Рішення № 137016091, 02.06.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2000/26

пр.№ 2/464/1958/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

27.05.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Лазар Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №8822327 від 06 листопада 2023 року у сумі 21 212 грн 17 коп., сплаченого судового збору в сумі 2662,4 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.

Позов мотивує тим, що 06.11.2023 між відповідачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» укладено кредитний договір №8822327 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 6500 гривень шляхом безготівкового переказу на платіжну карту, які повинен був повернути в строки і сплатити проценти відповідно до умов визначених в договорі. Первісний кредитор свої зобов`язання по договору виконав в повному обсязі і перерахував відповідачу кошти.

29 серпня 2024 року між первісним кредитором і ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №109-МЛ, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора і отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Відповідач в зазначені строки умови договору не виконав, кредитні кошти у встановлені строки не повернув, а відтак позивач був змушений звернутися з даним позовом до суду.

Матеріали позову надійшли до Сихівського районного суду м. Львова в електронній формі через систему «Електронний суд» 26 березня 2026 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду визначено суддю Горбань О.Ю.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 30 березня 2026 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, вказаною ухвалою витребувано у АТ «Укргазбанк» інформацію про надходження кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.

08 квітня 2026 року з АТ «Укргазбанк» надійшла витребувана інформація, зокрема, підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітована платіжна картка, на яку зарахований платіж в сумі 6500 гривень 06.11.2023.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові та у клопотанні від 10.04.2026 (а.с.53) просить розгляд справи здійснювати у його відсутності, відносно ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судові засідання 27 квітня 2026 року та 27 травня 2026 року не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце їх проведення, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 06 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» і відповідачем укладено договір про споживчий кредит №882232715125-06/2023, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 6500 гривень строком на 105 днів, дата погашення кредиту 19 лютого 2024 року, зі сплатою процентів за користування кредитом річна 9358, в розмірі 17559,75 гривень, орієнтовна загальна вартість кредиту 24 059,75 гривень. (а.с.9-14) Вказаний договір укладено в електронній формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Виконання кредитором взятих на себе договірних зобов`язань підтверджується листом платіжним дорученням від 06.11.2023 та інформацією, наданою АТ «Укргазбанк» про те, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітована платіжна картка 4966-80ХХ-ХХХХ-ХХ22, на яку 06.11.2023 зарахований платіж в сумі 6500 гривень (а.с.46)

29 серпня 2024 року між первісним кредитором і ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №109-МЛ, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора і отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Отже, позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом норми ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За правилами ст. 1050,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як вбачається з досліджених доказів, умови договору відповідачем належним чином не виконані, передбачені договором кредиту заборгованості не погашені.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, пов`язані з наданням відповідачу кредитних коштів.

З`ясовано, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача у сумі 21212 грн 17 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5416 гривень; заборгованість за відсотками 15796 гривень 17 коп. Вказаний розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, долученим до позову, відповідачем не спростований.

Крім того, зі сторони відповідача будь-яких заперечень з приводу отримання кредиту по кредитному договору не надходило, доказів виконання взятих на себе зобов`язань по зазначених договорах суду не надано. Вказана орієнтовна загальна вартість кредиту 24059,75 гривень, відповідачу відома, оскільки така вказана як в укладеному кредитному договорі так і в паспорті кредиту.

Встановлено, що відповідач допустив порушення строків повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим з останнього слід стягнути в користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №8822327 від 06.11.2003 в розмірі 21 212 грн 17 коп.

Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вбачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вказану вище заборгованість, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до положень ст. 141, п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат.

Частинами 1, 2 ст. 141 Кодексу визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З`ясовано, що 01.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та АО «Апологет» укладено договір про надання правової допомоги №0107, складено опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги та акт наданих послуг, відповідно до яких адвокатом витрачено 6 годин 30 хвилин вартістю 8000 гривень.

У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 2662,4 гривень та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 гривень та, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 81, 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №8822327 від 06.11.2023 в розмірі 21212 (двадцять одна тисяча двісті дванадцять) грн 17 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5416 грн та заборгованості по відсотках в розмірі 15796 грн 17 коп.; судові витрати в розмірі 2662 грн 40 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовчлено 01.06.2026.

Суддя Олена ГОРБАНЬ