Рішення № 137026737, 02.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/11251/25

Провадження № 2/487/1390/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2026 року з Центрального районного суду міста Миколаєва до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (позивач) до ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 154945 від 26.09.2024 у сумі 11 071,02 грн та судові витрати 2422,40 грн.

Разом з позовною заявою подано клопотання про витребування доказів з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме інформації по платіжній картці № НОМЕР_1 , на який кредитор ініціював переказ коштів згідно договору відповідачеві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.09.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та відповідач уклали договір про споживчий кредит № 154945 на суму 6 667,00 грн, який підписаний електронним підписом. Сторони погодили всі істотні умови договору щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» перерахував відповідачці грошові кошти на її платіжну картку № НОМЕР_1 . Відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 11 071,02 грн, з яких: 6 667,00 грн заборгованість по кредиту; 3 903,02 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 501,00 грн заборгованість по комісії. В подальшому ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» відступило право вимоги за цим договором ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», тому позивач звертається із цим позовом і просить стягнути заборгованість у сумі 11 071,02 грн.

03 лютого 2026 року судом відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази.

23.02.2026 надійшла відповідь відділу ДРАЦС ОМУ МЮ (м. Одеса), відповідно до якої ОСОБА_2 08.10.2025 уклала шлюб, внаслідок чого змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».

23 лютого 2026 року надійшли витребувані докази від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», відповідно до яких, на ім`я ОСОБА_2 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та на неї зараховано 5 000,25 грн 26.09.2024.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України не надходило. Правом на подання відзиву відповідач не скористалася.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 26.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальність ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» і ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 154945, який підписано одноразовим ідентифікатором відповідача 26.09.2024 о 15:40:01.

Відповідно до умов цього договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно до п.2.2.1. Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 6 667,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 5 000,25 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_3 , у національній валюті; у розмірі 1 666,75 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до п. 2.3. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Відповідно до пунктів 2.4., 2.5. Договору, Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Комісія за надання кредиту складає 1 666,75 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту,якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п. 2.6. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 84 днів з 26.09.2024 р. (дата надання кредиту) по 19.12.2024 р.

Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Також сторонами підписано графік платежі за кредитним договором, паспорт споживчого кредиту.

26.09.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» виконало свої зобов`язання, а саме перерахувало на картку відповідача грошові кошти у розмірі 5 000,25 грн, що підтверджується відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання вимог ухвали суду.

Із картки обліку виконання договору № 154945, складеного ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» встановлено, що відповідач не виконала умов договору, заборгованість станом на 19.12.2025 становить 11 071,02 грн, з яких: 6 667,00 грн заборгованість по кредиту; 3 903,02 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 501,00 грн заборгованість по комісії.

06 лютого 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 06022025, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до боржників, зазначених в реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 154945 від 26.09.2024 на загальну суму 11 071,02 грн, з яких: 6 667,00 грн заборгованість по кредиту; 3 903,02 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 501,00 грн заборгованість по комісії, що підтверджується витягом з додатку №1 до договору факторингу № 06022025 від 06 лютого 2025 року Реєстр прав вимоги №2, актом приймання-передачі Реєстру №2 від 06 березня 2025 року, платіжною інструкцією від 11 березня 2025 року № 317.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно з статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до частин 3, 4, 12, 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції, а саме, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що правонаступник кредитора у зобов`язанні наділений правом отримати від боржника заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що при укладенні договору про споживчий кредит №154945 від 26.09.2024 сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, відповідачем підписаний цей договір в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», первісний кредитор виконав свої зобов`язання та надав позичальнику кредитні кошти, натомість відповідачем зобов`язання за кредитним договором не виконуються, не повернуто у повному обсязі отримані грошові кошти та проценти.

Також встановлено, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» стало правонаступником ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» у зобов`язанні за цим договором на загальну суму 11 071,02 грн, з яких: 6 667,00 грн заборгованість по кредиту; 3 903,02 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 501,00 грн заборгованість по комісії.

Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за договором № 154945 від 26.09.2024.

Позивачем доведено на підставі належних та допустимих доказів наявність у відповідача заборгованості за тілом кредиту 6 667,00 грн та по несплаченим відсоткам за користування кредитом 3 903,02 грн.

Водночас суд не погоджується із нарахуванням відповідачу комісії за обслуговування кредиту, виходячи з такого.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.

Окрім цього, відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України «Про захист прав споживачів, відповідно до ст. 11 якого цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до вказаних положень, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі - в редакції на час укладення договору), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні висновки містяться у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року по справі №204/224/21.

У договорі про споживчий кредит № 154945 від 26.09.2024 не зазначено, які послуги включено до комісії за управління та обслуговування кредиту, а тому положення договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за управління та обслуговування кредиту (п. 2.4) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до умов договору та картки обліку виконання договору позивач просить стягнути саме комісію за управління та обслуговування кредиту, нараховану відповідно до п. 2.4 Договору, у сумі 501,00 грн.

Проте, оскільки судом встановлено, що ці умови договору є нікчемними, підстави для нарахування комісії за управління та обслуговування кредиту відсутні.

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

За таких обставин передати право вимоги за зобов`язанням, яке взагалі не існувало на момент укладення договору факторингу неможливо.

Таким чином, оскільки первісний кредитор не мав права нараховувати комісію за управління та обслуговування кредиту, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не набуло прав первісного кредитора за вимоги про стягнення комісії за управління та обслуговування кредиту, а отже не має права пред`являти ці вимоги.

Підсумовуючи викладене, позов слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит № 154945 від 26.09.2024 у сумі 10 570,02 грн, яка складається з: 6 667,00 грн заборгованість по кредиту; 3 903,02 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позивачем при пред`явленні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, а позов задоволено частково (на 95%), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2 301,28 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 650,00 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 154945 від 26.09.2024 у розмірі 10 570,02 грн, яка складається з: 6 667,00 грн заборгованість по кредиту; 3 903,02 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

В задоволенні вимог про стягнення комісії за управління та обслуговування кредиту відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 301,28 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 650,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 02 червня 2026 року.

Суддя: З.М. Сухаревич