Ухвала суду № 137022490, 01.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2676/26

н/п 2/953/2405/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,

представника позивача Санько Н.І.,

відповідачки ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін клопотання представника позивача про закриття провадження в частині ОСОБА_2 під час розгляду цивільної справи за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ціна позову 36 937,37 грн

УСТАНОВИВ:

У березні 2026 Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі Підприємство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі

36 937,37 грн, з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.03.2018 по 31.01.2026 у розмірі 20 786,43 грн, за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.07.2018 по 31.01.2026 у розмірі 14 847,22 грн, за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.01.2026 у сумі 1 303,72 грн.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами вказаних комунальних послуг. Відповідачі не сплачували рахунки, внаслідок чого виникла заборгованість за такі послуги.

Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 11.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження.

ОСОБА_3 подала до суду клопотання про долучення копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2

19.05.2026 від представника позивача надійшло клопотання про виключення зі справи відповідача, в якому просить закрити провадження відносно ОСОБА_2 , яке мотивовано тим, що вказана особа померла.

У судове засідання, призначене на 01.06.2026 з`явились представник позивача та ОСОБА_1 .

Щодо клопотання про закриття провадження

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.07.2023 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто позивач звернулася до суду з позовом до відповідача ( ОСОБА_2 ), який на час звернення до суду помер (позивач звернувся з позовом у березні 2026, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Водночас на момент відкриття провадження у справі в матеріалах справи були відсутні відомості про смерть відповідача.

Згідно з частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.06.2019 у справі № 185/998/16-ц сформував висновок, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позов пред`явлено до померлої особи, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 473/1433/18, постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 274/1484/17, від 09.10.2023 у справі № 688/181/23, від 10.04.2024 у справі № 760/14336/22.

Отже, судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Отже, згідно зі сталою судовою практикою Верховного Суду смерть відповідача до відкриття провадження означає відсутність у нього необхідної процесуальної правосуб`єктності для участі у справі. Наслідком відсутності правосуб`єктності є обов`язкове закриття провадження у справі, навіть якщо позивач дізнався про смерть відповідача після відкриття провадження. Після смерті особа не може бути стороною у справі, тому її заміна і правонаступництво неможлива.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд, враховуючи встановлені обставини, а саме, що ОСОБА_2 померла ...2023, тобто до звернення позивача до суду, то наявні підстави для закриття провадження у цивільній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

При цьому суд враховує, що вказане положення є імперативним і незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судом та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі, а тому у суду відсутня можливість розгляду позовних вимог до правонаступника у разі наявності такого.

Крім того, за змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У даному випадку, залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, як наслідок потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги до одного з боржників ( ОСОБА_2 ) і вимоги до спадкоємиці боржника мають різні матеріально-правові підстави. При цьому, вимоги до спадкоємців боржника є новими та потребують доказуванню новими обставинами, які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У своїй практиці ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 08.04.2008, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).

За таких обставин, суд, з урахуванням імперативних приписів процесуальних норм права та усталеної практики Верховного Суду щодо закриття провадження у справі у разі звернення з позовом до особи, яка померла до його пред`явлення, вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі в частині вимог пред`явлених до ОСОБА_2 на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки такий недолік може бути виправлений судом самостійно (шляхом закриття провадження у справі).

При цьому суду зазначає, що позивач не обмежений в праві звернутися з позовом до правонаступника (ів) ОСОБА_2 (первісного боржника), у разі наявності таких, з огляду на те, що такий позов обґрунтовується іншими підставами, зокрема, ймовірного успадкування відповідного зобов`язання, що не було підставою позову у цьому провадженні. А тому закриття провадження у цьому провадженні щодо одного з відповідачів ( ОСОБА_2 ) відповідатиме розумному балансу прав усіх учасників справи та дотриманні принципу пропорційності.

Керуючись статтями 2, 25, 47, 55, 255, 259 261, 353 355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 953/2676/26 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 закрити.

Продовжити розгляд справи в частині вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст ухвали складено 02.06.2026.

Суддя Роман ВІТЮК