Рішення № 137026868, 16.03.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/44/26

Провадження № 2-о/488/2/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16.03.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Скочко О.О.,

за участю представника заявника адвоката Приземного С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко Валентина Василівна, ОСОБА_2 , про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку,

ВСТАНОВИВ:

07.01.2026, через підсистему «Електронний суд», до Корабельного районного суду міста Миколаєва надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Приземного С.С. про встановлення факту припинення іпотеки та скасування запису про заборону, у якій заявник просить суд:

- встановити юридичний факт про припинення Іпотечного договору № 1960 від 04.07.2007, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко Валентиною Василівною;

- скасувати заборону відчуження нерухомого майна у вигляді двокімнатної квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 52,30 кв. м, житловою площею 30,40 кв. м, реєстраційний номер обтяження 5243102, підстава обтяження: іпотечний договір № 1960, посвідчений 04.07.2007 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко Валентиною Василівною.

У обґрунтування заяви зазначав, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 та прийняв рішення про укладення угоди щодо цього нерухомого майна. У зв`язку з чим заявник звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко Валентини Василівни та отримав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 452857990 від 20.11.2025.

Згідно з цією інформацією в Реєстрі існує обтяження № 5243102 заборона на вказане нерухоме майно. Підставою обтяження вказано Іпотечний договір № 1960 від 04.07.2007, посвідчений приватним нотаріусом Філіпенко В.В.

Між тим, вважає, що іпотечний договір припинив свою дію, оскільки боржник за основним зобов`язанням ОСОБА_2 сплатила суму кредиту в розмірі 185 840 грн. на користь ВАТ «Кредитпромбанк»

Згідно з наявною інформацією, яка розміщена на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб https://www.fg.gov.ua/articles/48671-likvidaciyu-pat kreditprombank-zaversheno.html , відповідно до статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», 01.10.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000701110060002930 про державну реєстрацію припинення публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» як юридичної особи, а отже, ліквідаційна процедура банку вважається завершеною, а банк ліквідованим. Уповноваженою особою Фонду гарантування на здійснення ліквідації ПАТ «Кредитпромбанк» був призначений ОСОБА_3 .

З метою з`ясування обставин щодо наявності інформації в списках боржників банків в управлінні Фонду щодо ОСОБА_2 , адвокатом Приземним Сергієм Сергійовичем, який діє в інтересах заявника на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб був направлений адвокатський запит за вих. № 59-08-12-2025 від 08.12.2025.

Згідно з наданою відповіддю, в Єдиній операційно-інформаційній системі Фонду по ПАТ «Кредитпромбанк» відсутня будь-яка інформація щодо зобов`язань ОСОБА_2 перед ПАТ «Кредитпромбанк».

Вважає, що оскільки ПАТ «Кредитпромбанк» не повідомив приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко Валентину Василівну щодо припинення зобов`язання, ОСОБА_1 позбавлений можливості укласти угоди щодо нерухомого майна, в результаті чого виникла необхідність у встановленні факту припинення іпотеки за іпотечним договором № 1960 від 04.07.2007.

Відтак, на переконання заявника у цьому випадку наявні правові підстави для задоволення поданої ним до суду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 12.01.2026 відкрито провадження у справі окремого провадження, заінтересованим особам встановлено строк для подання пояснень по суті заяви.

04.02.2026 до суду надійшли пояснення Національного банку України по суті заяви, у якій останній зазначав, що не є заінтересованою особою у справі, оскільки рішення не впливатиме на його права та обов`язки.

19.02.2026 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення по суті заяви, у яких зазначено про припинення ПАТ «Кредитпромбанк» і припинення повноваження Фонду як ліквідатора. Повідомив, що документи банку та довідковий апарат по них передані на зберігання до Національного банку України. Також вказує, що за даними обліку між ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк» було передано активи та кредитні зобов`язання за договором купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013. За даними ЄОІС наявна інформація про те, що на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_4 / ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковувалась заборгованість за відступленою угодою відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов`язань ПАТ «Кредитпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк» від 04.07.2007 № 03/1/218/07-ZKLN, забезпеченням за яким виступає житлова нерухомість. Заборгованість за кредитним договором погашено в повному обсязі у лютому 2014 року; забезпечення списано з позабалансового обліку.

