Рішення № 137026065, 02.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 Справа № 917/256/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід агробізнес", вул. Будівельників, 1, м. Рівне, Рівненська область, 33016

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Лайн", вул.Вишнева, 77, с. Новий Байрак, Лубенський район, Полтавська область, 37850

про стягнення 485 872,46 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід агробізнес" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Лайн" 485 872,46 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 15.08.2025 між сторонами Договору поставки № 1594-ММ-25, з яких : основний борг у розмірі 380 818,67 грн; пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 36 975,93 грн; відсотки річних у розмірі 29 995,99 грн; штраф від суми заборгованості у розмірі 38 081,87 грн.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази в копіях : Договір поставки 1594-ММ-26 від 15.08.25; Специфікації № З-00010066 від 26.08.2025; № З-00009767 від 26.08.2025; Рахунки на оплату №10066 від 26.08.2025 року, №9767 від 26.08.2025 року; Видаткові накладні №11953 від 29.08.2025 року та №11658 від 27.08.2025 року; Товарно-транспортні накладні №11953 від 29.08.2025 року та №11658 від 27.08.2025 року; Платіжні інструкції №1870 від 26.08.2025 року, №1895 від 26.08.2025 року та №1961 від 03.09.2025 року; Акт звірки взаєморозрахунків від 20.02.2026 року; Вимога про сплату простроченої заборгованості від 13.11.2025 року.

Інші заяви по суті спору не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

23.02.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід агробізнес" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Лайн" про стягнення 485 872,46 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останньою умов укладеного 15.08.2025 між сторонами Договору поставки № 1594-ММ-25, з яких : основний борг у розмірі 380 818,67 грн; пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 36 975,93 грн; відсотки річних у розмірі 29 995,99 грн; штраф від суми заборгованості у розмірі 38 081,87 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 справу № 917/256/26 передано на розгляд судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 02.03.2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід агробізнес" залишив без руху, встановив спосіб усунення недоліків та надав позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

09.03.2026 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог означеної ухвали суду, недоліки усунено в строк та спосіб, встановлений судом.

Суд ухвалою від 24.03.2026 постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановити сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Суд ухвалою від 25.03.2026 постановив виправити описку в тексті ухвали від 24.03.2026, зазначивши : "Ухвала підписана 24.03.2026 року (після виходу судді з лікарняного)".

Відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про покладені на нього обов`язки та строк їх виконання, про що свідчать матеріали справи (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, арк.с. 40-41). Крім того, ухвали суду у цій справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з п.2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, відповідач на вимогу ч.6 ст.6 ГПК України з 18.10.2023 зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, чого останнім зроблено не було (відповідь про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС наявна у матеріалах справи, арк.с. 22). Отже, судове рішення від 24.03.2026 не було вручено відповідачу в електронній формі шляхом його направлення до електронного кабінету, оскільки останній не виконав свій обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету у строк визначений законом.

Невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету своєчасно, свідчать про те, що відповідачем не вживались заходи, щоб дізнаватись про стан існуючих судових проваджень.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, господарський суд здійснює розгляд справи №917/256/26 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

15.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід агробізнес" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Лайн" (далі - Покупець) укладено Договір поставки №1594-ММ-25 (арк.с. 5-6, надалі - Договір).

При цьому сторони узгодили, зокрема, таке :

- за цим Договором постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві засоби захисту рослин, мікродобрива, насіння сільськогосподарської продукції та/або іншу продукцію, що вказана в додатках до Договору та/або в видаткових накладних (надалі товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Загальна сума Договору становить суму всіх видаткових накладних (п. 1.1 Договору);

- загальна кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення, строк поставки й інші умови визначаються специфікаціями (додатками до цього Договору), які є невід`ємною частиною цього Договору. У разі відсутності у постачальника підписаної специфікації, строком поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної або іншого документа, що підтверджує факт отримання товару, а строком оплати за отриманий товар відповідно наступний день після отримання товару. Крім того, у разі відсутності у постачальника сканованої копії Договору та специфікації до нього, постачальник має право перенести строки поставки товару на кількість днів відсутності Договору та специфікації та інших необхідних документів (п. 2.1 Договору);

