Ухвала суду № 137019093, 01.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №948/292/26

Провадження № 1-кп/552/591/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026

01 червня 2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинувачених: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12025170420000799 від 18.06.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 209 КК України;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України;

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Полтави перебувають матеріали кримінального провадження № 12025170420000799 від 18.06.2025, за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст.306, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, оскільки існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватись від суду, так як він у разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк (до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна) зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це суд; незаконно впливати на свідків анкетні дані яких на даний час відомі, зокрема на понятих; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останньому інкримінується 39 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 209 КК України, які кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та про схильність до злочинної діяльності.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та визначити ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді застави, посилався на відсутність доказів вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень та відповідно необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків, та уважав що наведені прокурором ризики взагалі втратили чинність. Також зауважив про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків та часткове визнання вини, перебування на утриманні малолітньої дитини, яку обвинувачений утримує самостійно.

Обвинувачений ОСОБА_12 проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, підтримав клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

Суд, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_12 та його захисника ОСОБА_6 , дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

У відповідності до ч. 2 ст. 331 КПК України, визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_12 , суд приходить до такого висновку.

Так, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України, які кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі злочини, та передбачають покарання у виді позбавлення волі понад 10 років з конфіскацією майна.

Обвинувачення обґрунтовується матеріалами згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування та перебувають в розпорядженні прокурора.

13.02.2026 ОСОБА_12 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 14.02.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 13.04.2026, 20 год 28 хв.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області обвинуваченому ОСОБА_12 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 червня 2026 року.

При цьому суд встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як установлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. The United Kingdom), п. 32, SeriesA, № 182).

Отже надані докази не повинні бути достатніми для доведеності вини особи, але мають бути достатніми для того, щоб на даній стадії кримінального провадження переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що має місце в даному випадку.

Суд уважає що матеріали кримінального провадження здатні переконати стороннього неупередженого спостерігача у наявності підстав для обвинувачення ОСОБА_12 у вчиненні суспільно небезпечних дій, які йому інкриміновані органом досудового розслідування.

Враховуючи, що всі ризики, наведені прокурором, та які слугували підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою продовжують існувати та не зменшилися, особу обвинуваченого та тяжкість кримінальних правопорушень, які ставляться в провину останньому та кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, вчинені в умовах воєнного стану, та ту обставину, що розгляд кримінального провадження триває, свідки не допитані, суд вважає клопотання прокурора обгрунтовним та підлягає задоволенню.

Застосування до ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави відповідно до ст. 183 ч. 4 КПК України, є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики.

Що стосується доводів захисника та обвинуваченого про можливість застосування до обвинуваченого застави, то вони є необґрунтовані.

Відповідно до ст. 183 ч. 5 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, в тому числі особливо тяжкого злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_12 .

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 30.07.2026 включно, без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді застави - відмовити.

Копію ухвали направити до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)», вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3