Ухвала суду № 137014603, 29.05.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026 Справа №607/24153/25 Провадження №1-кп/607/110/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

під час проведення відкритого судового засідання, в приміщенні зали суду, в м.Тернополі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211040001948 від 09.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.190, ч.2 ст. 192 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_9 , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211040001948 від 09.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.190, ч.2 ст. 192 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 подав до суду клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 . Вказане клопотання було подано разом з іншим про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У випадку внесення застави просив визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 гривень.

Ухвалою суду від 20.05.2026 було надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

29.05.2026 обвинувачений ОСОБА_3 прибув до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив не застосовувати стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив, що допускав неявки у судові засідання, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 заперечив стосовно задоволення вказаного клопотання, зазначив, що у обвинуваченого ОСОБА_3 були поважні причини пропуску судових засідань, а саме: 16.01.2026 - він перебував на стаціонарному лікуванні; 26.01.206 ОСОБА_3 здійснював виклик швидкої допомоги, у зв`язку із серцевою недостатністю; 23.02.2026 мав візит до сімейного лікаря, у зв`язку із артритом лівого колінного суглобу; 12.03.2026 здійснював виклик швидкої медичної допомоги, у зв`язку із кризовим перебігом гіпертонічної хвороби; 02.04.2026 мав візит до сімейного лікаря, у зв`язку із гострим панкреатитом; 27.04.2026 мав візит до сімейного лікаря, у зв`язку із гіпертонічним кризом; з 20.05.2026 по 26.05.2026 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП Теребовлянської міської лікарні «Теребовлянська міська лікарня».

У судовому засіданні потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечили стовно клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпілий ОСОБА_6 та представник потерпілого адвокат ОСОБА_9 , у судовому засіданні зазначили, що згідні із думкою прокурора, просили застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.2 ст.318 КПК України явка обвинуваченого в судове засідання є обов`язковою.

Відповідно до ст.188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане, зокрема одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою;

Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Таким чином, вирішуючи питання застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211040001948 від 09.08.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 192 КК України, надійшов на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 19.11.2025.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 192 КК України, за які передбачене покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання ризикам: вчиняти інші злочини; переховуватися від суду з метою уникнення покарання; незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні.

Ризиком того, що ОСОБА_3 може вчинити інші злочини є те, що обвинувачений, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, судимість за які не погашена в установленому законом порядку, окрім того відносно обвинуваченого 12.09.2025 направлено до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області обвинувальний акт про обвинувачення за ч. 5 ст. 190 КК України, що свідчить про стійку протиправну поведінку особи. Окрім того, ОСОБА_3 не має постійного джерела доходу, та офіційно не працевлаштований, на шлях виправлення не став, а вчинив новий тяжкий злочин в умовах воєнного стану в Україні.

Ризиком того, що ОСОБА_3 може навмисно переховуватись від суду є те, що він неодноразово не з`явився у судові засідання. Таким чином, згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.03.2026 було задоволено клопотання прокурора та застосовано привід у судове засідання, що було призначено на 02.04.2026 щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , також накладено грошове стягнення.

Надалі, обвинувачений ОСОБА_3 у судове засідання, що було призначене на 14:15 27.04.2026, повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи. Будь яких обставин, які б підтверджували поважність пропуску стороною захисту не наведено.

За таких обставин, згідно ухвали суду від 27.04.2026 було задоволено клопотання прокурора та застосовано привід у судове засідання, що було призначено на 20.05.2026 щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , також накладено грошове стягнення.

Разом із тим, вказану ухвалу суду не було виконано, у зв`язку із відсутністю обвинуваченого ОСОБА_3 за місцем проживання.

Надалі, згідно ухвали суду від 20.05.2026 було надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, як зазначив Верховний Суд (постанова від 10.11.2025 у справі №278/2203/15), відповідно до визначеного в ст. 138 КПК України переліку поважних причин неприбуття особи, пов`язаних із її хворобою, відноситься не просто факт перебування її на лікарняному, а тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад (п. 5), та інше захворювання, яке об`єктивно унеможливлює з`явлення особи на виклик (п. 8). Такі обставини повинні документально підтверджуватись.

Слід зазначити, що захисником у судовому засіданні на підтвердження поважності неприбуття обвинуваченого ОСОБА_3 у судові засідання долучено ряд документів, зокрема: про те, що з 09.01.2026 по 16.01.2026 ОСОБА_3 та з 20.05.2026 по 26.05.2026 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП Теребовлянської міської лікарні «Теребовлянська міська лікарня».

Разом із тим, інші докази про те, що обвинувачений ОСОБА_3 не зміг прибути до суду, а саме 26.01.206 оскільки здійснював виклик швидкої допомоги, у зв`язку із серцевою недостатністю; 23.02.2026 мав візит до сімейного лікаря, у зв`язку із артритом лівого колінного суглобу; 12.03.2026 здійснював виклик швидкої медичної допомоги, у зв`язку із кризовим перебігом гіпертонічної хвороби; 02.04.2026 мав візит до сімейного лікаря, у зв`язку із гострим панкреатитом, самі по собі не свідчать про поважність причин неприбуття обвинуваченого ОСОБА_3 у вищевказані судові засідання, оскільки не підтверджують наявності стану здоров`я, який об`єктивно унеможливлював його участь у судовому засіданні.

Таким чином, вище викладене свідчить про неможливість запобігання переліченим ризикам, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, його належну поведінку, шляхом застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Окрім того, у суду відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримувати ОСОБА_3 під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжкими злочинами.

Суд, враховуючи дані про особу обвинувачуваного ОСОБА_3 , приходить до висновку про доцільність визначити йому заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Суд також враховує, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Крім того, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора.

На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуроратури ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 23 год 59 хв. 25.07. 2026.

Взяти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_3 у справі № 607/24153/25, відповідно до ухвали суду Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.05.2026.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год 59 хв. 25.07.2026.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1