Ухвала суду № 137024899, 28.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство

28.05.2026Справа № 910/731/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 40121452)

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 26-в; ідентифікаційний код 05448610)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю в сумі 1 033 864 739, 34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 19.02.2026.

03.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Газтек" про закриття провадження у справі про банкрутство та постановлення окремої ухвали щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства та зловживання процесуальними правами.

11.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" на клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство.

12.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Приватного акціонерного товариства "Газтек" на заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз".

13.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

18.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз".

18.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Газтек" щодо наявності спору про право у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу та переходом боргових зобов`язань (сингулярним правонаступництвом) на ТОВ "Газорозподільні мережі України".

Підготовче засідання 19.02.2026 відкладено на 05.03.2026.

27.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз".

02.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

03.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові письмові пояснення Приватного акціонерного товариства "Газтек".

У зв`язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному в період з 05.03.2026 по 08.03.2026 судове засідання в даній справі, що призначене на 05.03.2026 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 призначено підготовче засідання на 16.04.2026.

01.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Газтек" про долучення доказів.

Підготовче засідання 16.04.2026 відкладено на 14.05.2026.

12.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання арбітражного керуючого Ткачука О.В. про проведення підготовчого засідання за його відсутності.

12.05.2026 до Господарського суду міста Києва від боржника надійшли письмові пояснення із доданими до них доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 підготовче засідання відкладено на 28.05.2026.

26.05.2026 до Господарського суду міста Києва від боржника надійшли письмові пояснення.

28.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання заявника про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 28.05.2026 розглядалося клопотання заявника про відкладення підготовчого засідання.

Представник заявника надала пояснення щодо поданого клопотання та просила суд відкласти підготовче засідання.

Суд, розглянувши клопотання заявника, ухвалив відмовити в його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

Представник заявника просила суд відкрити провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз".

Представник боржника просила суд врахувати поданий боржником відзив.

Разом з тим, що стосується клопотання ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" про розгляд справи у закритому судовому засіданні, то ухвала про розгляд справи у закритому судовому засіданні судом не постановлялася, оскільки, суд не вбачав підстав для здійснення розгляду справи в закритому судовому засіданні.

Також, суд зазначає, що оцінка доводам та твердженням Приватного акціонерного товариства "Газтек" викладеним в заявах, поясненнях та клопотаннях, судом не надається, оскільки, вказане товариство не набуло статусу учасника справи про банкрутство Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз".

Згідно приписів ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд вказує наступне.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" зареєстровано за адресою: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 26-в; ідентифікаційний код 05448610.

За твердженнями заявника у Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" наявна заборгованість у розмірі 1 033 864 739, 34 грн, в тому числі й судовий збір за звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та авансування винагороди арбітражному керуючому.

Зокрема, як вбачається з матеріалів заяви, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2024 у справі № 907/385/24 позовні вимоги ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" задоволено повністю та стягнуто з АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" 1 030 068 766,03 грн., у тому числі 677 732 551,19 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 126 371 214,04 грн. пені, 186 090 131,47 грн. інфляційних втрат та 39 874 869,33 грн. трьох процентів річних, а також 847 840,00 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Позовні вимоги ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" обґрунтовувались тим, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" було порушено зобов`язання зі своєчасного здійснення оплати за спожитий природний газ за типовим договором постачання природного газу постачальником останньої надії у період із 01.01.2022 по 28.02.2022, внаслідок чого у АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" виникла заборгованість у розмірі 677 732 551,19 грн. Також, крім основної суми заборгованості ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" було заявлено вимогу про стягнення з АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" 126 371 214,04 грн. пені, 186 090 131,47 грн. інфляційних нарахувань та 39 874 869,33 грн. трьох процентів річних.

В подальшому, Господарським судом Закарпатської області було видано наказ від 18.12.2024 у справі № 907/385/24.

Як відзначає заявник станом на час звернення до суду з даної заявою, заборгованість АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", яка виникла на підставі типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії та підтверджується рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2024 у справі № 907/385/24 не погашена.

