Рішення № 137028265, 29.05.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1935/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 777 Трейдінг Груп до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю 777 Трейдінг Груп (далі ТзОВ 777 Трейдінг Груп) звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 24 жовтня 2025 року №UA205050/2025/000267/2 про коригування митної вартості товарів.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару автобуса Van Нool (vin № НОМЕР_1 ), був у використанні, до Волинської митниці подано митну декларацію (далі МД) №25UA205050041442U2 та митну вартість декларантом визначено за основним методом, тобто за ціною договору (контракту), й до фактурної вартості товару 36500,00 євро додано також транспортні витрати. Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення від 24 жовтня 2025 року №UA205050/2025/000267/2 про коригування митної вартості товарів за резервним методом, що призвело до збільшення митних платежів.

Позивач не погоджується з таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом, які не містять розбіжностей чи ознак підробки, а митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Позивач наголосив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Неаргументованим, на думку позивача, є висновок митного органу про непідтвердження оплати товару, яка на момент митного оформлення ще не відбулася та продавець письмово підтвердив, що в фактурі від 16 жовтня 2025 року №5/10/2025 термін оплати 17.10.2025 є опискою, а правильним є термін оплати в специфікації від 16 жовтня 2025 року №21 до контракту від 07 лютого 2025 року №07.02РL - відстрочка платежу до 31 грудня 2025 року; кошти перераховані на банківський рахунок продавця Sette Group Sp. z.o.o платіжною інструкцією в іноземній валюті від 28 жовтня 2025 року №78.

Заперечуючи твердження митного органу у спірному рішення про невідповідність умов поставки товару в специфікації від 16 жовтня 2025 року №21 до контракту від 07 лютого 2025 року №07.02РL, митній декларації країни відправлення від 20 жовтня 2025 року №25PL341010000SO2B0 EXW, Краків (Польща) умовам, вказаних в довідці від 22 жовтня 2025 року №012 - Кельце (Польща), позивач повідомив, що під час митного оформлення надано доповнення від 17 жовтня 2025 року №1 до специфікації від 16 жовтня 2025 року №21, а в порядку статті 55 МК України також було надано лист Sette Group Sp. z.о.о. про направлення до митних органів Польщі заяви про внесення змін до митної декларації країни відправлення №25PI.341010000SO2B0 від 20 жовтня 2025 року в частині умов поставки FCA, Кельце (Польща) і рішенням митних органів Польщі UNP:348000-26-003458 до митній декларації країни відправлення MRN25PL3410100Q0SO2B0 від 20 жовтня 2025 року внесено зміни щодо умов поставки.

Позивач зауважив, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.81-88). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №25UA205050041442U2 від 23 жовтня 2025 року відбулось автоматичне спрацювання декількох профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), що вимагало детальної перевірки числового значення митної вартості. Під час перевірки документів встановлено, що митна вартість товарів не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи не містять усіх необхідних даних та мають розбіжності: в частині оплати товару - відстрочка платежу до 31 грудня 2025 року в специфікації №21 до контракту від 07 лютого 2025 року №07.02РL, а в інвойсі від 16 жовтня 2025 року №5/10/2025 до 17 жовтня 2025 року; банківських платіжних документів про передоплату за оцінюваний товар не надано; в довідці від 22 жовтня 2025 року №012 вказано, що вантажно-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення, проте не надано відомостей про вартість навантаження; умови поставки товару в специфікації №21 до контракту від 07 лютого 2025 року №07.02РL, в митній декларації країни відправлення від 20 жовтня 2025 року №25PL341010000SO2B0 EXW, Краків (Польща), тоді як в довідці від 22 жовтня 2025 року №012 вартість перевезення товару визначена від міста Кельце (Польща).

Декларанту було запропоновано надати додаткові документи. Надані лист від 24 жовтня 2025 року, доповнення від 17 жовтня 2025 року №1 до специфікації від 16 жовтня 2025 року №21 (відомості про яке в графі 44 МД №25UA205050041442U2 відсутні), копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 23 жовтня 2025 року №73 щодо оплати транспортних послуг (вказано контракт від 17 жовтня 2025 року №17-10-2025, який декларантом до митного оформлення не надано) не спростовують сумнівів щодо заявленої митної вартості, то за результатом проведеної процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації для визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість відповідно до статті 64 МК України скориговано із застосуванням резервного методу та її визначено на основі раніше визнаних вартостей на рівні 160000,00 євро.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 24 жовтня 2025 року №UA205050/2025/000267/2 відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову (а.с.160-163). Додатково зазначив, що МД від 07 квітня 2025 року №25UA209200020480U7, яка зазначена як джерело для визначення митної вартості митним органом, стосується оформлення транспортного засобу іншої моделі, з іншими технічними характеристиками та іншого року випуску. Крім того, митним органом не дотримано частини другої статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оскільки за основу взята цінова інформація за митною декларацією, яка оформлена за пів року до моменту прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Ухвалою суду від 09 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.158).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

