Рішення № 137027404, 01.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2026 р. Справа № 924/588/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства "Головний навчально - методичний центр держпраці" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Тепло-Інвест" селище Стара Синява, Хмельницький район, Хмельницька область

про стягнення 51841,08 грн

Представники сторін:

позивач: Ковальський О.Б. (в режимі відеоконференції)

відповідач: не з`явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 10.06.2025 надійшла позовна заява Державного підприємства "Головний навчально - методичний центр держпраці" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Тепло-Інвест" про стягнення 51841,08 грн, з яких 34680,00 грн основний борг, 13900,21 грн інфляційні втрати, 3260,87 грн 3% річних. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 15 лютого 2022 року у відповідача виникла потреба в проведенні теоретичного навчання осіб, які проходять підготовку на експерта технічного з промислової безпеки. Відповідач подав заявку. Особою, що проходила навчання від відповідача, був Сьомаш С.В. В подальшому, внаслідок вторгнення рф, роботу з цією заявкою було продовжено вже у квітні 2022року. 13 квітня 2022 скан-копії документів Сьомаша С.В. було передано в договірний відділ позивача для підготовки договору. Остаточні договірні документи були виготовлені 11.04.2022 - це договір № 36-04.22 від 11.04.2022 та специфікація до нього. Вказані документи направлені відповідачу для засвідчення в електронній формі. Зазначає, що за результатами надання освітньої послуги було складено акт №1 від 29.04.2022 до договору № 36-04.22, який теж направлено боржнику в електронній формі для засвідчення. Окрім того, позивач зареєстрував податкову накладну на суму наданих послуг, податковий кредит з якої відповідач використав. Однак, відповідачем отримані та засвідчені електронними підписами позивача документи засвідчені так і не були. Вважає, що відповідач отримав належну освітню послугу і використав суму податкового кредиту та не мав ніяких зауважень до акту приймання послугою Тому позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача вартості наданих йому послуг за договором № 36-04.22 від 11.04.2022 та актом до нього від 29.04.2022р. Також позивач вказує, що згідно з п. 2.2 договору відповідач мав сплатити вартість послуг протягом 5 банківських днів з дня підписання договору. Договір укладено 11.04.2022. Відповідно, грошове зобов`язання виникло у відповідача, починаючи з 19.04.2022. Тому позивач нарахував 13900,21 грн інфляційних втрат та 3260,87 грн 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Грамчуку І.В.

Ухвалою суду від 12.06.2025 відкрито провадження у справі за позовом Державного підприємства "Головний навчально - методичний центр держпраці" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Тепло-Інвест" селище Стара Синява, Хмельницький район, Хмельницька область про стягнення 51841,08 грн в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 10:00 год. 10 липня 2025 року.

Ухвалою суду від 10.07.2025 постановлено розгляд справи №924/588/25 за позовом Державного підприємства "Головний навчально - методичний центр держпраці" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Тепло-Інвест" селище Стара Синява, Хмельницький район, Хмельницька область про стягнення 51841,08 грн, здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10:00 год. 03 вересня 2025 р.

Ухвалою суду від 03.09.2025р. закрито підготовче провадження у справі №924/588/25. Призначено справу №924/588/25 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 09:30 год. "01" жовтня 2025 р.

Ухвалою суду від 01.10.2026 відкладено судове засідання у справі №924/588/25 на 09:30 год. "22" жовтня 2025 р.

Ухвалою суду від 22.10.2025 відкладено судове засідання у справі №924/588/25 на 11:00 год. "18" листопада 2025 р.

Ухвалою суду від 18.11.2025р. відкладено судове засідання у справі №924/588/25 на 11:00 год. "30" грудня 2025 р. Клопотання представника відповідача про витребування оригіналів доказів задоволено. Витребувано у Державного підприємства "Головний навчально - методичний центр держпраці" оригінали доказів, доданих як додатки до позовної заяви.

