Ухвала суду № 137026043, 02.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000

адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607 тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

02.06.2026 Справа № 917/1083/26

Суддя Мацко О.С., розглянувши заяву про забезпечення позову, подану ТОВ "Карго 1520"

особи, що можуть набуити статусу учасників справи:

позивач: ТОВ "Карго 1520", м.Київ, проспект Перемоги, буд.131, приміщення 3, ЄДРПОУ 43466837

відповідач: ТОВ "Віолан", м.Кременчук, вул.Київська, 85а, ЄДРПОУ 30067944

Без виклику заявника та осіб, що можуть набути статус учасників справи

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026р. до суду надійшла заява ТОВ "Карго 1520" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІОЛАН» (код ЄДРПОУ 30067944), які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських

або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить на праві власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІОЛАН» (код ЄДРПОУ 30067944)у межах суми позову у розмірі 885 965,71грн. (вісімсот вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять гривень 71коп.) з яких: 183432,30грн. -3% річних та 702 533,41грн. - інфляційні втрати.

У обгрунтування заяви заявник посилається а наявність у ТОВ "Віолан" заборгованості перед ним, що виникла з договору поруки №1 від 01.02.2024р. та складається з сум нарахованих річних і інфляційних у вищевказаному розмірі.

Суд розглянув вказану заяву про забезпечення позову та дійшов висновку про наступне:

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зауважує, що саме на заявника покладено тягар доказування доцільності вжиття заходів забезпечення позову, їх своєчасності та достатньої обґрунтованості.

Згідно зі ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Однак, звертаючись до суду з даною заявою, позивач не навів жодного доводу та не надав жодного доказу, які б свідчили про необхідність вжиття заходів забезпечення у даному випадку: не наведено жодних обставин, які б свідчили про неможливість чи ускладення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Заявник не навів жодних доказів наявності будь-яких ризиків невиконання майбутнього рішення суду, наприклад, наявності значної заборгованості у ТОВ "Віолан" перед іншими контрагентами, відкритих виконавчих проваджень, будь-яких дій, що свідчили б про намір ТОВ "Віолан" ухилитися від виконання майбутнього рішення в разі задоволення позову, ухилення ТОВ "Віолан" від врегулювання спору і ін. Самі по собі посилання на практику Верховного Суду (зокрема висновки, зроблені у справах №922/3528/23, №904/1934/23, №905/448/22 і т.д. стосовно беззаперечності можливості відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках та відчужити належне йому майно та цитування текстів постанов ВС) не є підставою для вжиття заходів забезепечення у даному випадку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 136-140 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Карго 1520" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІОЛАН» (код ЄДРПОУ 30067944), які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить на праві власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІОЛАН».

Ухвала складена і підписана 02.06.2026р.

Ухвала набирає законної сили 02.06.2026р. та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України). Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Мацко