Ухвала суду № 137025577, 25.05.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"25" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 923/738/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС-Селфмейдмен і компанія" за вх. № 2-868/26 від 04.05.2026р. на дії Державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрайонного управління Міністерства юстиції України Савчука Костянтина Петровича (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) у справі №923/738/19

за позовом: Прокурора - заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонську міську раду Херсонської області (м. Херсон, проспект Незалежності, 37,код ЄДРПОУ 26347681)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС-Селфмейдмен і компанія" (01054, м. Київ, вул. Коцюбинського Михайла, буд. 9, код ЄДРПОУ 30245987)

про стягнення 907347,49 грн.

за участю представників:

від прокуратури: Волкова Н.М. посвідчення;

від позивача: не з`явився;

від відповідача (скаржника): Хоменко Л.А. керівник;

від суб`єкта оскарження: не з`явився;

26.11.2025р. до Господарського суду Одеської області від Херсонської міської ради Херсонської області надійшла заява вх. № ГСОО 2-1851/25 про заміну сторони, поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого документу по справі №923/738/19.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2025р. заяву Херсонської міської ради Херсонської області від 26.11.2025р. вх. № ГСОО 2-1851/25 про заміну сторони, поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого документу по справі №923/738/19 було задоволено частково, замінено сторону позивача у справі №923/738/19 - Антонівську селищну раду на його правонаступника Херсонську міську раду Херсонської області та видано дублікат ухвали Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 у справі № 923/738/19, в решті заяви відмовлено.

04.05.2026р. до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС-Селфмейдмен і компанія" надійшла скарга на дії Державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрайонного управління Міністерства юстиції України Савчука Костянтина Петровича.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2026р. відповідну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС-Селфмейдмен і компанія" було прийнято та призначено до розгляду в засіданні суду.

Так, обґрунтовуючи подану скаргу скаржник вказує, що згідно пунктів 1, 2, 4 мирової угоди, затвердженої зазначеною ухвалою, Сторони домовились, що сума збитків за використання ТОВ «ХАС - Селфмейдмен і компанія» земельної ділянки без правовстановлюючих документів за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. 22 Східна, 33 по справі № 923/738/19, становить 671 549,08 грн. Відповідач визнає свої зобов`язання по сплаті суми збитків перед Антонівською селищною радою м. Херсона, які становлять 671 549,08 грн. в повному обсязі. Сума збитків в розмірі 337 949,08 грн. сплачується протягом трьох банківських днів, з дати винесення господарським судом Херсонської області ухвали про затвердження мирової угоди, шляхом перерахунку безготівкових коштів на рахунок Антонівської селищної ради м. Херсона. Залишок суми збитків в розмірі 333 600,00 грн. сплачується Відповідачем рівними частинами, по 13 900 грн. щомісячно, починаючи з грудня 2019 року по 20 грудня 2021 року.

Отже як вказує скаржник, згідно виконавчого документу дублікату ухвали Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 у справі №923/738/19 підлягає стягненню сума 671 549,08 грн за винятком грошових коштів, сплачених на виконання мирової угоди.

Поряд з цим, 21.04.2026 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савчуком Костянтином Петровичем відкрито виконавче провадження ВП №80739745 з виконання: «назва документу: ухвала дублікат № 923/738/19 виданий 12.11.2019 документ видав: Господарський суд Херсонської області» ідентифікатор: 2Д8399А092В0 та в рамках виконавчого провадження ВП № 80739745 винесено наступні постанови:

1) від 21.04.2026 про відкриття виконавчого провадження № 80739745 з виконання: дублікату ухвали Господарського суду Херсонської області у справі №923/738/19від 12.11.2019. У пункті 3резолютивної частини цієї постанови зазначено: Стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 90734.74 гривня (UAH).

2) від 21.04.2026 про стягнення виконавчого збору. У пункті 1 резолютивної частини цієї постанови зазначено: Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАС - Селфмейдмен і компанія» адреса: м.Київ, вул.Коцюбинського Михайла (Шевченківський р-н) будинок 9 код ЄДРПОУ 30245987 виконавчий збір у розмірі: 90734,49 гривня (UAH).

3) від 21.04.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. У пункті 1 резолютивної частини цієї постанови визначено Розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: Загальна сума мінімальних витрат: 457,92 грн.

4) від 21.04.2026 про арешт коштів боржника. У пункті 1 резолютивної частини цієї постанови зазначено: Накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/ електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: Товариству з обмеженою відповідальністю «ХАС - Селфмейдмен і компанія» адреса: м.Київ, вул.Коцюбинського Михайла (Шевченківський р-н) будинок 9 код ЄДРПОУ: 30245987 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 998540,15 гривня (UAH).

5) від 23.04.2026 про арешт майна боржника. В резолютивній частині цієї постанови зазначено: накласти арешт на все майно, що належить боржнику: Товариству з обмеженою відповідальністю «ХАС - Селфмейдмен і компанія» адреса: м.Київ, вул.Коцюбинського Михайла (Шевченківський р-н) будинок 9 ЄДРПОУ: 30245987 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 998540.15 гривня (UAH).

Скаржник вказує, що згідно ч.2 ст.27 виконавчий збір за Закону України «Про виконавче провадження» розмір виконавчого збору за примусове виконання дублікату ухвали Господарського суду Херсонської області у справі №923/738/19 від 12.11.2019 має становити 67 154,91 грн, а не 90 734,49 грн, як визначено державним виконавцем у постановах від 21.04.2026 про відкриття виконавчого провадження та від 21.04.2026 про стягнення виконавчого збору.

Крім того, як зазначає скаржник, у постановах від 21.04.2026 про арешт коштів боржника та від 23.04.2026 про арешт майна боржника державним виконавцем суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження державним виконавцем невірно визначено в розмірі 998 540,15 грн, в той час як цей, на переконання скаржника, має становити 739 161,91 грн

20.05.2026р. за вх. №17526/26 до суду від суб`єкта оскарження надійшов відзив на скаргу, згідно якого останній вважає що скарга є необґрунтованою, в зв`язку з чим в її задоволені просить суд відмовити.

Так, в обґрунтування своїх заперечень суб`єкт оскарження вказує, що стягувач у заяві про примусове виконання рішення не зазначав інформацію про ймовірне часткове виконання боржником виконавчого документу, а тому державним виконавцем у чіткій відповідності до вимог Закону відкрито виконавче провадження щодо стягнення повної суми боргу, а також виконавчого збору в розмірі 10 % від такої суми.

25.05.2026р. за вх. №17939/26 до суду від позивача надійшли пояснення щодо поданої скарги, згідно яких останній вважає що скарга є необґрунтованою, в зв`язку з чим в її задоволені просить суд відмовити.

Представник прокуратури в судовому засіданні надав усні пояснення по скарзі, згідно яких викладені в ній обставини вважає необґрунтованими, безпідставними та просить суд в її задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами при розгляді скарги та заслухавши пояснення скаржника, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Згідно ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України «Про виконавче провадження».

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

За приписами частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом (частиною 5 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Положеннями пунктів 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Вчинення державним виконавцем дій, які визначені законом для виконання судового рішення, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документа у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Права виконавця під час здійснення виконавчого провадження визначені ч. 3 вказаної статті, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 вказаної статті).

Частиною 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Аналогічні за змістом приписи містяться у пункті 3 розділі ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5,.

Згідно пункту 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи вищевказані положення Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, , у разі часткового виконання боржником виконавчого документу до моменту відкриття виконавчого провадження стягувач у заяві про примусове виконання зобов`язаний зазначити відомості про часткове виконання рішення боржником.

Поряд з цим, як встановлено судом у заяві про примусове виконання рішення стягувачем не було зазначено інформацію про часткове виконання боржником виконавчого документу та на момент винесення державним виконавцем оскаржуваних постанов відповідна інформація у державного виконавця була відсутня.

Крім того, скаржник відповідаючи на запитання суду, зазначив що про часткове добровільне виконання ним ухвали суду було повідомлено державного виконавця вже після відкриття виконавчого провадження, а саме 27.04.2026р.

За змістом статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, дослідивши надані боржником матеріали, суд дійшов до висновку про те, що дії Державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрайонного управління Міністерства юстиції України Савчука Костянтина Петровича при здійсненні виконавчого провадження №80739745 є правомірними та вчиненими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

Більш того, суд зазначає, що скаржником у поданій скарзі, не обґрунтовано зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності з посиланням на порушену норму закону, не вказало які саме дії державного виконавця є протиправними та суперечать вимогам законодавства.

В силу приписів ч. 3 ст. 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС-Селфмейдмен і компанія" за вх. № 2-868/26 від 04.05.2026р. на дії Державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрайонного управління Міністерства юстиції України Савчука Костянтина Петровича, оскільки господарським судом не було встановлено таких порушень з боку органу державної виконавчої служби, які можуть бути достатніми для визнання неправомірною та скасування постанови.

Керуючись ст. ст. 232-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС-Селфмейдмен і компанія" за вх. № 2-868/26 від 04.05.2026р. на дії Державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрайонного управління Міністерства юстиції України Савчука Костянтина Петровича (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) у справі №923/738/19 відмовити.

Ухвала набрала чинності в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Повний текст ухвали складено 01.06.2026р.

Суддя К.Ф. Погребна