Рішення № 137019434, 29.05.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/5944/25

Провадження № 2/545/794/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря: Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором №161891 від 26.11.2024 в розмірі 13184,40 грн.

В обґрунтування зазначив, що 26.11.2024 між ТОВ «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №161891. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, проте відповідач своєчасно не повернув грошові кошти, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 13184,40 грн., яку й просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Також, згідно з умовами договору факторингу ТОВ «Кредіплюс» відступило право вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем, на користь ТОВ «Юніт Капітал», а відтак позивачем набуто право вимоги заборгованості за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 , яку і просить стягнути. Крім того позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти заочного рішення суду, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, відповідно до ст.ст. 128, 129 ЦПК України.

Ураховуючи, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягаютьзадоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що що 18.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 160853 на суму 13 334,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 7fa75ce2 (а.с.29-32).

На виконання умов Кредитного договору, 26.11.2024 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 -ХХХХ-8576 відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

16.04.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредіплюс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал`уклали Договір факторингу № 161891, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с.59-61).

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу 1 встановлено, що «Право вимоги» означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 1.5. Договору факторингу 1 погоджено, що «Реєстр прав вимог» - означає перелік Прав вимог до Боржників, що відступається за цим Договором. Форма Реєстру прав вимог наведена в Додатку №1 до цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору факторингу 1 встановлено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу 1 погоджено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідних Додатках. 5

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 3 від 04.06.2025 до Договору Факторингу та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 3 від 04.06.2025 до Договору факторингу (Додаток №10, № 11), до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за Кредитним договором становить 13384,40 грн, яка складається з: 8000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4683,40 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 501,00 грн - заборгованість по комісії; 200,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с.49).

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч. 1 ст. 527 ЦК України.

Якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №161891у розмірі 13184,40 грн., що складається з наступного: основний борг 8000 грн.; проценти 4683 грн.; комісія за надання 501 грн.

Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання в строки, передбачені договором, належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Щодо стягнення витрат позивача на правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 37 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причино пов`язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною, малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні, є типовою, в якій сформована усталена судова практика, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з ОСОБА_1 на користь позивачавитрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. та сплачений судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (юридична адреса: бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №161891 від 26.11.2024у розмірі 13184,40 грн., судовий збір 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Л. І. Стрюк