- у випадку розбіжності даних у додатках до цього Договору та у видаткових накладних щодо кількості, ціни та асортименту товару перевагу має видаткова накладна. У разі розбіжностей даних щодо умов, строків, місця поставки товару у додатку з фактичним місцем та/або строком поставки, перевагу має документ, що підтверджує фактичне місце та строк поставки (отримання покупцем) товару. Якщо фактична дата поставки товару не відповідає строку поставки, що в специфікації, і сторони не відмовляються від поставки та відповідно отримання, то дата підписаної сторонами видаткової накладної є погодженою новою датою поставки цього товару (п. 2.2 Договору);

- приймання товару по кількості і якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару, його вагу, цілісність тари, відсутність ознак ушкодження і псування товару, й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово про це заявити постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості (п. 3.2 Договору);

- у разі підписання покупцем документів, що підтверджують отримання товару (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, інші), постачальник вважається таким, що виконав своє зобов`язання по вказаному Договору належним чином, і до постачальника не можуть застосовуватись будь-які штрафні санкції, передбачені даним Договором, щодо строків, умов, кількості та місця поставки товару (п. 3.5 Договору);

- ціна товару та загальна вартість товару вказуються в специфікаціях та відповідно до інших умов даного Договору (п. 4.1 Договору);

- оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів у національній валюті платіжним дорученням на зазначений в кінці тексту Договору розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставленого рахунка та надісланого на електронну пошту покупця. У разі відсутності у покупця виставленого постачальником рахунка, покупець зобов`язаний сплатити кошти на зазначений в кінці тексту Договору розрахунковий рахунок постачальника без отримання рахунка (п. 4.2 Договору);

- оплата товару здійснюється з урахуванням положень п.4.4 та 4.5 даного Договору (п. 4.3 Договору);

- сторони домовились визначити еквівалент ціни та загальної вартості товару в іноземній валюті (в доларах США або євро вказується в специфікаціях). Еквівалент ціни товару в доларах США/євро визначається шляхом ділення ціни товару згідно специфікацій в гривнях на курс продажу долара США/євро на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) до української гривні на дату, що передує даті укладання (підписання) сторонами відповідної специфікації. Ціна товару, що постачається на умовах попередньої оплати, визначається шляхом множення еквівалента ціни товару в доларах США/євро на курс продажу долара США/євро на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті фактичної оплати. Ціна товару, що постачається на умовах товарного кредиту, визначається шляхом множення еквівалента ціни товару на курс продажу долара США/євро на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті фактичного відвантаження. Зміна ціни товару на дату відвантаження фіксується постачальником у видатковій накладній та не потребує додаткових угод чи погоджень обома сторонами Договору. Сторони погодились, що сума в гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплату вартості товару, що поставлений на умовах товарного кредиту (попередньої оплати та кредиту), визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в доларах США/євро на курс продажу долара США/євро на міжбанківському валютному ринку до української гривні на дату, що передує даті здійснення такої оплати. При цьому курс продажу долара США/євро на МВРУ визначається, виходячи із середнього курсу продажу долара США/євро, опублікованого на сайті: http://finance.ua/ua/currency/#interbank (п. 4.4 Договору);

- положення пункту 4.4 застосовуються при збільшенні курсу продажу долара США/євро на МВРУ до гривні на 1 і більше % (різниця між курсом, що зазначений у специфікації, та курсом, що діє на момент здійснення оплати (попередньої оплати та/або кредиту) за товар та/або на дату відвантаження товару, та/або у разі подачі позову до суду на дату, що передує даті подачі позовної заяви) (п. 4.5 Договору);

- постачальник зобов`язаний передати товар у власність покупця у строки та на умовах, зазначених у специфікаціях, з врахуванням п. 2.2 даного Договору (п. 5.1 Договору);

- покупець зобов`язаний : приймати товар в строки та на умовах цього Договору; своєчасно оплачувати товар на умовах та в порядку, що визначені даним Договором та додатками до нього. (п. 5.2.1, 5.2.2 пункту 5.2 Договору);

