Рішення № 137025521, 22.05.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1048/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Чуйко О.О.

розглянувши справу за позовом: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Мечникова, 32, м. Одеса, 65029)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізичної особи-підприємця Остафій Івана Степановича ( АДРЕСА_2 )

про визнання недійсним та скасування рішення,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Фінєєв Д.С.;

від третьої особи: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати п.1 рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2024 № 65-16-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 32-10/2023.

Позиції учасників справи

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що спірне рішення в оскаржуваній частині було прийнято без з`ясування всіх обставин, що мають значення для встановлення наявності у діях позивача порушення законодавства про захист економічної конкуренції, при цьому позивач наголошує на тому, що: головний спеціаліст відділу у Миколаївській області всупереч законодавства, за відсутності повноважень та відповідних підстав, провів позапланову перевірку за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції ФОП Остафієм І.С. та ФОП Марченко О.І., а отже адміністративну справу розпочато за відсутністю встановлених законом підстав; збір доказів здійснювався відповідачем в особі головного спеціаліста відділу до початку розгляду справи із порушенням законодавства, без правових підстав та без повноважень/доручення, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; ФОП Остафій І.С. та ФОП Марченко О.І. є самостійними суб`єктами господарювання, не мають впливу один на одного, не перебувають у відносинах контролю чи управління, а тому сам лише факт щодо родинних зв`язків цих осіб не може вважатись доказом узгодження ними дій при прийняті участі у процедурі закупівлі; позивач наголошує, що зміст пропозицій ФОП Марченко О.І. та ФОП Остафія І.С. суттєво відрізняються, були подані в різний час, з різних майданчиків, що виключає обізнаність один одного з пропозиціями кожного, тобто забезпечено таємність пропозицій учасників. В цей же час, позивачка посилається на те, що копію оскаржуваного рішення вона не отримувала, а про його наявність дізналась 18.03.2025 під час ознайомлення з матеріалами справи № 915/329/25. Позивач зазначає, що через безпекову ситуацію з початку війни вона була вимушена виїхати на постійне проживання до Львівської області, а потім до Черкаської, при цьому вона не здійснювала підприємницької діяльності.

03.04.2025 відповідачем був поданий суду відзив на позовну заяву (а.с. 122-195, т.1), в якому останній заперечує щодо позовних вимог позивача, наголошуючи, що спірне рішення позивачем було отримано 25.04.2024, а тому позивачем пропущений встановлений законом строк для його оскарження, який не підлягає поновленню чи продовженню. За цих обставин відповідач наголошує, що пропуск присічного строку для оскарження рішення АМК є самостійною підставою для відмови у позові, а заперечення позивача не можуть бути прийняті судом до уваги.

У відповіді на відзив (а.с. 196-206, т.1) позивач наголосила про таке: подані відповідачем докази на підтвердження отримання ОСОБА_1 копії рішення не є належними, оскільки свідчать про отримання копії рішення Остафієм І.С, який також був учасником адміністративної справи та саме його номер телефону ( НОМЕР_1 ) зазначений на поштовому відправленні, а тому саме йому дзвонив працівник Укрпошти та він отримав це відправлення; ОСОБА_1 не мала можливості отримати це повідомлення, оскільки перебувала в м. Миколаєві, адже з 15.03.2024 була прийнята на роботу в ГУ ДНСН у Миколаївській області, тобто на час отримання повідомлення 25.04.2024 (четвер) знаходилась на роботі у м. Миколаєві; розміщення рішення на вебсайті територіального відділення не передбачене чинним законодавством, а на офіційному сайті АМКУ таке рішення відсутнє; законодавець встановив присічний строк на оскарження рішення саме з дня отримання його копії позивачем, а не з моменту, коли вона дізналася чи могла дізнатися про це рішення; ОСОБА_1 обізнана про зміст спірного рішення після ознайомлення з матеріалами справи № 915/329/25 та отримала копію рішення від відповідача на її запит лише 26.03.2025, а отже початок встановленого ст. 60 Закону двомісячного строку на оскарження рішення починається саме з 26.03.2025.

Відповідачем були подані письмові заперечення на відповідь на відзив (а.с. 206-228, т.1), в яких останній зазначив про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують обставини вручення рішення саме Остафію І.С., якому рішення направлено окремо та останнім сплачений штраф, накладений спірним рішенням, 18.06.2024.

20.05.2025 позивачем були подані суду письмові пояснення Остафія І.С. (а.с. 1-9, т.2), які не відповідають визначеним ГПК України вимогам щодо заяви свідка.

04.06.2025 позивачем подано клопотання про залучення ФОП Остафія І.С. до участі у цій справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (а.с. 13-16, т.2), яке задоволено судом.

25.06.2025 до суду надійшли письмові пояснення Остафія І.С. , підпис на яких засвідчений уповноваженою особою Коблівської сульської ради (а.с. 23-25, т.2), в яких останній наголосив на тому, що ОСОБА_1 зареєстрована за однією адресою з Остафієм І.С., проте фактично проживає у м. Миколаєві та не надавала йому довіреності на отримання поштової кореспонденції. Остафій І.С. зазначив, що міг помилково отримати від відповідача кореспонденцію, адресовану позивачу. Також Остафій І.С. наголосив, що він не повідомляв свою доньку про спірне рішення, оскільки на неї не був накладений штраф.

30.06.2025 відповідачем були подані суду додаткові пояснення (а.с. 26-31, т.2), в яких останній наголосив на тому, що вищевказані пояснення Остафія І.С. подані з порушенням визначеного процесуальним законом строку, а тому не мають прийматись до уваги судом. Також відповідач у цих поясненнях висловив заперечення щодо клопотання позивача про залучення ФОП Остафія І.С. до участі у цій справі як третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору, наголосивши, що рішення оскаржується в частині, яка стосується саме позивача.

У поясненнях, які надійшли до суду 02.07.2025 (а.с. 35-40, т.2), позивач зазначила, що пояснення Остафія І.С. мають суттєве значення для вирішення спору, подані відповідно до вимог процесуального закону та мають бути враховані судом. Також позивач наголосила, що рішення у даній справі може вплинути на права та/або обов`язки ФОП Остафія І.С., а тому є необхідність залучення його до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору.

02.07.2025 позивачем було подано суду клопотання про виклик Остафія І.С. у судове засідання для допиту як свідка (а.с. 41-45, т.2).

09.09.2025 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи - Остафія І.С. (а.с. 96-101, т.2), в яких останній підтримав позов позивача та наголосив про таке: відповідачем висновки про узгодженість антиконкурентних дій між ФОП Марченко О.І. та ФОП Остафій І.С. зроблені лише за обставин того, що ОСОБА_1 є донькою Остафія І.С. , натомість їх спілкування безпідставно розцінене як ознаки порушення антиконкурентного законодавства під час здійснення підприємницької діяльності; оцінені відповідачем докази щодо спілкування позивача та третьої особи не свідчать про те, що таке спілкування стосувалось саме питання участі у торгах; третя особа наголошує на тому, що зміст пропозицій ФОП Марченко О.І. та ФОП Остафія І.С. суттєво відрізняються один від одного, ці пропозиції були подані в різний час, з різних майданчиків, що виключає обізнаність один одного з пропозиціями кожного, тобто забезпечено таємність пропозицій учасників; відповідач при розгляді справи припустився до порушення процедури розгляду, за відсутності повноважень та в незаконній спосіб отримав документів, які протиправно використав в якості доказів; третя особа наполягає на тому, що він та його донька (позивач) здійснювали господарську діяльність незалежно один від одного; Остафій І.С. зазначає, що допущені ним помилки та зазначення позивачем третьої особи у якості залученого працівника свідчать про те, що учасники торгів не узгоджували свою поведінку; з приводу планування залучати до виконання робіт одного й того ж працівника третя особа пояснила, що с. Рибаківка є курортним селом, без промислових об`єктів, а тому кількість робочих будівельних спеціальностей обмежена; будучи батьком та донькою, третя особа та позивач проживали разом, а тому користувались спільною комп`ютерною технікою, телефонами, мали постійний контакт телефонним зв`язком, надавали один одному фінансову допомогу тощо, що притаманно саме родинним відносинам, натомість вказане не може беззаперечно свідчить про узгодженість антиконкурентних дій в період підготовки до тендеру; третя особа знову повідомила суд, що про отримане від відповідача спірне рішення позивача не було повідомлено, при цьому ОСОБА_1 з початку війни не проживає за адресою реєстрації.

