Рішення № 137016473, 02.06.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/191/26

Провадження №2/603/167/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 червня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічник А.З.,

при секретарі судового засідання Бішко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник адвокат Усенко М.І. на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВС № 1408806 від 20.10.2025, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 102895983 від 13.09.2023 в розмірі 24260,19 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник зазначив про те, що 13 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 102895983, який підписаний відповідачем з використанням електронного цифрового підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, згідно з умовами якого відповідач отримав 5 900,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкції, що передбачені кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням. В свою чергу відповідач відповідно до графіку сплати кредитних коштів, який є додатком до кредитного договору № 102895983 від 13.09.2023 не сплатив кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у встановлений договором строк. 28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до умов кредитного договору та вимог чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т, згідно умов якого ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 102895983 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача. У відповідності до виписки з особового рахунка, сума заборгованості відповідача становить 24 260,19 грн, з яких: 4 670,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 19 000,19 грн заборгованість за сумою відсотків та 590,00 грн заборгованість за комісією. Позивачем проведена робота щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме відповідачу надіслана письмова претензія про погашення кредитної заборгованості, проте відповідача своїх зобов`язань не виконав. На підставі наведеного просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати, які складаються із судового збору та понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 27 березня 2026 року вищезазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 09 квітня 2026 року Монастириський районний суд задовольнив клопотання позивача та витребував в Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» інформацію щодо надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 5900 грн в період з 13.09.2023 по 20.09.2023.

19 травня 2026 року суд долучив до матеріалів справи надані позивачем додаткові пояснення разом із відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 102895983.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не забезпечило явку представника в судове засідання, у позовній заяві представник просив розгляд справи проводити без участі позивача. Також зазначив про те, що проти ухвалення заочного рішення сторона позивача не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 18 травня 2026 року постановлено в даній цивільній справі провести заочний розгляд та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив такі обставини.

13 вересня 2023 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Уклали Договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 102895983 (далі - Договір), який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором J19492. Згідно умов договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5900 грн, строком на 119 днів з 13.09.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 29 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 12.10.2023 (рекомендована дата платежу) та поточного періоду, що складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 10.01.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) (відповідно до п. п. 1.2-1.3.2 Договору).

В підтвердження укладеного договору стороною позивача наданий Договір про споживчий кредит № 102895983 від 13.09.2023 з додатками, а саме: графік платежів за договором, паспорт споживчого кредиту, заява на отримання кредиту та анкета-заява на кредит.

У Анкеті-заяві на кредит № 102895983 від 13 вересня 2023 року зазначені умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів. Також зазначені особисті дані ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер, дата народження, адреса реєстрації та місця проживання, номер мобільного телефону позичальника, паспортні дані) та відображений процес оформлення та розгляду заяви № 102895983.

Як передбачено п.1.5. Договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2 728,75 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 8 628,75 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 24558,75 грн.

Відповідно до п. п. 1.5.1 Договору передбачена комісія за надання кредиту: 590,00 грн, яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно з п. п. 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2 138,75 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 15 930,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. п. 1.5.3 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_2 *81.

Нарахування процентів здійснюється у відповідності до умов передбачених п. 2.2 договору, зокрема відповідно до п.п. 2.2.2 нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролангацій).

Відповідно до п.п. 2.2.3 Договору проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п. 1.5.3 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п. 1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку встановлену п. 1.5.3 договору.

Договором передбачено, що після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій ) нарахування процентів за користування кредитом припиняється (п.2.2.3 Договору).

Відповідно до п. п. 2.3.1 Договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови що позичальнику доступна така можливість відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчиняти дії передбачені п. 2.3. Договору та розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредит, в розмірі, що визначаються змістом додаткового договору/додаткової угод, що підписується позичальником у зв`язку із пролонгацією та певну частину заборгованості за договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний телефонний номер позичальника або передається іншим чином засобами зв`язку, вказаними позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства. Після укладення цей договір розміщується в особистому кабінеті позичальника, згідно п. 6.2 Договору.

Згідно з п. 6.3 Договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком розрахунків) та підтверджує, зокрема, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил.

Відповідно до п. 6.7 договору позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через систему BankID НБУ індифікаційних даних позичальника.

Відповідно до наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації за № 20.1.0.0.0/7-260410/84396-БТ від 18.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітована карта за № 5363542020193281 ( НОМЕР_4 ), на яку 13.09.2023 були зараховані кошти на суму 5900 грн.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування за кредитним договором № 02895983, які складені ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) здійснював часткове погашення зобов`язань за договором, а саме:

-08.11.2023 в сумі 246 грн тіло кредиту, 100 грн сплата комісії за пролонгацію та 313 грн сплата процентів по кредиту;

-20.11.2023 в сумі 246 грн тіло кредиту, 100 грн сплата комісії за пролонгацію та 313 грн сплата процентів по кредиту;

-07.12.2023 в сумі 246 грн тіло кредиту, 100 грн сплата комісії за пролонгацію та 313 грн сплата процентів по кредиту;

-22.12.2023 в сумі 246 грн тіло кредиту, 100 грн сплата комісії за пролонгацію та 313 грн сплата процентів по кредиту;

-06.01.2024 в сумі 246 грн тіло кредиту, 100 грн сплата комісії за пролонгацію та 313 грн сплата процентів по кредиту.

Також відповідно до зазначених відомостей, первісний кредитор ТОВ «Мілоан» здійснював нарахування відсотків за користування кредитними коштами з 13.09.2023 по 25.03.2024, тобто з урахуванням пролонгації, яка востаннє відбулась 06.01.2024.

28 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т, до якого додатковою угодою № 1 від 04 лютого 2025 року внесені зміни в частині форми реєстру боржників та відповідно такий викладений в новій редакції. Згідно із зазначеним договором до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 102895983 від 19 вересня 2023 року, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 28.05.2024 до договору відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року, платіжною інструкцією № 2259 від 28.05.2024 та витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 108-МЛ/Т (у новій редакції згідно додаткової угоди № 1 від 04 лютого 2025) від 10 вересня 2025.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 108-МЛ/Т (у новій редакції згідно додаткової угоди № 1 від 04 лютого 2025) від 10 вересня 2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 102895983 від 13 вересня 2023 на загальну суму 24 260,19 грн, з яких: 4 670 грн залишок по тілу кредиту; 19 000,19 грн залишок по відсотка та 590 грн залишок по комісії.

Претензією № 23613449/3111 від 02 березня 2026 року позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги та направив вимогу про сплату боргу.

Відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 102895983 від 13 вересня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 09 березня 2026 року становить 24 260,19 грн, з яких: 4 670,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 19 000,19 грн прострочена заборгованість за відсотками та 590 грн прострочена заборгованість за комісією.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення, виходячи з такого.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України визначено те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено те, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства встановлено, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Суд з матеріалів справи встановив те, що ОСОБА_1 за особливостями укладення кредитного договору в електронній формі шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором J19492, 13.09.2023 уклав договір про споживчий кредит № 1028959863 з ТОВ «Мілоан».

Відповідач перед укладенням кредитного договору пройшов ідентифікацію шляхом використання системи Bank ID Національного банку.

У відповідності до Положення про Систему BankID Національного банку України, яке затверджене Постановою Правління Національного банку України 17 березня 2020 року № 32 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 28 травня 2024 року №63 (далі - Положення), cистема BankID Національного банку - національна система електронної дистанційної ідентифікації Національного банку, яка забезпечує здійснення електронної дистанційної ідентифікації та верифікації фізичних осіб шляхом передавання даних користувачів абонентом-ідентифікатором абоненту - надавачу послуг/абоненту - надавачу послуг зі спеціальним статусом.

Згідно з п. 1 ч. 2 розділу І Загальні Положення, абонент-ідентифікатор - банк України, який є абонентом Системи BankID Національного банку та безпосередньо виконує функції ідентифікації, автентифікації та верифікації клієнтів (банку), які є користувачами Системи BankID Національного банку

Пунктом 56 розділу VIII Вимоги до автентифікації Положення визначено те, що абонент-ідентифікатор має забезпечити надання користувачем згоди на передавання даних користувача під час проходження автентифікації або в будь-який інший спосіб, який дає змогу зробити висновок про надання такої згоди користувачем.

Відповідно до п. 13 Додатку 1 «Належна перевірка клієнтів» до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, Затвердженого постановою правління національного банку України від 28.07.2020 № 107 установа зобов`язана забезпечувати актуалізацію даних про клієнта (отриманих та існуючих документів, даних та інформації про нього): 1) не рідше одного разу на рік, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є високим; 2) не рідше одного разу на три роки, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є середнім; 3) не рідше одного разу на п`ять років - в інших випадках за умови відсутності підозр.

Наведені норми свідчать про те, що без згоди особи на передавання актуальних даних щодо неї, такі не могли бути передані надавачу послуг.

Таким чином, даний договір укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25 (провадження № 61-13271св25); від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Отже, у відповідності до вимог ч.6 та 8 ст.11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми кредиту, строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, розмір і тип процентної ставки та уклали в належній формі кредитний договір.

В підтвердження виконання первинним кредитором своїх зобов`язань за кредитним договором в АТ КБ «ПриватБанк» за клопотанням сторони позивача витребувана інформація, яка підтверджує факт переказу 13.09.2023 грошових коштів ТОВ «Мілоан» на картковий рахунок відповідача.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору, а також факт виконання ТОВ «Мілоан» своїх обов`язків, передбачених договором, що полягало в перерахуванні на картковий рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5 900,00 грн на платіжний засіб, зазначений в договорі. Також суд вважає доведеним факт переходу права вимога позивача до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості за зобов`язаннями за договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, вцивільних (господарських) справах стандартом доказування є «перевага доказів», стандарт також відомий як «баланс ймовірностей», де основним принципом є змагальність сторін, а суд виступає лише арбітром.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 14.12.2021 у справі №917/2117/19.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог позивача, відповідно із відповідача на користь позивача (нового кредитора) підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит № 102895983 від 13 вересня 2023 року в розмірі 24 260,19 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) 4670,00 грн; заборгованість за відсотками 19 000,19 грн та 590 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Доказів щодо спростування наведених позивачем обставин, відповідач суду не надав.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Сторона позивача підтвердила отримання правничої допомоги у справі за позовом до ОСОБА_1 , що підтверджується таким.

01 липня 2025 року між АО «Апологет» та клієнтом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107.

Відповідно до пункту 1.1 клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав та законних інтересів клієнта.

АО «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 09.03.2026 підписали акт № Д/18756 відповідно до якого сторони підтвердили факт надання АО та прийняттям клієнтом послуг, а саме по боржнику ОСОБА_1 за кредитним договором № 102895983 від 13.09.2023. Сума наданих послуг складає 8000 грн. Розрахунок за надані послуги здійснюються протягом року з моменту підписання акту.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Зазначений правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, складності справи, спрощеного порядку її розгляду, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на професійну правничу допомогу. Відповідно позивачу за рахунок відповідача необхідно відшкодувати витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в Монастириському районному суді у розмірі 4 000 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2 662,40 грн.

У силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід стягнути 2662,40 грн сплаченого судового збору 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 102895983 від 13 вересня 2023 року в розмірі 24 260 (дванадцять чотири тисячі двісті шістдесят) грн 19 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати, а саме 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. сплаченого судового збору та 4000 (чотири тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддя А.З. Пасічник