Ухвала суду № 137015439, 01.06.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 495/3765/25

Провадження № 2/513/147/26

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

про витребовування доказів

01 червня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши клопотання про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» в особі представника Полякова Олексія Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

27 травня 2025 року представник позивача звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-9750416 від 01 травня 2024 року у розмірі 47351,77 грн, яка складається з 16400,00 грн заборгованості за тілом та 30951,77 грн заборгованості за відсотками, судовий збір сплачений за подання заяви до суду у розмірі 2422,40 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 червня 2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» в особі представника Полякова Олексія Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - передано на розгляд за підсудністю до Саратського районного суду Одеської області, куди вона надійшла 27 серпня 2025 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена судді Рязановій К.Ю.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 02 вересня 2025 року позовну, прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі. Клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін задовольнити частково. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначивши її до судового розгляду по суті на 23 жовтня 2025 року о 08 годин 45 хвилин з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково. 11 вересня 2025 року на офіційну електронну адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

16 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Полякова О.В. надійшла відповідь на відзив.

26 вересня 2025 року засобами поштового зв`язку від АТ КБ «ПриватБанк» від 18 вересня 2025 року №20.1.0.0.0/7-250915/72030-БТ надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 02 вересня 2025 року.

16 жовтня 2025 року на електронну адресу суду надійшли заперечення відповідача ОСОБА_1 щодо клопотання позивача про витребування доказів, разом з клопотанням про витребування оригіналу кредитного договору.

Клопотання про витребування оригіналу кредитного договору обґрунтоване тим, що, у зв`язку з необхідністю встановити автентичність, зміст і дату укладення кредитного договору, який долучено до матеріалів справи в паперовій копії, просить суд витребувати від позивача оригінал кредитного договору №00-975041616 від 01 травня 2024 року (або, у випадку укладення договору в електронній формі оригінал електронного документа, засвідчений кваліфікованим електронним підписом), з подальшим долученням витребуваного оригіналу до матеріалів справи для дослідження судом. Надати їй строк 7 (сім) днів з моменту надходження витребуваного оригіналу для ознайомлення та підготовки уточнених заперечень і доказів.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 -відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування оригіналу електронного доказу кредитного договору №00-9750416 від 01 травня 2024 року в електронному вигляді, з огляду на те, що відповідачем не доведено, факту вживання заходів для отримання доказу самостійно та не надано докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання доказу, за таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання, як такого, що не відповідає положенням статті 84 ЦПК України.

12 січня 2026 року від відповідачки ОСОБА_1 на електронну адресу суду, надійшли пояснення, якими остання зазначає обставини необхідності витребовування електронних доказів у вигляді: оригіналу кредитного договору обґрунтоване тим, що, у зв`язку з необхідністю встановити автентичність, зміст і дату укладення кредитного договору, який долучено до матеріалів справи в паперовій копії, просить суд витребувати від позивача оригінал кредитного договору №00-975041616 від 01 травня 2024 року.

01 червня 2026 року на електронну адресу Саратського районного суду Одеської області від ОСОБА_1 , надійшло клопотання, яким остання просить витребувати у ТОВ ФК «ЕЙС» оригінал кредитного договору №00-975041616 від 01 травня 2024 року для безпосереднього дослідження судом та зобов`язати позивача надати документи, які підтверджують створення та підписання договору, якщо він укладався в електронній формі, долучаючи до матеріалів справи копію запиту від 17 березня 2026 року.

Представник позивача будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання, до суду не з`явився.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про день, час та місце судового розгляду до суду не з`явилася, просить клопотання розглянути без її участі.

Дослідивши клопотання та оглянувши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Ненадання позивачем жодних доказів, які б підтверджували факт реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, входу до особистого кабінету або використання інших засобів автентифікації відображених журналами доступу, даними про активні сесії, IP-адреси, лог-файлами, ідентифікаторами пристроїв та/або іншими технічними даними, зокрема свідчить про не виконання з боку позивача обов`язку інформування та ознайомлення споживача з істотними умовами договору, що ставить під обґрунтований сумнів законність його вчинення, оскільки відповідно до статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

Більшість доказів, долучених позивачем, являють собою роздруківки з внутрішньої бази даних та адміністративної панелі власного сайту позивача. Такі документи є односторонньо сформованими матеріалами та не можуть беззастережно вважатись допустимими і достатніми доказами у розумінні ст. 76-78 ЦПК України. Зокрема, позивач надав роздруківку заявки відповідача зі сайту, яка містить персональні дані особи. Однак сам факт наявності таких даних у системі позивача не доводить, що саме відповідач їх вносила та погоджувалась на умови договору.