12.09.2025 відповідачем були подані письмові пояснення з матеріалами справи № 32-10/2023 (а.с. 102-250, т.2, а.с. 1-106, т.3), в яких останній заперечує твердження третьої особи щодо необізнаності позивача про прийняття відповідачем спірного рішення, адже позивач була обізнана про розгляд справи та в матеріалах справи наявний належний доказ отримання позивачем копії спірного рішення поштою.

16.09.2025 позивачем були подані заперечення на вищевказані пояснення відповідача (а.с. 107-111, т.3), зміст яких є подібним до раніше поданих суду позивачем пояснень.

На стадії розгляду справи по суті позивачем було подано промову у судових дебатах у письмовій формі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2025 (суддя ОСОБА_3.) позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1048/25; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 17 квітня 2025 року об 11:00.

У зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_3 на лікарняному з 14.04.2025, підготовче засідання у справі, призначене на 17.04.2025, не відбулось. Ухвалою суду від 28.04.2025 підготовче засідання у справі було призначено на 21 травня 2025 року об 11:10.

21 травня 2025 року суд постановив протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 01.07.2025 об 11:20, 01 липня 2025 року - до 08.07.2025 об 11:50, 08 липня 2025 року - до 10.07.2025 о 12:20, 10 липня 2025 року - до 07.08.2025 о 12:20. Водночас, ухвалою суду від 10.07.2025 суд задовольнив заяву ОСОБА_1 та залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Фізичну особу-підприємця Остафій Івана Степановича.

У зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_3 на лікарняному з 04.08.2025, підготовче засідання, призначене на 07.08.2025, не відбулось. Ухвалою суду від 11.08.2025 судом було призначено підготовче засідання у справі на 16 вересня 2025 року о 12:20.

Ухвалою суду від 16.09.2025 судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на 16 жовтня 2025 року о 12:20.

16.10.2025 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 13.11.2025 о 12:50.

Ухвалою суду від 27.10.2025 суддею ОСОБА_4 було прийнято справу № 916/1048/25 до свого провадження, у зв`язку з проведенням повторного автоматизованого розподілу справи на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Одеської області №196 від 23.10.2025, у зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 21.10.2025 №2163/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Господарського суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. Також, ухвалою суду від 27.10.2025 у справі було призначено підготовче засідання на 05 грудня 2025 року об 11:40.

Ухвалою суду від 05.12.2025 підготовче засідання у справі було відкладено на 29 грудня 2025 року об 11:00.

Розпорядженням керівника апарату суду від 17.12.2025 № 334 було призначено повторний автоматичний розподіл цієї судової справи, у зв`язку з відрахуванням наказом голови суду від 16.12.2025 № 28-к судді ОСОБА_4 зі штату суду відповідно до Указу Президента України від 13.12.2025 № 943/2025 "Про призначення судді", статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України та на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №17-01/2025, з метою дотримання строків визначених ГПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2025, справу № 916/1048/25 передано на розгляд судді Бездолі Д.О.

Ухвалою суду від 22.12.2025 суддею Бездолею Д.О. справу № 916/1048/25 було прийнято до свого провадження; постановлено розгляд справи здійснювати спочатку; призначено у справі підготовче засідання на 22 січня 2026 року о 12:00.

Підготовче засідання 22.01.2026 о 12:00 не відбулось, у зв`язку з розгерметизацією системи опалення в адміністративній будівлі суду, про що складено відповідний акт. Ухвалою суду від 26.01.2026 судом було призначено підготовче засідання у справі на 12 лютого 2026 року о 12:30.

12.02.2026 суд протокольною ухвалою попередньо продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 10 березня 2026 року о 10:30.

Судове засідання 10.03.2026 о 10:30 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. у відрядженні з 09.03.2026 по 13.03.2026. Ухвалою суду від 05.03.2026 судом було призначено судове засідання у справі на 24 березня 2026 року о 10:00.

24.03.2026 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 21 квітня 2026 року о 14:00, а 21.04.2026 - до 22 травня 2026 року о 12:00.

