Рішення № 137016471, 01.06.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/236/26

Провадження №2/603/199/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 червня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бішко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», в інтересах якого діє директор Гедзь О.В. в порядку самопредставництва та адвокат Ткаченко Ю.О., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АХ № 1287257 від 03.09.2025, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 71667382 у розмірі 16 532,80 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник зазначив про те, що 05.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладений договір про надання коштів у кредит № 71667382, який ОСОБА_1 підписав з використанням електронного цифрового підпису, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 65882. За умовами зазначеного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 12000 грн, строком на 7 днів (з 07.05.2025 по 11.07.2025) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,285 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту; комісією за надання кредиту у розмірі 5,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 600 грн. Договором також передбачене нарахування 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен такий день. 18.09.2025 між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладена додаткова угода № 15805084 до договору № 71667382, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості позичальника в розмірі 18 599,40 грн на 240 днів із визначенням графіку погашення заборгованості. Додатковий договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора - електронного підпису 25332. Ідентифікія відповідача здійснювалась за посередництвом системи BankID НБУ отримавши від «monobank» за згодою відповідача його персональні данні, в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 71667382 від 05.07.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 12 000 грн, шляхом їх перерахування на його банківський картковий рахунок за № НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами справи. 25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором № 71667382 від 05.07.2025. Відповідач всупереч умовам кредитного договору належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем. На підставі наведеного ТОВ «Фінпром Маркет» просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за зазначеним договором, а також понесені судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно із поданням позовної заяви представник позивача Гедзь О.В. заявила клопотання про витребування доказів в Акціонерного товариства «Універсал Банк», а саме: -інформації щодо належності відповідачу карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписки по зазначеному картковому рахунку за період з 05.07.2025 до 08.07.2025.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 29 квітня 2026 року позовна заява ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13 травня 2026 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області, клопотання представника позивача задоволене та витребувані від АТ «Універсал Банк» відповідні відомості та документи, які 15 травня 2026 року долучені до матеріалів справи.

28 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у яких представник, з урахуванням відповіді АТ «Універсал Банк», зазначила про, те що наявність підтвердження належності відповідачу карткового рахунку за № НОМЕР_1 доводить дійсність/реальність поданих до позовної заяви доказів щодо перерахування йому коштів за кредитним договором.

ТОВ «Фінпром Маркет» не забезпечили явку представника в судове засідання. В матеріалах справи є заява представника адвоката Ткаченко Ю.О., в якій остання просила розглядати дану справу у відсутності представника позивача. Також представник зазначила про те, що позивач не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив суд про причини неявки, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 01 червня 2026 року постановлено в даній цивільній справі провести заочний розгляд та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив такі обставини справи.

05 липня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71667382, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 65882.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Згідно до п. 4.4. Договору позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ.

В підтвердження пройденої ідентифікації відповідачем позивач надав довідку про ідентифікацію, яка складена ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відповідно до даних якої останнє підтвердило те, що ОСОБА_1 ідентифікований за посередництвом системи BankID НБУ через «monobank» 07.07.2024, шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України.

Пунктом 2.2 договору визначені його основні параметри, а саме: сума кредиту 12 000 грн; строк кредитування 7 днів ( з 05.07.2025 по 11.07.2025); процентна ставка - фіксована у розмірі 0,285 %; комісія за надання кредиту 5,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 600 грн. Договором також визначена процентна ставка у розмірі 4,00 % в день за понадстрокове користування кредитом. Денна процентна ставка визначена у розмірі 0,999 %.

Проценти за понадстрокове користування кредитом грошові кошти, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених Договором випадках за невиконання позичальником умов Договору (п. 1.2 Договору)

У розділі 12 Договору зазначені юридичні адреси та реквізити сторін, в тому числі номер електронного платіжного засобу відповідача з маскою картки НОМЕР_1 .

Доказом виконання первинним кредитором взятих на себе зобов`язань за Договором № 71667382 є копія платіжної інструкції/операції bfe31fe7-e9d1-48a7-8b3b-79592c83770c, дані якої узгоджуються з Довідкою № КД-000058384 від 19 березня 2026 року, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська платіжна система». Згідно із зазначеною довідкою ТОВ «Європейська платіжна система», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору на переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020 (укладеного між установою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та завершення такої платіжної операції: дата 05.07.2025, номер платежу bfe31fe7-e9d1-48a7-8b3b-79592c83770c, сума 12000 грн, отримувач ОСОБА_2 ЕПЗ НОМЕР_1 , а також інформація за № 23/02/26-33351 від 25.02.2026, згідно з якою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлене, в тому числі на банківську карту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за договором № 71667382, номер платежу - bfe31fe7-e9d1-48a7-8b3b-79592c83770c.

Вищезазначене також узгоджується з наданою АТ «Універсал Банк» інформацією за № БТ/Е-20083 від 104.05.2026 відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) банком емітована картка за № НОМЕР_4 . Згідно з випискою по картці від 15 травня 2026 року клієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 з 05.07.2025 по 08.07.2025 на рахунок відповідача 05.07.2025 були зараховані кошти у сумі 12000 грн.

18 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладена додаткова угода № 15805084 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71667382, підписаний відповідачем у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 25332.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди у зв`язку із виникненням у позичальника заборгованості за Договором та зверненням до кредитодавця з проханням про розстрочку погашення заборгованості, сторони домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї Додаткової угоди в сумі 18 599,грн.

Пунктом 3 Додаткової угоди визначено те, що позичальник сплачує кредитодавцю суму заборгованості, вказану у п. 1 Додаткової угоди, частинами за наступним графіком: 1) 18.09.2025 2066,60 грн, 2) 18.10.2025 2066,60 грн, 3) 17.11.2025 2066,60 грн, 4) 17.12.2025 2066,60 грн, 5) 16.01.2026 2066,60 грн, 6) 15.02.2026 -2066,60 грн, 7) 17.03.2026 2066,60 грн, 8) 16.04.2026 2066,60 грн, 9) 16.05.2026 2066,60 грн.

Згідно з даними по кредиту за Договором № 71667382 клієнта ОСОБА_1 , ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснювало нарахування: відсотків за користування кредитом за передбаченою Договором ставкою, а саме 0,285 %; комісії за надання кредиту в сумі 600 грн, та в період з 12.07.2025 по 23.07.2025 проценти за понадстрокове користування кредитом в сумі 480 грн за кожен прострочений день. Також відповідно до зазначених ОСОБА_1 здійснив часткове погашення заборгованості 18 вересня 2025 року на загальну суму 2 066,00 грн Відповідно загальна заборгованість станом на 03.03.2026 за Договором становить 16 532,80 грн, з яких: 9 933,40 грн тіло кредиту; 239,40 грн сума заборгованості за відсотками; 5 760 грн заборгованість за відсотками, які нараховані за понадстрокове користування кредитом та 600 грн заборгованість за комісією.

25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (далі - фактор) уклали Договір факторингу № 25/02/26, відповідно до п. 1.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу відповідно до вимог чинного законодавства (п. п. 2.1.3 Договору факторингу).

Відповідно до п. 4.2 Договору факторингу фактор сплачує клієнту 100 % ціни придбання, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання відповідного реєстру прав вимог, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта.

Загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказується у таких реєстрах (п. 4.1 Договору факторингу).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 25 лютого 2026 року до Договору факторингу № 25/02/26 ціна придбання, належна до сплати клієнту за цим реєстром складає 3 126 926,68 грн.

Оплата за Договором факторингу підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів № 579945926.1 від 26.02.2026, № 579945969.1 від 09 березня 2026 та № 579946011.1 від 20 березня 2026 року, у відповідності до яких платник ТОВ «Фінпром Маркет» здійснив оплату в користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на загальну суму 3 126 926,68 грн з призначенням платежу оплата згідно Договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026, Реєстр прав вимог № 2 від 25.02.2026 без ПДВ.

Згідно з реєстром прав вимог за № 2 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року, в тому числі до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за кредитним договором № 71667382 на загальну суму заборгованості 16 532,80 грн, з яких: 9 933,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 239,40 грн заборгованість за нарахованими процентами; 600 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, а також 5 760 грн заборгованість за процентами, які нараховані за понадстрокове користування.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 71667382 від 05.07.2025 за період з 24.02.2026 по 26.03.2026, який складений ТОВ «Фінпром Маркет» загальна сума заборгованості відповідача станом на 26.03.2026 становить 16 532,80 грн, з яких: 9 933,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 239,40 грн заборгованість за нарахованими процентами; 600 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, а також 5 760 грн заборгованість за процентами, які нараховані за понадстрокове користування. Зазначене свідчить про те, що з моменту відступлення права вимоги до відповідача позивач жодних нарахувань за зобов`язанням не здійснював.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважаю, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як слідує зі змісту частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи встановлено те, що Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71667382 від 05.07.2025 із зазначенням у ньому усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, ідентифікаційного коду, місця проживання, електронної адреси, електронної пошти, рахунку позичальника, а також інформація щодо умов кредитування, підписаний відповідачем електронним підписом із одноразовими ідентифікаторами 65882, що свідчить про його укладення в електронній формі, з умовами якого відповідач, які вважав зручними для себе погодився та підтвердив умови отримання кредиту. Також суд встановив те, що первинний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання щодо видачі кредиту виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором надання кошів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71667382, належним чином не виконав та кредитні кошти повністю не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 18 599 грн. Зазначену суму заборгованості, відповідно до укладеної Додаткової угоди № 15805084 від 18 вересня 2025 року до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71667382 від 05 липня 2025 року, відповідач зобов`язався сплачувати частинами у визначений угодою графік у рівних частинах дев`ятьма платежами. Проте, відповідач умов зазначеного Додаткової угоди не дотримався та прострочив внесення сум заборгованості у визначений угодою графік. Право вимоги на заборгованість за Договором № 71667382 від 05.07.2025 на підставі Договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 перейшло до позивача ТОВ «Фінпром Маркет».

Суд встановив те, що у відповідності до розрахунку заборгованості, кредитодавцем нараховувалися відсотки і після закінчення строку кредитування, тобто після 11.07.2025, а саме з 12.07.2025 по 23.07.2025.

Пунктами 10.7.1., 10.7.2. Договору про надання коштів у кредит № 71667382 від 05.07.2025 встановлено, що якщо сума кредиту, що надається позичальнику за Договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування кредитом понад встановлений Договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. Якщо сума кредиту, що надається позичальнику за Договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, за користування Кредитом (його частиною) понад встановлений Договором строк, у випадку невиконання позичальником умов Договору, кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору з першого дня понадстрокового користування кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Тому, вважаю, що позивач мав право нараховувати відсотки протягом строку кредитування, встановленого договором - 7 днів до 11.07.2025 на суму 239,40 грн, а відповідач після закінчення строку кредитування мав обов`язок погасити 12000 грн за тілом кредиту, 239,40 грн процентів та 600,00 грн комісії за надання кредиту.

З цих підстав суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування кредитом в розмірі 5 760,00 грн не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Разом з тим, в цивільних (господарських) справах стандартом доказування є «перевага доказів», стандарт також відомий як «баланс ймовірностей», де основним принципом є змагальність сторін, а суд виступає лише арбітром.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 14.12.2021 у справі №917/2117/19.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до переконання про те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, відповідно із відповідача на користь позивача (нового кредитора) підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 71667382 від 05 липня 2025 року у розмірі 10 772,8 грн, що складається з: 9 933,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 239,40 грн заборгованість за нарахованими процентами та 600,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за проценти, які нараховані за понадстрокове користування кредитом в сумі 5 760,00 грн задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

В підтвердження отримання правничої допомоги у справі за позовом до ОСОБА_1 стороною позивача надані:

-договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025;

-витяг з акта №10ФП від 09.03.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2024, згідно з даними якого за надані послуги пов`язані з вивченням наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової пропозиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначних справах для формування позовної заяви) становить 500,00 грн та за судовий супові дів суді першої інстанції, підготовку/складання та направлення/подачу однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, , за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді) 4000,00 грн;

-акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, який є додатком до договору № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року;

-ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1287257 від 03 вересня 2025 року, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року;

-свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

-платіжна інструкція № 579946019.1 від 25 березня 2026 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Оскільки позов майнового характеру задоволено тому понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати на правничу допомогу в сумі 4500,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2 662,40 грн.

Отже, в силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» слід стягнути 1734,82 грн сплаченого судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (10772,80 грн * 2662,40 грн / 16532,80 грн), а також 2932,21 грн витрат на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (10772,80 грн * 4500,00 грн / 16532,80 грн)

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованість за договором позики № 71667382 в розмірі 10 772 (десять тисяч сімсот сімдесят дві) грн 80 коп., з яких: 9 933 (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять три) грн 40 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 239 (двісті тридцять дев`ять) грн 40 коп. - сума заборгованості за відсотками та 600 (шістсот) грн 00 коп. сума заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» судові витрати, а саме 1734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн 82 коп. сплаченого судового збору та 2932 (дві тисячі дев`ятсот тридцять дві) грн 21 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь 08205, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддя А.З. Пасічник