- постачальник має право: поставляти товар партіями в кілька етапів, в межах встановленого строку поставки; у випадку, якщо покупець допустить прострочення термінів виконання зобов`язання з оплати поставленого товару або покупець здійснить оплату без зазначення обов`язкових реквізитів постачальника (номер договору, замовлення, рахунка), постачальник має право на свій розсуд незалежно від призначення платежу, який зазначений у банківському переказі/платіжному дорученні, самостійно зарахувати отримані від покупця кошти в рахунок погашення наявної заборгованості за іншим замовленням, поставкою, договором або в рахунок оплати іншого рахунка, з подальшим повідомленням про це покупця (п.5.3.2, 5.3.3 пункту 5.3 Договору);

- сторони погодили, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов лише даного Договору (п. 6.1 Договору);

- сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань покупця за даним Договором не припиняється строком, визначеним ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох років (п. 6.5 Договору);

- всі суперечки та розбіжності, що можуть виникнути за даним Договором або у зв`язку з ним, сторони вирішують шляхом переговорів або в судовому порядку (п. 8.6 Договору);

- за взаємним погодженням сторін обмін всіма документами, пов`язаними із виконанням умов цього Договору, включно із самим Договором та додатками, може здійснюватися у вигляді електронних документів із застосуванням до них електронного підпису (електронного цифрового підпису) відповідно до вимог законодавства. Електронні документи визнаються сторонами нарівні з документами, викладеними на паперових носіях, та мають таку ж юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися стороною, від імені якої такі документи були відправлені (п. 8.10 Договору);

- усі додатки до цього Договору, що укладені на виконання умов Договору, є його невід`ємною частиною (п. 9.1 Договору);

- цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31 грудня 2025, а щодо невиконання зобов`язань та застосування відповідальності до повного їх виконання (п. 9.5 Договору).

Сторони підписали такі специфікації, що є додатками до Договору (а.с. 8-9):

- № З-00010066 від 26.08.2025 на поставку добрива на загальну суму 1 105 120,51 грн (із ПДВ), умови оплати: попередня авансова оплата 100% до 26.08.2025, строк поставки (за умови попередньої оплати): до 29.08.2025, умови поставки за ІНКОТЕРМС 2010, місце поставки (базис поставки): DDP 37850, Полтавська обл., Лубенський район, с. Новий Байрак, вул. Вишнева, буд. 77;

- № З-00009767 від 26.08.2025 на поставку добрива на загальну суму 455 487,60 грн (із ПДВ), умови оплати: попередня авансова оплата 20% до 26.08.2025, кінцева оплата 80% до 25.10.2025; строк поставки (за умови попередньої оплати): до 29.08.2025, умови поставки за ІНКОТЕРМС 2010, місце поставки (базис поставки): DDP 37850, Полтавська обл., Лубенський район, с. Новий Байрак, вул. Вишнева, буд. 77.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу рахунки на оплату товару № 10066 від 26.08.2025 та № 9767 від 26.08.2025 (арк.с. 10). Означена обставина відповідачем не спростована.

На виконання Договору та специфікацій до нього позивач здійснив поставку відповідачу засобів захисту рослин та мікродобрив, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними (арк.с. 11-12):

- № 11953 від 26.08.2025 на суму 1 105 120,51 грн (із ПДВ);

- № 11688 від 27.08.2025 на суму 455 487,60грн (із ПДВ).

Також позивач надав до суду підписані сторонами товарно-транспортні накладні (арк.с. 13-14) № 11953 від 26.08.2025 на суму 1 105 120,51 грн (із ПДВ) та № 11688 від 27.08.2025 на суму 455 487,60грн (із ПДВ).

За даними Позивача, Відповідач частково оплатив отриманий за вказаними видатковими накладними товар, а саме :

- за товар згідно видаткової накладної № 11953 від 26.08.2025 та специфікації № З-00010066 від 26.08.2025 частково оплачено Покупцем згідно платіжної інструкції № 1895 від 26.08.2025 в сумі 221 024,11 грн (з дотриманням встановленого у специфікації строку), залишок у розмірі 884 096,40 грн Покупцем сплачено згідно платіжної інструкції 1961 від 03.09.2025 (з порушенням встановленого у специфікації строку);

- за товар згідно видаткової накладної № 11688 від 27.08.2025 та специфікації № З-00009767 від 26.08.2025 частково оплачено Покупцем згідно платіжної інструкції № 1870 від 26.08.2025 в сумі 91 119,12 грн (з дотриманням встановленого у специфікації строку), залишок боргу 364 368,48 грн.