У судовому засіданні представник заявника адвокат Приземний С.С. доводи заяви підтримав, просив про її задоволення.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені своєчасно і належним чином.

Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просили розглядати справу без участі їх представника. Інші заінтересовані особи причини неявки суду не повідомили.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ "ФПК "ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд дійшов наступного висновку.

Суд встановив, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.11.2025 № 452857990 квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею (кв. м): 52,30, житловою площею (кв. м): 30,40 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , дата внесення запису: 03.03.2006 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 03.03.2006, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.

Також, з вказаної інформаційної довідки встановлено, що на квартиру накладено обтяження (заборона на нерухоме майно), реєстраційний номер обтяження: 5243102, зареєстровано: 04.07.2007 15:56:23 за № 5243102 реєстратором: Приватний нотаріус Філіпенко В.В., 54003, м. Миколаїв, вул. 8 Слобідська, 50-а, заявник: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В., підстава обтяження: іпотечний договір, 1960, 04.07.2007.

З наявної у матеріалах справи інформації встановлено, що між ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк» було передано активи та кредитні зобов`язання за договором купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013. За даними ЄОІС наявна інформація про те, що на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_4 / ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковувалась заборгованість за відступленою угодою відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов`язань ПАТ «Кредитпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк» від 04.07.2007 № 03/1/218/07-ZKLN, забезпеченням за яким виступає житлова нерухомість. Заборгованість за кредитним договором погашено в повному обсязі у лютому 2014 року; забезпечення списано з позабалансового обліку.

У поясненнях по суті заяви Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначив, що відповідно до постанови Правління НБУ від 02.06.2015 № 353 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2015 № 112, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Кредитпромбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Кредитпромбанк» та призначено уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «Кредитпромбанк».

Відповідно до статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 01.10.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000701110060002930 про державну реєстрацію припинення ПАТ «Кредитпромбанк» як юридичної особи, а отже, ліквідаційна процедура банку вважається завершеною, а банк ліквідованим.

Предметом судового розгляду у цій справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, факту припинення іпотеки та, як наслідок, зняття відповідного обтяження з об`єкта нерухомого майна.

Норми права застосовані судом під час розгляду справи та мотиви, за якими суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог заяви у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У цій справі суд встановив, що заявник, звертаючись до суду із заявою про встановлення юридичного факту, а саме факту припинення іпотеки відносно нерухомого майна, яке належить йому на праві приватної власності, зазначає, що іпотекодержатель ПАТ «Кредитпромбанк», як юридична особа припинений шляхом ліквідації, правонаступництва вказане припинення банку не передбачає, у боржника у кредитному зобов`язанні ОСОБА_2 відсутня будь-яка заборгованість за кредитним договором, укладеним із ПАТ «Кредитрпомбанк» та, відповідно, забезпечення зобов`язання у вигляді іпотеки є припиненим в силу об`єктивних обставин, проте іншого шляху, окрім судового, для зняття такого обтяження у заявника немає, з огляду на що, останній звертається до суду із відповідною заявою.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до відповідних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розглядаючи справу окремого провадження, суд звертається до висновків Верховного суду, що викладені у постанові від 23.07.2025 у справі № 210/1532/23.

Так, розглядаючи аналогічну справу Верховний Суд виснував, що за змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3, абз. 2, 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», п. 1 ч. 1, речення друге цієї частини ст. 593 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (ст. 599 ЦК України).

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання в повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

Системний аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави зробити висновок, що після сплати боржником перед банком боргу у повному обсязі, кредитний договір припиняється у зв`язку з виконанням боржником зобов`язання за кредитним договором, а отже, і припиняється дія всіх забезпечувальних договорів.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 127/26402/20, постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 711/4556/16-ц.

Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (ч. 1 ст. 8 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 295/7291/20 зроблено такий висновок: «у справі, що переглядається особа звернулася до суду з позовом про визнання іпотеки припиненою, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що зобов`язання за кредитним договором припинилося у зв`язку з припиненням без правонаступників юридичної особи - позикодавця, а тому є припиненою й іпотека. Вважала нотаріуса належним відповідачем за такими вимогами, оскільки лише нотаріус має повноваження зняти заборону на відчуження іпотечного майна; суди не звернули увагу, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як у добровільному, так і за примусовому порядку її ліквідації. Стаття 609 ЦК України поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання; з урахуванням установлених обставин у цій справі, положень статті 609 ЦК України, ліквідації юридичної особи позикодавця (ПАТ КБ «Західінкомбанк») за кредитним договором від 26.12.2006 № 261206/2203-271 існують підстави для висновку про припинення зобов`язань за кредитним договором, та внаслідок цього припинення права іпотеки за договором іпотеки від 26.12.2006 № 271… Належним відповідачем за вимогами про визнання іпотеки припиненою, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку є ПАТ «Західінкомбанк», щодо якого 03.05.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника юридичної особи. Проте запис про реєстрацію обтяження не скасований, адже повідомлення про припинення іпотеки у порядку статті 74 Закону України «Про нотаріат» не подано. Наявність такого запису порушує право власника предмета іпотеки.»

Тлумачення ч. 1 ст. 8 ЦК України свідчить, що законодавець визначив порядок усунення прогалин у приватному праві. Приватні відносини є різноманітними, а соціальне життя рухливе. У зв`язку з цим може виникнути необхідність визначення певного правила, яке не закріплено в приватно-правових нормах безпосередньо; умовами застосування аналогії закону є те, що: відносини, до яких застосовується аналогія, охоплюються предметом цивільно-правового регулювання (ст. 1, 9 ЦК); наявність прогалини в їх регулюванні (прогалини в праві); відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин (норми акту цивільного законодавства або договору); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.

Верховний Суд також вказав, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд констатував, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України). Тому Касаційний Суд підкреслив, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно із абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Також суд зауважує, що ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв`язку з фактами, які підлягають встановленню, і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Неправильне визначення такої особи заявником не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи.

Суд встановив, і на цьому наполягає заявник, що запис про реєстрацію обтяження, здійснений на підставі іпотечного договору, не скасований, нотаріус відмовляє в наданні інформації, посилаючись на таємницю нотаріальної дії стосовно третьої особи, а наявність запису про обтяження об`єкта нерухомого майна порушує право власника предмета застави (іпотеки) на вільне володіння таким майном.

Отже, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави вважати іпотеку припиненою, оскільки позичальник виконав свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі.

Суд зазначає, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування відповідних обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно із абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Суд застосовує аналогію закону й аналогію права тоді, коли, на переконання суду, певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого є прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Відсутність у процесуальних кодексах положень про аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11).

Відтак, за встановлених у цій справі обставин та з урахуванням наявних підстав вважати іпотеку припиненою, суд виснує про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 , з огляду на що, заява про встановлення факту припинення іпотеки та скасування запису про заборону відчуження на нерухоме майно потребує задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно із ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України проголошення рішення суду було відкладено до 16.00 год. 16.03.2026.

Керуючись ст. 2, 13, 82, 141, 142, 178, 244, 255, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 593, 598, 599, 609 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко Валентина Василівна, ОСОБА_2 , про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку задовольнити.

Встановити факт припинення іпотеки за іпотечним договором серія та номер: № 1960 від 04.07.2007, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко Валентиною Василівною

Скасувати шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відомості про заборону відчуження нерухомого майна та відомості про іпотеку стосовно об`єкта обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 10265760, реєстраційний номер обтяження 5243102, зареєстровано: 04.07.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Філіпенко В.В., 54003, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. 8 Слобідська, 50-а, заявник: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В., підстава обтяження: іпотечний договір, 1960, 04.07.2007.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересовані особи:

Національний банк України, адреса 01601 м. Київ вул. Інститутська, 9, ЄДРПОУ 00032106;

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, адреса 04053м. Київ вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016;

Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко Валентина Василівна, адреса 54003 м. Миколаїв вул. 8 Слобідська, буд. 50-А;

ОСОБА_5 адреса АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1

Повне рішення суду складено 16 березня 2026 року.

Суддя Я.В. Щеглова