Рішення № 137028256, 29.05.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1933/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 777 Трейдінг Груп до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю 777 Трейдінг Груп (далі ТзОВ 777 Трейдінг Груп) звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 18 грудня 2025 року №UA205050/2025/000327/1 про коригування митної вартості товарів.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару автобуса Mercedes-Benz (vin № НОМЕР_1 ), був у використанні, до Волинської митниці подано митну декларацію (далі МД) №25UA205050049742U3; митну вартість декларантом визначено за основним методом, тобто за ціною договору (контракту), й до фактурної вартості товару 8500,00 євро додано також транспортні витрати. Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення від 18 грудня 2025 року №UA205050/2025/000327/1 про коригування митної вартості товарів за резервним методом що призвело до збільшення митних платежів.

Позивач не погоджується з таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом, які не містять розбіжностей чи ознак підробки, а митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Позивач наголосив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. На зауваження митного органу про те, що контракт №DE0112/25 укладено 01 грудня 2025 року, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 видане 08 грудня 2025 року, зазначив, що згідно з контрактом від 01 грудня 2025 року №DE0112/25 умови поставки визначено EXW, Монс (Бельгія). Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - це тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом з короткочасними номерними знаками на період з 08 грудня 2025 року по 07 січня 2026 року, яке було передано продавцем представнику ТзОВ 777 Трейдінг Груп разом з транспортним засобом для руху дорогами Європейського Союзу з метою його вивезення. Таке свідоцтво надано митним органам України як підстава підтвердження зняття транспортного засобу з реєстрації.

Заперечуючи твердження митного органу у спірному рішення про невідповідність платіжної інструкції вимогам до банківського платіжного документа позивач вказав, що платіжна інструкція від 08 грудня 2025 року №92 виготовлена через систему Інтернет-банкінг із застосуванням кваліфікованого електронного підпису банку та проведена банком, про що є відмітка в графі підпис надавача платіжних послуг.

Неаргументованим, на думку позивача, є і висновок митного органу про непідтвердження транспортних витрат. ТзОВ 777 Трейдінг Груп надано калькуляцію транспортних витрат з доставки автобуса Mercedes-Benz (vin № НОМЕР_1 ), а на вимогу митного органу - копію договору про надання послуг від 01 грудня 2025 року №01/12 та акт прийому-передачі послуг від 17 грудня 2025 року №01/12 від виконавця договору; страхування товару за рахунок ТзОВ 777 Трейдінг Груп не проводилося, витрати на навантаження та розвантаження відсутні (автобус їхав власним ходом). Оформлення документів на експорт продавець здійснював самостійно.

Позивач зауважив, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Рішення не наведено жодних тарифів, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, та не здійснено порівняння вартості транспортування товариством з наявними у митного органу тарифами.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.66-76). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №25UA205050049742U3 від 18 грудня 2025 року було встановлено розбіжності у поданих документах та відсутність усіх даних для обчислення митної вартості: продавець товару компанія Tit Import Export GmbH зареєстрована в Німеччині, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане в Бельгії та поставка товару здійснювалася з Бельгії; дата контракту передує даті видачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копія платіжної інструкції в іноземній валюті не може бути врахована як документ про оплату, бо не містить підпису відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатися рахунком; не надано документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат в калькуляції транспортних витрат, у якій також нема відомостей щодо вартості митного очищення товару для експорту; за умовами поставки EXW витрати на страхування покладаються на покупця й докази цього не надано.

Декларант не спростував сумніви митниці у достовірності поданих документів, тому митна вартість не могла бути визначена за основним методом. Через неможливість застосування наступних методів митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі ЄАІС Держмитслужби), на рівні 20008,00 євро.

Відповідач зауважив, що надані товариством відповідно до частини восьмої статті 55 МК України документи (копії договору про надання послуг від 01 грудня 2025 року №01/12, акта прийому-передачі від 17 грудня 2025 року №01/12) свідчили про те, що реальне перевезення здійснювалось ОСОБА_1 , а тому транспортні (перевізні) документи мали надаватись безпосередньо від виконавця таких послуг, а не замовника. Окрім того, на момент надання додаткових документів оплата за послуги перевізнику мала бути здійснена, але платіжних документів щодо оплати транспортно-експедиційних послуг не надано.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 18 грудня 2025 року №UA205050/2025/000327/1 відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову (а.с.123-124). Додатково зазначив, що МД №25UA204140007398U2 від 16 липня 2025 року, яка зазначена як джерело для визначення митної вартості митним органом, стосується оформлення транспортного засобу поставленого на інших комерційних умовах, з іншої торгівельної країни, іншої моделі, з іншими технічними характеристиками. Крім того, митним органом не дотримано частини другої статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оскільки за основу взята цінова інформація за митною декларацією, яка оформлена за рік до моменту винесення рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.121).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

01 грудня 2025 року між ТзОВ 777 Трейдінг Груп (покупець) та компанією Tit Import Export GmbH (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №DE0112/25, про поставку продавцем двох автобусів, з-поміж них і автобуса Mercedes-Benz, vin № НОМЕР_1 (а.с.15-18).

18 грудня 2025 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України на умовах EXW, Монс (Бельгія) товару Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником Mercedes-Benz, модель згідно з довідником VARIO 813D, (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ; загальна кількість сидячих місць, включаючи водія, - 39, призначення для перевезення пасажирів дорогами загального користування, тип двигуна -дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна - 4250 см.куб, номер двигуна невизначений, потужність 95 кВт, колісна формула - 4х2, календарний рік виготовлення 2010, модельний рік виготовлення 2010. Країна виробництва - DE. Торгівельна марка - Mercedes-Benz (далі також товар) декларант в інтересах ТзОВ 777 Трейдінг Груп в порядку електронного декларування подав МД №25UA205050049742U3 (а.с.25-26). Фактурна вартість імпортованого товару становить 8500,00 євро (еквівалентно 421847,3510 грн). Митну вартість згідно з декларацією митної вартості (а.с.22-23) визначено на рівні 503847,3500 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 82000,00 грн). Для підтвердження митної вартості разом із митною декларацією надано: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 01 грудня 2025 року №DE0112/25 (а.с.15-18), рахунок-фактуру (інвойс) від 01 грудня 2025 року №RE25363 (а.с.19), платіжну інструкцію в іноземній валюті від 08 грудня 2025 року №95 (а.с.21), калькуляцію транспортних витрат від 17 грудня 2025 року (а.с.37), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08 грудня 2025 року 578927851 (а.с.54), сертифікат з перевезення (походження) товару форма EUR.l (Movement certificate EUR.1) A 2.263.322 від 10 грудня 2025 року (а.с.87 зворот-88), висновок експерта від 18 грудня 2025 року №4002 (а.с.53), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 18 грудня 2025 року №181225014 (а.с.85 зворот), копію митної декларації країни відправлення від 10 грудня 2025 року №25BE0000006368755B7 (а.с.87), фото (а.с.90-91).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом та містять розбіжності: 1) продавець товару відповідно до контракту від 01 грудня 2025 року №DE0112/25 компанія Tit Import Export GmbH зареєстрована в Німеччині, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08 грудня 2025 року № НОМЕР_2 видане в Бельгії та поставка товару здійснюється з Бельгії відповідно до товаросупровідних документів; 2) контракт №DE0112/25 датований 01 грудня 2025 року, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 датоване лише 08 грудня 2025 року; 3) надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 08 грудня 2025 року №95 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті, зокрема підпису(ів) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком; 4) для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано калькуляцію транспортних витрат від 17 грудня 2025 року, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат; 5) в калькуляції транспортних витрат від 17 грудня 2025 року відсутні відомості щодо вартості митного очищення товару для експорту (в тому числі вартості оформлення експортних документів), а також вказано, що страхування за рахунок ТзОВ 777 Трейдінг Груп не здійснювалося, що може свідчити про недостовірність наданих відомостей з огляду на те, що за умовами поставки EXW витрати на страхування покладаються на покупця. Декларанту запропоновано надати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.35-36).

У відповідь на електронне повідомлення митниці позивач у заяві від 18 грудня 2025 року повідомив, що додаткові документи надаватись не будуть (а.с.86).