Крім того, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.10.2024 у справі № 907/542/24, позовні вимоги ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" задоволено частково та стягнуто з АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" 715 007,10 грн. пені, 1 416 944,35 грн. штрафу, 430 046,61 грн. 3 % річних, 289 911,39 грн. інфляційних втрат та 264 473,67 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 21.06.2022 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз", як продавцем та АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", як покупцем укладено договір купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3266-ОГРМ. Разом з тим, всупереч умовам договору, АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" не здійснило оплату за поставлений газ у встановлені договором строки. На підставі чого, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" було нараховано пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.

Натомість, не погоджуючись з вказаним рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.10.2024 у справі № 907/542/24, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.10.2024 без змін.

Отже, рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.10.2024 у справі № 907/542/24 набрало законної сили 19.12.2024.

На виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.10.2024 у справі № 907/542/24, після апеляційного розгляду справи, 27.01.2025 Господарським судом Закарпатської області видано наказ про примусове виконання рішення від 24.10.2024 у справі № 907/542/24.

Разом з тим, заявник відзначає, що 28.01.2025 АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" перерахувало ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" грошові кошти на відшкодування судового збору згідно рішення суду у справі № 907/542/24, в іншій частині зобов`язання не виконано.

Таким чином, заявник вказує, що станом на час звернення до суду із даною заявою АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" має перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" прострочені зобов`язання по сплаті грошових коштів у розмірі 1 033 768 515,48 грн. (1 030 068 766,03 грн. + 2 851 909,45 грн.), підтвердженні рішеннями суду у справах № 907/385/24 та № 907/542/24 (за виключенням судового збору, що був відшкодований), та які у свою чергу набрали законної сили.

В той час, у поданому відзиві боржник не заперечує щодо наявної суми боргу, вказує, що судові рішення набрали законної сили, відсутній спір про право щодо даних вимог, а відтак, вважає, що наявні нормативно-обґрунтовані обставини для відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз".

Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

На переконання суду, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду також зауважує, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

За змістом частини першої статті 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Поряд з цим, у силу частини восьмої статті 39 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно частини третьої статті 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

За таких обставин, на переконання суду, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Суд відзначає, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Так, у справі, що розглядається, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" ініціювало питання відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" з підстав наявності у боржника заборгованості з оплати за спожитий природний газ за типовим договором постачання природного газу постачальником останньої надії у період із 01.01.2022 по 28.02.2022, що підтверджується рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2024 у справі № 907/385/24 та за договором купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3266-ОГРМ від 21.06.2022, що підтверджується рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.10.2024 у справі № 907/542/24.

Водночас, у поданих 12.05.2026 боржником письмових поясненнях, АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" вказано, що на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к, від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к, розпорядження КМУ 28.05.2022 від № 429-р, розпорядження КМУ від 01.07.2022 № 552-р та договору про управління активами від 05.07.2022 № 11/2022 акції АТ "Закарпатгаз" передані в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз".

Крім того, боржником зазначено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2022 № 1335 Міненерго припинено договір експлуатації газорозподільних систем або їх складових укладений з АТ "Закарпатгаз" та укладено договір з ТОВ "Газорозподільні мережі України" на підставі якого державні газорозподільні системи перейшли в користування ТОВ "Газорозподільні мережі України". До поданих пояснень боржником було додано низку договорів, зокрема, договір на господарське відання складовими газорозподільної системи № 219-РД/23 від 28.11.2023 та додаткову угоду до договору на господарське відання складовими газорозподільної системи № 1 від 15.02.2024, договір на експлуатацію складових газорозподільної системи № 218-РД/23 від 28.11.2023, договір оренди рухомого та нерухомого майна № 216-РД/23 від 28.11.2023 та додаткові угоди до договору оренди рухомого та нерухомого майна № 1 від 05.04.2024, № 2, від 08.04.2024, № 3 від 09.04.2024, договір про надання послуг № 217-РД/23 від 28.11.2023, договір № 16/18 від 28.11.2023.

