Ухвала суду № 137024553, 26.05.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/48/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.05.2026 Справа № 908/895/26

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,

розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (вул. Єжи Ґедройця, будинок 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі регіональної філії «ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038; код ВП 40081237)

до відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛОКОТРАСТ» (бул. Марії Примаченко, буд. 10, місто Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 45492680)

про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представників сторін:

від позивача: Губорєв Кирило Сергійович (в залі суду), адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП001900 від 04..12.2018, довіреність №1354 від 09.12.2025;

від відповідача: Хілько Альона Василівна (в залі суду), адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП002415 від 22.10.2019, ордер серії АР №1312914 від 24.04.2026,

УСТАНОВИВ:

09.04.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі регіональної філії «ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (скорочене найменування АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ») до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛОКОТРАСТ» (скорочене найменування ТОВ «ЛОКОТРАСТ») про стягнення штрафних санкцій в розмірі 772 728,53 грн, з яких: 470 448,00 грн та пеня в розмірі 302 280,53 грн, та про зобов`язання відповідача провести заміну неякісної продукції за договором від 08.07.2024 №ПР/НХ-24399/НЮ, а саме розрядників філітових РВКУ 3,3 А 01 у кількості 50 штук.

Судові витрати у справі просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026 справу №908/895/26 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 14.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/895/26; присвоєно справі номер провадження 3/48/26; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено 13.05.2026 о/об 10:00 год.; учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

27.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем не доведено, що недоліки товару існували на момент його передачі відповідачем та, на думку, відповідача вихід з ладу продукції відбувся вже під час експлуатації. У задоволенні позову просить відмовити повністю.

Також 27.04.2026 відповідачем подано клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи спірних розрядників, що були предметом поставки.

06.05.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає, що у відзиві відповідач не спростував наведені позивачем підстави позову. Наполягає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

12.05.2026 відповідача подав заяву, яка по суті є запереченнями на відповідь на відзив позивача.

Судове засідання 13.05.2026 відкладено до 26.05.2026 без постановлення ухвали, про що сторони були повідомлені під розписку.

18.05.2026 відповідачем подано додаткові питання для судової експертизи.

21.05.2026 позивачем запропоновано свої питання, які слід поставити на вирішення експертизи.

У судовому засіданні 26.05.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

У судовому засіданні суд продовжив розгляд клопотання про проведення судової експертизи, вивчено питання, запропоновані сторонами на вирішення судової експертизи, заслухано думку присутніх в судовому засіданні представників сторні.

Розглянувши у судовому засіданні 26.05.2026 подане відповідачем клопотання про проведення товарознавчої експертизи, вирішуючи питання щодо призначення експертизи, суд дійшов таких висновків.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини 1, 2, 3 та 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

До з`ясування кола питань, які належить вирішити суду при ухваленні рішення, зокрема, належить наявність обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що завданням висновку експерта як експертного дослідження перш за все є надання відповіді на питання щодо обставин, що мають значення для справи та входять в предмет доказування по справі.

Як зазначається в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Узагальнюючи вищевикладене, слід зазначити, що експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із аналізу наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Такий висновок щодо застосування приписів статті 99 Господарського процесуального кодексу України є усталеним та неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.09.2023 у справі №927/32/23, від 07.07.2022 у справі №910/886/21, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19 та від 14.07.2021 у справі №902/834/20.

Господарський суд при вирішенні кожної справи повинен повно та всебічно з`ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмета доказування у справі.

Вирішуючи питання про необхідність призначення експертизи, суд виходить з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

При цьому, з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом (зі змінами і доповненнями) (далі - Інструкція).

Предметом розгляду даної справи є вимога позивача про стягнення з відповідача стягнення штрафних санкцій в розмірі 772 728,53 грн, з яких: 470 448,00 грн та пеня в розмірі 302 280,53 грн, та про зобов`язання відповідача провести заміну неякісної продукції за договором від 08.07.2024 №ПР/НХ-24399/НЮ, а саме розрядників філітових РВКУ 3,3 А 01 у кількості 50 штук.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що поставлені ним позивачу розрядники успішно пройшли вхідний контроль на стенді позивача, і жодних зауважень щодо їхньої якості на момент передачі не було. Відповідач наголошує, що вихід продукції з ладу відбувся вже під час її експлуатації, що само по собі не є свідченням виробничого браку. Головною причиною поломок відповідач вважає порушення позивачем правил монтажу та технічної експлуатації обладнання. Зокрема, всупереч нормативним вимогам, розрядники встановлювалися без обов`язкових реєстраторів спрацювань, що унеможливило контроль за кількістю перенапруг у мережі. Крім того, позивач здійснив неправильне підключення заземлення (використав оцинковані смуги замість належних шин та приєднав їх до анкерного болта), що призвело до оплавлення деталей. Відповідач також звертає увагу на постійні стрибки напруги в контактній мережі внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури, що є критичним фактором для виходу розрядників з ладу.

Враховуючи вищевказані доводи і обставини, на які посилаються сторони у справі, як на підставу своїх вимог та заперечень в частині якості товару, за для встановлення обставин, що є визначальними у цій справі, а саме якості переданого відповідачем позивачу товару, беручи до уваги, що жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, з огляду на те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд з метою всебічного, повного та об`єктивного вирішення спору призначає у даній справі електротехнічну експертизу.

Частинами 4 - 6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Сторонами запропоновано питання, які вони вважають за необхідне поставити на вирішення електротехнічної експертизи.

Відповідачем надано такі питання (клопотання №9296/08-08/26 від 27.04.2026, додатково заява вх.№10800/08-08/26 від 18.05.2026):

1) Чи була робота (експлуатація) розрядників вілітових РВКУ 3,3 А 01 при напрузі, що перевищує допустимі паспортні значення (3,3 3,8 кВ)?

2) Чи могли перевищення напруги в контактній мережі спричинити пробій ізоляції та вихід з ладу робочих резисторів ( тервіт 2) та Іскрових проміжків?

3) Чи були перенапруги комутаційного характеру, що перевищували максимально допустимі значення (6,0 кВ,)?

4) Яка кількість імпульсів була передбачена технічною документацією виробника вказаних розрядників, та чи перевищено допустимий ресурс кожного з розрядників при експлуатації?

5) Чи допускається технічною документацією експлуатація вказаних розрядників без застосування реєстраторів?

6) Чи призвела у спірному випадку відсутність реєстраторів до перевищення допустимого ресурсу вказаних розрядників та виходу їх з ладу?

7) Яким чином фіксувалася з боку Відповідача кількість спрацювань спірних розрядників вілітових РВКУ 3,3 А 01 при експлуатації? Чи є це можливим за відсутності реєстратора? Якщо так, то яким чином це відбувалося?

8) Чи були дотримані вимоги щодо монтажу та заземлення розрядників?

9) Що стало причиною виходу з ладу спірних розрядників (в т.ч.: тривала перенапруга або скачки напруги, показники яких не відповідають параметрам розрядника, пробій ізоляції та вихід з ладу робочих резисторів (тервіт 2) та іскрових проміжків, а бо інші причини)?

10) Чи можливо за результатами технічного огляду та лабораторних досліджень вказаних розрядників визначити первинну причину їх виходу з ладу: заводський чи вплив зовнішніх дефект матеріалів/виробництва експлуатаційних факторів? Які саме ознаки свідчать про кожну з цих причин?

11) Чи відповідають фактичні технічні характеристики та якість виготовлення досліджуваних розрядників вимогам технічної документації виробника, стандартам і технічним умовам, та чи містять вони дефекти виробничого (заводського) походження, у тому числі ознаки системних дефектів виробництва відповідної партії продукції?

