Рішення № 137021501, 02.06.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2241/25

Провадження № 2/192/436/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 червня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання - Чернишкіної А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2025 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3134420224 від 22 лютого 2024 року в розмірі 22 927 гривень 50 копійок.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22 лютого 2024 року між сторонами було укладено кредитний договір № 3134420224, згідно якого було надано відповідачу грошові кошти (кредит) в сумі 4 500 гривень 00 копійки строком на 360 днів зі сплатою процентів в розмірі 2,2 % на день.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі 4 500 гривні 00 копійок, а станом на 28 листопада 2024 року заборгованість за кредитним договором № 3134420224 від 22 лютого 2024 року не погашена та загальна сума заборгованості становить 22 927 гривень 50 копійок, яка складається з 4 500 гривень 00 копійок заборгованості по тілу кредиту та 18 427 гривень 50 копійок заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №№ 3134420224 від 22 лютого 2024 року у розмірі 22 927 гривень 50 копійок, а також стягнути судові витрати у розмірі 2 422 гривні 40 копійок сплаченого судового збору та 5 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, згідно клопотання просив проводити розгляд справи без його участі. Не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.4 зворот).

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату та час розгляду справи був повідомлений за зареєстрованою адресою місця проживання (а.с.51), звідки повістка про виклик до суду повернулася з відміткою АТ «Укрпошта» - адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.101-104). Причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не надав.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа у відповідність до ст. 19 ЦПК України є малозначною.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зм іст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» задекларовано термін «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором», де Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Комбінацію літер та цифр, що розташовуються в нижньому правому кутку договору являє собою електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що 22 лютого 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем було укладено електронний Договір про надання грошових коштів у позику № 3134420224 (а.с.34-45).

Відповідно до умов укладеного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 4 500 гривень 00 копійок строком на 360 днів зі сплатою за цей період 2,2 % за день користування грошовими коштами (п.2.6.1. договору).

Пунктом 3.1 Договору про надання грошових коштів у позику № 3134420224 було встановлено, що кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 (а.с.36).

Суд вважає, що укладення Договору в електронній формі між сторонами підтверджується комбінацію літер та цифр, що розташовані на останній сторінці Договору та являють собою електронний підпис відповідача (а.с.44). Отже Договір був укладений в електронній формі, а кожен примірник електронного документа з накладеним на нього електронним підписом, є оригіналом такого документа.

Згідно листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 14 червня 2025 року № 7/14214, на карту НОМЕР_1 було здійснено зарахування 22 лютого 2024 року на суму 4 500 гривень 00 копійок (а.с.46), яке здійснено на підставі укладеного договору про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16 травня 2023 року (а.с.26-29), що також підтверджується доказами, наданими АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу суду про витребування доказів (а.с.94-97).

Умовами укладеного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний своєчасно повернути кредит, сплатити проценти за його користування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1048 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно наданого розрахунку у відповідача станом на 28 листопада 2024 року існує заборгованість в розмірі 22 927 гривень 50 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 500 гривні 00 копійок та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 18 427 гривень 50 копійок (а.с.20), від сплати яких відповідач ухиляється.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач не погасив своєчасно заборгованість за кредитом та відсотками відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Відповідач докази про погашення заборгованості суду не надав.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Стосовно стягнення судових витрат на сплату судового збору та витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, який він сплатив під час звернення з позовом до суду в розмірі 2 422 гривні 40 копійок у зв`язку з поданням позову через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач в тексті позову вказав, що витрати на правничу допомогу складають 5000 гривень 00 копійок, а відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази про розмір понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до позиції ВС, викладеній в постанові у справі № 161/7163/20 від 15 вересня 2021 року, у випадку подання стороною справи до суду заяви про надання доказів про витрати, які вона сплатила за професійну правову допомогу у зв`язку з розглядом справи, у п`ятиденний строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, суд позбавлений можливості розглядати питання розподілу витрат на професійну правову допомогу до закінчення цього строку.

Тому питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу не вирішується під час ухвалення рішення по суті спору та підлягає вирішенню в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, код в ЄДРЮОФОПГФ - 44127243) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, код в ЄДРЮОФОПГФ - 44127243) заборгованість за Кредитним договором № 3134420224 від 22 лютого 2024 року за тілом кредиту в розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок; заборгованість за процентами в розмірі 18 427 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять сім) гривень 50 копійок, а всього 22 927 копійок (двадцять дві тисячі дев`ятсот двадцять сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, код в ЄДРЮОФОПГФ - 44127243) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 02 червня 2026 року.

Суддя Н. О. Щербина