Рішення № 137020943, 01.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/12196/25

Провадження № 2/202/1931/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра в складі головуючого судді Дребот І.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпра перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.01.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4316194 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно з умовами Кредитного договору, сума кредиту складає 3 100,00 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність внесення платежів кожні 30 днів.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 3 100,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідачем було здійснено оплату на рахунок первісного кредитора, спрямовану на оплату тіла кредиту у розмірі 0,01 грн. та 736,40 грн. проценти за користування грошовими коштами.

25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 25/10/2024, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за Кредитним договором № 4316194. До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4316194 від 21.01.2024 у розмірі 23 790,02 грн., з якої: 3 099,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 19 140,03 грн. заборгованість за процентами; 1 550,00 грн. штрафні санкції.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал».

Станом на дату укладання договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024, строк дії договору № 4316194 від 21.01.2024 не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, позивачем нараховані відсотки за 82 календарних дні за період з 26.10.2024 по 15.01.2025 в розмірі 6 355,00 грн.

Фактично відповідач має заборгованість за договором № 4316194 від 21.01.2024 загальною сумою 30 145,02 грн., з яких: 3 099,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 19 140,03 грн. заборгованість за нарахованими процентами первісним кредитором; 6 355,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 82 календарних днів; 1 550,00 грн. штрафні санкції.

Враховуючи те, що відповідач протиправно, всупереч умов надання кредиту, не здійснює погашення заборгованості за кредитним договором, право вимоги щодо якого набуло ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 12.02.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою було установлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.

Сторони відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечення суду не подавали, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 21.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4316194 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Кредитний договір з клієнтом укладається в електронній формі (з використанням електронного підпису клієнта) за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується через Вебсайт або мобільний застосунок. Відповідач, оформлюючи кредитний договір та Додатковий договір здійснив всі необхідні дії для укладення кредитного договору та підписав його за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «69118». На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» зобов`язується надати клієнту грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити процент за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Відповідно до договору сума кредиту склала 3 100,00 грн. строком на 360 днів. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору.

Відповідно до умов договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» свої зобов`язання виконало в повному обсязі.

Відповідач свої зобов`язання не виконував, що призвело до виникнення заборгованості за Договором № 4316194 від 21.01.2024 станом на 25.10.2024 року у загальному розмірі 23 790,02 грн., з якої: 3 099,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 19 140,03 грн. заборгованість за процентами; 1 550,00 грн. штрафні санкції.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором 25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 25/10/2024, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за Кредитним договором № 4316194. До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4316194 від 21.01.2024 у розмірі 23 790,02 грн.

Рішенням №251124/1єдиного учасника ТОВ «ФК ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 року змінено найменування з ТОВ «ФК ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на нове найменування ТОВ «ФК ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Станом на дату укладання договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024, строк дії договору № 4316194 від 21.01.2024 не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, позивачем нараховані відсотки за 82 календарних дні за період з 26.10.2024 по 15.01.2025 в розмірі 6 355,00 грн.

Таким чином, відповідач має заборгованість за договором № 4316194 від 21.01.2024 загальною сумою 30 145,02 грн., з яких: 3 099,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 19 140,03 грн. заборгованість за нарахованими процентами первісним кредитором; 6 355,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 82 календарних днів; 1 550,00 грн. штрафні санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Ст. 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

Відповідно до ч. 2. ст. 640 Цивільного кодексу України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачають, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін. Відповідно Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання перед первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» належним чином не виконує, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 4316194 від 21.01.2024 в розмірі 28 595,02 грн., з яких: 3 099,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 19 140,03 грн. заборгованість за нарахованими процентами первісним кредитором; 6 355,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 82 календарних днів.

Вирішуючи вимогу про стягнення штрафних санкцій (пені), суд керується наступним.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, штрафні санкції (пеня) за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в сумі 1 550,00 грн. нараховані позивачем в період дії в Україні воєнного стану, та відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України підлягають списанню кредитодавцем, тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача даної суми, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію ордеру; договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024; акт № 12954 від 04.12.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 на загальну суму 10000,00 грн.

З акту № 12954 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 випливає, що адвокатом Столітнім М.М. було витрачено 12 годин на надання усної первинної консультації, дослідження та аналіз обставин справи, аналіз чинного законодавства та судової практики, підготовка позицій, письмова консультація та складання письмового висновку, складення, оформлення та направлення адвокатських запитів, складання позовної заяви та оформлення додатків до неї, інших процесуальних документі та клопотань, представництво інтересів клієнта у судових засідань, вартість виконаних робіт оцінено 10000,00 грн.

Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 3 500,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з огляду на те, що позов задоволено частково, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 297,84 грн. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 3 320,04 грн.

Керуючись ст.ст. 512, 526, 536, 610, 612, 625, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, адреса: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2), заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 4316194 від 21.01.2024 в розмірі 28 595,02 грн., з яких: 3 099,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 19 140,03 грн. заборгованість за нарахованими процентами первісним кредитором; 6 355,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 82 календарних днів.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, адреса: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 297,84 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 320,04 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.Я. Дребот