18 грудня 2025 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000327/1 (а.с.31-32). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи містять розбіжності (ті, про які було зазначено в повідомленні декларанту). Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в ЄАІС (МД №25UA204140007398U2 від 16 липня 2025 року) на рівні 20008,00 євро. Тут же вказано, що за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено, - пасажирського автобуса марки Mercedes-Benz, модель VARIO, був у використанні, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2010, технічні характеристики - 4250 см.куб, 95 кВт, загальна кількість місць, включаючи місце водія: 39, колісна формула: 4х2, ввозився з Бельгії на умовах поставки DAP, Рівне (Україна), митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом.

Також 08 грудня 2025 року Волинська митниця сформувала картку №UA205050/2025/001176 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.33-34).

Товар було випущено у вільний обіг за №25UA205050049926U5 від 19 грудня 2025 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.27-28).

Відповідно до положень частини восьмої статті 55 МК України ТзОВ 777 Трейдінг Груп 01 січня 2026 року надіслало Волинській митниці додаткові пояснення (а.с.42-45) з документами: копії договору про надання послуг від 01 грудня 2025 року №01/12 (а.с.38-40), акта прийому-передачі від 17 грудня 2025 року №01-12 (а.с.41). Однак їх надання не призвело до скасування рішення від 18 грудня 2025 року №UA205050/2025/000327/1 митним органом, про що позивач інформований листом від 13 січня 2026 року №7.3-2/15-02/14/654 (а.с.46-52). У вказаному листі митний орган зазначив, що перевезення здійснювалось ОСОБА_1 , а тому транспортні (перевізні) документи мали надаватись безпосередньо від виконавця таких послуг, а не замовника. Окрім того, на момент надання додаткових документів відповідно до частини восьмої статті 55 МК України оплата за надані послуги перевізнику мала бути здійснена; банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, не надано.

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребуваними документами (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 01 грудня 2025 року №DE0112/25 (а.с.15-18), рахунок-фактуру (інвойс) від 01 грудня 2025 року №RE25363 (а.с.19), платіжну інструкцію в іноземній валюті від 08 грудня 2025 року №95 (а.с.21), калькуляцію транспортних витрат від 17 грудня 2025 року (а.с.37).

Разом із цими документами декларант надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08 грудня 2025 року 578927851 (а.с.54), сертифікат з перевезення (походження) товару форма EUR.l (Movement certificate EUR.1) A 2.263.322 від 10 грудня 2025 року (а.с.87 зворот-88), висновок експерта від 18 грудня 2025 року №4002 (а.с.53), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 18 грудня 2025 року №181225014 (а.с.85 зворот), копію митної декларації країни відправлення від 10 грудня 2025 року №25BE0000006368755B7 (а.с.87), фото (а.с.90-91).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так контрактом від 01 грудня 2025 року №DE0112/25, укладеним між ТзОВ 777 Трейдінг Груп (покупець) та компанією Tit Import Export GmbH (продавець) (продавець), визначено предмет та умови поставки, основні зобов`язання продавця та покупця (а.с.15-18).

Згідно з пунктами 1, 2 контракту від 01 грудня 2025 року №DE0112/25 продавець - компанія Tit Import Export GmbH зобов`язується поставити 2 автобуси Mercedes-Benz, серед них автобус з vin № НОМЕР_1 вартістю 8500,00 євро, а покупець ТзОВ 777 Трейдінг Груп прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті; загальна ціна договору 17000,00 євро.

Ідентифікаційні ознаки товару, умови поставки в рахунку-фактурі (інвойсі) від 01 грудня 2025 року №RE25363 (а.с.19) автобуса Mercedes-Benz, vin № НОМЕР_1 , та його ціна 8500,00 євро відповідають інформації, зазначеній в МД №25UA205050049742U3 від 18 грудня 2025 року (графа 22).

В сукупності контракт від 01 грудня 2025 року №DE0112/25 (який містить відомості про ціну) та рахунок-фактура (інвойс) від 01 грудня 2025 року №RE25363 є належними та достатніми доказами підтвердження фактурної вартості товару автобуса Mercedes-Benz (vin № НОМЕР_1 ) і надані документи не вказують на розбіжність у ціні товару.

