Ухвала суду № 137021060, 02.06.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6494/26

Провадження № 2/204/4152/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

02 червня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Токар Н.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до СТОВ ЛАН-СНАБ про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані відпустки, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до СТОВ ЛАН-СНАБ про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані відпустки, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 01.06.2026 судом був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача; того ж дня судом отримано відповідь №2816528 із наявністю інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача.

Також, судом зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримано інформаційну довідку №2817346.

Ознайомившись із поданою позовною заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, проте позивачем не зазначено:

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача,

- повного найменування (для юридичних осіб) відповідача,

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.

Згідно п.4 ч.3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, в тому числі, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав або інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, проте, позивач, визначаючи вимогу про стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати включаючи компенсацію на невикористані дні відпустки, мала визначити, окремо, за який період викинила заборгованість із заробітної плати та на яку суму, та окремо, період за який позивач просить стягнути компенсацію на невикористані дні відпустки та на яку суму, у зв`язку із чим, позивачу необхідно уточнити зміст цієї прохальної частини позовної заяви.

Також, позивач, визначаючи вимогу про стягнення з відповідача заборгованість із заробітної плати має надати окремо як розрахунок по заробітній платі, так і окремо розрахунок компенсації на невикористані дні відпустки, у зв`язку із чим, позивачу необхідно уточнити зміст і цієї прохальної частини позовної заяви.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, в тому числі, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Проте, в порушення зазначеної вимоги закону позивачем не надано доказів, що підтверджують трудові правовідносини із відповідачем (копію наказу про прийняття на роботу, копію наказу про звільнення з роботи, копію трудової книжки із внесенням відповідних записів).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В Законі України «Про судовий збір» зазначено, що при поданні до суду позовної заяви за кожну позовну вимогу позивачу необхідно сплати судовий збір.

В порушення частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328 грн.

Позивачу за подання позовної заяви майнового характеру про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», потрібно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та який необхідно сплатити на р/р UA658999980313141206000004632, код отримувача (МФО) 899998, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101.

Залишаючи позовну заяву без руху, в тому числі, і в частині порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України судом враховується висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

За змістом приписів статей 94,116,117 Кодексу законів про працю України та статей 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», і п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», на яку посилається позивач, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

За таких обставин, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву, виконати вимоги ч.3 ст.175 ЦПК України, та на підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Таким чином, згідно із ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до СТОВ ЛАН-СНАБ про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані відпустки, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Токар