Копії платіжних інструкцій наявні у матеріалах справи (арк.с. 15-16).

Позивач зазначає, що з огляду на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу №2/11/2025 від 13.11.2025 року про сплату 364 368,48 грн заборгованості (арк.с. 18), проте означена вимога залишена Відповідачем без реагування.

Враховуючи відсутність оплати заборгованості з боку Відповідача та вважаючи свої права порушеними, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача 485 872,46 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 15.08.2025 між сторонами Договору поставки № 1594-ММ-25, з яких : основний борг у розмірі 380 818,67 грн (з урахуванням проведеного на підставі п. 4.4 Договору перерахунку курсової різниці); пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 36 975,93 грн; відсотки річних у розмірі 29 995,99 грн; штраф від суми заборгованості у розмірі 38 081,87 грн.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд встановив, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який регулюється нормами §3 та §1 глави 54 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань відповідно до ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною першою та третьою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару (ст. 692 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором не повністю оплатив отриманий товар у встановлені строки, заборгованість останнього (з урахуванням проведеного Позивачем на підставі п. 4.4 Договору перерахунку курсової різниці) складає 380 818,67 грн. Означена обставина Відповідачем не спростована.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, що підтверджують факт виконання своїх зобов`язань з оплати отриманого Товару, пред`явлення претензій щодо його якості та кількості, неотримання Товару за вказаними накладними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 380 818,67 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, Відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Також Позивач нарахував та заявив до стягнення за період з 28.10.2025 по 20.02.2026 пеню в сумі 36 975,93 грн та 25% річних у сумі 29 995,99 грн, а також штраф у розмірі 20% у сумі 38 081,87 грн (а.с. 20).

З приводу неустойки (штрафу та пені) суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 552 ЦК України сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6.8 Договору за невиконання чи/або неналежне виконання умов даного Договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Відносно вимоги про стягнення штрафу суд зазначає, що за розрахунком суду розмір штрафу становить більше ніж заявлений позивачем.

Відповідно до частини 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи вказане, а також те, що позивачем розраховано та заявлено до стягнення у штраф, розмір якого є менший, ніж розрахований судом, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 38 081,87 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Пунктом 6.4.1 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець зобов`язаний, на вимогу постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно (не в повному обсязі) здійсненого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, а також відсотки на суму прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25 річних.

За правовим висновком, викладеним у п. 7.38-7.39, 8.1-8.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 Господарського кодексу України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, а також приписами статті 546 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

У зв`язку з порушенням Відповідачем строків оплати за поставлений за Договором товар Позивач нарахував та просить суд стягнути з Відповідача пеню за період з 28.10.2025 по 20.02.2026 в сумі 36 975,93 грн.

Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що розмір вимог позивача в цій частині не перевищує розрахований судом, позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Згідно з підпунктом 4.5.1 пункту 4.5 Договору, якщо покупець прострочив оплату товару, то постачальник має право відповідно до умов 694 ЦК України на прострочену суму нарахувати двадцять п`ять відсотків річних від дня, коли товар був отриманий, до дня його фактичної оплати.

Позивач нарахував та просить суд стягнути 25% річних за період з 02.09.2025 до 19.01.2026 у сумі 23 009,24 грн (а.с. 35).

За результатом перевірки судом наданого розрахунку 25% річних арифметичних помилок не виявлено, тому позовна вимога про стягнення 25% річних у сумі 29 995,99 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.

Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору Відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 380 818,67 грн, пені у розмірі 36 975,93 грн, відсотків річних у розмірі 29 995,99 грн та штрафу у розмірі 38 081,87 грн, підтверджені документально та нормами матеріального права, Відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з результатів вирішення цього спору сплачений Позивачем судовий збір покладається на Відповідача в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Лайн" (вул.Вишнева, 77, с. Новий Байрак, Лубенський район, Полтавська область, 37850, код ЄДРПОУ 41512671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід агробізнес" (вул. Будівельників, 1, м. Рівне, Рівненська область, 33016, код ЄДРПОУ 37022936) основний борг у розмірі 380 818,67 грн, пеню у розмірі 36 975,93 грн, відсотки річних у розмірі 29 995,99 грн, штраф у розмірі 38 081,87 грн та 2 662,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 ГПК України.

Рішення підписано 02.06.2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик