Рішення № 137029454, 02.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/18075/25

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камінське Агро" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінське Агро" з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Житомирській області податкове повідомлення-рішення №00075170705 від 16.04.2025 про нарахування штрафних санкцій в сумі 481440,00 грн за неповідомлення контролюючого органу про об`єкти оподаткування по 472 випадках.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.04.2025 ГУ ДПС в Житомирській області за результатами перевірок та без врахування поданих товариством 14.04.2025 заперечень на Акт позапланової перевірки, прийнято зокрема податкове повідомлення-рішення №00075170705 від 16.04.2025 про нарахування штрафних санкцій в сумі 481 440,00 грн за неповідомлення контролюючого органу про об`єкти оподаткування по 472 випадках. Стверджує, що в якості «порушення» податкового законодавства відповідачем помилково визначено неповідомлення про факти придбання платником податків у власність майна або його реалізації протягом 10 робочих днів з дати укладення відповідних правочинів, а не факти неповідомлення про реєстрацію такого майна/речових прав у відповідному державному органі/реєстрі протягом 10 робочих днів з дати проведення такої реєстрації. Зазначає, що дії/бездіяльність платника податків, за які фактично було накладено штраф, не є порушенням податкового законодавства в розумінні Закону.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за безпідставністю. Зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 8.1, 8.2, 8.4 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 року за №503/25280 та пункту 63.3 статті 63 Кодексу, а саме товариство не повідомило контролюючий орган за основним місцем обліку по 472 випадках, щодо придбання об`єктів, які є власними та які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (майно), а також, про зняття об`єктів оподаткування з обліку, що використовувались в господарській діяльності, після того, як відбулась фактична реалізація таких основних засобів, що є предметом судового оскарження. За наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 16.04.2025 №00075170705 яким застосовано штрафні санкції в сумі 481 440,00 грн.

Представник позивача до суду направив відповідь на відзив, в якій не відступив від своєї правової позиції та просив задовольнити позов.

Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно із частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі наказу від 12.03.2025 №620-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КАМІНСЬКЕ АГРО» з питань, що є предметом заперечень від 20.05.2025 до акта перевірки від 24.01.2025 №1603/06-30-07-02/43587068 проведено документальну позапланову виїзну перевірку та складено акт документальної планової виїзної перевірки від 07.04.2025 № 7361/06-30-07- 05/43587068 (далі -акт перевірки від 07.04.2025).

В акті перевірки від 07.04.2025 зафіксовано, що ТОВ «КАМІНСЬКЕ АГРО» в порушення пунктів 8.1, 8.2, 8.4 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 року за №503/25280 та пункту 63.3 статті 63 Кодексу, не повідомило контролюючий орган за основним місцем обліку по 472 випадках, щодо придбання об`єктів, які є власними та які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (майно), а також, про зняття об`єктів оподаткування з обліку, що використовувались в господарській діяльності, після того, як відбулась фактична реалізація таких основних засобів.

За наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом, в тому числі, прийнято податкове повідомлення рішення від 16.04.2025 №00075170705, яким застосовано штрафні санкції в сумі 481 440,00 грн.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Підпунктами 1, 4-5 пункту 63.3. статті 63 ПК України визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Для здійснення податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1588).

У відповідності до пункту 8.1 Порядку № 1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Згідно пункту 8.2 Порядку № 1588 об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 8.4 Порядку № 1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У відповідності до пункту 8.5 Порядку № 1588 у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об`єкта оподаткування.

Відповідно до пункту 8.7 Порядку № 1588 рекомендований довідник типів об`єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Отже, повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування. Вказаний обов`язок передбачено також у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування.

Так, у постанові Верховного суду від 10.11.2022 у справі № 640/23530/21 зроблено висновок, що відповідно до наведених вище норм Порядку № 1588 платник податків зобов`язаний подавати повідомлення за формою № 20-ОПП, зокрема, про об`єкти оподаткування або об`єкти, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

На переконання суду, повідомлення за формою № 20-ОПП повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи-підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми № 20-ОПП, є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Відтак, позивач мав обов`язок подати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

При цьому, спірне податкове повідомлення-рішення винесене на підставі згаданого вище акту фактичної перевірки та передбачає застосування на підставі пункту 117.1 статті 117 ПК України штрафної (фінансової) санкції на суму 481440,00 грн за ненадання до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП. Відповідач посилається, що позивачем порушено пункт 63.3 статті 63 ПК України.

Так, відповідно до пункту 117.1 статті 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом,-

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень.

У свою чергу обов`язок подання платником податків повідомлення форми №20-ОПП ПК України взагалі не передбачено, а регулюється наказом Мінфіну «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» №1588 від 09.12.2011, зі змінами.

Таким чином, обов`язковою умовою для застосування відповідальності за статтею 117 ПК України, є порушення строків та порядку подання заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальності за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування.

Таким чином, стаття 117 ПК України передбачає відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрацію) платника податків у відповідному контролюючому органу та містить вичерпний перелік порушень, які тягнуть за собою накладення штрафу.

Також слід наголосити, що стаття 117 ПК України передбачає відповідальність за порушення, пов`язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника, і не стосується повідомлень про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням.

Тобто, приписами Порядку № 1588 передбачено строки виключно повідомлення про об`єкт оподаткування (яких в ПК України не міститься) за формою № 20- ОПП, однак повідомлення про об`єкт оподаткування не є тотожним заяві про взяття на облік. Отже, на переконання суду, не відображення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП, не є підставою для відповідальності саме згідно з санкціями пункту 117.1 статті 117 ПК України, а тому, відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин норму пункту 117.1 статті 117 ПК України.

Таким чином, викладений в Акті перевірки висновок контролюючого органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення є безпідставним та неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

У Постанові Верховного Суду від 18.04.2024 року у справі № 640/18630/21 останнім було сформовано висновок, згідно з яким положення статті 117 ПК України передбачають відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрацію) платника податків у відповідному контролюючому органу та містять вичерпний перелік порушень, які тягнуть за собою накладення штрафу. Тобто, дана стаття передбачає відповідальність за порушення, пов`язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника. Диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальність за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування, а отже відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафні санкції за вказаною статтею.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу вимог положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню судові витрати, які складаються із судового збору та понесені позивачем у даній справі підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 7221,60 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 227, 241-243, 246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Камінське Агро" (вул. Небесної сотні, 3,с. Камінь,Житомирський р-н, Житомирська обл.,13040. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43587068) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00075170705 від 16.04.2025, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камінське Агро" штрафні санкції в сумі 481440,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Камінське Агро" 7221,60 грн (сім тисяч двісті двадцять одну гривню 60 копійок) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

02.06.26