07 лютого 2025 року між ТзОВ 777 Трейдінг Груп (покупець) та компанією Sette Group Sp. z.o.o (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №07.02РL про поставку продавцем транспортних засобів нових та таких, що були у використані (а.с.15-19). У специфікації від 16 жовтня 2025 року №21 сторонами узгоджено поставку автобуса Van Нool (vin № НОМЕР_1 ) за ціною 36500,00 євро (а.с.20-21).

23 жовтня 2025 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару Автобус туристичний, був у використанні, має такі пошкодження: ушкоджено двигун, задній бампер, система опалення та кондиціювання, електросистема. Марка згідно з довідником - Van Нool, модель згідно з довідником EX16M; кузов, шасі, рама № НОМЕР_1 ; кількість сидячих місць, враховуючи місце водія, - 59. Призначення - для перевезення пасажирів дорогами загального користування; тип двигуна дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна - 10837 куб.см, потужність 291 kw, колісна формула - 4х2, календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення - 2017, дата першої реєстрації - 24.11.2017. Країна виробництва - BE. Торгівельна марка Van Нool (далі також товар) декларант в інтересах ТзОВ 777 Трейдінг Груп в порядку електронного декларування подав МД №25UA205050041442U2 (а.с.31-32). Фактурна вартість імпортованого товару становить 36500,00 євро (еквівалентно 1765468,5100 грн). Митну вартість в декларації митної вартості (а.с.100 зворот-101) визначено на рівні 1833088,3600 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 67619,86 грн). Для підтвердження митної вартості разом із митною декларацією надано: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07 лютого 2025 року №07.02РL (а.с.15-19), специфікацію від 16 жовтня 2025 року №21 до контракту (а.с.20-21), рахунок-фактуру (інвойс) від 16 жовтня 2025 року №5/10/2025 (а.с.23), довідку від 22 жовтня 2025 року №012 (а.с.59), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l PL/MF/AU0368955 від 20 жовтня 2025 року (а.с.108), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 14 жовтня 2025 року № НОМЕР_2 (а.с.110), автотранспортну накладну від 20 жовтня 2025 року (а.с.109 зворот), висновок експерта від 23 жовтня 2025 року №3193 (а.с.98 зворот), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 23 жовтня 2025 року №231025033 (а.с.100), копію митної декларації країни відправлення від 20 жовтня 2025 року №25PL341010000SO2B0 (а.с.107 зворот), фото (а.с.113 зворот-116).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом та містять розбіжності: 1) в специфікації від 16 жовтня 2025 року №21 до контракту від 07 лютого 2025 року №07.02РL вказані умови оплати за товар відстрочка платежу до 31 грудня 2025року, тоді як в інвойсі від 16 жовтня 2025 року №5/10/2025 термін оплати за товар 17 жовтня 2025 року, однак банківських платіжних документів, що підтверджують факт здійснення передоплати за оцінюваний товар, не надано; 2) для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано довідку від 22 жовтня 2025 року №012, у якій вказано, що вантажно-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення, проте не надано відомостей щодо вартості навантаження; 3) умови поставки товару в специфікації від 16 жовтня 2025 року №21 до контракту від 07 лютого 2025 року №07.02РL, а також в копії митної декларації країни відправлення від 20 жовтня 2025 року №25PL341010000SO2B0 EXW, Краків (Польща), натомість в довідці від 22 жовтня 2025 року №012 міститься інформація про вартість перевезення товару від міста Кельце (Польща); інформація щодо вартості перевезення за маршрутом місто Краків - місто Кельце відсутня в довідці про транспортні витрати від 22 жовтня 2025 року №012, та, відповідно, дані витрати не включено до митної вартості оцінюваного товару. Декларанту запропоновано надати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.117).

У відповідь на електронне повідомлення митниці позивач подав лист від 24 жовтня 2025 року (а.с.40), доповнення №1 від 17 жовтня 2025 року до специфікації від 16 жовтня 2025 року №21 (а.с.22), копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 23 жовтня 2025 року №73 щодо оплати транспортних послуг (а.с.66).

