Ухвала суду № 137022723, 02.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11332/26

Провадження № 1-кс/643/4501/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 м. Харків

Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Харкові клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025220000000957, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

встановив:

До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області за процесуального керівництва прокурорів відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000957 від 23.09.2025, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Харківської області група осіб налагодили протиправну схему ухилення від мобілізації осіб призовного віку, шляхом оформлення військовозобов`язаних осіб на посади викладачів у фіктивних навчальних закладах освіти, що без законних на те підстав дає їм можливість на отримання бронювання та відстрочки від призову у період дії військового стану, використовуючи для цього ряд юридичних осіб, зареєстрованих з кодом виду економічної діяльності: 85.31 «загальна середня освіта», не провадячи при цьому жодної освітньої діяльності, проте здійснюючи фіктивне працевлаштування військовозобов`язаних громадян України на викладацькі посади, які мають намір незаконно ухилитись від мобілізації в особливий період, що перешкоджає законній діяльності Збройних сил України, призводить до зменшення мобілізаційного ресурсу та ускладнення виконання завдань з надання відсічі збройній агресії рф проти України, оскільки відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Так, для вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення 07.07.2022 проведено державну реєстрацію створення юридичної особи з назвою «КОЛЕДЖ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ № 1 імені І.М. Піддубного», якій присвоєно до ЄДРПОУ 44811423 та зареєстровано за адресою: 61058, Харківська область, місто Харків, вулиця Серпова, будинок 4 А, з кодом виду економічної діяльності: 85.31 «загальна середня освіта».

В подальшому, не отримавши відповідної обов`язкової ліцензії на дозвіл на провадження освітньої діяльності, від імені фіктивного навчального закладу «КОЛЕДЖ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ № 1 імені І.М. Піддубного», здійснювалась видача довідок, в яких містились відомості щодо працевлаштування осіб призовного віку на посади педагогічних працівників за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, що надає право на відстрочку від мобілізації в особливий період.

Надалі, отримавши вказані довідки, особи призовного віку подавали їх в органи ТЦК та СП в якості правової підстави для отримання відстрочки від призову на військову службу в особливий період.

За результатами розгляду вказаних документів військовозобов`язані громадяни отримували визначене п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» право на відстрочку як педагогічний працівник, яким користувались без наявних на це законних підстав та ухилялись від військової служби.

Громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скориставшись вищезазначеною протиправною схемою ухилення від мобілізації в особливий період, був зарахований на посаду викладача фіктивного закладу освіти «КОЛЕДЖ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ № 1 імені ОСОБА_9 » у якості педагогічного працівника на 1.0 ставки (повну), після чого отримав довідку від імені вказаного навчального закладу щодо працевлаштування на посаді педагогічного працівника, що надає право на відстрочку від мобілізації в особливий період, та подав отримані документи до органу ТЦК та СП, в якому він перебував на військовому обліку, в якості правової підстави для отримання відстрочки від призову на військову службу в особливий період та за результатами розгляду вказаних документів, скориставшись розробленим та реалізованим злочинним планом отримав визначене п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» право на відстрочку як педагогічний працівник, яким користувався та ухилявся від військової служби.

29.05.2026 в період часу з 08:22 по 10:10 на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова про дозвіл на обшук від 20.05.2026 проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, в ході проведення обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено речі та документи належні ОСОБА_10 , а саме:

-Трудову книжку №АР419079 на ім`я ОСОБА_10 ;

-Довідки від закладу професійної освіти «КОЛЕДЖ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ № 1 імені ОСОБА_9 », на трьох арк.;

-Сертифікат учасника семінару «Сучасної педагогічної технології в освіті», на 1 арк.;

-Наказ №7/03К-2;

-Samsung Galaxy A34, з сім-картами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 .

Вилучені під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , предмети містять інформацію, яка має значення для розслідування вказаного кримінального провадження, можуть мати на собі слідову та (або) іншу інформацію, що має доказове значення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.

Засоби мобільного зв`язку можуть містити відомості про способи здійснення протиправної діяльності, а також інформацію про інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень та яким в подальшому може бути повідомлено про підозру.

Вказані предмети необхідні для проведення експертних досліджень за допомогою спеціаліста з метою отримання інформації, яка має значення для кримінального провадження.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення (здійснення спілкування з використанням технічних пристроїв) вилучення та дослідження саме вказаних речей є обґрунтовано необхідним для встановлення всіх обставин кримінального провадження.

Тимчасово вилучені документи щодо діяльності фіктивного закладу освіти містять відомості про способи здійснення протиправної діяльності, а також інформацію про осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень та яким в подальшому може бути повідомлено про підозру.

Вказані документи необхідні для проведення експертних досліджень та за допомогою спеціаліста з метою отримання інформації, яка має значення для кримінального провадження.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення з використанням документів, вилучення та дослідження саме вказаних документів є обгурнтовано необхідним для встановлення всіх обставин кримінального провадження.

29.05.2026 постановою слідчого вказані предмети та речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Речі, вилучені у ході вищезазначеного обшуку предмети являють собою матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть свідчити про причетність вказаних осіб до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 114-1,ч. 1 ст. 358КК України, а також інших злочинів.

Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження прокурор просить накласти арешт на вказані речі з метою збереження речових доказів та недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував лише в частині вилученого мобільного телефону, аргументувавши свою позицію тим, що річ необхідна йому для комунікації. В частині ж решти вилученого майна заперечень щодо накладення арешту не мав.

Підстав для визнання явки учасників провадження обов`язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не прибуття когось із них у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У зв`язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Встановлено, що зазначене клопотання майно, вилучено в ході проведення 29.05.2026 обшуку на підставі ухвали слідчого судді. У протоколі обшуку зазначено, що вилучено: трудову книжку №АР419079 на ім`я ОСОБА_10 ; довідку від закладу професійної освіти «КОЛЕДЖ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ № 1 імені І.М. Піддубного», на трьох арк.; сертифікат учасника семінару «Сучасної педагогічної технології в освіті», на 1 арк.; наказ №7/03К-2; Samsung Galaxy A34, з сім-картами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 .

У подальшому постановою слідчого 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_11 від 29.05.2026 вилучені речі та документи, а саме: трудову книжку №АР419079 на ім`я ОСОБА_10 ; довідку від закладу професійної освіти «КОЛЕДЖ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ № 1 імені І.М. Піддубного», на трьох арк.; сертифікат учасника семінару «Сучасної педагогічної технології в освіті», на 1 арк.; наказ №7/03К-2; Samsung Galaxy A34, з сім-картами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 - визнано речовими доказами.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Дане клопотання направлено до суду поштою 31.05.2026, тому строк для подачі клопотання прокурором дотримано.

Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Нормою ст. 2 КПК України врегламентовано, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження. У постанові про визнання майна речовим доказом зазначено, що вилучені предмети містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, тому в кримінальному провадженні мають значення речових доказів за ознаками, визначеними ст. 98 КПК України.

Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

На даний час підставність клопотання про арешт майна не спростовано, що в подальшому не унеможливлює ставити питання про скасування арешту майна в порядку, визначеному ст. 174 КПК України.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідатиме належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, не суперечитиме його загальним засадам.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед низки іншого зазначає порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 23, 131-132, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, вилученим 29.05.2026 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: трудовою книжкою №АР419079 на ім`я ОСОБА_10 ; довідкою від закладу професійної освіти «КОЛЕДЖ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ № 1 імені І.М. Піддубного», на трьох арк.; сертифікатом учасника семінару «Сучасної педагогічної технології в освіті», на 1 арк.; наказом №7/03К-2; Samsung Galaxy A34, з сім-картами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 .

Зберігання майна, зазначеного у другому абзаці, визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 № 1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1