Рішення № 137027423, 17.03.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2026 р. Справа № 924/1294/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд", м. Дніпро

про стягнення 69 400,00 грн. штрафних санкцій (пені)

За участю представників сторін:

позивача не з`явився

відповідача Карабак В.А. згідно ордера в режимі ВКЗ

від прокуратури Приступа В.І. згідно посвідчення

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

29.12.2025р. на адресу суду надійшла позовна заява керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд", м. Дніпро про стягнення 69 400,00 грн. штрафних санкцій (пені), зв`язку із порушення відповідачем строків виконання зобов`язань за договором №45 від 28.03.2024р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюк І.В.

Ухвалою суду від 30.12.2025р. відкрито провадження у справі №924/1294/25 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:30 год. 22.01.2026р.

У підготовчому засіданні 22.01.2026р. постановлено ухвалу, без оформлення окремого процесуального документу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 10:30 год. 19.02.2026р.

У судовому засіданні 19.02.2026р. постановлено ухвалу, без оформлення окремого процесуального документу про оголошення перерви до 10:30 год. 17.03.2026р.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечили проти позовних вимог у повному обсязі з підстав, що викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (Замовник) на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено відомості про проведення процедури відкритих торгів UA-2024-03-06-013421-a, предмет закупівлі 500 FPV дронів SAG7/VI за кодом ДК 021:2015: 34710000-7 "Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном".

Протоколом Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, як замовником, затверджено річний план закупівель, який розміщено у відкритому доступі на платформі електронної системи публічних закупівель Prozorro із відображенням предмету закупівлі: FPV-дрони код ДК 021:34710000-7 "Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном" з очікуваною вартістю предмета закупівлі 8000000,00грн за рахунок спеціального фонду місцевого бюджету.

Згідно з інформацією про план (закупівля UA-2024-03-06-013421-a) з офіційного веб-порталу Prozorro в мережі Інтернет за веб-адресою: https://prozorro.gov.ua, долученою до позову, вказана закупівля замовником проведена відповідно до рішення уповноваженої особи №41-24 від 06.03.2024р., а також зазначено, що джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.

Відповідно до Тендерної документації для процедури закупівлі "Відкриті торги" Виконавчого комітету Хмельницької міської ради (далі Тендерна документація), затвердженої рішенням уповноваженої особи (протоколом №41-24 від 06.03.2024р.), визначено місце поставки товару: 29005, Хмельницька область м. Хмельницький (п. 4.3 розділу І Тендерної документації), строк поставки товарів: до 06.05.2024р. (п. 4.5 розділу І Тендерної документації).

У пункті 4 "Істотні умови, що обов`язково включаються до договору про закупівлю" розділу VI Тендерної документації визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки (пп. 6.4.1 п. 4 розділу VI Тендерної документації).

У підпункті 6.4.2 пункту 4 розділу VI Тендерної документації визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у п. п. 1-8, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Учасник процедури закупівлі у складі своєї тендерної пропозиції надає Гарантійний лист щодо погодження з Істотними умовами договору та можливістю їх включення до договору про закупівлю у разі перемоги в процедурі закупівлі (пп. 6.4.4 п. 4 розділу VI Тендерної документації).

Підпунктом 6.4.5 пункту 4 розділу VI Тендерної документації визначено, що у разі незгоди учасника з істотними умовами договору, або відсутності гарантійного листа щодо погодження щодо його погодження з ними або проекту договору, пропозиція такого учасника відхиляється як така, що не відповідає вимогам тендерної документації.

Протоколом №47-24 щодо прийняття рішення уповноваженою особою Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 20.03.2024р. прийнято рішення про визначення ТОВ "Груп Інтрейд" переможцем процедури відкритих торгів, так як тендерна пропозиція учасника визнана найбільш економічно вигідною, відповідає тендерній документації, учасник відповідає кваліфікаційним критеріям, визначеним у ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі", а також зазначено про намір укласти договір про закупівлю з ТОВ "Груп Інтрейд".

28.03.2024р. між Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд", як постачальником, укладено договір №45 (далі Договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця "FPV-дрони 7", код ДК 021:2015-34710000-7 - Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном" (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар у Постачальника і оплатити його вартість на умовах Договору. Закупівля здійснюється в рамках виконання Програми шефської допомоги військовим частинам Збройних Сил України, Національної гвардії України, які розташовані на території Хмельницької міської територіальної громади на 2022-2024 роки (зі змінами), затвердженої рішенням Хмельницької міської ради від 23.02.2022 року №3.

Найменування, кількість, ціна за одиницю та інші характеристики Товару визначені в специфікації (додаток 1 до Договору), який є його невід`ємною частиною (п. 1.2 Договору).

Ціна договору становить 6 200 000,00 грн. без ПДВ (п. 3.1 Договору).

Джерело фінансування: місцевий бюджет (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити товар у кількості та асортименті, визначеному п. 1.2 Договору, але не пізніше 06.05.2024р. за адресою: м. Хмельницький.

Днем поставки товару та виконання Постачальником зобов`язань з передачі товару Покупцю вважається день підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної (п. 4.7 Договору).

Права та обов`язки сторін визначені у розділі 5 Договору.

Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар на умовах Договору (п. 5.4.3 Договору).

Відповідно до п. 6.2 Договору сторони несуть відповідальність за неналежне виконання або невиконання умов Договору згідно з умовами Договору та вимогами діючого законодавства України.

У разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару (п. 6.4 Договору).

Згідно з п. 7.1 Договору Сторони звільняються від відповідальності за порушення зобов`язань, якщо доведуть, що порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Сторона, яка посилається на форс-мажорні обставини, зобов`язана не пізніше 2 (двох) робочих днів від дня настання форс-мажорних обставин в письмовій формі за допомогою електронних засобів зв`язку сповістити іншу Сторону про настання дії цих обставин та не пізніше 14 (чотирнадцяти) робочих днів від дня настання форс-мажорних обставин підтвердити настання форс-мажорних обставин оригіналом документа Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати, або іншого компетентного органу, в якому зазначені обставини, що настали, та строк (термін) їх дії. Про припинення обставин повідомляється у такий же порядку та строки (п. 7.2 Договору).

Сторони погодили, що настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання або неналежного виконання Сторонами зобов`язань, строк виконання яких настав до дня виникнення таких обставин, а також звільнення Сторін від відповідальності за таке невиконання або неналежне виконання (п. 7.4 Договору).

Згідно п. 9.1 Договору Сторонами в порядку та формі, встановленими діючим законодавством України, досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору.

Договір є укладеним після його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін. Сторони погодили, що датою укладення Договору вважається дата зазначена у верхньому правому куті першої сторінки Договору. Договір набуває чинності з дати його укладення (п. 9.4 Договору).

Строк дії Договору встановлюється з дати укладення договору та діє до 31.12.2024р. (п. 9.5 Договору).

Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 9.17 Договору).

Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

Додатком №1 до Договору є специфікація, в якій зазначено найменування товару: FPV-дрон SAG 7/VI, виробник ФОП Плющ Д.В., країна походження - Україна, у кількості 500 штук вартістю 12 400 грн. за штуку (без ПДВ), загальною вартістю 6 200 000,00 грн. (без ПДВ).

Специфікація підписана покупцем та постачальником, а також скріплена їх печатками.

ТОВ "Груп Інтрейд" направело Виконавчому комітету Хмельницької міської ради лист №15 від 03.05.2024р. з проханням продовжити строк виконання зобов`язань за договором до 15.05.2024р., У зв`язку з існуванням обставин, незалежних від волі товариства і котрі не могли бути передбачені ТОВ "Груп Інтрейд" на момент участі у конкурсі, шляхом укладення додаткової угоди до договору. Водночас, у листі відповідач наголошує на тому, усвідомлюючи всю необхідність поставки товару, призначеного для пришвидшення відсічі збройної агресії російської федерації, жодним чином не відмовляється від виконання зобов`язань за договором закупівлі.

Постачальник поставив позивачу товар на загальну суму 6 200 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №1963 від 02.05.2024р. на суму 1 240 000,00 грн. без ПДВ та №2030 від 21.05.2024р. на суму 4 960 000,00 грн. без ПДВ.

Позивачем перераховано кошти на оплату вартості поставленого товару на суму 6 200 000,00 грн. відповідно до платіжних інструкцій: №6 від 08.05.2026р. на суму 1 240 000,00 грн. без ПДВ (призначення платежу: 0218230; 2210; За дрони 100шт.; накладна №1963 від 02.05.2024р, договір №45 від 28.03.2024р. UA-2024-03-06-013421-а на виконання Програми шефської допомоги в/ч; без ПДВ); №14 від 28.05.2024р. на суму 4 960 000,00 грн. без ПДВ (призначення платежу: 0218230; 2210; За FPV дрони SAG7/V/ (400 шт.); накладна №2030 від 21.05.2024р, договір №45 від 28.03.2024р. на виконання Програми шефської допомоги в/ч; без ПДВ).

Також прокурором до матеріалів справи долучено: рішення першої сесії Хмельницької міської ради №15 від 08.12.2020р. Про утворення виконавчого комітету Хмельницької міської ради та визначення його чисельності; рішення Хмельницької міської ради №1587 від 10.10.2024р. Про затвердження регламенту роботи виконавчих органів Хмельницької міської ради; рішення позачергової двадцять другої сесії Хмельницької міської ради №15 від 21.12.2023р. Про бюджет Хмельницької міської територіальної громади на 2024 рік; рішення тридцять п`ятої сесії Хмельницької міської ради №6 від 22.05.2024р. Про внесення змін до бюджету Хмельницької міської територіальної громади на 2024 рік з Додатком №7 до вказаного рішення, у якому викладено Розподіл витрат бюджету Хмельницької міської територіальної громади на реалізацію місцевих/регіональних програм у 2024 році; рішення тринадцятої сесії Хмельницької міської ради №3 від 23.02.2023р. Про затвердження "Програми шефської допомоги військовим частинам Збройних Сил України, Національної гвардії України, які розташовані на території Хмельницької міської територіальної громади на 2022-2023 роки" з Додатком до вказаного рішення міської ради, у якому зазначено спільні заходи Хмельницької міської ради.

19.11.2025р. Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулась до Торгово-промислової палати України листом №55-1789-25, у якому повідомила, що прокуратурою проводиться вивчення додержання законодавства у сфері публічних закупівель з метою захисту економічних інтересів держави у суді у випадках, передбачених статтею 131-1 Конституції України, так, за результатами моніторингу інформації, розміщеної на офіційному веб-потралі "Prozorro.gov.ua" встановлено порушення умов Договору №54 від 28.03.2024р., укладеного між Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та ТОВ "Груп Інтрейд" на закупівлю FPV дронів 7 (код ДК 021:2015:34710000-7 Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном). Поруч із тим, серед документів, розміщених на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу та отриманих від Замовника відсутнє обґрунтоване документальне підтвердження причин несвоєчасного виконання умов договору щодо поставки товару. З урахуванням наведеного, прокурор просить надати інформацію про те, чи зверталося в період березень-травень 2024 року до Торгово-промислової палати України ТОВ "Груп Інтрейд" чи Виконавчий комітет Хмельницької міської ради щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, укладеного згідно Закону України "Про публічні закупівлі", обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зазначивши дату, підстави такого звернення та результати його розгляду.

У відповідь, листом №2936/05-7.2 від 24.11.2025р. Торгово-промислова палата України, перевіривши інформацію в Єдиному реєстрі сертифікатів, підтверджує відсутність відомостей про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період з березень-травень 2024 року за зверненнями ТОВ "Груп Інтрейд" та Виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

Крім цього, Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулась до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради листом №55-1789-25 від 12.06.2025р., у якому просила повідомити прокуратуру про стан виконання договору №45 від 28.03.2024р. та зазначити чи вживалися виконавчим комітетом, як стороною договору заходи щодо усунення порушень, вказаних у листі, та чи будуть такі заходи вживатись в майбутньому, зокрема шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою. Водночас, у листі прокуратурою зазначено, що у разі невжиття таких заходів, повідомляємо про намір окружної прокуратури звернутися з таким позовом до суду.

Листом №3119-02-26-25 від 01.07.2025р. Виконавчий комітет Хмельницької міської ради повідомив Окружну прокуратуру міста Хмельницького, що заходи досудового та судового впливу щодо усунення порушень, вказаних прокуратурою у вищезазначеному запиті, управлінням правового забезпечення та представництва та відділом публічних закупівель не вживались, а також до листа долучено завірені копії накладних та платіжних інструкцій.

Повідомленням №55-1789-25 від 01.09.2025р. про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, Окружна прокуратура міста Хмельницького, на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", попередньо повідомила Виконавчий комітет Хмельницької міської ради, що прокуратурою буде пред`явлено позовну заяву в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Хмельницької міської ради до ТОВ "Групп Інтрейд" про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Інших доказів, які стосуються предмету спору, матеріали справи не містять.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У рішенні від 05.06.2019р. №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, суд враховує таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Система органів місцевого самоврядування включає в себе, зокрема, й виконавчі органі сільської, селищної, міської ради (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.

Виконавчим органом сільської, селищної, міської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила (ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради утворено на підставі рішення сесії Хмельницької міської ради №15 від 08.12.2020р.

Згідно Регламенту роботи виконавчих органів, затвердженого рішенням сесії Хмельницької міської ради №363 від 26.05.2016р., зі змінами від 13.12.2018р., та Регламенту роботи виконавчих органів, затвердженого рішенням ради №1587 від 10.10.2024р., Виконавчий комітет є виконавчим органом міської ради, який підзвітний та підконтрольний раді, є юридичною особою, має власну печатку та рахунки у фінансових установах, здійснює делеговані міською радою повноваження.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Приписами статті 26 Бюджетного кодексу України встановлено, що контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного бюджетного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до Бюджетного кодексу України та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради, будучи розпорядником бюджетних коштів, провів вказану публічну закупівлю за кошти місцевого бюджету та набув прав сторони договору №45 від 20.03.2024р., відтак є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо забезпечення раціонального використання бюджетних коштів.

Матеріалами справи встановлено, 12.06.2025р. Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулась до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради з проханням надати інформацію про вжиті заходи з метою усунення викладених у листі порушень, а також чи будуть вживатись заходи представницького характеру, спрямовані на стягнення з ТОВ "Гру Інтрейд" на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради листом №3119-02-26-25 від 01.07.2025р. повідомив окружну прокуратуру про невжиття заходів щодо досудового та судового впливу щодо усунення порушень, виявлених прокуратурою та вказаних у листі порушень.

Наведене свідчить про вияв пасивної поведінки уповноважених суб`єктів після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.04.2021р. у справі №905/1529/20, від 30.07.2020р. у справі №904/5598/18.

01.09.2025р. Окружною прокуратурою міста Хмельницького надіслано повідомлення Виконавчому комітету Хмельницької міської ради про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення позову до ТОВ "Груп Інтрейд" про стягнення з ТОВ "Груп Інтрейд" на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18.

У справі, що розглядається, керівник Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Виконавчого комітету Хмельницької міської ради з вимогами про стягнення з ТОВ "Груп Інтрейд" на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради штрафних санкцій в розмірі 69 400,00 грн. за договором, оскільки позивач не вжив заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 на всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування покладено обов`язки із запровадження та здійснення передбачених Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Оплата за договором №45 від 28.03.2024р. здійснена за кошти місцевого бюджету, відтак державний інтерес у спірних правовідносинах полягає у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договорами, на фінансування яких виділялись бюджетні кошти.

Неотримання територіальною громадою у погоджений строк FPV-дронів унеможливило їх своєчасну передачу до військових частин для здійснення нагального захисту територіальної цілісності держави в умовах триваючої збройної агресії.

Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету свідчить про порушення економічних інтересів територіальної громади міста Хмельницького.

З урахуванням наведених обставин, оскільки прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, враховуючи, що останній самостійно не звернувся до суду, про що повідомив прокуратуру, суд дійшов висновку про дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах - Виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

Щодо суті спору.

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимоги про стягнення з ТОВ "Груп Інтрейд" на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради 69 440,00 грн штрафних санкцій, нарахованих за порушення строків поставки товару.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Оскільки факт укладення договору, за загальним правилом, пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.

Положеннями ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 638 ЦК України, визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2024р. у справі №907/811/21 звернув увагу, що для визначення того, які умови, викладені в договорі, належать до істотних, потрібно послуговуватись не лише загальним правилом про істотні умови договору, а й враховувати чи необхідною є та чи інша умова для договорів певного виду, чи є умова, відносно якої має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, між Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, як покупцем, та ТОВ "Груп Інтрейд", як постачальником, укладено договір №45, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати (поставити) у власність покупця "FPV-дрони, код ДК 021:2015-34710000-7 - Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном", а покупець зобов`язався прийняти товар у постачальника і оплатити його вартість на умовах договору.

Строком поставки товару визначено не пізніше 06.05.2024р. (п. 4.1 договору).

Правовідносини, що виникли між ними, носять характер таких, що виникають з договору поставки, про що, зокрема, свідчать договірні зобов`язання сторін продавець зобов`язався поставити покупцю товар, а покупець зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до частини 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі". Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Приписами частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

У розділі VI Тендерної документації для процедури закупівлі "Відкриті торги" Виконавчого комітету Хмельницької міської ради визначено істотні умови, що обов`язково включаються до договору про закупівлю та порядок зміни умов договору (пункт 4).

Зокрема, у пункті 4 "Істотні умови, що обов`язково включаються до договору про закупівлю" розділу VI Тендерної документації визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки (пп. 6.4.1 п. 4 розділу VI Тендерної документації).

У підпункті 6.4.2 пункту 4 розділу VI Тендерної документації визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у п. п. 1-8, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Учасник процедури закупівлі у складі своєї тендерної пропозиції надає Гарантійний лист щодо погодження з Істотними умовами договору та можливістю їх включення до договору про закупівлю у разі перемоги в процедурі закупівлі (пп. 6.4.4 п. 4 розділу VI Тендерної документації).

Пунктом 4.5 розділу І Тендерної документації визначено строк поставки товарів - до 06.05.2024р.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем у складі тендерної пропозиції було подано форму "Цінова пропозиція" від 11.03.2024р. №03/45 та від 20.03.2024р. №08/25, згідно з якими ТОВ "Груп Інтрейд" надано повну, безумовну та беззаперечну згоду з усіма умовами проведення процедури закупівлі, визначеними в тендерній документації.

Крім цього, 11.03.2024р. відповідачем подано лист щодо погодження з істотними умовами договору та можливістю їх включення до договору про закупівлю у разі перемоги в процедурі закупівлі.

Відповідно до п. 4.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити товар у кількості та асортименті, визначеному п. 1.2 Договору, за заявками Покупця, але не пізніше 06.05.2024р. за адресою: м. Хмельницький.

Згідно з п. 9.13 Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пп. 9.13.4 Договору).

Отже, Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради визначено строк виконання зобов`язань щодо передачі товару істотною умовою договору про закупівлю, з чим погодився і відповідач, як учасник публічної закупівлі, включивши її до укладеного між сторонами договору про закупівлю №45 від 28.03.2024р.

З огляду на наведене, визначена сторонами у Договорі така умова як строк поставки Товару є істотною умовою договору про закупівлю.

Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Однак вказана норма передбачає випадки, за яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Аналогічне положення закріплено у підпункті 4 пункту 19 Особливостей.

Тобто, положення п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 4 п. 19 Особливостей прямо передбачають, що обов`язковою умовою для продовження строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг є наявність документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Верховний Суд у постановах від 30.01.2024р. у справі №907/811/21, від 27.02.2024р. у справі №927/863/23, від 30.04.2024р. у справі №927/782/23 зазначив, що під час дії договору сторони могли змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов`язань (строк поставки товару) шляхом його продовження, виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Отже, під час дії договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов`язань (строк поставки товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Суд враховує, що чинне законодавство не визначає, які саме документи мають підтверджувати факт виникнення об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов`язань (строк поставки товару), однак такі документи повинні підтверджувати виникнення виключно об`єктивних обставин, за яких виконання зобов`язань у встановлений договором строк стало неможливим.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд враховує, що згідно зі статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4.1 Договору постачальник зобов`язується поставити товар у кількості та асортименті, визначеному п. 1.2 Договору, але не пізніше 06.05.2024р. за адресою: м. Хмельницький.

Днем поставки товару та виконання постачальником зобов`язань з передачі товару покупцю вважається день підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної (п. 4.7 Договору).

Судом встановлено, що постачальник поставив позивачу Товар на загальну суму 6 200 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №1963 від 02.05.2026р. на суму 1 240 000,00 грн. без ПДВ, №2030 від 21.05.2024р. на суму 4 960 000,00 грн. без ПДВ.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли з підстав невиконання відповідачем як постачальником своїх договірних зобов`язань з поставки товару за договором №45 від 28.03.2024р., на 14 днів, відповідно до видаткової накладної №2030 від 21.05.2024р., у зв`язку з чим прокурор просить стягнути з відповідача 69 440,00 грн. пені.

У п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст. 546 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст. 550 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з положеннями пункту 6.4 договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Прокурором заявлено до стягнення пеню у сумі 69 440,00 грн., яка нарахована у розмірі 0,1 відсотку вартості товару з якої допущено прострочення виконання зобов`язань за періоди: з 07.05.2024р. по 21.05.2024р. (14 днів прострочення).