Платіжна інструкція в іноземній валюті від 08 грудня 2025 року №95 (а.с.21) на суму 17000,00 євро підтверджує повну оплату товару згідно з пунктом 2 контракту (за два автобуси).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 08 грудня 2025 року №95 не може бути підтвердженням оплати за товар, який зазначений в контракті від 01 грудня 2025 року №DE0112/25 та інвойсі від 01 грудня 2025 року №RE25363. Так у платіжній інструкції вказано призначення платежу Рrерауment for the vehicle to the con DE0112/25 DD 01.12.2025 - передоплата за автомобіль згідно з договором DE0112/25 від 01 грудня 2025 року. Платіж здійснено на рахунок продавця компанії Tit Import Export GmbH, платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.

Така платіжна інструкція, яка оформлена з використанням системи Інтернет-банкінг з накладенням електронного підпису та містить відмітку банку про проведення оплати 08 грудня 2025 року, є дійсною. Тож платіжна інструкція в іноземній валюті є належним доказом та підтверджує факт перерахування коштів позивачем на рахунок продавця у вказаному розмірі.

Отже, фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні будь-які розбіжності.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо здійснювалося страхування.

У пункті 3 контракту від 01 грудня 2025 року №DE0112/25 сторони погодили умови поставки товару EXW, Монс (Бельгія).

Умови поставки EXW (Ex Works/Франко-завод) означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання, коли надає готовий до експорту товар на своєму складі чи підприємстві. Усі витрати, ризики пошкодження або втрати вантажу, а також організацію доставки та митного оформлення бере на себе покупець.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 82000,00 грн.

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

ТзОВ 777 Трейдінг Груп для підтвердження витрат на транспортування надало митному органу калькуляцію від 17 грудня 2025 року (а.с.37). Також в порядку частини восьмої статті 55 МК України митного органу надано копії договору про надання послуг від 01 грудня 2025 року №01/12 (а.с.38-40), акта прийому-передачі від 17 грудня 2025 року №01-12 (а.с.41).

Суд із матеріалів справи встановив, що між ТзОВ 777 Трейдінг Груп (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 01 грудня 2025 року №01/12, відповідно до умов пункту 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з транспортування автобуса Mercedes-Benz (vin № НОМЕР_1 ) власним ходом з місця знаходження вантажу Монс (Бельгія) до пункту його призначення - місто Ковель, вулиця Володимирська, 151. Визначена сторонами вартість послуг, що надаються виконавцем, становить 85000,00 грн (пункт 5.1 договору).

17 грудня 2025 року склали акт прийому-передачі №01/12 наданих ОСОБА_1 послуг транспортування автобуса Mercedes-Benz (vin № НОМЕР_1 ). Згідно з цими документами транспортні витрати становлять 85000,00 грн та розподіляються таким чином: 82000,00 грн вартість транспортування за межами території України, 3000,00 грн вартість транспортування митною територією України.

Вказані у договорі від 01 грудня 2025 року №01/12 та в акті прийому-передачі послуг від 17 грудня 2025 року №01-12 відомості щодо вартості та маршруту транспортування автобуса Mercedes-Benz (vin № НОМЕР_1 ), узгоджуються з відомостями калькуляції від 17 грудня 2025 року.

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз`яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Складена з урахуванням зазначених рекомендацій калькуляція транспортних витрат містить відомості про маршрут перевезення Монс (Бельгія) Ковель (Україна), його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України (1640 км) та по митній території України (60 км), розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту (50,00 грн). Тут же вказано, що страхування за рахунок ТзОВ 777 Трейдінг Груп не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися.

Митний орган не навів доводів, що указані позивачем тарифи станом на грудень 2025 року не відповідали поточним актуальним розцінкам.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року у справі №520/6058/24.

З умов контракту та рахунка-фактури не випливає, що позивачем понесено інші витрати, ніж на оплату товару та транспортних витрат, а вартість транспортування до кордону України включена декларантом до митної вартості.