Позивач подав заяву (вх.№05-22/9847/25 від 23.12.2025) у якій повідомив, що 15.02.2022 Приватним підприємством «Сіад - сервіс» (пов`язана особа з відповідачем) подано заявку до ДП «ГНМЦ» на навчання технічних експертів Щербанського Павла Сергійовича та Сьомаша Сергія Володимировича.

24.02.2022 розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України, оголошено військовий стан. До 01.04.2022 існувала загроза захоплення Києва. Тому діяльність ДП «ГНМЦ», як і інших організацій міста, було переведено на дистанційну роботу працівників із взаємодією з контрагентами через електронний документообіг та дистанційним наданням послуг, шляхом надання доступу слухачам (працівникам контрагентів) до електронних навчально-методичних матеріалів через створені для них особові електронні кабінети.

У такий спосіб із замовником ПП «Сіад - сервіс» 11.04.2022 укладено договір №36-04.22 про надання послуг з теоретичного навчання технічних експертів: Щербанського Павла Сергійовича та Сьомаша Сергія Володимировича, який за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 27.10.2016 є директором ТОВ «Поділля Тепло-інвест» (далі - директор Сьомаш С.В.), що може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, без обмежень щодо представництва юридичної особи.

Від ПП «Сіад - сервіс» надійшов лист з проханням переукласти договір з ТОВ «Поділля Тепло-інвест» в частині навчання директора Сьомаша С.В. До листа ПП «Сіад - сервіс» додано Заявку ТОВ «Поділля Тепло-інвест» на навчання технічного експерта - директора Сьомаша С.В. у ДП «ГНМЦ», в якій зазначено контактну особу ОСОБА_2.

У процесі взаємодії між ДП «ГНМЦ» та ТОВ «Поділля Тепло-інвест» щодо надання послуг за Заявкою (оферта за ст.641 ЦК України), для оформлення договору надання послуг та надання доступу директору Сьомашу С.В. до дистанційного теоретичного навчання через особовий електронний кабінет в електронній системі ДП «ГНМЦ», контактною особою ТОВ «Поділля Тепло-інвест» ОСОБА_2 з адреси електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу електронної пошти ДП «ГНМЦ»: dogovor@gmnc.kіеv.uа надіслано електронні документи у файлах: анкета директора Сьомаша С.В. з особистим підписом та копія його трудової книжки (паперові копії електронних документів додаються).

Після опрацювання отриманих Заявки та вказаних електронних документів директора Сьомаша С.В., 13.04.2022 ДП «ГНМЦ», надіслано на зазначену у Заявці адресу електронної пошти ТОВ «Поділля Тепло -інвест» електронні документи (акцепт за ст.642 ЦК України), договір від 11.04.2022 №36-04.22 надання послуг, специфікація послуг, акт прийому-передачі виконаних послуг згідно договору, рахунок-фактура, підписані ДП «ГНМЦ».

ТОВ «Поділля Тепло-інвест» прийнято вказані документи беззаперечно та вчинено фактичні дії, спрямовані на підтвердження укладання договору та отримання послуг ДП ГНМЦ» за договором, а саме: до Заявки надано документи на директора Сьомаша С.В. для проходження дистанційного теоретичного навчання.

Вважає, що господарську операцію між замовником ТОВ «Поділля Тепло-інвест» та виконавцем ДП «ГНМЦ» з надання послуг за договором та Заявкою розпочато 13.04.2022 о 19:40 год., шляхом направлення, з адреси електронної пошти ДП «ГНМЦ: gnmcdp@gmail.соm на зазначену в Заявці та анкеті директора Сьомаша С.В. адресу електронної пошти ТОВ «Поділля Тепло-інвест»: podillyateplo-invest@ukr/net, повідомлення про дистанційне навчання директора Сьомаша С.В. з реквізитами сайту ДП «ГНМЦ» та інструкцією для входження в особистий електронний кабінет (паперова копія електронного документу додається).

Надання послуг завершено 06.05.2022 о 10:26 год., за умовами пункту 3.8 договору, шляхом направлення з адреси електронної пошти ДП «ГНМЦ»: uch@gnmc.kiev.ua на зазначену в Заявці та анкеті директора Сьомаша С.В. адресу електронної пошти ТОВ "Поділля Тепло-інвест": podillyateplo-invest@ukr/net електронного направлення директора Сьомаша С.В. на набуття практичних навичок за обраним напрямом діяльності (практичну підготовку на підприємстві).