24 жовтня 2025 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000267/2 (а.с.50). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи містять розбіжності. Окрім тих, про які було зазначено в повідомленні декларанту, також вказано, що декларантом було надано доповнення від 17 жовтня 2025 року №1 до специфікації від 16 жовтня 2025 року №21, яким внесено зміни щодо умов поставки товару, вже після надсилання митним органом електронного повідомлення із зазначенням розбіжності щодо умов поставки та маршруту перевезення згідно з довідкою від 22 жовтня 2025 року №012; в графі 44 МД №25UA205050041442U2 відсутні відомості щодо доповнення від 17 жовтня 2025 року №1, а умовами поставки товару в графі 20 МД декларантом вказано EXW, Краків (Польща); в графі 70 Призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті від 23 жовтня 2025 року №73 вказано контракт від 17 жовтня 2025 року №17-10-2025, який декларантом до митного оформлення не надано. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС Держмитслужби) на рівні 160000,00 євро. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено (МД №25UA209200020480U7 від 07 квітня 2025 року), а саме туристичного автобуса марки Van Нool, модель TX17 Astron, був у використанні, календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017, технічні характеристики - 12902 куб.см, 375 кВт, 63 місця, ввозився з Польщі на умовах поставки DAP, Зимна Вода (Україна), митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом.

Також 24 жовтня 2025 року Волинська митниця сформувала картку №UA205050/2025/000972 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.52-53).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205050041716U7 від 24 жовтня 2025 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.33-34).

Відповідно до положень частини восьмої статті 55 МК України ТзОВ 777 Трейдінг Груп 13 листопада 2025 року надіслало Волинській митниці додаткові пояснення (а.с.67-69) та документи для підтвердження митної вартості товару, що декларувався згідно з МД №25UA205050041442U2 від 23 жовтня 2025 року: лист Sette Group Sp. z.o.o від 10 листопада 2025 року (а.с.25), заяву про внесення змін до митної декларації від 07 листопада 2025 року (а.с.42-43), копію договору від 17 жовтня 2025 року №17-10-2025 на надання транспортно-експедиційних послуг (а.с.61-65), копію заявки від 20 жовтня 2025 року №61 (а.с.60). Однак їх надання не призвело до скасування рішення від 24 жовтня 2025 року №UA205050/2025/000267/2 митним органом, про що позивач інформований листом від 31 грудня 2025 року №7.3-2/15-02/14/15208 (а.с.70-74).

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребуваними документами (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07 лютого 2025 року №07.02РL (а.с.15-19), специфікацію від 16 жовтня 2025 року №21 до контракту (а.с.20-21), рахунок-фактуру (інвойс) від 16 жовтня 2025 року №5/10/2025 (а.с.23), довідку від 22 жовтня 2025 року №012 (а.с.59).

Разом із цими документами було надано сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l PL/MF/AU0368955 від 20 жовтня 2025 року (а.с.108), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 14 жовтня 2025 року № НОМЕР_2 (а.с.110), автотранспортну накладну від 20 жовтня 2025 року (а.с.109 зворот), висновок експерта від 23 жовтня 2025 року №3193 (а.с.98 зворот), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 23 жовтня 2025 року №231025033 (а.с.100), копію митної декларації країни відправлення від 20 жовтня 2025 року №25PL341010000SO2B0 (а.с.107 зворот), фото (а.с.113 зворот-116).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так контрактом від 07 лютого 2025 року №07.02РL, укладеним між ТзОВ 777 Трейдінг Груп (покупець) та компанією Sette Group Sp. z.o.o. (продавець), визначено предмет та умови поставки, основні зобов`язання продавця та покупця (а.с.15-19).

Згідно з пунктами 1, 2 контракту від 07 лютого 2025 року №07.02РL продавець зобов`язується поставити товар - транспортні засоби нові та такі, що були у використанні, на умовах та за цінами, визначеними в специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту.

У специфікації від 16 жовтня 2025 року №21 сторонами узгоджено поставку автобуса Van Нool (vin № НОМЕР_1 ) за ціною 36500,00 євро (а.с.20-21).

Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 16 жовтня 2025 року №5/10/2025 (а.с.23) вартість автобуса Van Нool, vin № НОМЕР_1 , становить 36500,00 євро.

Ідентифікаційні ознаки товару, вартість в специфікації від 16 жовтня 2025 року №21 та рахунку-фактурі (інвойсі) від 16 жовтня 2025 року №5/10/2025 відповідають інформації, зазначеній в МД №25UA205050041442U2 від 23 жовтня 2025 року (графа 22).