В ході дослідження даних договорів, судом встановлено, що 28.11.2023 між АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" (сторона-1) та ТОВ "Газорозподільні мережі України" (сторона-2) укладено договір № 16/18 відповідно до п. 1.1. якого сторона-1 передає, а сторона-2 приймає на себе права та обов`язки щодо невиконаних стороною-1 зобов`язань за період провадження стороною-1 господарської діяльності з розподілу природного газу, визначені за результатами здійснених заходів державного контролю діяльністю сторони-1 з розподілу природного газу.

Відповідно до п. 1.2 договору сторона-1 передає, а сторона-2 приймає майно (рухоме та нерухоме), належне на праві власності стороні-1, грошові кошти, що знаходяться на усіх без виключення рахунках сторони-1 на момент підписання даного договору, в частині не виконаних зобов`язань щодо заходів визначених інвестиційною програмою на 2021-2023 роки. Грошові кошти, що передаються будуть визначені станом на 31.12.2023 року і визначатимуться в розмірі, що був забезпечений тарифом за період ліцензійної діяльності та грошові кошти отримані стороною-1 за приєднання, що не будуть реалізовані станом на 01.01.2024 року, за умови передачі стороні-2 грошових коштів і відповідної технічної документації на проведення такого приєднання, (далі - майно) в межах та задля реалізації предмету договору.

Згідно п. 2.3. договору сторона-2 зобов`язана протягом 3 (трьох) місяців з моменту підписання цього договору провести верифікацію всіх актуальних зобов`язань в межах виконання Інвестиційної програми.

За умовами п. 2.4. договору сторона-2 зобов`язується виконати невиконані стороною-1 зобов`язання за період провадження стороною-1 господарської діяльності з розподілу природного газу, визначені за результатами здійснених заходів державного контролю діяльності сторони-1 з розподілу природного газу за попередні роки, які будуть покладені за результатами заходу державного контролю НКРЕКП діяльності сторони-1 у 2021-2023 роках у тому числі але не виключно щодо:

- закупівлі, встановлення та передачі на баланс індивідуальних лічильників природного газу (населення), а також вузлів обліку природного газу (юридичні особи), у тому числі, що були встановлені (замінені) та перебувають на балансі сторони-1;

- довиконання в повному обсязі заходів Інвестиційної програми на 2021-2023 роки та передачі створених активів на баланс сторони-2;

- виконання інших зобов`язань, покладених НКРЕКЦІ на сторону-1 за результатами заходів державного контролю ліцензованої діяльності за період до 01.01.2024 року.

Сторона-2 зобов`язана виконати зобов`язання зазначені в абзаці першому цього пункту договору виключно в рамках передання стороною-1 грошових коштів, передбачених п. 1.2. договору і виключно в рамках переданих стороною-1 стороні-2 таких грошових коштів та відповідної технічної документації.

Сторона-1 зобов`язана компенсувати стороні-2 усі попередньо погоджені і підтверджені витрати для виконання зобов`язань передбачених першим абзацом цього пункту договору, якщо такі грошові кошти не були передбачені в попередньому кошторисі.

Відповідно до п. 2.6. сторони зобов`язуються не передавати свої права та обов`язки за цим договором третім особам.

В п. 10.1 договору, сторони погодили, що договір набирає чинності з 01.01.2024, але не раніше отримання стороною-2 ліцензії на здійснення розподілу природного газу на відповідній території, і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором та вважається укладеним з подальшим схваленням такого правочину загальними зборами АТ "Закарпатгаз".

Зміна умов договору можлива за взаємної згоди сторін і викладається або підписанням нової редакції договору або ж викладенням змін в окремому додатку (додатковій угоді), який стає невід`ємною частиною договору.

У даному підготовчому засіданні, суд з`ясовував у представника боржника дійсність договору № 16/18 від 28.11.2023, зокрема, чи оскаржувався даний договір, чи можливо він був розірваний. Представник боржника зазначив, що договір чинний.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок укладення 28.11.2023 договору № 16/18 ТОВ "Газорозподільні мережі України" прийняло на себе права та обов`язки щодо невиконаних АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" зобов`язань за період провадження підприємством господарської діяльності з розподілу природного газу та зобов`язалося виконати невиконані боржником зобов`язання за період провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначені за результатами здійснених заходів державного контролю діяльності з розподілу природного газу за попередні роки, які будуть покладені за результатами заходу державного контролю НКРЕКП діяльності у 2021-2023 роках.