З приводу тверджень митного органу про те, що продавець товару згідно з контрактом від 01 грудня 2025 року №DE0112/25 компанія Tit Import Export GmbH зареєстрована в Німеччині, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08 грудня 2025 року № НОМЕР_2 видане в Бельгії та поставка товару здійснюється з Бельгії, суд зазначає, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08 грудня 2025 року № НОМЕР_2 є тимчасовим дозволом на керування автобусом Mercedes-Benz (vin № НОМЕР_1 ) з тимчасовими номерними знаками ХА26ALW на період з 08 грудня 2025 року по 07 січня 2026 року під час руху дорогами Євросоюзу для вивезення за його межі. Таке свідоцтво підтверджує про зняття транспортного засобу з реєстрації (видане взамін постійного свідоцтва) та воно не є документом, що подається митним органам для підтвердження заявленої митної вартості та вичерпний перелік яких (документів) наведений у статті 53 МК України.

У пункті 1 контракту від 01 грудня 2025 року №DE0112/25 продавець гарантував, що транспортний засіб, який поставляється вільний від будь-яких прав і/або домагань третіх осіб.

Матеріали справи не містять доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця.

Натомість з поданих декларантом документів (контракту від 01 грудня 2025 року №DE0112/25 та специфікації до нього) зрозуміло, що продавцем є компанія Tit Import Export GmbH, яка вказана продавцем і відправником в експортній декларації, інвойсі та на банківський рахунок якої позивач перерахував кошти за придбаний автобус.

Суд повторює, що транспортний засіб поставлявся на умовах EXW, Монс (Бельгія), які були вказані при митному оформленні товару. Місце реєстрації продавця як юридичної особи в Німеччині ніяким чином не впливають на спроможність продажу товару з постачанням його з іншої країни (у цьому випадку Бельгії, де був зареєстрований початково транспортний засіб).

Отже, надані документи у сукупності підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов`язані із транспортуванням товару, й вони були враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.

Суд наголошує, що вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортних (перевізні) документів, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписки з бухгалтерської документації; висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару, є зовнішньоекономічний контракт від 01 грудня 2025 року №DE0112/25 та рахунок-фактуру (інвойс) від 01 грудня 2025 року №RE25363. Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він може підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Водночас декларантом було надано висновок експерта від 18 грудня 2025 року №4002 (а.с.53), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 18 грудня 2025 року №181225014 (а.с.85 зворот), фото (а.с.90-91), які місять відомості про ідентифікаційні ознаки та технічний стан транспортного засобу.

Витребування митним органом страхових документів є некоректним за обставин справи, оскільки відомості про те, що страхування за рахунок ТзОВ 777 Трейдінг Груп не здійснювалося, значилися в калькуляції від 17 грудня 2025 року (а.с.37) й інше з поданих документів не випливає.

Так само ненадання до митного оформлення банківських платіжних документів, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виписки з бухгалтерської документації не може бути підставою для коригування митної вартості оцінюваного товару, адже оплата проведена позивачем згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 08 грудня 2025 року №95.

Також суд зазначає, що відсутність договірних відносин позивача із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом такого документа, якого у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Із тексту спірного рішення слідує, що митним органом коригування митної вартості товару було здійснено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 20008,00 євро (МД №25UA204140007398U2 від 16 липня 2025 року), зміст якої перевірити суд позбавлений можливості (суду не надана). Між тим у самому рішенні відповідач зазначив, що митне оформлення транспортного засобу за МД №25UA204140007398U2 від 16 липня 2025 року здійснювалося відразу за резервним методом. Тобто, використана митним органом ціна не відображає фактичних витрат - вартості самого товару та витрат на його поставку (у тому випадку - на умовах DAP).

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням та оцінки усіх обставин та фактів, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 18 грудня 2025 року №UA205050/2025/000327/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09 лютого 2026 року №48, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.14, 62).

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 3328,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю 777 Трейдінг Груп (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, ідентифікаційний код юридичної особи 44356571) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 18 грудня 2025 року №UA205050/2025/000327/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 777 Трейдінг Груп за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 3328,00 (три тисячі триста двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк