Рішення № 137018931, 22.05.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/494/26

381/5516/23

Рішення

Іменем України

22 травня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруги А.С., позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_3 , представника відповідачки ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа: Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення від заборгованості по аліментам по виконавчому провадженню № 44196381, -

встановив:

30 листопада 2023 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів (а. с. 1-4, т. 1).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем свого обов`язку по сплаті аліментів на утримання дитини згідно із Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2014 року по справі № 2/381/420/14.

14 грудня 2023 року Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. відкрито спрощене позовне провадження в цій справі (а. с. 45, т. 1).

15 січня 2024 року ОСОБА_2 , донька сторін спору, звернулася до суду з заявою про залучення її до участі у справі, як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору (а. с. 50-52, т. 1).

15 січня 2024 року відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву (а. с. 66-70, т. 1)

15 січня 2024 року відповідачем до суду було подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а. с. 85-86, т. 1).

15 січня 2024 року відповідачем подано клопотання про залучення ОСОБА_2 , доньки сторін спору, як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору (а. с. 88-89, т. 1).

16 січня 2024 року представником позивачки було подано до суду відповідь на відзив, зі змісту якої слідує про необхідність залишення без розгляду відзиву на позовну заяву з огляду на пропуск строку подання цієї заяви по суті спору (а. с. 95-96, т. 1).

17 січня 2024 року представником позивачки до суду було подано заперечення на заяву про залучення до участі у справі ОСОБА_2 , як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, з огляду на те, що вона не досягла повноліття та не має цивільної процесуальної дієздатності (а. с. 99-101, т. 1).

18 січня 2024 року Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області вирішено проводити розгляд цієї цивільної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а. с. 104-105, т. 1).

06 лютого 2024 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області було подано зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа в інтересах неповнолітньої особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради про скасування боргу по аліментам (а. с. 134-143, т. 1).

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року було повернуто зустрічну позовну заяву про скасування заборгованості за аліментами (а. с. а. с. 119-120, т. 1, а. с. 201, 201-зворот, матеріалів оскарження ухвали).

12 лютого 2024 року Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а. с. 122-123, т. 1).

27 березня 2024 року Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів (а. с. 212-216, т.1).

28 листопада 2024 року Постановою Київського апеляційного суду було задоволено апеляційну скаргу адвоката Вітер Сергія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_5 . Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів було задоволено (а. с. 64-70, т. 2).

Разом із тим, Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року про повернення зустрічної позовної заяви також було оскаржено до Київського апеляційного суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 06 червня 2026 року Ухвалою Київського апеляційного суду було повернуто апеляційну скаргу в частині оскарження ОСОБА_2 ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року.

25 липня 2026 року Київським апеляційним судом постановлено ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року про повернення зустрічної позовної заяви.

28 листопада 2024 року Постановою Київського апеляційного суду було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вступна та резолютивна частина цієї ухвали викладена в редакції Ухвали Київського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року про виправлення описки (а. с. 74-81, т. 2).

10 січня 2025 року Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осауловою Н.А. було заявлено самовідвід від розгляду зустрічної позовної заяви про скасування заборгованості за аліментами. Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2025 року було виправлено описку щодо дати постановлення ухвали про самовідвід, зокрема, вказано, що правильною вважати дату постановлення ухвали про самовідвід 13 січня 2025 року.

Матеріали зустрічної позовної заяви за наслідками повторного автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Ковалевській Л.М.

15 січня 2025 року Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Ковалевської Л.М. було задоволено заяву про самовідвід головуючого судді.

17 січня 2025 року Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осауловою Н.А. прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа в інтересах неповнолітньої особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради про скасування боргу по аліментам (а. с. 116-118, т. 2).

26 березня 2025 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 в частині зміни підстав позовних вимог про скасування заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 44196381 (а. с. 229-236, т. 2).

14 травня 2025 року було задоволено заяву про відвід головуючого судді Осаулової Н.А., про що постановлено ухвалу (а. с. 146-149, т. 3).

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 19 травня 2025 року, справа передана на розгляд головуючого судді Самухи В.О. (а. с. 155-156).

28 травня 2025 року Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області було відкрито загальне позовне провадження в цій справі та призначено підготовче засідання (а. с. 160-160, зворот).

26 червня 2025 року до суду надійшла уточнена редакція позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення від сплати заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 44196381 (а. с. 205-213, т. 3).

Протокольною ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2025 року прийнято до розгляду уточнену позовну, надано строк для ознайомлення зі змістом заяви іншим учасникам судового розгляду.

20 липня 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідачки про долучення доказів та закриття провадження у справі в частині вимоги ОСОБА_2

22 серпня 2025 року протокольною ухвалою відхилено, як передчасне, клопотання про закриття провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_2

22 серпня 2025 року Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області було закритим підготовче судове засідання в цій справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті (а. с. 63-63, зворот, т. 4).

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2026 року було витребувано для огляду з Васильківського міськрайонного суду Київської області матеріали цивільної справи № 381/3915/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа орган опіки та піклування Фастівської міської ради про звільнення від сплати аліментів.

16 квітня 2026 року в судовому засіданні були допитані, як свідки, позивачі у справі, а також свідок ОСОБА_6 .

Також, після закриття підготовчого судового засідання неодноразово надавали пояснення представники сторін спору адвокати Вітер С.В. та Матюшенков Д.В.

Адвокат Вітер С. В. стверджував про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на недоведеність обставин щодо проживання ОСОБА_2 з батьком ОСОБА_1 в період часу, за який нарахована заборгованість за аліментами. Більше того, відповідні посилання позивачів повністю спростовуються долученими до справи доказами. Також, представник відповідачки наголосив, що правова оцінка обставинам спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як підстави для звільнення від сплати аліментів надана в судових рішеннях в іншій цивільній справі. В межах цієї справи позивачі фактично намагаються здійснити переоцінку обставинам, що встановлені в судових рішеннях, які набрали законної сили. А це в свою чергу суперечить принципу правової визначеності, враховуючи тотожність предмету і підстав позову в цих справах, існують підстави для закриття провадження в цій справі.

Адвокат Матюшенков Д.В., як представник ОСОБА_2 , підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив, що існують підстави для задоволення позову, так як матеріалами справи підтверджені обставини щодо спільного проживання позивачів в період нарахування заборгованості зі сплати аліментів. Тому, відповідачка не має права на їх отримання. Крім того, адвокат зауважив, що підстави, предмет та процесуальний статус учасників справи є відмінним, порівняно зі справою, на яку посилається представник відповідачки, тому підстави для закриття провадження у справі відсутні, а спір має бути розглянутим по суті.

Будучи допитані, як свідки, позивачі зазначили, що донька сторін спору, ОСОБА_2 , весь час проживала з батьком та перебувала на його утриманні, в тому числі і в 2014-2017 роках, в період нарахування і стягнення аліментів на користь ОСОБА_5 . Свідки стверджували, що донька в період часу з 2014 до 2017 року включно перебувала на утриманні батька, позивача за зустрічним позовом.

Будучи допитаною, як свідок, ОСОБА_6 також повідомила обставини щодо спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період, за який нарахована заборгованість за аліментами. Також свідок повідомила про обставини представництва інтересів ОСОБА_1 у спорах з ОСОБА_7 . Свідок підтвердила, що у Васильківському міськрайонному суді Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про звільнення від сплати аліментів. Рішення суду у задоволенні позовних вимог було відмовлено, рішення набрало законної сили. При цьому, свідок зауважила, що в цих справах різний предмет позову і, як наслідок, різні способи захисту прав позивача звільнення від сплати аліментів та звільнення від заборгованості по аліментам.

В судовому засіданні були досліджені матеріали цивільної справи № 362/3915/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради про звільнення від сплати аліментів.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, провівши судові дебати, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 були стягненні аліменти на утримання доньки ОСОБА_9 . Зазначені обставини визнаються сторонами спору і підтверджуються письмовими доказами.

За період часу з березня 2014 року до 21 червня 2017 року у зв`язку із не сплатою ОСОБА_1 аліментів виникла заборгованість у сумі 53 620,52 гривні. Зазначена обставина визнається сторонами спору і підтверджується довідкою-розрахунком Фастівського міського відділу державної виконавчої служби ( а. с. 7-8, т. 1).

ОСОБА_1 обставини щодо існування заборгованості по аліментам, період виникнення заборгованості та її розмір не заперечує.

При цьому, позивачі вважають, що існують підстави для звільнення від сплати заборгованості, так як ОСОБА_2 весь час проживала з батьком, тому нарахування аліментів на користь відповідачки для її утримання не відповідає вимогам закону та є явно не справедливим. В цей час тягар утримання дитини ніс виключно батько.

Також, судом встановлено, що в цивільній справі 381/3915/19 вже досліджувалося питання щодо можливості звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами у зв`язку із тим, що в період їх нарахування донька проживала з ним та перебувала на його утриманні.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2021 року, залишеного без змін Постановою Київського апеляційного від 10 червня 2021 року, у задоволенні відповідних вимог було відмовлено (а. с. 60-75, т. 3).

Судом зроблено висновок, що питання про звільнення від сплати аліментів від часу їхнього присудження вже вирішувалося судом. І в цій частині вимог було відмовлено. Додатково вказано, що фактично позивач шляхом подачі іншого позову намагається отримати перегляд попередніх судових рішень щодо стягнення з нього аліментів.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 повторно ініціює питання припинення правовідношення, в межах якого він є зобов`язаною стороною щодо сплати аліментів за період часу з 2014 до 2017 року.

При цьому, позивачі наполягають, що вимоги є не тотожними, враховуючи те, що відмінним є суб`єктний склад сторін спору, так як донька виступає позивачем, крім того, відмінним є і предмет спору, з огляду на те, що заявлено вимогу про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, а не від сплати аліментів.

Встановивши зазначені обставини справи, суд вважає, що спірні правовідносини урегульовані наступними правовими нормами. Також для встановлення змісту правовідносин сторін спору є застосовними відповідні роз`яснення Пленуму ВСУ.

Так, згідно приписів статті частини 2 статті 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Згідно із абзацом 2 пункту 22 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Згідно приписів статті 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести існування обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії»).

В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення resjudicata, відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

У низці своїх рішень ЄСПЛ, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, також указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Базове тлумачення принципу resjudicata вміщено в рішеннях ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії», у справі «Науменко проти України», у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», у справі «Понамарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.

Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та правових норм, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Так, суд зазначає, що правову оцінку обставинам щодо проживання ОСОБА_2 з батьком в період нарахування аліментів в 2014-2017 роках, як підстави для звільнення від їх сплати, вже було надано в рішеннях суду в цивільній справі № 381/3915/19. Зазначені рішення суду набрали законної сили.

В аспекті наведеного, суд вважає, що позивачі фактично намагаються переглянути висновки суду в наведеній вище справі, що суперечить принципу правової визначеності.

При цьому, суд враховує, що не зважаючи на відмінності предмету позову, цей позов спрямований на досягнення тотожного правового результату припинення правовідношення, в якому ОСОБА_1 є зобов`язаною особою зі сплати аліментів.

Тому, суд приходить до висновку, для цілей застосування статті 197 СК України, обставини щодо спільного проживання ОСОБА_1 з донькою в період виникнення заборгованості зі сплати аліментів, не можуть бути підставою для звільнення від сплати цієї заборгованості, з огляду на те, що зазначеним обставинам, як підставі для припинення правовідношення зі сплати аліментів, вже надано правову оцінку в цивільній справі № 381/3915/19, і в силу приписів частини 4 статті 82 ЦПК України повторне встановлення та переоцінка цих обставин виключається.

Далі, суд додатково зазначає, що відсутні підстави для закриття провадження в частині вимог ОСОБА_2 , так остання редакції позовної заяви подана позивачами до суду після досягнення ОСОБА_2 повноліття і прийнята судом до розгляду згідно протокольної ухвали 26 червня 2025 року.

На момент подання уточненої позовної заяви позивачка, як повнолітня дієздатна особа, мала цивільну процесуальну дієздатність у розумінні статті 47 ЦПК України. Закриття провадження з тих підстав, що на момент подання первісної редакції позовної заяви (зустрічного позову) позивачка не досягла повноліття, порушуватиме право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини та її основоположних свобод, враховуючи той факт, що остання редакції позовної заяви вже подана нею після досягнення повноліття і прийнята до розгляду судом, саме така редакція позовних вимог була розглянута судом.

Отже, враховуючи вище викладене, керуючись приписами статті 197 СК України, статті 4, 12, 81, 82, 263-265 ЦПК України, -

Ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа: Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення від заборгованості по аліментам по виконавчому провадженню № 44196381 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до приписів частини 6 статі 259 ЦПК України, складення повного тексту судового рішення відкладено в межах 10-денного строку, до 01 червня 2026 року.

Інформація про учасників справи:

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ 34446916, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Суворова, 1.

Суддя Самуха В.О.