З приводу тверджень відповідача про непідтвердження оплати, то специфікацією від 16 жовтня 2025 року №21 обумовлено, що форма оплати післяплата, відстрочка платежу до 31 грудня 2025 року. Листом від 10 листопада 2025 року компанія Sette Group Sp. z.o.o повідомила, що у фактурі від 16 жовтня 2025 року №5/10/2025 допущено помилку щодо строку оплати товару; правильний термін оплати зазначений у специфікації від 16 жовтня 2025 року №21 до договору від 07 лютого 2025 року №07.02РL відстрочення платежу до 31 грудня 2025 року (а.с.25).

Також суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17, за змістом якої фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі №420/18880/21.

Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 6 контракту від 07 лютого 2025 року №07.02РL товари, поставлені за контрактом, вважаються зданими продавцем і прийнятими покупцем після передачі транспортного засобу та документів на нього представнику покупця.

В контексті сказаного недотримання строку оплати за товар не змінює тієї обставини, що транспортний засіб разом із супровідними документами був переданий продавцем представнику позивача в обумовленому місці.

Між тим платіжною інструкцією в іноземній валюті від 28 жовтня 2025 року №78 (а.с.27) підтверджено оплату товару у розмірі, визначеному в специфікації від 16 жовтня 2025 року №21 (36500,00 євро). У платіжній інструкції вказано призначення платежу Рrерауment for the vehicle to the con 07.02РL DD 07.02.2025 sp21 dd 16.10.2025 - передоплата за автомобіль згідно з договором №07.02РL від 07 лютого 2025 року. Платіж здійснено на рахунок продавця компанії Sette Group Sp. z.o.o., платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті. Платіжна інструкція оформлена з використанням системи Інтернет-банкінг з накладенням електронного підпису та містить відмітку банку про проведення оплати, є дійсною.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником (продавцем) у рахунках-фактурах, які згідно з частиною другою статті 53 МК України є документами, що підтверджують митну вартість товару.

Отже, заявлена декларантом за першим методом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні будь-які розбіжності.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо здійснювалося страхування.

Як вбачається з специфікації від 16 жовтня 2025 року №21, сторонами узгоджено умови поставки товару EXW, Краків (а.с.20-21). Між тим 17 жовтня 2025 року сторони уклали доповнення №1 до специфікації від 16 жовтня 2025 року №21, у якому дійшли згоди про умови поставки FCA, Кельце відповідно до правил Інкотермс в редакції 2020 року. У пункті 2 цього доповнення вказано, що таке набирає чинності з моменту його підписання і є невід`ємною частиною специфікації.

Умови FCA означають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Пункт призначення FCA це кінцевий пункт доставки, куди вантаж доставляє продавець; всі витрати після доставки товару несе покупець.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 67619,86 грн.

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

ТзОВ 777 Трейдінг Груп для підтвердження витрат на транспортування надало митному органу довідку від 22 жовтня 2025 року №012 (а.с.59). Також у відповідь на електронне повідомлення митниці позивач подав лист від 24 жовтня 2025 року (а.с.40), доповнення №1 від 17 жовтня 2025 року до специфікації від 16 жовтня 2025 року №21 (а.с.22), копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 23 жовтня 2025 року №73 щодо оплати транспортних послуг (а.с.66), а в порядку статті 55 МК України - лист Sette Group Sp. z.o.o від 10 листопада 2025 року (а.с.25), заяву про внесення змін до митної декларації від 07 листопада 2025 року (а.с.42-43), копію договору від 17 жовтня 2025 року №17-10-2025 про надання транспортно-експедиційних послуг (а.с.61-65), копію заявки від 20 жовтня 2025 року №61 (а.с.60).

Суд із матеріалів справи встановив, що між ТзОВ 777 Трейдінг Груп (замовник) та Systaliuk Yaroslav Sp. z.o.o (перевізник) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 17 жовтня 2025 року №17-10-2025, відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 якого перевізник зобов`язується за плату і за рахунок замовника надати або організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів замовника, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу в міжнародному сполученні. За умовами пункту 2.1 контракту на кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі, підписується замовником і надається перевізнику за допомогою факсимільного зв`язку та є невід`ємною частиною договору.

На виконання зазначених умов договору від 17 жовтня 2025 року №17-10-2025 сторонами 17 жовтня 2025 року складено заявку №61 (а.с.60) на перевезення товару за маршрутом: Кельце (Польща) - Луцьк (Україна), узгодивши вартість перевезення 2000,00 євро.

