Рішення № 137023314, 02.06.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/32/26 Провадження № 2/724/283/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Лазарюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.07.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 146576 на суму 13334 грн.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом f28aad97, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

На виконання умов Кредитного договору, 16.07.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 .

06.02.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт капітал» уклали Договір факторингу № 06022025, згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 11 646,90 грн., яка складається з: 8 264,45 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 3 082,45 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 300,00 грн. - заборгованість по комісії;

На підставі вищевикладеного, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 146576 від 16.07.2024 року у розмірі 11646,90 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 січня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 березня 2026 р. вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, але у позовній заяві просить суд проводити розгляд справи у відсутності представника та щодо заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ч. 1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наведених обставин, та відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 146576, який складається з індивідуальної та публічної частин. Індивідуальна частина договору містить персональні умови кредитування, а саме:

- п.2.1 кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором та в строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 2.2.1. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6 договору та виконати інші зобов`язання, визначені договором;

- п.2.2 кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законом цілі. Типом кредиту є кредит;

- п.2.2.1 сума кредиту становить 13334.00 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 10000.50 грн. на № картки/рахунку позичальника № НОМЕР_2 у національній валюті; у розмірі 3333.50 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5. індивідуальної частини;

- п.2.3 проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 460,00% річних; тип процентної ставки - фіксована;

- п.2.4 знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень; стандартний (базовий) тариф за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн.;

- п.2.5 комісія за надання кредиту складає 3333,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1 цієї індивідуальної частини;

- п.2.6 загальний строк кредитування за цим договором складає 84 дні з 16.07.2024 (дата надання кредиту) по 08.10.2024;

- п.2.6.1 строк на який надається кредит встановлюється графіком платежів; періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні;

- п.2.7 загальні витрати позичальника за кредитом складають 12699,30 грн.;

- п.2.7.1 денна процентна ставка складає 1,1338%/день;

- п.2.8 орієнтована реальна річна процентна ставка складає 93175,06% річних;

- п.2.9.1 орієнтовна загальна вартість кредиту складає 26033,30 грн.

Розділом 5 індивідуальної частини договору сторонами погоджено порядок (технологію) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.

Договір про споживчий кредит та графік платежів підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором f28aad97, що свідчить про ознайомлення з істотними умовами договору та їх прийняття відповідачем.

Як вбачається з публічної частини договору про споживчий кредит, затвердженого ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» наказом №35-од від 20.11.2023, в редакції, яка діє з 21.11.2023 року, позичальник приймає умови публічної частини, як невід`ємної його частини, шляхом підписання індивідуальної частини.

З паспорта споживчого кредиту слідує, що між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений договір, умови кредитування за паспортом кредиту повністю узгоджуються із підписаним кредитним договором.

Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 28417f04.

Судом також досліджено Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс», затверджених наказом ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» № 25-од від 26.06.2024 р.

Довідкою №3879/30-10 від 30.10.2025 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» підтверджується, що «Фінансова компанія «Кредіплюс» перерахувала кошти 16.07.2024 року ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_2 у сумі 1000,50 грн., призначення платежу: Видача кредиту № 146576 від 16.07.2024.

Відповідно до відповіді на ухвалу суду АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260428/113374-БТ від 20.04.2026 р., вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Номер телефону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 : НОМЕР_4 . Згідно виписки по рахунку за період 16.07.2024-21.07.2024 міститься зарахування на суму 10000,50 грн. 16.07.2024 року.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 146576 від 16.07.2024 р., станом на 08.10.2024 р. становить 11646,90 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 8264,45 грн., заборгованість за відсотками 3082,45 грн., заборгованість за комісією 300 грн.

06 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю» «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» укладено Договір факторингу № 06022025, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило ТОВ «Юніт капітал» за плату право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в Реєстрах прав вимоги.

Згідно витягу з додатку №1 до договору факторингу № 06022025 від 06.02.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило право вимоги ТОВ «Юніт капітал» до ОСОБА_1 (порядковий № 153) за кредитним договором № 146576 від 16.07.2024 року в сумі 11646,90 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 146576 від 16.07.2024 перед ТОВ «Юніт капітал» складає 11646,90 грн., з яких: заборгованість за кредитом 8264,.45 грн.; заборгованість за відсотками 3082,45 грн.; заборгованість за комісією 300 грн.

Досліджені судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання нею кредитних коштів, а також неналежне виконання нею умов договору. Розрахунок заборгованості та виписки по рахунку підтверджують існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними доказами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Договір був укладений шляхом його безпосереднього підписання позичальником електронним цифровим підписом.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний кредитний договір № 146576 від 16.07.2024 року підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), згідно зі статтею 1077 ЦК України, одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Положеннями Цивільного кодексу України не містять жодних обмежень щодо предмету договору факторингу (право грошової вимоги), за критерієм віднесення носія вказаної заборгованості до кола суб`єктів господарювання. Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною першою статті 1082 ЦК України передбачено зобов`язання боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Суд вважає, що копія договору факторингу та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підписуючи кредитний договір, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення, а також вказані відсотки за користування кредитом, відповідач погодилася із вказаними умовами договору та розміром відсоткової ставки, тому зобов`язана його виконувати в повному обсязі. Жодних порушень нарахувань чи неправильності вказаного розміру заборгованості щодо нарахованих відсотків за користування кредитом, судом не встановлено.

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

Враховуючи вище викладене, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

При вирішенні питання щодо відшкодування витрат, понесених позивачем ТОВ «Юніт капітал» на професійну правову допомогу, суд дійшов наступного.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У рахунок стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем заявлено 7000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що 10 вересня 2025 року між ТОВ «Юніт капітал» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02, Додаткову угоду № 25770859019 від 11.09.2025, також підписано акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн.

Позивачем сплачено послуги адвокатському бюро «Тараненко та партнери» на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. 00 коп., згідно з актом прийому передачі наданих послуг.

При вирішенні питання про розмір судових витрат, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн., вказана сума цілком співмірна з витраченим часом та обсягом проведених робіт.

Вимогами статті 141 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.525,526,612,1050 ЦК України, ст. 206, ст.ст.258 - 260,263 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133) заборгованість за Кредитним договором № 146576 від 16.07.2024 року у розмірі 11646,90 грн. (одинадцять тисяч шістсот сорок шість гривень 90 копійок), яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 8264,45 грн., заборгованості за відсотками 3082,45 грн., заборгованості за комісією 300 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133) судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та 7000 грн. (сім тисяч гривень) витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 02.06.2026 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