої декларації можлива через сайт Головного митного управління КНР.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000158/1 від 17.03.2026року є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим 23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості №UA403070/2026/000158/1 від 17.03.2026 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м.Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 18204,82 грн (вісімнадцять тисяч двісті чотири гривні 82 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 01.06.2026.

Суддя О.В. Конишева