Рішення № 137022120, 21.04.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 405/7528/25

Провадження № 2/392/725/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Тайгер -Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №73307017 від 15.05.2024 року в розмірі 6743,00 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 8000,00 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 15.05.2024 року між ТОВ «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №73307017, згідно з умовами якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 1000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на вказану суму, але відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. Укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС». Заборгованість відповідача становить 6743,00 грн., яка складається з: прострочеої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1000 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 5343,00 грн; простроченої заборгованості за комісією 0 грн; простроченою заборгованістю за штрафами в розмірі 400 грн. Оскільки відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 04.12.2025 року цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Маловисківського районного суду Кіровоградської області на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2025 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано докази.

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив здійснювати розгляд справи у відсутність представника позивача ТОВ «Тайгер-Фінанс», позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Щодо винесення заочного рішення заперечень не висловив.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 04.03.2026, 21.04.2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживнаня, що підтверджується, повернутим конвертом на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Крім того, повідомлався шляхом поміщення оголошення на веб - сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від неї не надходили.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував у своїй заяві представник позивача.

Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ст. ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 15.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , укладено договір про споживчий кредит № 73307017.

Відповідно до п.1.2 1-3 Договору, сума кредиту становить 1000,00 грн, строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 547,5 відсотків річних. Пільгова процентна ставка за 19 календарних днів з 01.08.2024 року по 03.06.2024 року 1,2 % в день, стандартна процентна ставка за 341 календарних днів з 04.06.2024 року по 10.05.2025 року - 1,5 % в день.(п. 1.6, п.2.2.3 Договору).

Згідно п. 4.6.-4.6.1 Договору у випадку прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4. договору на 1 (один) день товариство нараховує штраф в розмірі 10 % від суми кредиту, а в разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4. договору на 10 днів, товариство нараховує штраф в розмірі 40 % від суми кредиту.

Пунктом. 7.1 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позивальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до графіка платежів за договором про споживчий кредит №73307017 від 15.05.2024 року, загальна вартість кредиту становить 6343,00 грн, яка складається із: суми кредиту- 1000,00 грн, проценти за користувнаня кредитом 5343,00 грн.

Згідно із довідкою ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» відповідач ОСОБА_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит ідентифікований Товариством. Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «8z83w7n9» 15.05.2024 17:12:46. Номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор «+380681220679».

Відповідно до повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» 15.05.2024 року здійснено зарахування коштів у розмірі 1000,00 грн на ім`я відповідача ОСОБА_1 , номер транзакції 1408931252, на картковий рахунок НОМЕР_2 .

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №7330717 від 15.05.2024 року - ОСОБА_1 нараховано відсотки за період з 15.05.2024 по 10.05.2025 року відповідно до умов договору.

04.11.2025 року відповідачу ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості (претензію), однак заборгованість погашена не була (а.с. 25 зворотна сторона).

Вирішуючи даний позов, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст.634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Укладення електронного договору повинно відбуватися шляхом підписання його електронним підписом.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що у зв`язку із невиконанням своїх зобов`язань за кредитним договором №73307017 від 15.05.2024 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму в розмірі 6743,00 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи встановлені у справі обставини, вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку, що позивачем доведена обставина порушення відповідачем передбаченого договором обов`язку погашення заборгованості, і як наслідок у позивача виникло право вимагати повернення заборгованості та сплати відсотків у відповідача, у зв`язку з чим позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №73307017 від 15.05.2024 року у розмірі 6343,00 грн, яка складається із: 1000,00 грн- заборгованість за сумою кредиту, 5343,00,00 грн- заборгованість за сумою відсотків, підлягає задоволенню.

Щодо стягнення сума заборгованостві за штрафами у розмірі 400,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) виклав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 04 червня 2025 року у справі № 752/30967/21, 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23.

ТОВ « Фінансова компанія «Тайгер -Фінанс» просить стягнути із ОСОБА_1 суму штрафу у розмірі 400,00 грн, проте на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнений від обов`язку сплатити штрафу на користь кредитодавця на період дії воєнного стану в Україні, з 24 лютого 2022 року.

Отже відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення із ОСОБА_1 штрафу у розмірі 400,00 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійно правничу допомогу та судового збору, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом даної справи на підтвердження яких позивачем надано копії: договору про надання правничої допомоги №0207 від 02.07.2025 року укладеного між адвокатським об`єднання «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс»; ордеру на надання правничої допомоги №0207 від 02.07.2025 року адвокату Усенку М.І.; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю видане Усенку М.І.; акту надання послуг правової (правничої) допомоги від 12.11.2025 року, згідно якого вартість послуг складає 8000,00 грн., детальним описом наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 12.11.2025 року, відповідно до якого вартість послуг становить 8000,00 грн.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою ст.15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 та 4 ч. 3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 ч. 2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.137 та ч. 8 ст.141 ЦПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02.12.2020 року у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі № 340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ та керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; враховуючи що справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, беручи до уваги ціну позову, суд вважає, що з урахуванням принципу розумності та справедливості, співмірною до обсягу цих послуг є сума в розмірі 4000 грн, що підлягає стягненню на користь позивача.

Позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень статті 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2278,70 грн. (2422,40х6343,00/6743,00).

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за кредитним договором №73307017 від 15.05.2024 року в розмірі 6343,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2278,70 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня проголошення рішення суду . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Учасники справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», місце знаходження: вул.Смаль-Стоцького,1 корпус 28, м.Львів, 79018, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 43561909.

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова