Рішення № 137019132, 02.06.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

533/1132/25

2/532/399/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді - Макарчука С.М.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Грущенка С.Г.,

секретаря судового засідання - Демидюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку загального позовного провадження цивільну справу №533/1132/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями ОСОБА_3 є її діти - позивач ОСОБА_1 та його сестра - відповідачка ОСОБА_2 , яка є громадянкою російської федерації і зі своїм чоловіком, ОСОБА_4 проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Другий спадкоємець, ОСОБА_2 не прийняла спадщину на майно спадкодавця ОСОБА_3 , що підтвердив нотаріус Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкін О.О., який був присутній на судовому розгляді справи № 533/970/25, провадження № 2/533/568/25, який 11.12.2025 повідомив суду, що не видавав ніяких свідоцтв про право на спадщину на частини майна у спадині померлої ОСОБА_3 .

Підставою для визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування є те, що позивач є єдиним спадкоємцем на майно померлої ОСОБА_3 за законом, яка мала у приватній власності дві змельні ділянки для сільськогосподарського виробництва: на підставі державного акта серії IV-ПЛ № 045766 на право приватної власності на землю площею 3,47 га; на підставі сертифіката серії РН № 778003 на право на земельну частку (пай) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом площею 3,58 га.

На підставі рішення Козельщинського районого суду Полтавської обалсті від 12.02.2010 у справі № 2-54/2010 позивач є власником 1/2 частин зазначених спадкових земельних ділянок.

Після судового розгляду по справі № 535/970/25 11.12.2025 позивач звернувся до нотаріуса Курочкіна О.О. щодо завершення оформлення спадкових прав на решту спадкового майна у виді іншої 1/2 частини зазначених спадкових земельних ділянок, однак нотаріус відмовив йому з причин відсутності правовстановлюючих документів на ці дві земельні ділянки та повідомив про необхідність звернення до суду.

Позивач вказує, що станом на грудень 2025 року ці дві земельні ділянки незаконно утримує по договору оренди, укладеному з Козельщинською селищною радою ТОВ "Метекс-Агро".

Вирішення питання про встановлення права власності в порядку спадкування за законом в даному випадку можливе лише в судовому порядку, а тому позивач просив визнати право приватної власності на земельну ділянку (пай) площею 1,7350 га та право приватної власності на земельну ділянку (пай) площею 1,7350 га з цільовим призначенням для сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території колишньої Чапаєвської (потім - Мальцівської) сільської ради Козельщинського (потім - Кременчуцького) району Полтавської області, які є спадковим майном померлої ОСОБА_3 .

Розпорядженням голови Козельщинського районного суду Полтавської області цивільну справу передано на розгляд до Кобеляцького районного суду Полтавської області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 12.02.2026 між суддями справу передано на розгляд судді Макарчуку С.М.

Ухвалою від 12.02.2026 справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 30.04.2026 закрито підготовче провадження у справі.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з наведених вище підстав.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, була повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України, відзив на позов чи будь-яких заяв або клопотань щодо предмету спору чи з процесуальних питань не подавала, у зв`язку з чим судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прохали розглядати справу за відсутності їхнього представника. Позицію щодо позову не висловлювали.

Заслухавши учасників справи, перевіривши надані суду докази, суд робить такі висновки.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 , видане 21.12.2007, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чапаєвка Козельщинського району Полтавської області (а.с. 10).

Відповідно до копії Державного акта на право приватної власності на землю, серія IV-ПЛ № 045766, ОСОБА_3 на підставі рішення 14-ї сесії 23 скликання Чапаєвської сільської ради від 26.09.2001 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чапаєвської сільської ради, площею 3,47 гектарів (а.с. 11).

Відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай), серія РН № 778003, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності, розміром 3,58 гектарів (а.с. 12).

Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,47 га та право на земельну частку (пай) розміром 3,58 га.

Заочним рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 12.02.2010 у справі № 2- 54/2010, яке є у вільному доступі на у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/7980541, встановлено, що ОСОБА_1 у визначені законом строки звернувся до нотаріуса як спадкоємець після померлої матері за законом і визнано за ним право власності на земельну ділянку розміром 1,735 га, тобто, 1/2 частину належної спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, серія IV-ПЛ № 045766, земельної ділянки розташовану на землях Чапаївської сільської ради Козельщинського району Полтавської області в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_3 .

Доля іншої 1/2 частини зазначеної спадкової земельної ділянки рішенням суду не вирішувалася і відповідних вимог щодо неї не заявлялося.

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ПЛ № 312110, ОСОБА_1 на підставі рішення Козельщинського районного суду від 12.02.2010 № 2-54/2010 належить земельна ділянка площею 1,7350 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 13).

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ПЛ № 312109, ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Козельщинської районної державної адміністрації від 02.08.2010 № 193 належить земельна ділянка площею 1,7350 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 14).

З ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 11.12.2025 у цивільній справі №533/970/25, провадження №2/533/568/25, якою задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду вбачається, що у підготовчому судовому засіданні третя особа - нотаріус Курочкін Олександр Олександрович не заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину громадянки російської федерації ОСОБА_5 (а.с. 17, 141).

Відповідно до повідомлення Виконавчого комітету Козельщинської селищної ради №02-13/2302 від 26.12.2025, на день надання відповіді ОСОБА_5 на спірні земельні ділянки право власності не посвідчила та рекомендовано позивачу у законний спосіб набути право власності на вказані земельні ділянки (а.с. 143).

Відповідно до довідки землевпорядника про перелік невитрубваних земельних ділянок (земельних часток (паїв)), розташованих на території Мальцівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, за померлими: ОСОБА_3 занчиться земельна ділянка площею 1,735 га № НОМЕР_2 , кількість паю 0,5; ОСОБА_6 значиться земельна ділянка площею 1,735 га № НОМЕР_3 , кількість паю 0,5 (а.с. 144).

Відповідно до посвідченої старостою Старостинської округи № 1 Виконавчого комітету Білицької селищної ради Полатвського району Полтавської області ОСОБА_7 , номер у реєстрі 1-21 від 22.07.2021, заяви (довіреності), ОСОБА_8 відмовилася від 1/2 частки майна її померлої матері ОСОБА_3 та довірила оформлення 1/2 її майна своєму брату - ОСОБА_1 (а.с. 145).

Відповідно до повідомлення Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України №6.2-651/6-26 від 15.01.2026, місце проживання ОСОБА_2 не встановлено (а.с. 56).

Представником позивача у підготовчому судовому засіданні було заявлене клопотання про витребування копії спадкової справи після померлої ОСОБА_3 , яке було зняте позивачем.

Судом встановлено, що спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини:

Стаття 1268. Прийняття спадщини

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1269. Подання заяви про прийняття спадщини

1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

3. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

4. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

5. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини

1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Стаття 1272. Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини

1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

2. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

3. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Стаття 1273. Право на відмову від прийняття спадщини

1. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.

3. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.

4. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

5. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

6. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Стаття 1274. Право на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи

1. Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

2. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

3. Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

4. Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім`я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.

5. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.

Стаття 1275. Правові наслідки відмови від прийняття спадщини

1. Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

2. Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

3. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.

4. Якщо на спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов`язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.

5. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

Стаття 1277. Відумерлість спадщини

1. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

2. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

3. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

4. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.

5. Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.

Стаття 1278. Поділ спадщини між спадкоємцями

1. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

2. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Стаття 1280. Перерозподіл спадщини

1. Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними.

Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

2. Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Таким чином, частки позивача та відповідачки у спадщині на момент її відкриття були рівними, тобто по 1/2 частині (ч.1 ст 1278 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 реалізував своє право на прийняття спадщини ОСОБА_3 за законом на 1/2 частину спадкового майна.

З огляду на приписи ч.2 ст. 1274, ч.1 ст. 1273 ЦК України (в редакції станом на 19.12.2007), відповідачка, у разі прийняття спадщини або відмови від спадщини, була зобов`язана подати відповідну заяву протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, тобто, шести місяців з дня її відкриття.

Із наданих суду доказів можливо припустити, що відповідачкою не була подана заява про прийняття спадщини після померлої матері, однак доказів, які достеменно могли б це підтвердити, суду не надано.

Подання відповідачкою заяви-довіреності у 2021 році про відмову не ґрунтується на законі і тому не може бути взяте судом до уваги.

Таким чином, з наданих суду доказів вбачається, що відповідачка не прийняла спадщину, оскільки у встановленому законом порядку не подала ані заяви про її прийняття, ані про відмову від неї, тому до цього спадкового майна підлягали застосуванню ст.ст.1277-1280 ЦК України.

Із наданих матеріалів вбачається, що сільська рада здійснює розпорядження спадковими земельними ділянками та передала їх в оренду ТОВ "Метекс-Агро".

Таким чином, із наявних матеріалів вбачається, що 1/2 частина спадкового майна, яка мала би була бути успадкована відповідачкою, підлягала визнанню відумерлою та мала перейти у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини або перебувати під охороною до визнання її такою. Відповідно, у такому разі, позивачем мало ставитися питання перерозподілу спадщини з вирішенням питання поновлення відповідного строку у разі потреби, або вимоги передання спадкового майна в натурі в залежності від обставин, які й підлягають доведенню у разі неможливості задоволення таких вимог в позасудовому порядку.

З огляду на зазначене, вимога позивача про визнання права власності на зазначені земельні ділянки в порядку спадкування не ґрунтуються на законі і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-259, 265, 268, 354-356 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя