Ухвала суду № 137019923, 01.06.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/4569/13-ц

номер провадження 6/695/82/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Апанасенко К.І., перевіряючи матеріали заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони стягувача та про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області у справі №695/4569/13-ц (заінтересовані особи Золотоніський відділ Державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП «Факторинг Україна»),

УСТАНОВИВ:

05.05.2026 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява ТОВ «ФК «Позика», в якій він просив замінити ТОВ «ОТП Факторинг» (стягувача) на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Позика» у заочному рішенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2014 року по справі №695/4569/13-ц.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.05.2026 заява передана на розгляд судді Ватажок-Сташинській А.В.

У подальшому, 18.05.2026 ТОВ «ФК «Позика» подало до суду заяву, в якій просило суд поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 695/4569/13-ц, замінити стягувача - ТОВ ОТП Факторинг Україна на його правонаступника ТОВ ФК ПОЗИКА" у виконавчому листі, виданому на виконання рішення суду у справі №695/4569/13-ц, та долучити дану заяву до матеріалів справи, розглядати її як уточнення раніше поданої заяви від 05.05.2026.

Судове засідання з розгляду заяви було призначено на 14 год. 30 хв 27.05.2026.

До початку судового засідання Лозінський Ю.Б. подав заяву про відвід судді Ватажок-Сташинської А.В., яка ухвалою суду від 27.05.2026 у справі була задоволена. Справа передана в канцелярію для повторного автоматизованого розподілу в порядку статті 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026 справа передана на розгляд судді Апанасенко К.І.

Ухвалою від 28.05.2026 суддя Апанасенко К.І. прийняла до свого провадження матеріали справи № 695/4569/13-ц (провадження №6/695/82/26) та задля вирішення питання про прийняття до розгляду (повернення, залишення без розгляду) заяви ТОВ «ФК «Позика» витребувала в канцелярії суду матеріали цивільної справи № 695/4569/13-ц (номери проваджень 6/695/81/25 та 6/695/21/25).

Досліджуючи заяву ТОВ «ФК «Позика», подану 05.05.2026 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, в редакції уточненої заяви від 18.05.2026, та отримані на підставі запиту раніше подані заяви ТОВ «ФК «Позика» у межах справи №695/4569/13-ц (провадження №6/695/21/25, №6/695/81/25), а також матеріали проваджень № 6/695/81/25 та 6/695/21/25 у цивільній справі № 695/4569/13-ц, суд установив таке.

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа №695/4569/13-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2014 позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково (а.с. 40-41).

У рахунок погашення заборгованості в сумі 3507010 (три мільйони п`ятсот сім тисяч десять гривень) за кредитним договором №ML-F00/250/2007 від 12.10.2007 звернуто стягнення на предмет іпотеки на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а саме на нерухоме майно: будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, направлено для погашення загальної заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за Кредитним договором №ML-F00/250/2007 від 12.10.2007.

Застосовано спосіб реалізації предмету іпотеки - а саме: будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу предмету іпотеки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від імені ОСОБА_3 із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст.38 Закону України «Про іпотеку», з правом укладання договору купівлі-продажу з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням всіх повноважень ТОВ «ОТП Факторинг Україна» продавця, за ціною не нижче вартості предмету іпотеки, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки.

Виселено ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в сумі 3441 грн 00 коп.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 01.07.2015 задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_3 (а.с. 43-47).

Заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2014 по даній справі змінено.

Заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2014 в частині визначення заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №ML-F00/250/2007 від 12.10.2007 в сумі 3 507 010 грн 00 коп. скасовано

Визначено заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №ML-F00/250/2007 від 12.10.2007 в сумі 712 845 грн 51 коп., в рахунок погашення якої звернено стягнення на предмет іпотеки на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а саме на нерухоме майно будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , направивши кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, для погашення загальної заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №ML-F00/250/2007 від 12.10.2007.

На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчі листи.

У подальшому ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах по справі №695/4569/13-ц.

Ухвалою суду від 10.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі №695/4569/13-ц (а.с. 83-87).

16.10.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» звернулось до суду із заявою, в якій просило замінити стягувача ТОВ «ОТП ФАКТОРИНГ Україна» на правонаступника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» з виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.02.2014.

20 жовтня 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» надало до суду заяву, в якій просило поновити строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі №695/4569/13-ц, посилаючись на те, що ухвалою суду від 10.06.2025 у задоволенні попередньої заяви ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» було відмовлено, зокрема з підстав відсутності доказів дотримання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою суду від 05.12.2025 відмовлено у задоволенні вказаних заяв (а.с. 73-82).

