Рішення № 137026749, 02.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/11329/24

Провадження №2/487/138/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 27.05.2020 року у загальному розмірі 103 810,21 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 27.05.2020 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, в тій редакції яка діяла на дату підписання договору. На підставі вищевказаної анкети заяви ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт з подальшим збільшенням. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку «Універсальна», строком дії 07/23. Після спливу строку дії першої картки ОСОБА_1 для можливості користування рахунком додатково було отримано кредитну картку «Універсальна» строк дії якої до 08/27. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 %. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 24.11.2024 року має заборгованість в сумі 130 810,21 грн яка складається з: 105 676,73 грн - заборгованість за тілом кредиту; 25 133,48 грн заборгованість за простроченими відсотками, яку і просить позивач стягнути з відповідача, а також стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою суду від 24.01.2025 відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.11.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи в суді відповідачу було відомо, особисто був присутнім у підготовчих судових засіданнях, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка відповідачу про виклик в судові засідання надсилалася судом за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зазначеного відповідачем, але повернута до суду з відміткою установи поштового зв`язку «адресат відсутній», що вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Отже, враховуючи вказане вище, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув до суду без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надав.

Крім того,відповідача було повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв`язку з тим, що зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження та місце роботи невідомо.

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі № 918/539/16.

З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача та можливості продовження розгляду справи за його відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки його відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача адовкат Ютовець О.О у судові засідання не з`явився, відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного листа через систему «Електронний суд», а саме судової повістки, яку прийняв відповідач 27.04.2026 року, представник відповідача не повідомив суд про причину своєї неявки.

Дослідивши матеріали справи, надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

У ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

27.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

У анкеті-заяві від 27.05.2020 року зазначено, що відповідач підписанням цієї заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приват Банк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права то обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

У подальшому, відповідачем було підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 27.05.2020 року та паспорт споживчого кредиту від 27.05.2020.

Відповідно до Заяви №б/н від 27.05.2020 року про приєднання до Умов та правил надання послуг, сторонами договору погоджено тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, суму/ліміт кредиту 75000,00 грн., строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, мету отримання кредиту споживчі цілі, процентну ставку 42% річних, тип процентної ставки фіксована, процентну ставку поза межами пільгового періоду 53,36% річних, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язань щодо повернення кредиту 84% річних, розмір мінімального обов`язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно, або 10% від заборгованості у разі прострочення з 31-го дня, або 100% від заборгованості у разі прострочення з 181-го дня. Аналогічні умови кредитування містить паспорт споживчого кредиту від 27.05.2020 року.

На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 07/23, тип - Універсальна GOLD, що підтверджується випискою по рахунку.

В подальшому відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримана наступна картка: кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 08/27, тип - Картка "Універсальна" GOLD. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки - 40,8% річних.

Факт отримання та користування кредитними коштами підтверджується випискою за договором б/н, укладеним з відповідачем за зазначеними картками, яка містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача (поповнення рахунку готівкою у терміналі самообслуговування, зняття готівки у банкоматі, придбання товарів у магазинах тощо) за період з 01.06.2020 року по 24.11.2024 року.

Однак, відповідачем зобов`язання за договором належним чином не виконувались, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, згідно розрахунку заборгованості за договором та виписки за договором № б/н в розмірі 130 810,21 грн, яка складається: з 105 676,73 грн заборгованості за тілом кредиту; 25 133,48 грн заборгованості за простроченими відсотками.

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до правил ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзацом 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Судом було встановлено, що заява про приєднання до Умов та Правил № б/н підписана ОСОБА_1 власноруч на планшеті.

У вищевказаному договорі визначено всі його істотні умови, а саме предмет договору, його оплатність, строковість, цільове признання кредиту, порядок повернення кредиту тощо, які сторони засвідчили своїми підписами. Відповідачем не надано доказів протилежного.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.11.2024 року становить 130 810,21 грн., що складається з 105 676,73 грн заборгованості за тілом кредиту; 25 133,48 грн заборгованості за простроченими відсотками.

ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою за договором №б/н від 27.05.2020 року.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Стаття 559 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Враховуючи позовні вимоги, досліджені та надані суду позивачем докази, а також відсутність заперечень стосовно вимог позову з боку відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, вважає, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 27.05.2020 в розмірі 130 810,21 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг б/н від 27.05.2020 у розмірі 130 810,21 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422.40 грн.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: С.М. Афоніна