12) Чи відповідають фактичні властивості матеріалів, використаних у конструкції розрядників (якість ізоляції, параметри резисторів тервіт 2, характеристики іскрових проміжків), заявленим виробником технічним вимогам та стандартам для забезпечення заявленого ресурсу експлуатації?

13) Чи стало причиною виходу з ладу розрядників, які пройшли вхідний контроль на стендах випробування Замовника (Відповідача) без зауважень, порушення умов експлуатації?

14) Чи містять спірні розрядники, які пройшли вхідний контроль Замовника на випробувальних стендах без виявлення зауважень та дефектів, приховані заводські дефекти виробництва або неякісні комплектуючі, які проявились лише під час експлуатації в штатних умовах (в т.ч. пробій ізоляції, вихід з ладу резисторів тервіт 2, пошкодження іскрових проміжків, тощо)?

Додаткові питання відповідача:

1) Яку технічну та захисну функцію виконує латунна діафрагма в конструкції вілітового розрядника РВКУ-3,3 А 01?

2) Чи є зафіксоване в актах Позивача «випадіння латунної діафрагми внаслідок гасіння дуги» ознакою виробничого браку товару, чи це є штатним, передбаченим конструкцією спрацюванням системи противибухового захисту апарату від надмірного внутрішнього тиску газів?

3) За яких саме умов (величина струму короткого замикання, тривалість та потужність дугового процесу) тиск газів усередині розрядника РВКУ-3,3 А 01 досягає меж, які призводять до випадіння латунної діафрагми?

4) З огляду на технічні характеристики, зазначені в паспорті розрядника РВКУ-3,3 А 01, чи свідчить випадіння латунної діафрагми про те, що на апарат діяло зовнішнє електричне навантаження (перенапруга, тривалість дуги), яке перевищувало граничні технічні можливості та пропускну здатність приладу, встановлені заводом-виробником?

5) Чи відповідала експлуатація вілітових розрядників Позивачем вимогам Правил технічного обслуговування локомотивів ВЛ8 та ВЛ11, враховуючи повну відсутність реєстраторів спрацювань в умовах нестабільних параметрів контактної мережі?

6) Чи дозволяв технічний підхід Позивача до експлуатації (відсутність реєстраторів, відсутність періодичних вимірювань струму провідності під час обслуговування та ремонтів локомотивів) своєчасно виявити кумулятивний (накопичувальний) знос вілітових дисків та запобігти виходу розрядників з ладу?

Позивач надав такі питання:

1) Чи експлуатувалися Відповідачем спірні розрядники вілітові при напрузі, що перевищує допустимі паспортні значення (3,3 3,8 кВ)?

2) Чи була зафіксована перенапруга комутаційного характеру, що перевищувала максимально допустимі значення (6,0 кВ,)? Якщо ні, то з якої причини (в т.ч. відсутність реєстраторів)?

3) Яка кількість імпульсів була передбачена технічною документацією виробника вказаних розрядників, та чи перевищено допустимий ресурс кожного з розрядників при експлуатації?

4) Чи допускається технічною документацією експлуатація вказаних розрядників без застосування реєстраторів?

5) Чи призвела у спірному випадку відсутність реєстраторів до перевищення допустимого ресурсу вказаних розрядників та виходу їх з ладу?

6) Чи впливає фізична відсутність реєстратора спрацювань (типу РР-3Т1 або аналога) в електричному колі на електрофізичні процеси обмеження перенапруг та гасіння дуги всередині розрядника РВКУ 3,3 А 01? Чи є технічно можливим вихід з ладу розрядника виключно через відсутність лічильника (реєстратора) за умови роботи в межах допустимих параметрів контактної мережі?

7) Яким чином фіксувалася з боку Відповідача кількість спрацювань спірних розрядників вілітових РВКУ 3,3 А 01 при експлуатації? Чи є це можливим за відсутності реєстратора? Якщо так, то яким чином це відбувалося?

8) Чи були дотримані вимоги інструкції з експлуатації спірних розрядників щодо допустимих рівнів напруги?

9) Що стало причиною виходу з ладу спірних розрядників (в т.ч.: тривала перенапруга або скачки напруги, показники яких не відповідають параметрам розрядника, пробій ізоляції та вихід з ладу робочих резисторів (тервіт 2) та іскрових проміжків, а бо інші причини?)

10) Чи були дотримані Відповідачем вимоги інструкції з експлуатації щодо монтажу та заземлення спірних розрядників?

11) Чи можливо за результатами технічного огляду та лабораторних досліджень вказаних розрядників визначити первинну причину їх виходу з ладу: заводський дефект матеріалів/виробництва чи вплив зовнішніх експлуатаційних факторів? Які саме ознаки свідчать про кожну з цих причин?

12) Чи відповідають фактичні технічні характеристики та якість виготовлення досліджуваних розрядників вимогам технічної документації виробника, стандартам і технічним умовам, та чи містять вони дефекти виробничого (заводського) походження, у тому числі ознаки системних дефектів виробництва відповідної партії продукції?

13) Чи відповідають фактичні властивості матеріалів, використаних у конструкції розрядників (якість ізоляції, параметри резисторів тервіт 2, характеристики іскрових проміжків), заявленим виробником технічним вимогам та стандартам для забезпечення заявленого ресурсу експлуатації?

14) Чи стало причиною виходу з ладу розрядників, які пройшли вхідний контроль на стендах випробування Замовника (Відповідача) без зауважень, порушення умов експлуатації?

15) Чи містять спірні розрядники, які пройшли вхідний контроль Замовника на випробувальних стендах без виявлення зауважень та дефектів, приховані заводські дефекти виробництва або неякісні комплектуючі, які проявились лише під час експлуатації в штатних умовах (в т.ч. пробій ізоляції, вихід з ладу резисторів тервіт 2, пошкодження іскрових проміжків, тощо)?

16) Чи дозволяють методики перевірки на стенді з випробування електричної ізоляції А68.000.00 (вимірювання пробивної напруги при 50 Гц та струму витоку при випрямленій напрузі 4 кВ) виявити абсолютно всі приховані виробничі дефекти комплектуючих розрядника (наприклад, мікротріщини тервітових резисторів, дефекти іскрових проміжків, порушення герметичності корпусу), які здатні проявитися лише під дією комутаційних перенапруг під час руху локомотива?»

17) Яка безпосередня технічна причина (механізм руйнування) призвела до випадіння латунної діафрагми в одних розрядниках та руйнування фарфорового корпусу в інших при терміні напрацювання від 3 до 48 діб? Чи є такі специфічні руйнування наслідком неякісного складання (браку герметизації) на заводі, чи наслідком протікання струмів короткого замикання, що перевищують розрахункову пропускну здатність вілітових дисків?»

18) Чи наявні на металевих частинах (основах) досліджуваних розрядників сліди оплавлення, і чи підтверджуються факти приєднання заземлення за допомогою оцинкованих смуг до анкерного болта кріплення? Якщо так, яким чином таке технічне рішення (замість використання мідної шини перерізом 25 ммІ) вплинуло на перехідний опір контакту заземлення та чи могло це спричинити термічне пошкодження і вихід розрядника з ладу?

Відповідно до п.п. 12.1, 12.2 п.12 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.98, об`єктами електротехнічної експертизи є електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми тощо.

До основних завдань електротехнічної експертизи належать: встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам.

Ураховуючи предмет даного спору, обставин, які підлягають з`ясуванню та мають значення для справи, обговоривши поставлені питання з представниками сторін, суд вважає за необхідне, керуючись Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, поставити на вирішення експертизи такі питання:

1. Чи експлуатувалися відповідачем спірні розрядники вілітові при напрузі, що перевищує допустимі паспортні значення?

2. Чи була зафіксована перенапруга комутаційного характеру, що перевищувала максимально допустимі значення?

3. Яка кількість імпульсів була передбачена технічною документацією виробника вказаних розрядників, та чи перевищено допустимий ресурс кожного з розрядників при експлуатації?