5 травня 2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» подало до суду заяву, у якій просить замінити ТОВ «ОТП ФАКТОРИНГ» на його правонаступника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» у заочному рішенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2014 у справі № 695/4569/13-ц, а саме «В рахунок погашення заборгованості в сумі 3507010 (три мільйони п`ятсот сім тисяч десять гривень) за кредитним договором №ML-F00/250/2007 від12.10.2007року звернуто стягнення на предмет іпотеки на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а саме на нерухоме майно: будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, направлено для погашення загальної заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за Кредитним договором №ML-F00/250/2007 від 12.10.2007 року».

Отже, в межах цивільної справи № 695/4569/13-ц заявник ТОВ «ФК «Позика» втретє, з інтервалом у 7-8 місяців, подає заяву про зміну стягувача у виконавчих листах, виданих на виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2014:

перша заява подана до суду 12.02.2025 (провадження № 6/695/21/25) (а.с. 104-108);

друга заява подана 16.10.2025 (провадження № 6/695/81/25) (а.с. 109-114);

третя заява подана 05.05.2026 (вимоги уточнені заявою від 18.05.2026) (а.с. 1-5, 58-59).

Щодо обґрунтування пред`явлених до суду заяв, то вони є аналогічними/ тотожними в усіх трьох заявах і зводяться до наступного: 1) не виконано рішення суду по даній цивільній справі від 27.02.2014, ухвалене на користь стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна»; 2) у матеріальних (кредитних) правовідносинах право вимоги до боржника ОСОБА_1 від кредитора ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло до ТОВ «ФК «Позика» на підставі договору факторингу від 27.09.2024 № 09-П, і це є підставою заміни стягувача у відносинах з виконання судового рішення; 3) новий кредитор позбавлений можливості звернутися до органів виконавчої служби із заявою про хід виконання виконавчих проваджень.

Текст заяв про заміну стягувача від 12.02.2025 та від 16.10.2025 майже дослівно повторюється.

Крім того, в заявах від 12.02.2025 та від 05.05.2026 заявник указує на обставину передачі йому прав вимоги за договором відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 01.10.2024, копію якого він додав у матеріали проваджень №6/695/21/25 та №6/695/82/26 (а.с. 11-35, провадження №6/695/21/25; додаток № 5 до заяви в матеріалах провадження №6/695/82/26, а.с. 117-120). Тобто цей аргумент уже вдруге наводиться суду в заяві про заміну стягувача.

Щодо поданих доказів для обґрунтування перелічених трьох заяв, то вони є однаковими. До заяви від 05.05.2026 як новий доказ додається Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, з якої вбачається, іпотекодержателем житлового будинку по АДРЕСА_1 є ТОВ «ФК «Позика» (додаток № 4 до заяви в матеріалах провадження № 6/695/82/26, а.с. 121-122).

Однак суд ставиться критично до надання цього доказу суду як доказу нової обставини по справі/ нового доказу, оскільки, по-перше, нової інформації по справі цей доказ не містить він підтверджує факт, що з очевидністю випливає із двічі поданого суду договору відступлення прав вимоги від 01.10.2024 (розд. 1-2 договору); по-друге у заяві від 05.05.2026 та від 18.05.2026 у даному цивільному провадженні заявник узагалі не покликається на вказаний доказ, не використовує його у своїх обґрунтуваннях.

Отже, нових аргументів/ обґрунтувань і доказів на користь заміни стягувача, які би зумовлювали необхідність вирішення втретє поданої заяви про заміну стягувача його правонаступником,заява від 05.05.2026 не містить порівняно з попередніми заявами про заміну стягувача.

Також у межах цієї цивільної справи заявник удруге подає заяву про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, датовану 18.05.2026, мотивуючи цим також і заяву про заміну стягувача.

20.10.2025 у межах провадження № 6/695/81/25 заявник ТОВ «ФК «Позика» подав першу заяву про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі №695/4569/13-ц (а.с. 115-116).

18.05.2026 заявник ТОВ «ФК «Позика» повторно подав до суду заяву про уточнення вимог (щодо адресованої суду заяви від 05.05.2026), в якій просив суд поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі №695/4569/13-ц. (далі виконавчого листа) (а.с. 58-59).

Обґрунтування вказаних заяв про поновлення строку частково повторюється дослівно або майже дослівно. Зокрема, є згадка про попередню відмову замінити стягувача через порушення строку пред`явлення до виконання виконавчих документів, покликання на набуття права вимоги після закінчення відповідного строку / у 2024 році і об`єктивну неможливість раніше реалізувати право на пред`явлення виконавчого документа. У чому полягає вказана об`єктивна неможливість, суду пояснень та доказів повторно не надано.

У заяві від 18.05.2026 нові доводи та докази поважності пропуску строку порівняно із попередньою заявою від 20.10.2025 заявник суду не надає.

Отже, заяви про заміну стягувача подані заявником втретє з тих же самих підстав, з тими ж вимогами і з аналогічним комплектом доказів, що й попередньо подані такі заяви у справі № 695/4569/13-ц (у провадженнях № 6/695/21/25, №6/695/81/25), без обґрунтування новими доводами й новими належними та допустимими доказами. Двічі такі заяви супроводжуються не обґрунтованими конкретними доводами і доказами заявами про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Попередні заяви були розглянуті в установленому порядку судом, у їхньому задоволенні суд відмовив ухвалами від 10.06.2025 (провадження № 6/695/21/25) та від 05.12.2025 (провадження № 6/695/81/25). Підставою відмови у задоволенні цих заяв стало закінчення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, відсутність виконавчого провадження та відсутність доказів звернення заявника з приводу виконання виконавчого документа та його прийняття до виконання.

Як указано в ухвалі суду від 05.12.2025 (а.с. 81-82), жодних доказів того, що первісний стягувач після отримання виконавчих листів намагався пред`явити виконавчі документи до примусового виконання, або доказів зацікавленості щодо виконання судового рішення щонайменше з часу повернення державним виконавцем виконавчих листів заявником не названо та не надано.Жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку заявником не зазначено та не подано суду.

Як свідчать заяви ТОВ «ФК «Позика» від 05.05.2026 та 18.05.2026 та додані до них докази, нові докази на підтвердження поважності причин пропуску строку заявником, докази зацікавленості щодо виконання судового рішення первісним стягувачем суду не надано.

Ухвали суду від 10.06.2025 (провадження № 6/695/21/25) та від 05.12.2025 (провадження № 6/695/81/25) заявником не оскаржені.

Надаючи оцінку наведеним фактам, суд виходить із наступного тлумачення поняття зловживання процесуальними правами.

Поняття «зловживання» правом це шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене (Mirolubovs і інші проти Латвії, № 798/05, 15.09.2009, §§ 62 та 65).

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи встановлення явної неповаги до суду чи учасників справи (постанова ВС від 3 березня 2021 року у справі № 761/27076/19).

Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу (постанова ВС від 20 квітня 2023 року у справі № 917/527/18).

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, як випливає з положень ч. 2 ст. 44 ЦПК України.

Суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесено на розсуд суду, що розглядає справу (постанова ВС від 24 травня 2023 року у справі № 761/14952/21).

Установлені судом обставини повторного подання заяв ТОВ «ФК «Позика» від 05.05.2026 та 18.05.2026 на стадії виконання судового рішення у справі № 695/4569/13-цта їхній зміст викликають сумнів у меті звернення заявника до суду. Адже заявник уже двічі протягом 2025 року (до нинішнього звернення у травні 2026 року) звертався до суду з фактично тотожними за змістом і набором доказів заявами, не підтримуючи ці заяви особисто в судових засіданнях і не оскаржуючи негативні для себе ухвали місцевого суду в апеляційному порядку.

Прояви зловживання процесуальними правами можна вбачати і в тому, що в первинній заяві від 05.05.2026, поданій в межах провадження № 6/695/82/25, заявник, вимагаючи від суду замінити стягувача в заочному рішенні суду Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2014 року по справі № 695/4569/13-ц, додає до відповідної вимоги текст із резолютивної частини рішення суду: «В рахунок погашення заборгованості в сумі 3507010 (три мільйони п`ятсот сім тисяч десять гривень) за кредитним договором №ML-F00/250/2007 від 12.10.2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а саме на нерухоме майно: будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, направлено для погашення загальної заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за Кредитним договором №ML-F00/250/2007 від 12.10.2007 року».

Як із очевидністю випливає із цієї заяви з урахуванням уточненої заяви від 18.05.2026, заявник просить суд замінити стягувача за виконавчим листом, виданим на виконання рішення суду у справі №695/4569/13-ц. Однак наведене доповнення прохальної частини заяви про заміну стягувача від 05.05.2026 формально могло би створювати враження відмінності від попередніх двох заяв про заміну стягувача, які насправді є тотожними новій заяві від 05.05.2026.

Також суд звертає увагу на те, що в заяві від 05.05.2026 ТОВ «ФК «Позика» наводить неправдиву інформацію щодо рішення Апеляційного суду Черкаської області від 01.07.2015, зазначаючи наступне (а.с. 3): «Спосіб виконання рішення від 01 липня 2015 року встановлено в самому рішенні - звернути стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг» на предмет іпотеки нерухоме майно, будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання права власності на зазначене майно в рахунок погашення кредитної заборгованості».

У вказаному судовому рішенні, наявному в матеріалах усіх трьох аналізованих проваджень у межах цивільної справи № 695/4569/13-ц, резолютивна частина рішення є наступною (а.с. 47, зі звороту):

«Визначити заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №ML-F00/250/2007 від 12.10.2007 року в сумі 712845 (сімсот дванадцять тисяч вісімсот сорок п`ять ) грн. 51 коп., в рахунок погашення якої звернути стягнення на предмет іпотеки на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а саме на нерухоме майно - будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , направивши кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, для погашення загальної заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №ML-F00/250/2007 від 12 жовтня 2007 року».

Більше того, у мотивувальній частині рішення апеляційний суд указав наступне: «…слід погодитися із застосованим судом способом реалізації предмета іпотеки, а саме шляхом продажу предмету іпотеки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від імені ОСОБА_3 із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», з правом укладання договору купівлі продажу з іншою будь якою особою покупцем та з наданням всіх повноважень ТОВ «ОТП Факторинг Україна» продавця, за ціною не нижче вартості предмету іпотеки, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки» (а.с. 46, зі звороту).

Після наведеної неправдивої інформації заявник робить покликання на положення ст. 4, 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і як висновок зазначає: «…рішення суду може бути виконано виключно особами, які здійснюють державну реєстрацію прав, а саме суб`єктами державної реєстрації та нотаріусами. Виконання рішення шляхом звернення до державної виконавчої служби є неможливим, оскільки державні та приватні виконавці не є суб`єктами, які здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно».

Зважаючи на викладене, суд вважає достатньою мірою обґрунтованим припущення, що наводячи в адресованій суду заяві неправдиву інформацію з подальшим не дотичним до обставин справи її обґрунтуванням правовими нормами, заявник має на меті створити хибне враження відмінності в поданій суду заяві від попередньо розглянутих ідентичних заяв про заміну стягувача.

Суд нагадує, що надання неправдивої інформації, введення суду в оману є одним із різновидів зловживання процесуальними правами в практиці Європейського суду з прав людини (наприклад, Jian v. Romania (dec.),№ 46640/99, 30.03.2004).

У всіх поданих до суду заявах заявник ТОВ «ФК «Позика» просить розглядати справу за його відсутності через неможливість вчасно прибути на судове засідання. Протоколи судових засідань свідчать, що представник заявника не брав участі в судовому засіданні по розгляду жодної з поданих до суду заяв (а.с. 55 провадження № 6/695/82/26; а.с. 81, 102 провадження № 6/695/21/25; а.с. 65, 84, 94 провадження № 6/695/81/25).

У сукупності всі перераховані обставини дозволяють поставити під питання мету звернення заявника до суду з відповідними повторюваними заявами та про зловживання заявником своїми процесуальними правами, що суперечить завданням цивільного судочинства.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є одним із принципів цивільного судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК України).

У постанові від 13.11.2024 (справа № 186/871/14-ц) Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами (п. 74 80 постанови).

Наявність ухвали про відмову у задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, є підставою застосування наслідків, визначених пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України (подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин).

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, у тому числі і заміна стягувача у виконавчому провадженні, і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом.

Тому державний / приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України)».

Відповідно до ч. 1-2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення статті 442 ЦПК України застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Згідно з ч. 1-2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд підкреслює, що заявник має право подавати суду повторно заяву про зміну стягувача протягом строку виконавчого провадження, однак вона має бути належно обґрунтованою, містити виключно правдиву й нову інформацію, що може вплинути на результат розгляду заяви та відповідне судове рішення, у т.ч. з урахуванням результатів попередніх судових проваджень. Заява за своїм змістом і доданими доказами має бути дійсно спрямованою на досягнення мети, яка заявляється, - забезпечити вступ у коло учасників відносин із виконання судового рішення (якщо це можливо з урахуванням строків виконавчого провадження та інших обставин, що мають значення).

Враховуючи зазначене вище, подання втретє Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Позика» до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області заяви про заміну сторони стягувача його правонаступником та повторно - заяви про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа з одних і тих самих підстав та з наданням суду одних і тих же доказів носить характер зловживання заявником процесуальними правами, що суперечить завданню цивільного судочинства із захисту прав та законних інтересів осіб.

Як наслідок, указані заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Позика» підлягають поверненню заявнику на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 2, 43, 44, 258261, 353-354, 433, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони стягувача його правонаступником, подану до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області втретє, та повторно подану заяву про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 695/4569/13-ц (заінтересовані особи Золотоніський відділ Державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП «Факторинг Україна»), повернути заявнику на підставі частини 3 статті 44 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя К.І. Апанасенко