Рішення № 137020705, 14.05.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 757/56911/25-ц

Провадження № 2/175/738/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"14" травня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-щя Слобожанське цивільну справу № 757/56911/25-ц за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості за договором № 455942-КС-003 про надання кредиту від 18.05.2023 року в розмірі 13000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 18.05.2023 року між сторонами було укладено договір № 455942-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». 18.07.2023 року ТОВ «Бізнес Позика» та відповідач уклали додаткову угоду № 1 до договору про надання кредиту № 455942-КС-003 у розмірі 13000 грн шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти у розмірі 13000 грн (двічі) шляхом перерахування на банківську картку позичальника, а відповідач свої зобов`язання не виконав належним чином, однак здійснив часткову оплату на виконання договору та додаткової угоди на суму 46143 грн 14 коп. Станом на 13.11.2025 року у відповідача утворилась заборгованість за договором № 455942-КС-003 про надання кредиту у розмірі 32195,03 грн, яка складається за наступного, а саме: 14741,93 грн заборгованість по тілу кредиту, 17453,10 грн заборгованість за відсотками.

27.11.2025 року Печерським районним судом міста Києва було постановлено ухвалу про направлення справи за територіальною підсудністю до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано у провадження судді Краснокутської Н.С.

25.02.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та справу було призначено до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяв про розгляд справ за його відсутності та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином шляхом оголошення на сайті та поштовим повідомленням за адресою місця проживання.

У зв`язку з неявкою сторін на розгляд справи суд ухвалює заочне рішення та постановляє ухвалу про проведення заочного розгляду справи, відповідно до вимог статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.

18.05.2023 року ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію укласти договір (оферту) № 455942-КС-003 про надання кредиту.

18.05.2023 року відповідач ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 455942-КС-003 про надання кредиту.

18.05.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено договір № 455942-КС-003 про надання кредиту, відповідно до п. 2.1. якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 13000 грн на строк 16 тижнів (п. 2.3. договору) на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених правилами надання споживчих кредитів та договором про надання кредиту. Процентна ставка фіксована 2,00000000 в день (п.2.4. договору, стандартна процентна ставка), процентна ставка фіксована 1,15788462 в день (п.2.4. договору, знижена процентна ставка), комісія за надання кредиту 1950 грн (п. 2.5. договору), строк дії договору до 07.09.2023 року (п. 2.7. договору). Договір про надання кредиту укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

18.07.2023 року ТОВ «Бізнес Позика» та відповідач уклали додаткову угоду № 1 до договору про надання кредиту № 455942-КС-003 у розмірі 13000 грн шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору № 455942-КС-003 від 18.05.2023 року, кредит надається на суму 13000 грн.

Згідно з п. 3.2. кредитного договору № 455942-КС-003 від 18.05.2023 року, протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору і розраховується в порядку описаному нижче.

Відповідно до п. 3.2.2. кредитного договору № 455942-КС-003 від 18.05.2023 року, сторони домовились, що у разі, якщо повернення не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, та до закінчення строку дії договору.

Також підписанням договору відповідач підтвердив, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», паспорт споживчого кредиту, ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

У пункті 8 договору «Реквізити та підписи сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «Бізнес Позики», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові, адреса, дані паспорта, ідентифікаційний номер, засоби зв`язку з позичальником, а також зазначено, що договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-1307.

Відповідно до п. 2.1. додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 455942-КС-003 від 18.05.2023 року, відповідачу було збільшено кредит на 13000 грн.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, яке було видано директором ТОВ «ПрофітГід», позивач переказав відповідачу суму кредиту у розмірі 13000 грн, відповідно до платіжної інструкції від 18.05.2023 року та 18.07.2026 року.

Згідно з довідкою про стан заборгованості за кредитним договором № 455942-КС-003 від 18.05.2023 року, у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 32195,03 грн, яка складається за наступного, а саме: 14741,93 грн заборгованість за кредитом, 17453,10 грн заборгованість за відсотками (дана заборгованість розрахована станом на 13.11.2025 року).

Вирішуючи спір, суд виходить з наступних приписів права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З огляду на ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

Таким чином, доказами у справі було підтверджено наступні фактичні обставини справи, що входили до предмету доказування, а саме: 18.05.2023 року між сторонами було укладено договір № 455942-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». 18.07.2023 року ТОВ «Бізнес Позика» та відповідач уклали додаткову угоду № 1 до договору про надання кредиту № 455942-КС-003 у розмірі 13000 грн шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти у розмірі 13000 грн (двічі) шляхом перерахування на банківську картку позичальника, а відповідач свої зобов`язання не виконав належним чином, однак здійснив часткову оплату на виконання договору та додаткової угоди на суму 46143 грн 14 коп. Станом на 13.11.2025 року у відповідача утворилась заборгованість за договором № 455942-КС-003 про надання кредиту у розмірі 32195,03 грн, яка складається за наступного, а саме: 14741,93 грн заборгованість по тілу кредиту, 17453,10 грн заборгованість за відсотками.

Вищеперераховані обставини справи ніяким чином не було спростовані відповідачем.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 27, 76-81, 89, 141, 258, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411 код ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість за договором № 455942-КС-003 про надання кредиту від 18.05.2023 року у розмірі у розмірі 32195,03 грн, яка складається за наступного, а саме: 14741,93 грн заборгованість по тілу кредиту, 17453,10 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411 код ЄДРПОУ: 41084239) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. С. Краснокутська