Перевіривши розрахунок пені, враховуючи умови договору щодо граничної дати поставки товару та фактичну дату поставки товару суд вважає арифметично вірним нарахування пені за заявлені періоди у сумі 69 440,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов просить суд зменшити штрафні санкції на 99%.

За приписами частини 4 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо вона значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Реалізуючи своє право на зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до положень частини 3 статті 551 ЦК України, суди повинні виходити з фактичних обставин, встановлених у кожній справі на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, яким повинна надаватися оцінка згідно з вимогами статті 86 ГПК України, тобто судами повинні досліджуватися конкретні обставини справи щодо ступеня виконання умов договорів, розміру заборгованості, майнового стану сторін тощо.

Застосоване у статті 551 ЦК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суд користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи обставини, які мають істотне значення.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони.

Відповідачем в обґрунтування заявленої вимоги щодо зменшення штрафних санкцій на 99% зазначено, що ТОВ "Груп Інтрейд" допустило нетривале прострочення поставки товару за договором №45 від 28.03.2024р., при цьому, відповідачем було попередньо повідомлено Виконавчий комітет Хмельницької міської ради про затримку і необхідність відтермінування строків поставки, що вказує на добросовісність дій відповідача.

Крім цього, відповідач у відзиві наголошує на тому, що порушення ним строків поставки товару за договором не спричинило значних збитків для позивача.

Суд бере до уваги, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Отже, справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження суд у відповідному рішенні визначає конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності.

Тобто, зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Матеріалами справи встановлено, що сторони у п. 4.1 договору №45 від 28.03.2024р. погодили строк поставки товару не пізніше 06.05.2024р.

У разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару (п. 6.4 Договору).

Судом враховано, що правомірність застосування пені за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання, підтверджена й Верховним Судом у постанові Касаційного господарського суду від 17.10.2019р. у справі № 912/3237/18.

Відтак, зважаючи на обізнаність відповідача про те, що у зв`язку з неналежним виконанням умов договору №45 на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов, визначених у пункті 6.4 договору, враховуючи недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами неможливість поставки товару в строк визначений у договорі та наслідки порушення зобов`язання, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, зважаючи на правову природу пені та її основне призначення, перевіривши всі доводи сторін і врахувавши всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, суд вважає заявлену прокурором до стягнення з відповідача суму пені у розмірі 69 440,00 грн. обґрунтованою.

З урахуванням наведеного суд відмовляє відповідачу у клопотанні щодо зменшення штрафних санкцій (пені) на 99%.

Щодо поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності, суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В обґрунтування пропуску позовної давності, відповідач зазначає, що ним порушено зобов`язання з поставки товару до 06.05.2024р., в той час як прокурор звернувся до суду із позовом 29.12.2025р., тобто поза межами встановленого строку позовної давності.

Проте, суд не погоджується із такими доводами відповідача, оскільки 02.04.2020р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк позовної давності за вимогою про визнання правочинів недійсними в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022р., затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан. Численними Указами Президента України воєнний стан продовжено, в тому числі, і по теперішній час.

При цьому, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України згідно Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" №3450-ІХ від 08.11.2023р. викладено у такій редакції: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Указом Президента України від 12.01.2026р. №40/2026, затверджених Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.01.2026р. №4757-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03.02.2026р. продовжено на 90 діб.

Разом з тим, Законом України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" №4434-ІХ від 14.05.2025р., який набрав чинності 04.09.2025р., пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Таким чином, враховуючи наведені положення закону, продовження та зупинення строку позовної давності через введення на території України воєнного стану, у даній справі судом не встановлено спливу позовної давності, а відтак і підстав для відмови в позові, у зв`язку з чим суд відхиляє заяву відповідача про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020р. у справі №909/636/16).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, порушення інтересів держави та прав позивача відповідачем, а відтак наявність підстав для судового захисту прав позивача шляхом стягнення з відповідача на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради штрафних санкцій (пені) у розмірі 69 400,00 грн. за договором №45 від 20.03.2024р.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, судом зазначається таке.

Згідно з ст. ст.123, 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Лешко-Попеля, буд. 13, літ. А2, нежитлове приміщення 2-18, код ЄДРПОУ 41071921) на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради (29005, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3, код ЄДРПОУ 04060772) 69 400,00 грн. (шістдесят дев`ять тисяч чотириста гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Лешко-Попеля, буд. 13, літ. А2, нежитлове приміщення 2-18, код ЄДРПОУ 41071921) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 27.03.2026р.

Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.

Суддя І.В. Заярнюк