Стверджує, що відбулась акцептована та не відкликана оферта ТОВ "Поділля Тепло-Інвест" за заявкою та прийняття відповідачем послуги без заперечень.

Звертає увагу на те, що в засіданні позивач звертав увагу на те, що надавав послуги не відповідачеві, а фізичній особі Сьомашу С.В .

Вказує, що з`ясувались обставини втрати документів : - договору від 11.04.2022 №36-04.22надання послуг, специфікації послуг до договору №36-04.22 від 11.04.2022, акту №1 прийому-здачі виконаних послуг згідно з договором №36-04.22 від 11.04.2022, - рахунок-фактура №36-04.22/1, про що складено акт про виявлення втрати документів від 19.12.2025р.

Ухвалою суду від 30.12.2025 відкладено судове засідання у справі №924/588/25 на 12:30 год. "21" січня 2026 р., повторно витребувано у Державного підприємства "Головний навчально - методичний центр держпраці" оригінали доказів, доданих, як додатки до позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.02.2026 повідомлено учасників процесу про призначення судового засідання у справі №924/588/25 на 12:30 год. "18" лютого 2026 р.

18.02.2026 оголошено перерву до 03.03.2026 15:00год.

Ухвалою суду від 03.03.2026, 17.03.2026, 20.04.2026, 12.05.2026 відкладено судові засідання у справі №924/588/25 на 12:00 год. "17" березня 2026 р., 09:30год. "30" березня 2026 р., 9 год. 30 хв. 12 травня 2026 року, 09:30 год. 01.06.2026.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач вказує, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини на підставі договору надання послуг №36-04.22 від 11.04.2022. На підтвердження зазначених обставин позивач долучив до матеріалів справи наступні докази:

- анкету слухача ДП "Головний навчально-методичний центр" Сьомаша П.С., в якій, зокрема зазначено, що останній є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Тепло-Інвест" та його електронна адреса: podillyateplo-invest@ukr.net;

- скриншоти електронної пошти, відповідно до яких 13.04.2022 на електронну пошту позивача із електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 були надіслані дипломи та трудова книжка, які в подальшому переслані до навчального відділу позивача;

- договір надання послуг №36-04.22 від 11.04.2022 (далі - договір), сторонами якого визначено Державне підприємство "Головний навчально-методичний центр держпраці" (виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Тепло-Інвест" (замовник).

У п. 1.1 договору визначено, що замовник замовляє, а виконавець зобов`язується надати послуги перелік яких, кількість та вартість визначаються в специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

Строк надання послуг з 11.04.2022 по 06.05.2022 (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору вартість послуг за цим договором становить 28900,00 грн, крім того ПДВ 5780,00 грн, всього разом 34680,00 грн.

За умовами п. 2.2. договору замовник зобов`язується здійснити оплату послуг на розрахунковий рахунок виконавця в сумі, що вказана в п. 2.1 цього договору, протягом п`яти банківських днів з дня підписання цього договору (100% передоплата).

У п. 3.1 договору визначено, що виконавець зобов`язується провести підготовку експертів технічних з промислової безпеки відповідно до п. 4 Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки у редакції, затвердженій наказом Міністерства соціальної політики України від 29.05.2018 № 785 (далі - Порядок).

Замовник повинен надати виконавцю підписаний і оформлений примірник договору до моменту надання послуг за цим договором (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.7 договору після закінчення навчання з підготовки експертів технічних з промислової безпеки замовник підписує акт прийому-здачі наданих послуг та передає його виконавцю.

Датою надання послуг вважається дата видачі направлення на набуття практичних навичок, яка повинна співпадати з датою акту прийому-здачі наданих послуг (п. 3.8 договору).

У п. 6.2 договору зазначено, що у зв`язку з військовим станом на території нашої держави з 24 лютого поточного року і по цей час триває військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та від 15 серпня 2022 року № 2500/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", ДП "ГНМЦ" проводить навчання слухачів у дистанційній формі.

Аналізуючи надані докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами (ч.1 ст.208 ЦК України).

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Приписами ч. 1 ст. 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

При цьому намір особи вважати себе зобов`язаною у разі прийняття оферти може випливати із факту надіслання оферентом на адресу акцептанта проекту угоди, що належним чином підписана та у разі необхідності у відповідних випадках скріплена печаткою.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Позивач у позовній заяві вказує, що договір № 36-04.22 від 11.04.2022 та специфікація до нього були надіслані відповідачу для засвідчення в електронній формі. Відповідач усіма своїми діями підтвердив факт укладення договору надання послуг № 36-04.22 від 11.04.2022. З огляду на вказане позивач вважає, в тому числі і керуючись положеннями ст. 207 ЦК України, що у відповідача виникли зобов`язання передбачені п. 2.2 договору надання послуг № 36-04.22 від 11.04.2022 з 11 квітня 2022 року.

Суд зазначає, що на відносини, які виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа. Суб`єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб`єктами.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно до ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду в матеріали справи не подано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач у 2022 році надсилав на електронну адресу відповідача (чи будь-якими іншими засобами зв`язку) проект договору надання послуг № 36-04.22 від 11.04.2022, оформлений відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто підписаний електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою позивача.

Крім того, суд витребував у Державного підприємства "Головний навчально - методичний центр держпраці" оригінали доказів, доданих як додатки до позовної заяви.

У заяві (вх.№05-22/9847/25 від 23.12.2025) позивач повідомив про втрату вказаних документів, а саме:

- договору від 11.04.2022 №36-04.22 надання послуг; - специфікації послуг (до Договору №36-04.22 від 11.04.2022); - акту №1 прийому-здачі виконаних послуг згідно з Договором №36-04.22 від 11.04.2022; -рахунку - фактури №36-04.22/1, які відновлені у вигляді копій оригіналів документів.

Також з`ясовано технічну причину, внаслідок якої, за зауваженням представника відповідача, до позову додано договір з описками у датах. Договір 2022 року надруковано у 2025 році з електронної бази договорів ДП «ГНМЦ». За цей період в автоматичному режимі програмного забезпечення відбулося коригування файлів з текстом другої сторінки договорів, в частині змін щодо дії воєнного стану, але наданням вказаних доказів усунуто цей недолік.

Позивачем у матеріали справи надані копії документів - договору від 11.04.2022 №36-04.22 надання послуг; - специфікації послуг (до Договору №36-04.22 від 11.04.2022); - акту №1 прийому-здачі виконаних послуг згідно з Договором №36-04.22 від 11.04.2022; -рахунку - фактури №36-04.22/1.

Проте, у графі "Замовник" відсутні підписи та печатки замовника.

У засіданнях представник відповідача заперечив проти отримання послуг позивачем.

У матеріали справи надано податкову накладну №88 від 29.04.2022 у якій зазначена сума 28900,00 та сума ПДВ 5780,00 грн

Проте, у господарському процесі податкова накладна (ПН) сама по собі не є первинним документом і не слугує беззаперечним доказом факту постачання товару чи послуги. Вона виступає лише доказом виконання податкових зобов`язань.

Вона може розглядатися судом як доказ, що підтверджує існування господарських намірів та вчинення юридично значимих дій (особливо, якщо надавач послуг зареєстрував її та сформував податковий кредит).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи приписи ст. 79 ГПК України, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не підтверджують факт надання позивачем послуг відповідачу щодо проведення теоретичного навчання керівника Сьомаша С.В., вартістю 34680,00 грн з ПДВ. При цьому відповідач не визнав факт отримання навчання.

У матеріалах справи відсутні докази накладення кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису по договору надання послуг № 36-04.22 шляхом накладення електронних підписів, відсутні документи на підписання в паперовій формі (визнана позивачем втрата документів).

Враховуючи викладене, у позовну необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 02.06.2026.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук.1 при - до справи

позивачу, відповідачу - до ЕС