У судовому засіданні 22.05.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи

Розпорядженням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.05.2023 № 65/41-рп/к (а.с. 139-зворотна сторінка - 140, т.1, а.с. 61-68, т.3) було постановлено розпочати розгляд справи № 32-10/2023 відносно ФОП Марченко О.І. та ФОП Остафія І.С. за ознаками вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), проведених на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель Prozorro на закупівлю послуг з поточного ремонту пришкільного майданчика Калинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, за адресою: вул. Шкільна, 12, с. Калинівка, Миколаївська область, послуги ДК 021-2015: 45450000-6 - інші завершальні будівельні роботи, які проведені Відділом освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради (Миколаївська область), відповідно до ідентифікатора закупівель UA-2021-06-10-008576-b.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованих станом на 18.03.2024 (а.с. 137-138, т.1), ОСОБА_1 мала статус фізичної особи-підприємця з 15.05.2002 по 15.01.2024, а місцезнаходженням позивача в реєстрі значилось: АДРЕСА_2 .

Супровідним листом від 01.05.2023 за вих. № 65-02/913 (а.с. 139, т.1) відповідач направив на адресу позивача: АДРЕСА_2, копію вищевказаного розпорядження від 01.05.2023 № 65/41-рп/к, яке, згідно з даними наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 140-зворотна сторінка, т.1, а.с. 70, т.3), вручено особисто адресату під розпис 10.05.2023.

Далі, листом від 19.12.2023 за вих. № 65-02/2753 відповідач направив позивачу копію подання з попередніми висновками та додатками за результатом розгляду справи № 32-10/2023 та роз`яснено право позивача подати власні зауваження щодо цих висновків (а.с. 141-156, т.1, а.с. 141-156, т.3). У зв`язку з тим, що здійснене відповідачем поштове відправлення на адресу позивача було повернуто неврученим із відміткою працівника оператора поштового зв`язку від 16.01.2024 «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 156-зворотна сторінка - 157, т. 1), інформація щодо попередніх висновків була розміщена на сайті Антимонопольного комітету України 03.04.2024 о 15:08 (а.с. 157-зворотна сторінка - 159, т.1, а.с. 170-172, т.3).

В цей же час, представник позивача та ФОП Остафія І.С. - адвокат Порошина Н.Г. 08.02.2024 ознайомилась з матеріалами адміністративної справи № 32-10/2023, що підтверджується наявними у справі розписками та доказами повноважень адвоката (а.с. 159-зворотна сторінка - 161, т.1, а.с. 173-175, т.3).

08.03.2024 представником позивача та ФОП Остафія І.С. були подані до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України письмові заперечення на подання з попередніми висновками (а.с. 162-169, т.1, а.с. 162-169, т.3), в яких, зокрема, зазначено адресу позивача: АДРЕСА_3, а також контактний номер телефону представника - НОМЕР_2 .

03.04.2024 представником відповідача було здійснено телефонограму представнику позивача - адвокату Порошиній Н.Г. по телефону НОМЕР_2 про призначене на 17.04.2024 об 11:00 засідання з питання прийняття рішення у справі № 32-10/2023 (а.с. 170, т.1).Також телефонограму здійснено і ФОП Остафію І.С. (а.с. 161, т.3).

17.04.2024 Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було прийнято спірне у цій справі рішення у справі № 32-10/2023 (а.с. 18-33, т.1, а.с. 171-187, 214-223, т. 1, а.с. 119-135, т. 2), яким визнано, що Фізична особа-підприємець Марченко Олена та Фізична особа-підприємець Остафій Іван Степанович вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). За вказане порушення накладено на Фізичну особу-підприємця Остафія Івана Степановича штраф у розмірі 1920,00 грн. Водночас, у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності ОСОБА_1, на позивача штраф за зазначені вище порушення не був накладений.

Так, зі змісту вищевказаного рішення відповідача вбачається, що підставою для його прийняття були такі обставини:

1) Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради (Миколаївська область) проводив відкриті торги на закупівлю послуг з поточного ремонту пришкільного майданчика Калинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, за адресою: вул. Шкільна, 12, с. Калинівка, Миколаївської області, послуги за ДК 021-2015: 45450000-6 - інші завершальні будівельні роботи (оголошення про проведення відкритих торгів, опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua/, ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-10-008576-b) (а.с. 86-106, т.1);

2) в торгах приймали участь два учасника - ФОП Марченко О.І. та ФОП Остафій І.С.;

3) за результатом оцінки тендерних пропозицій по торгам акцептовано тендерну пропозицію ФОП Марченко О.І., з якою замовник послуг уклав договір від 26.07.2021 № 375;

4) не зважаючи на те, що вищевказані суб`єкти господарювання під час участі у торгах мали діяти як конкуренти, відповідачем були встановлені обставини, що свідчать про узгодженість поведінки ФОП Марченко О.І. та ФОП Остафія І.С. під час підготовки та участі у торгах, з огляду на таке:

- ОСОБА_1 є дочкою Остафія І.С. , учасники торгів зареєстровані за однією адресою, а тому зазначені обставини свідчать про тісні родинні зв`язки між учасниками торгів, які сприяють спільному здійсненню ними господарської діяльності, у зв`язку з чим вони не могли бути не обізнані про напрямки ведення фінансової та господарської діяльності один одного та мали можливість доступу та обміну інформацією між ними, в тому числі щодо участі у торгах;

- суб`єктами господарювання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені однакові відомості щодо засобу зв`язку, при цьому, під час участі у торгах ОСОБА_1 та Остафій І.С. вказали один і той самий засіб зв`язку; ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції подала проєкт договору, в якому зазначений контактний номер телефону, який одночасно вказувався Остафієм І.С. у поданих ним документах під час участі у торгах, при цьому оператор зв`язку надав інформацію, що відповідний номер телефону, у період часу проведення торгів, був зареєстрований за Остафієм І.С.; Остафієм І.С. у власних документах, завантажених у складі тендерної пропозиції, фактично зазначено адресу свого конкурента - ФОП Марченко О.І., а тому враховуючи наявність тісних родинних зв`язків, такий збіг не може бути випадковим та свідчить про спільне використання зазначеної контактної інформації для ведення підприємницької діяльності обох учасників;

- між телефонним номером НОМЕР_3 , який використовувався ОСОБА_1 та телефонним номером НОМЕР_4 , який використовувався ФОП Остафієм І.С., відбувались з`єднання у період торгів, що свідчать про тісну комунікацію та координацію між учасниками під час участі у торгах;

- ОСОБА_1 та Остафій І.С. для подання власних тендерних пропозицій у торгах спільно використовували одну ІР-адресу: НОМЕР_5 , при цьому ця ж ІР-адреса використовувалась ОСОБА_1 в інший проміжок часу, а саме для входу в аукціон торгів, що не може бути випадковим збігом обставин й свідчить про спільне використання одного телекомунікаційного обладнання та умови обміну інформацією між ними під час участі у торгах;

- торги були оголошені замовником 10.06.2021, кінцевий строк подання тендерних пропозицій встановлений до 00 год. 00 хв. 08.07.2021, а тому ОСОБА_1 та Остафій І.С. мали можливість подати власні тендерні пропозиції для участі у торгах у проміжок часу з 10.06.2021 до 00 год. 00 хв. 08.07.2021, натомість, такі пропозиції подані учасниками в один день, а саме - передостанній день, визначений замовником - 07.07.2021;

- учасниками торгів були допущені нехарактерні для самостійної участі помилки у документах, зокрема, Остафієм І.С. у складі власної тендерної пропозиції завантажено файл «документи Остафія .pdf», який містить довідку від 14.06.2021 № 11 щодо достовірності поданої ФОП Остафієм І.С. інформації, в цей же час, у тексті даної довідки, зокрема, зазначено: «За достовірність інформації, вказаної у документах, які входять до складу пропозиції відповідальність безпосередньо несу я - фізична особа-підприємець ОСОБА_1.». Вказане, за висновками відповідача, не може бути випадковістю та свідчить про координацію власних дій Остафієм І.С. з ОСОБА_1 під час підготовки тендерної документації, зокрема, про спільне використання шаблонів документів з метою участі у торгах або підготовку документів однією особою;

- за результатами аналізу властивостей електронних файлів, які завантажені учасниками торгів до системи електронних закупівель, встановлено, що деякі з них мають спільні унікальні особливості, а саме: версія виробника програмного забезпечення PDF-1.5: файлу, завантаженого ФОП Остафієм І.С., співпадає з більшістю файлів, завантажених ФОП Марченко О.І.; автор (Пользователь Windows): файлу, завантаженого ФОП Остафієм І.С., співпадає із одним з файлів ФОП Марченко О.І. За висновком відповідача, вказані обставини свідчать про одночасне та послідовне використання ОСОБА_1 та Остафієм І.С. одного і того ж програмного забезпечення для виготовлення (створення) файлів, які завантажені для участі у торгах, що не може бути випадковим збігом обставин та свідчить про спільну підготовку до участі у торгах;

- Остафієм І.С. було подано тендерну пропозицію, яка не відповідала вимогам тендерної документації замовника, що виглядає неприродньо та з точки зору реальної конкуренції є характерним проявом антиконкурентних узгоджених дій з ОСОБА_1 Відповідні копії документів, які подавались Остафієм І.С. у складі тендерної документації містять в матеріалах справи (а.с. 39-51, т.1), з яких вбачається, що учасником вказані посилання на виконання капітальних ремонтних робіт тротуарної частини по вул. Суворова від буд 58 до пров. Млиновий в смт Березанка Миколаївської області, тоді як торги оголошені щодо закупівлі послуг з поточного ремонту пришкільного майданчика Калинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, за адресою: вул. Шкільна, 12, с. Калинівка, Миколаївської області;

- відповідачем була встановлена обставина обміну фінансовою допомогою ФОП Марченко О.І. та ФОП Остафія І.С. з однією і тією ж фізичною особою - ФОП Остафій В.В., яка пов`язана родинними відносинами з учасниками торгів;

- ФОП Марченко О.І. у складі власної тендерної пропозиції з метою підтвердження відповідності критеріям ТД завантажено файл «документ про освіту.pdf», який містить диплом про освіту, виданий Остафію Івану Степановичу (а.с. 53, т.1), тобто іншому часнику у торгах - ФОП Остафію І.С.;

- ФОП Остафієм І.С. у період після проведення торгів залучались до виконання робіт фізичні особи, які також співпрацювали за договором цивільно-правового характеру з ФОП Марченко О.І. у період проведення торгів, окрім того, ФОП Остафієм І.С. у складі власної тендерної пропозиції надано відомості щодо залучення до виконання робіт фізичної особи, яка також співпрацювала з ФОП Марченко О.І., між учасниками були наявні договірні правовідносини (а.с. 65, т.1, а.с. 75-зворотна сторінка, т.1). Таким чином, як зазначено відповідачем, здійснюючи господарську діяльність протягом 2021 року, учасники торгів залучали або планували залучити до виконання робіт одних і тих же фізичних осіб;

- ФОП Марченко О.І. та ФОП Остафій І.С. здійснювали доступ до системи обслуговування банківських рахунків безпосередньо у період проведення торгів з використанням однієї ІР-адреси: НОМЕР_6 , абонентом за якою виступала фізична особа, пов`язана родинними відносинами з ФОП Марченко О.І. Окрім того, у період до проведення торгів з цією метою учасниками торгів спільно використовувалась ІР-адреса: НОМЕР_7 ;

- ФОП Марченко О.І. та ФОП Остафій І.С. у період до та під час проведення торгів здійснювали обмін фінансовою допомогою, що свідчить про єдність економічних інтересів та відсутність конкуренції між ними.

В додатках до рішення наведені таблиці щодо проведеного відповідачем аналізу досліджуваних документів, отриманих при розгляді справи № 32-10/2023 (а.с. 33-зворотна сторінка - 38, т.1, а.с. 189-192, т.1, а.с. 136-140, т.2). Також в матеріалів справи містяться документи, які подавались учасниками торгів при проведені спірної закупівлі (а.с. 39-85, т.1), а також досліджені відповідачем при розгляді адміністративної справи докази, отримані за відповідними запитами (а.с. 178-250, т.2, а.с. 1-60, 71-106, т.3)

Супровідним листом від 18.04.2024 за вих. № 6502/1239 (а.с. 170-зворотна сторінка) відповідач направив позивачу копію спірного рішення на адресу: АДРЕСА_2 . Відповідно до даних наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 193-зворотна сторінка, т.1, а.с. 176, т.2), позивач отримала здійснене відповідачем відправлення 25.04.2024.

На виконання рішення відповідача Остафієм І.С. був сплачений штраф у розмірі 1920,00 грн 18.06.2024 (а.с. 224-226, т.1).

Позивач, заперечуючи обставину отримання спірного рішення, наголошує на тому, що ОСОБА_1 змінила місце проживання через безпекову ситуацію, долучивши до матеріалів справи сертифікат про проходження курсу майстра манікюру 23.09.2023 у викладача, який здійснює діяльність у м. Черкаси та подання до Львівської РДА заяви (без дати) про надання допомоги як внутрішньо переміщеної особи (а.с. 14-17, т.1), при цьому позивачем подано копію свідоцтва про здобуття її донькою базової середньої освіти у 2024 році у Миколаївському ліцеї імені Олега Ольжина Миколаївської міської ради Миколаївської області. Наголошуючи на тому, що позивач зі спірним рішенням ознайомився лише 18.03.2025, позивачем до матеріалів справи долучений скріншот з електронного кабінету (а.с. 13, т.1), з якого вбачається подання у справі №915/329/25 заяви про ознайомлення з матеріалами справи 17.03.2025. Крім цього, позивачем до матеріалів справи долучено копію наказу ГУ ДНСН у Миколаївській області від 14.03.2024 № 41ок про прийняття ОСОБА_1 з 15.03.2024 на роботу (а.с. 199, т.1) та докази отримання від відповідача на власний запит від 17.03.2025 копії спірного рішення 26.03.2025 (а.с. 202-205, 227-228, т.1).

Також позивач наполягає на тому, що спірне рішення не було розміщено на офіційному сайті АМКУ, а на підтвердження цих доводів позивачем долучено роздруківку з сайту відповідача, з якого вбачається, що пошук здійснювався за типом документа «рішення Тимчасової адміністративної колегії АМКУ» (а.с. 109, т.1). При цьому відповідачем подано власну роздруківку з сайту Південного міжобласного відділення АМК за критерієм пошуку «рішення адміністративної колегії» (а.с. 194, т.1), яка свідчить про те, що спірне рішення було розміщено на сайті відповідача.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до ст. 5 Закону (в редакції, на час проведення торгів) узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно з ст. 6 Закону (в редакції, на час проведення торгів) антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб`єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб`єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб`єктами господарювання додаткових зобов`язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб`єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності). Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом. Особа, що вчинила антиконкурентні узгоджені дії, але раніше за інших учасників цих дій добровільно повідомила про це Антимонопольний комітет України чи його територіальне відділення та надала інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі, звільняється від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, передбаченої статтею 52 цього Закону. Органи Антимонопольного комітету України на підставі вмотивованого клопотання в інтересах розслідування справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції забезпечують конфіденційність інформації про особу. Не може бути звільнена від відповідальності особа, визначена у цій частині, якщо вона: не вжила ефективних заходів стосовно припинення нею антиконкурентних узгоджених дій після повідомлення про них Антимонопольному комітету України; була ініціатором чи забезпечувала керівництво антиконкурентними узгодженими діями; не надала всіх доказів або інформації стосовно вчинення нею порушення, про які їй було відомо та які вона могла безперешкодно отримати.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України; збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи. На офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України оприлюднюється інформація про справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

За змістом ст. 41 Закону доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Докази мають право надавати особи, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи орган Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважені ними працівники Антимонопольного комітету України, його територіального відділення збирають докази шляхом вчинення процесуальних дій, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, а також отримують докази від інших органів влади. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об`єктивність).

Статтею 42 Закону встановлено, що суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 48 Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі. Органи Антимонопольного комітету України оприлюднюють рішення за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України протягом 10 робочих днів з дня його прийняття. Рішення підлягає оприлюдненню в повному обсязі, крім інформації, яка визначена інформацією з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, який забезпечує достатній її захист та достатню прозорість щодо обґрунтування органом Антимонопольного комітету України прийнятого рішення. Органи Антимонопольного комітету України, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити, крім випадків, передбачених статтею 58 цього Закону. Вони можуть виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз`яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.

Частиною 1 ст. 56 Закону визначено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Статтею 59 Закону визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Відповідно до п. 1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила), повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплату коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Згідно з п. 81 Правил, в редакції станом на 25.04.2024, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

Відповідно до ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позиція суду

Причиною виникнення спору у справі стала незгода позивача зі спірним рішенням відповідача від 17.04.2024 № 65/16-р/к у справі № 32-10/2023 в частині, що стосується позивача.

Як встановлено судом, цим рішенням було визнано, що позивач та Фізична особа-підприємець Остафій Іван Степанович вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

З матеріалів справи судом встановлено, що вищевказане спірне рішення на наступний день після його прийняття було направлено позивачу засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_2 , яке було вручено працівником поштового зв`язку адресату 25.04.2024, про що свідчать дані рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 193-зворотна сторінка, т.1).

Так, при розгляді справи позивачем була заперечена обставина отримання вищевказаного листа, з посиланням на те, що ОСОБА_1 не проживала, станом на 25.04.2024, за адресою реєстрації, а третя особа - ФОП Остафій І.С., який є батьком позивача та має спільне місце реєстрації з позивачем, припустив, що адресована позивачу кореспонденція могла бути отриманою ним, при цьому, за твердженнями третьої особи, позивачем не було надано довіреності своєму батьку на отримання кореспонденції та про спірне рішення він не повідомляв свою доньку.

Вирішуючи питання щодо доводів позивача з приводу неотримання спірного рішення 25.04.2024, суд враховує, що: адреса, за якою здійснювалось відправлення позивачу спірного рішення, була зазначена на час здійснення відправлення як адреса місцезнаходження позивача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; представник позивача у письмових запереченнях від 08.03.2024, поданих на попередні висновки відповідача, вказав саме ту адресу, на яку і було здійснено відправлення, а тому посилання позивача на те, що вона не проживає за адресою реєстрації ще з початку введення воєнного стану судом оцінюються критично; позивач була обізнана про розгляд адміністративної справи, про що свідчать такі обставини, як: ознайомлення представника позивача з матеріалами адміністративної справи 08.02.2024, подання представником 08.03.2024 заперечень на попередні висновки відповідача, прийняття представником позивача 03.04.2024 телефонограми з повідомленням про місце, дату та час розгляду справи; будучи обізнаною про розгляд адміністративної справи відповідачем та дату проведення засідання адміністративної колегії, позивач не повідомила відповідача про зміну адреси для направлення кореспонденції.

З урахуванням вищевикладеного, та з огляду на наявність у рекомендованому повідомленні відмітки про вручення спірного рішення адресату (позивачу), а також враховуючи зміст п. 81 Правил, суд дійшов висновку, що позивачем не спростована обставина отримання спірного рішення 25.04.2024.

Так, Законом України «Про захист економічної конкуренції», а саме частиною першою статті 60, врегульовано, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, при цьому цей строк не може бути відновлено. Верховний Суд неодноразово та послідовно висловлював правову позицію, зокрема, про те, що: за приписами частини першої статті 60 Закону передбачені вказаною нормою строки оскарження рішень АМК не може бути відновлено; зазначені строки є присічними; закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення АМК. Така правова позиція стосовно застосування приписів частини першої статті 60 Закону №2210-ІІІ у справах про визнання недійсними рішень органів АМКУ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, є загальною, сталою та послідовною (зокрема, постанова від 20.04.2023 у справі № 910/20438/21, від 08.04.2025 у справі № 910/19226/23).

Отже, приймаючи до уваги, що спірне рішення позивачем було отримано 25.04.2024, строк для звернення позивача до суду з позовом сплив 26.06.2024, в цей же час, позивач звернувся з позовною заявою до відповідача 19.03.2025. У зв`язку з тим, що позивачем пропущений встановлений законом присічний строк для звернення до суду з позовом про оскарження спірного рішення відповідача, вказане є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

В цей же час, суд вважає необхідним додатково зазначити, що позивач встановлені відповідачем у спірному рішенні обставини під час розгляду справи не спростував, натомість наголошує на їхній неповноті і не погоджується з висновками відповідача, викладеними у спірному рішенні, стверджуючі, що факти родинних зв`язків позивача з третьою особою, їх спілкування, проживання за однією адресою та використання однієї техніки самі по собі не свідчать про узгодженість між ними поведінки саме щодо участі у торгах. Натомість, пояснення позивача не враховують, що доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині. Так, за результатами дослідження доказів у даній справі, суд вважає, що сукупність вищевикладених обставин цілком дозволяли відповідачу зробити висновок про порушення позивачем у спірних правовідносинах законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки останній мав можливість узгодити свою поведінку під час проведення торгів, що вплинуло на економічну конкуренцію під час їх проведення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, понесені останнім судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати, понесені позивачем, покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01 червня 2026 р.

Суддя Д.О. Бездоля