4. Чи допускається технічною документацією експлуатація вказаних розрядників без застосування реєстраторів?

5. Чи призвела у спірному випадку відсутність реєстраторів до перевищення допустимого ресурсу вказаних розрядників та виходу їх з ладу?

6. Чи є технічно можливим вихід з ладу розрядника виключно через відсутність лічильника (реєстратора) за умови роботи в межах допустимих параметрів контактної мережі?

7. Що стало причиною виходу з ладу спірних розрядників, які пройшли вхідних контроль на стендах випробування Замовника (відповідача) без зауважень: заводський дефект матеріалів/виробництва чи вплив зовнішніх експлуатаційних факторів? Які саме ознаки свідчать про кожну з цих причин?

8. Чи були дотримані відповідачем вимоги інструкції з експлуатації щодо монтажу та заземлення спірних розрядників?

9. Чи були дотримані вимоги інструкції з експлуатації спірних розрядників щодо допустимих рівнів напруги?

10. Чи відповідають фактичні технічні характеристики та якість виготовлення досліджуваних розрядників вимогам технічної документації виробника, стандартам і технічним умовам, та чи містять вони дефекти виробничого (заводського) походження, у тому числі ознаки системних дефектів виробництва відповідної партії продукції?

11. Чи відповідають фактичні властивості матеріалів, використаних у конструкції розрядників (якість ізоляції, параметри резисторів тервіт 2, характеристики іскрових проміжків), заявленим виробником технічним вимогам та стандартам для забезпечення заявленого ресурсу експлуатації?

12. Чи містять спірні розрядники, які пройшли вхідний контроль Замовника на випробувальних стендах без виявлення зауважень та дефектів, приховані заводські дефекти виробництва або неякісні комплектуючі, які проявились лише під час експлуатації в штатних умовах (в т.ч. пробій ізоляції, вихід з ладу резисторів тервіт 2, пошкодження іскрових проміжків, тощо)?

13. Чи дозволяють методики перевірки на стенді вхідного контролю з випробування електричної ізоляції А68.000.00 (вимірювання пробивної напруги при 50 Гц та струму витоку при випрямленій напрузі 4 кВ) виявити абсолютно всі приховані виробничі дефекти комплектуючих розрядника (наприклад, мікротріщини тервітових резисторів, дефекти іскрових проміжків, порушення герметичності корпусу), які здатні проявитися лише під дією комутаційних перенапруг під час руху локомотива?

14. Яка безпосередня технічна причина (механізм руйнування) призвела до випадіння латунної діафрагми в одних спірних розрядниках та руйнування фарфорового корпусу в інших спірних розрядниках? Чи є такі специфічні руйнування наслідком неякісного складання (браку герметизації) на заводі, чи наслідком протікання струмів короткого замикання, що перевищують розрахункову пропускну здатність вілітових дисків?

15. Чи є зафіксоване в актах Позивача «випадіння латунної діафрагми внаслідок гасіння дуги» ознакою виробничого браку товару, чи це є штатним, передбаченим конструкцією спрацюванням системи противибухового захисту апарату від надмірного внутрішнього тиску газів?

16. Чи наявні на металевих частинах (основах) досліджуваних розрядників сліди оплавлення, і чи підтверджуються факти приєднання заземлення за допомогою оцинкованих смуг до анкерного болта кріплення? Якщо так, яким чином таке технічне рішення (замість використання мідної шини перерізом 25 ммІ) вплинуло на перехідний опір контакту заземлення та чи могло це спричинити термічне пошкодження і вихід розрядника з ладу?

Пунктом 2.1 розділу II Інструкції визначено коло прав експерта, зокрема, експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи; відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи; викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз`яснень чи показань.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Приписами частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, в даному випадку - суду, з урахуванням обставин даної справи.

У клопотанні про призначення експертизи відповідач запропонував проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м.Дніпро, Січеславська Набережна, 17, оф.801, телефон: +38(056)720 71-78, e-mail: dniprondise@ukr.net).

Позивача проти вказаної експертної установи не заперечував.

У зв`язку з вищенаведеним, судом вирішено проведення судової електротехнічної експертизи у справі №908/895/26 доручити експертам Дніпропетровському науково дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, враховуючи, що офіційний вебсайт Дніпропетровському науково дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України містить відомості про здійснення останнім такого виду експертиз.

Витрати за проведення судової експертизи суд покладає на відповідача, яким ініційоване питання проведення товарознавчої експертизи.

Відповідно до ч. 5 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Попередити експерта/експертів про відповідальність, передбачену Законом України «Про судову експертизу», ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями (ч. 7 ст. 100 ГПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.

Частиною 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.

Приписами пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Суд враховує, що наслідком призначення експертизи є зупинення провадження у справі, оскільки така процесуальна дія унеможливлює розгляд справи на час знаходження матеріалів справи в експертній установі.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 103, 127, 129, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛОКОТРАСТ» (вх.№9296/08-08/26 від 27.04.2026) про проведення експертизи задовольнити.

2. Призначити у справі №908/895/26 судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Дніпро, Січеславська Набережна, 17, оф.801, e-mail: dniprondise@ukr.net).

3. На вирішення судовому експерту поставити наступні питання, які стосуються розрядників РВКУ 3,3 А 01 №0111, №0132, №0071, №0133, №0157, №0081, №0127, №0117, №0150, №0110, №0143, №0137, №0136, №0159, №0093, №0145, №0097, №0040, №0048, №0134, №0154, №0131, №0153, №0155, №0059, №0087, №0076, №0126, №0105, №0104, №0074; №0078, №0158, №0141, №0135, №0091, №0112, №0094, №0082, №0124, №0068, №0115, №0146, №0149, №0086, №0125, №0103, №0079, №0098, №0122, №0084, №0085, №0121, №0116, №0119:

1. Чи експлуатувалися відповідачем спірні розрядники вілітові при напрузі, що перевищує допустимі паспортні значення?

2. Чи була зафіксована перенапруга комутаційного характеру, що перевищувала максимально допустимі значення?

3. Яка кількість імпульсів була передбачена технічною документацією виробника вказаних розрядників, та чи перевищено допустимий ресурс кожного з розрядників при експлуатації?

4. Чи допускається технічною документацією експлуатація вказаних розрядників без застосування реєстраторів?

5. Чи призвела у спірному випадку відсутність реєстраторів до перевищення допустимого ресурсу вказаних розрядників та виходу їх з ладу?

6. Чи є технічно можливим вихід з ладу розрядника виключно через відсутність лічильника (реєстратора) за умови роботи в межах допустимих параметрів контактної мережі?

7. Що стало причиною виходу з ладу спірних розрядників, які пройшли вхідних контроль на стендах випробування Замовника (відповідача) без зауважень: заводський дефект матеріалів/виробництва чи вплив зовнішніх експлуатаційних факторів? Які саме ознаки свідчать про кожну з цих причин?

8. Чи були дотримані відповідачем вимоги інструкції з експлуатації щодо монтажу та заземлення спірних розрядників?

9. Чи були дотримані вимоги інструкції з експлуатації спірних розрядників щодо допустимих рівнів напруги?

10. Чи відповідають фактичні технічні характеристики та якість виготовлення досліджуваних розрядників вимогам технічної документації виробника, стандартам і технічним умовам, та чи містять вони дефекти виробничого (заводського) походження, у тому числі ознаки системних дефектів виробництва відповідної партії продукції?

11. Чи відповідають фактичні властивості матеріалів, використаних у конструкції розрядників (якість ізоляції, параметри резисторів тервіт 2, характеристики іскрових проміжків), заявленим виробником технічним вимогам та стандартам для забезпечення заявленого ресурсу експлуатації?