Відповідачка наполягає на витребовування доказів, як на факт укладення нею спірного кредитного договору та мала обґрунтовані сумніви щодо відповідності даної паперової копії договору до оригіналу, дійсності електронних підписів, цілісності змісту договору тощо.

У зв`язку з цим відповідачка просила суд витребувати від позивача оригінали електронних документів, з метою перевірки достовірності та відповідності наданих паперових копій документів, належності та дійсності електронних підписів сторін.

Згідно з ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5, ч. 6, ч. 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 1, 2, 3 ч. 9 ст. 83 ЦПК України).

Частинами 1-3 ст. 84 ЦПК України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23, на яку посилалась відповідачка, зазначено, що «електронний підпис одноразовим ідентифікатором не обов`язково повинен поєднуватися із підписуваними ним даними певним чином - він може додаватися до них у будь-який спосіб. Головне, щоб спосіб його додавання до підписаних даних надавав можливість установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані особою, яка в них указана в якості підписувача.

У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор.

Питання про те, як суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінюваність електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Так, згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.».

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно зі ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідачка заперечує факт укладання спірного договору та ставить під сумнів відповідність наданої позивачем копії договору його оригіналу, дійсності електронних підписів, цілісності змісту договору тощо.

Суд уважає доводи відповідачки слушними та враховуючи те, що позивачем не надано докази щодо способу здійснення комунікації з відповідачкою на етапі укладення кредитного договору (електронна пошта, номер телефону, поетапного алгоритму дій на стадії укладання кредитного договору тощо).

Доводи відповідачки належним чином обґрунтовані нормами матеріального та процесуального права, а також висновками Верховного суду. Клопотання відповідачки подано у строк, визначений ч. 3 с. 83 ЦПК України.

Ураховуючи, що відповідачка ставить під сумнів відповідність наданих позивачем копій електронних доказів оригіналам указаних доказів, з огляду на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 495/3765/25, суд уважає за доцільне задовольнити клопотання відповідачки та витребувати у позивача оригінали електронних доказів, а саме:

- оригінал електронного договору кредитної лінії №00-975041616 від 01 травня 2024 року у первинному цифровому форматі із метаданими файлу;

- дані про електронний підпис, яким підписано договір зі сторони кредитодавця, зокрема вид підпису, сертифікат, кваліфіковану електронну позначку часу та технічні дані перевірки чинності підпису;

- дані про електронний підпис, яким підписано договір зі сторони позичальника, зокрема вид підпису, сертифікат, кваліфіковану електронну позначку часу та технічні дані перевірки чинності підпису.

Факт видачі кредитних коштів або ж відсутність такого факту підлягає з`ясуванню та встановленню у даній справі.

За таких обставин суд позбавлений можливості ухвалити рішення у даній справі та уважає за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні та витребувати інформацію, яка сприятиме повному, всебічному та об`єктивному розгляду спору, стосується предмета доказування у даній справі.

У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали (ч. 3 ст. 213 ЦПК України).

Зважаючи на викладене суд позбавлений можливості ухвалити рішення у даній справі та уважає за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні з метою витребовування додаткових доказів у справі.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Саратському районному суді Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, що створює надмірне навантаження, а також враховуючи щорічну основну відпустку судді, що виключає можливість призначення справи до розгляду в строки передбачені законодавством, суд призначає справу до розгляду в найближчу вільну дату судді.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 12, 76, 81, 83, 84, 213, 223, 240, 247, 258-261, 353 ЦПК України суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання відповідачки ОСОБА_1 про витребування оригіналів доказів задовольнити.

Витребувати від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» у строк 20 днів з дня отримання ухвали:

- оригінал електронного договору кредитної лінії №00-975041616 від 01 травня 2024 року у первинному цифровому форматі із метаданими файлу;

- дані про електронний підпис, яким підписано договір зі сторони кредитодавця, зокрема вид підпису, сертифікат, кваліфіковану електронну позначку часу та технічні дані перевірки чинності підпису;

- дані про електронний підпис, яким підписано договір зі сторони позичальника, зокрема вид підпису, сертифікат, кваліфіковану електронну позначку часу та технічні дані перевірки чинності підпису.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 6, 7, 8 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Оголосити перерву у судовому засіданні до 12:30 години 09 вересня 2026 року, яке відбудеться в приміщенні Саратського районного суду Одеської області за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Сарата, вул. К. Вернера, буд. 105.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя К. Ю. Рязанова