Разом з тим, суд відзначає, що обставина наявності чинного судового рішення, ухваленого в результаті вирішення спору щодо стягнення грошового зобов`язання, на підставі якого заявлено вимоги ініціюючого кредитора до боржника, як правило, свідчить про відсутність між вказаними особами спору про право щодо такого зобов`язання.

Наявність судових рішень (які набрали законної сили та які з огляду на положення статті 129-1 Конституції України та 326 ГПК України є обов`язковим до виконання) на момент звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підтвердженням вирішення спору про право (безпосередньо між боржником та ініціюючим кредитором) судом у порядку позовного провадження (пункт 36.2 постанови Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20).

Протилежний підхід порушує принципи остаточності судового рішення та юридичної визначеності ("res judicatа"), а також, згідно стандартів нормотворчої техніки, суперечить змісту самого правового визначення цієї категорії "спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження".

Поряд з цим, враховуючи встановлені судом у цій справі фактичні обставини щодо передачі, в тому числі й невиконаних боржником зобов`язань у період провадження підприємством господарської діяльності з розподілу природного газу у 2021-2023 роках (яке відбулось до прийняття рішень у справах № 907/385/24 та № 907/542/24) за договором № 16/18 від 28.11.2023.

Натомість, перевірка законності означеного договору, його фактичне виконання та інше, не є метою даного підготовчого засідання.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно прецедентної практики ЄСПЛ, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. пункт 46 рішення у справі "Устименко проти України", пункти 51, 52 рішення у справі "Рябих проти Росії», пункт 31 рішення у справі "Марушин проти Росії", пункт 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Відповідно до орієнтирів дотримання міжнародних стандартів, наведених ЄСПЛ у рішенні від 11.07.2017 у справі "Морейра Феррейра проти Португалії", відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли необхідність забезпечення відшкодування, особливо в контексті виконання рішень Суду, в цілому свідчить на користь поновлення провадження (пункт 62 рішення).

У цій справі особливими обставинами, які зумовлюють необхідність перевірки у підготовчому засіданні суду (під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство) безспірних (підтверджених рішенням суду) вимог ініціюючого кредитора, є обставини передачі заявником цих вимог за договором цесії іншій особі до ухвалення судового рішення, яким кредитор підтверджував безспірність своїх вимог, при чому ці обставини не були предметом дослідження у вказаному спорі.

Згідно пунктами 2, 4 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною першою статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер (пункт 3 частини другої статті 43 ГПК України).

Разом з тим, проаналізувавши зміст рішень Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2024 у справі № 907/385/24 та від 24.10.2024 у справі № 907/542/24, суд відзначає, що під час розгляду спору у вказаних справах, учасниками не надавалися докази, які, у свою чергу, досліджувалися судом під час розгляду заяви про відкриття справи про банкрутство. А тому брати їх до уваги в частині наявності грошового зобов`язання саме у АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" сплатити кредитору певну грошову суму у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань, суд не вбачає за можливе.

Наведені вище обставини (попри наявність чинних судових рішень, якими підтверджено безспірність заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог), через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Таким чином, встановлений судом факт передачі АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" та прийняття ТОВ "Газорозподільні мережі України", в тому числі й невиконаних боржником зобов`язань у період провадження підприємством господарської діяльності з розподілу природного газу у 2021-2023 роках, свідчить про необґрунтованість заявлених кредитором вимог, що є самостійною і достатньою правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.

Разом з тим, суд звертає увагу, що норми частини шостої статті 39 КУзПБ, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство як-то необґрунтованість/непідтвердження вимог ініціюючого кредитора, однак (беручи до уваги визначений частиною першою статті 39 КУзПБ обов`язок суду щодо перевірки обґрунтованості вимог заявника) протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності.

Додатково суд зазначає, що з рішення суду зобов`язальні правовідносини не виникають, оскільки вони виникають з актів цивільного законодавства, про що зазначено в ст. 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Згідно ч. 6 ст. 39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

Отже, підсумовуючи викладене вище, зважаючи на те, що відповідне право заявника на підставі якого останній звернувся із вказаною заявою до суду є спірним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз".

Такий висновок суду є релевантним із позицією Палати Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеній у постанові № 911/2043/20 від 22.09.2021.

Також, суд вважає за необхідне відзначити, що у підготовчому засіданні судом з`ясовувалось питання щодо пред`явлення наказів до примусового виконання, на що представник ініціюючого кредитора зазначив, що накази не пред`являлися до примусового викання, у зв`язку з наявністю певних обмежень у виконавчому провадженні щодо стягнення заборгованості, однак, зазначив, що мораторій на банкрутство відсутній.

З даного приводу, суд вважає за необхідне відзначити, що заявлений кредитором борг виник у період дії спеціального законодавства Закону України № 1639-IX "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". Цей Закон передбачає імперативний механізм врегулювання заборгованості операторів ГРМ, що виникла через необґрунтовані тарифи, шляхом її реструктуризації та списання штрафних санкцій.

Так, 29.08.2021 набув чинності Закон України № 1639-IX, відповідно до статті 1 якого визначено, що:

- процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу - це заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість, у разі її погашення; реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону;

- реєстр розміщується на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

- учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Дія Закону України № 1639-IX поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до реєстру (стаття 2 зазначеного Закону).

Згідно статті 3 Закону України № 1639-IX для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до реєстру, який веде НКРЕКП. Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.

У свою чергу, судом встановлено, що згідно з постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1465 АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" було включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

Отже, АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" та ТОВ ГК "Нафтогаз України"є суб`єктами правовідносин, що врегульовані Законом України №1639-IX.

З аналізу положень Закону України № 1639-ІХ та наведеного визначення процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, викладеного у статті 1 цього Закону, вбачається проведення таких процедур врегулювання заборгованості: процедури взаєморозрахунків (стаття 4), процедури реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування (стаття 5), процедури списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування (стаття 6).

Так, за змістом статті 6 Закону України № 1639-ІХ на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню:

- за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;

- за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

Гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів визначені статтею 7 Закону України № 1639-ІХ, відповідно до якої НАК "Нафтогаз України", особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, заборгованість перед якими (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість) підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, мають право на відшкодування з державного бюджету додаткових витрат на сплату процентів та інших витрат у зв`язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості відповідно до статей 5-6 цього Закону, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Отже, наведеними положеннями Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону України № 1639-ІХ.

Натомість, в подальшому, постановою НКРЕКП від 27.12.2023 № 2510 було зупинено дію ліцензії АТ "Закарпатгаз" на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

В пункті 1 резолютивної частини цієї постанови зазначено, що підставою для зупинення ліцензії стала "передача цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання". Цим "іншим суб`єктом господарювання" є ТОВ "Газорозподільні мережі України" (далі ТОВ "Газмережі"), яке отримало ліцензію на цю ж територію діяльності.

В пункті 2 цієї постанови визначено обов`язок АТ "Закарпатгаз" до 31 грудня 2024 року передати відповідно до договору грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ "Закарпатгаз" на праві власності, для забезпечення виконання ТОВ "Газорозподільні мережі України" невиконаних АТ "Закарпатгаз" зобов`язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ "Закарпатгаз" з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходу державного контролю НКРЕКП діяльності АТ "Закарпатгаз" у 2023 році.

Відтак, викладене вище свідчить про наявність додаткових підстав, які вказують про існування спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Таким чином, враховуючи те, що відповідне право заявника на підставі якого останній звернувся із вказаною заявою до суду є спірним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз".

Керуючись ст. 1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 40121452) у відкритті провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 26-в; ідентифікаційний код 05448610)

2. Ухвалу направити заявнику, боржнику, органу державної виконавчої служби, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 02.06.2026.

Суддя Сергій СТАСЮК