Перевізник довідкою від 22 жовтня 2025 року №012 підтвердив, що транспортні витрати автомобілем Volvo LC99557/LC5767P по маршруту Кельце (Польща) Луцьк (Україна) складають 2000,00 євро, з них: Кельце (Польща) митний перехід Дорогуськ/Ягодин (Україна) 1398,00 євро, митний перехід Дорогуськ/Ягодин (Україна) Луцьк (Україна) 602,00 євро. Також вказано, що страхування вантажу не проводилося, а вантажно-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення (а.с.59). Оплата ТзОВ 777 Трейдінг Груп транспортних послуг у сумі 2000,00 євро підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 23 жовтня 2025 року №73 (а.с.66).

Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року у справі №520/6058/24.

З умов контракту та рахунка-фактури не випливає, що позивачем понесено інші витрати, ніж на оплату товару та транспортних витрат.

Отже, надані документи у сукупності підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов`язані із транспортуванням товару, й вони були враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.

Суд наголошує, що вимога про надання додаткових документів (документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписки з бухгалтерської документації; висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями) відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару, є специфікація від 16 жовтня 2025 року №21 до контракту та доповнення до неї, рахунок-фактура (інвойс) від 16 жовтня 2025 року №5/10/2025. Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він може підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Витребування митним органом страхових документів є некоректним за обставин справи, оскільки відомості про те, що страхування за рахунок ТзОВ 777 Трейдінг Груп не здійснювалося, значилися в довідці від 22 жовтня 2025 року №012 (а.с.59), а з інших документів не випливає зворотне.

Також, на думку суду, відсутність банківських платіжних документів, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, виписки з бухгалтерської документації за наявності документів, які надавали можливість перевірити правильність числових значень митної вартості за першим методом, не є підставою для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому оплата товару за контрактом з урахуванням умов оплати, визначених у специфікації від 16 жовтня 2025 року №2 (відстрочка платежу до 31 грудня 2025 року) здійснена платіжною інструкцією в іноземній валюті 28 жовтня 2025 року №78 (а.с.27).

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, то не містить належного обґрунтування вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Суд також зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів. Митна декларація країни відправлення оформляється саме відправником (продавцем) товарів, тож покупець не може нести негативних наслідків за недоліки в її оформленні продавцем. Формальні помилки, описки чи розбіжності в технічних документах країни відправлення, які не впливають на суть угоди та не змінюють ціну товару, не є підставою для відхилення задекларованої вартості чи для винесення рішення про коригування.

Водночас листом від 24 жовтня 2024 року компанія Sette Group Sp.z.o.o повідомила ТзОВ 777 Трейдінг Груп, що в декларації країни відправлення від 20 жовтня 2025 року №25PL341010000SO2B0 зазначено умови поставки франко-завод Краків, однак правильні умови поставки FCA, Кельце, тому в митну декларацію будуть внесені зміни на підставі заяви до митних органів Польщі (а.с.40, 42-43). Із матеріалів справи вбачається, що рішенням митних органів Польщі UNP:348000-26-003458 скориговано відомості в митній декларації країни відправлення №25PL3410100Q0SO2B0 від 20 жовтня 2025 року щодо умов поставки (а.с.46-47).

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Із тексту спірного рішення слідує, що митним органом коригування митної вартості товару було здійснено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 160000,00 євро (МД №25UA209200020480U7 від 07 квітня 2025 року), зміст якої перевірити суд позбавлений можливості (суду не надана). Між тим у самому рішенні відповідач зазначив, що митне оформлення транспортного засобу (автобуса марки Van Нool, модель TX17 Astron) за МД №25UA209200020480U7 від 07 квітня 2025 року здійснювалося відразу за резервним методом. Тобто, використана митним органом ціна не відображає фактичних витрат - вартості самого товару та витрат на його поставку (у тому випадку - на умовах DAP, Україна). Крім того, за описом товару в МД №25UA205050041442U2 від 23 жовтня 2025 року автобус має пошкодження двигуна, заднього бампера, системи опалення та кондиціювання, електросистеми, що безумовно суттєво впливає на ціну. Такі відомості щодо товару вказано в рахунку-фактурі від 16 жовтня 2025 року №5/10/2025. Наявність видимих зовнішніх пошкоджень підтверджено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24 жовтня 2025 року №25UA205050041442U2 (а.с.35-36).

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням та оцінки усіх обставин та фактів, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 24 жовтня 2025 року №UA205050/2025/000267/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 17784,23 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 05 січня 2026 року №5, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.14, 77).

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі у сумі 17784,23 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю 777 Трейдінг Груп (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, ідентифікаційний код юридичної особи 44356571) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 24 жовтня 2025 року №UA205050/2025/000267/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 777 Трейдінг Груп за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 17784,23 (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири грн 23 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк