Ухвала суду № 137019123, 01.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №552/3398/26

Провадження № 2/552/2561/26

У Х В А Л А

01.06.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретар судового засідання Гасанова Т.С.

розглянувши заяви ОСОБА_1 про надання представнику права на ознайомлення з матеріалами справи, продовження строку на подання відзиву, про розгляд справи в порядку загального позовного провадження,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшли заяви ОСОБА_1 щодо продовження процесуального строку на подання відзиву, надання представнику відповідача Звягольській А.С. можливість ознайомитись з матеріалами справи та клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження. Клопотання обґрунтовані тим, що на час звернення до суду ні він, ні його представник не ознайомлені з матеріалами справи та доданими до позовної заяви доказами, що фактично унеможливлює формування правової позиції, реалізації процесуальних прав сторони відповідача. За станом здоров`я відповідач не має можливості особисто бути присутнім у суді та самостійно ознайомитись з матеріалами справи, а тому на підставі довіреності уповноважив Звягольську Анастасію Сергіївну. У клопотанні щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, вважає, що для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи необхідним є дослідження додаткових доказів, подання та витребування документів, надання сторонами усних пояснень та реалізація сторонами прав сторін, передбачених ЦПК України. Справа має значення для сторони відповідача, потребує детального дослідження фактичних обставин, перевірки підстав та розміру заявлених позовних вимог, що унеможливлює її повноцінний розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 щодо заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1)залишення заяви відповідача без задоволення;

2)розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин, а також спори про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Частиною 4 ст. 274 ЦПК України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження , а саме у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ передбачених частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Вирішуючи питання про розгляд даної справи саме в порядку спрощеного позовного провадження судом враховано вимоги ч.3 ст. 274 ЦПК України, серед яких і значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорія та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, інші обставини.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд наголошує, що спрощене провадження спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження з викликом сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.

Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користуються правами, передбаченими ЦПК України.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 7 ЦПК України визначено, що розгляд справу у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При розгляді справи як в загальному так і спрощеному провадженні суд керується вимогами діючого законодавства, що направлене на повне та всебічне встановлення обставин справи.

Таким чином, враховуючи зміст поданої відповідачем заяви, а також те, що категорія заявлених позовних вимог відноситься до справ, які підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне залишити заяву відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження без задоволення.

Що стосується продовження процесуального строку для подання відзиву.

Відповідно до норм ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Звертаючись з даним клопотанням , відповідачем в супереч ч.4 ст. 127 ЦПК України не вчинена процесуальна дія, а саме не подано відзив на позовну заяву, а тому відсутні підстави для задоволення.

Розглядаючи клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання представнику Звягольській А.С. можливості ознайомитись з матеріалами справи на підставі письмової довіреності, суд виходить з наступного.

Частинами 1,2 ст. 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Згідно ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд постановляє ухвалу, яка зазначається секретарем судового засідання у протоколі судового засідання, а довіреність або засвідчена підписом судді копія такої довіреності приєднується до справи.

Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Позивач на підтвердження повноважень Звягольської А.С. надає копію довіреності, яка не посвідчена в установленому законом порядку.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14.03.2018 у справі № 910/23346/16, чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Як зазначено у вказаній постанові, у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Для посвідчення довіреності судом, довіритель та особа, яку він хоче уповноважити (представник), повинні особисто з`явитися до судового засідання та звернутись з відповідним клопотанням.

У разі неможливості особистої участі відповідача в судовому засіданні, останній має право зареєструватися в підсистемі «Електронний суд» з можливістю отримувати процесуальні документи, знайомитись з матеріалами справи через електронний кабінет.

Крім того, відповідно до ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Керуючись ст.ст. 260, 277, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити відповідачу ОСОБА_1 в задоволенні заяви про розгляд справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу у порядку загального позовного провадження.

Відмовити ОСОБА_1 у продовжені процесуального строку, залучення представника ОСОБА_2 .

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Головуючий Ж.В.Кузіна