12. Чи містять спірні розрядники, які пройшли вхідний контроль Замовника на випробувальних стендах без виявлення зауважень та дефектів, приховані заводські дефекти виробництва або неякісні комплектуючі, які проявились лише під час експлуатації в штатних умовах (в т.ч. пробій ізоляції, вихід з ладу резисторів тервіт 2, пошкодження іскрових проміжків, тощо)?

13. Чи дозволяють методики перевірки на стенді вхідного контролю з випробування електричної ізоляції А68.000.00 (вимірювання пробивної напруги при 50 Гц та струму витоку при випрямленій напрузі 4 кВ) виявити абсолютно всі приховані виробничі дефекти комплектуючих розрядника (наприклад, мікротріщини тервітових резисторів, дефекти іскрових проміжків, порушення герметичності корпусу), які здатні проявитися лише під дією комутаційних перенапруг під час руху локомотива?

14. Яка безпосередня технічна причина (механізм руйнування) призвела до випадіння латунної діафрагми в одних спірних розрядниках та руйнування фарфорового корпусу в інших спірних розрядниках? Чи є такі специфічні руйнування наслідком неякісного складання (браку герметизації) на заводі, чи наслідком протікання струмів короткого замикання, що перевищують розрахункову пропускну здатність вілітових дисків?

15. Чи є зафіксоване в актах позивача «випадіння латунної діафрагми внаслідок гасіння дуги» ознакою виробничого браку товару, чи це є штатним, передбаченим конструкцією спрацюванням системи противибухового захисту апарату від надмірного внутрішнього тиску газів?

16. Чи наявні на металевих частинах (основах) досліджуваних розрядників сліди оплавлення, і чи підтверджуються факти приєднання заземлення за допомогою оцинкованих смуг до анкерного болта кріплення? Якщо так, яким чином таке технічне рішення (замість використання мідної шини перерізом 25 ммІ) вплинуло на перехідний опір контакту заземлення та чи могло це спричинити термічне пошкодження і вихід розрядника з ладу?

4. На виконання Інструкції про призначення і проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, направити судовому експерту Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Дніпро, Січеславська Набережна, 17, оф.801) матеріали господарської справи №908/895/26.

5. Сторонам забезпечити судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вимогу останнього, всіма необхідними для проведення експертизи документами.

6. Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової товарознавчої експертизи до вирішення спору по суті покласти на відповідача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛОКОТРАСТ» (бул. Марії Примаченко, буд. 10, місто Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 45492680).

Зобов`язати відповідача сплатити рахунок на оплату проведення судової товарознавчої експертизи протягом 5-ти банківських днів після його отримання та попередити сторони, що за невиконання вимог цієї ухвали щодо здійснення оплати за експертизу, суд при прийнятті рішення по справі на підставі ст. 135 ГПК України може застосувати до сторін штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

7. Зобов`язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (вул. Єжи Ґедройця, будинок 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі регіональної філії «ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038; код ВП 40081237) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛОКОТРАСТ» (бул. Марії Примаченко, буд. 10, місто Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 45492680) забезпечити належне зберігання спірних розрядників, вказаних вище, та надати судовому експерту допуск до спірних розрядників для проведення експертного дослідження.

8. Зобов`язати судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, після завершення проведення експертизи та складання висновку, висновок судового експерта, разом з матеріалами справи №908/895/26 направити до Господарського суду Запорізької області. При наданні висновку посилатися на номер справи №908/895/26.

9. Попередити судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про відповідальність, передбачену Законом України «Про судову експертизу», ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

10. Зупинити провадження у справі №908/895/26 на час проведення товарознавчої судової експертизи.

11. Направити ухвалу суду учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси в електронній формі із застосуванням ЄСІТС.

12. Копію ухвали і матеріали господарської справи №908/895/26 надіслати до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Дніпро, Січеславська Набережна, 17, оф.801).

13. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Повний текст ухвали складено 02.06.2026.

Суддя С.І. Педорич