Ухвала суду № 137014538, 29.05.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа № 601/1534/26

Провадження № 1-кс/601/403/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року місто Кременець

Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кременці клопотання прокурора Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026211010000230 від 27.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,-

УСТАНОВИВ:

Прокурор Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, у якому просить застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, а саме: змив за допомогою бавовняного аплікатора на дерев`яному стержні з додаванням води для ін`єкцій, що поміщений в паперовий конверт із нанесеними роз`яснювальними написами та підписами понятих; другий змив за допомогою бавовняного аплікатора на дерев`яному стержні з додаванням води для ін`єкцій, що поміщений в паперовий конверт із нанесеними роз`яснювальними написами та підписами понятих; срібний ланцюжок орієнтовною вагою близько 50 грам.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 27.05.2026 до Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області звернулася ОСОБА_4 про те, що 26.05.2026 приблизно о 09 годині в період дії воєнного стану невідома особа чоловічої статі таємно викрала срібний ланцюжок орієнтовною вагою близько 50 грам, належний ОСОБА_4 , що знаходився на столі торгового павільйону №2 (МАФ) другої галереї, що по вул. Возз`єднання у м. Почаєві Кременецького району Тернопільської області, чим завдав матеріальних збитків на суму 10000 гривень..

27.05.2026 СВ Кременецького РВП ГУНП за вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР за №12026211010000230 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що крадіжку вчинив ОСОБА_5 , який того ж дня 26.05.2026 збув її за 500 гривень ОСОБА_6 ..

27.05.2026 ОСОБА_6 добровільно видав ланцюжок, який йому збув ОСОБА_5 .

Прокурор зазначає, що необхідно накласти арешт на вказане майно, оскільки виявлені та вилучені речі являються речовими доказами, об`єктами кримінально протиправних дій, набутими кримінально протиправним шляхом. Арешт майна необхідний для досягнення повноти та всебічності розслідування вищезазначеного злочину та отримання відомостей, котрі є необхідними для належної кваліфікації вчиненого діяння, проведення необхідних експертиз, досліджень та з`ясування істини у кримінальному провадженні, а також з метою збереження вказаних речових доказів.

Прокурор просить розгляд клопотання проводити без його участі, посилаючись на ч. 2 ст. 172 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.

Власник майна у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд даного клопотання у її відсутності, не заперечує проти накладення арешту на майно.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 2 статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вирішуючи питання про арешт майна, у відповідності до статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За таких обставин, враховуючи те, що виявлені та вилучені речі являються речовими доказами, арешт майна необхідний для досягнення повноти та всебічності розслідування кримінального правопорушення та отримання відомостей, котрі є необхідними для належної кваліфікації вчиненого діяння, проведення необхідних експертиз, досліджень та з`ясування істини у кримінальному провадженні, а також з метою збереження вказаних речових доказів, приходжу до переконання, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, наклавши арешт на вказане майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, оскільки є предметом кримінального правопорушення.

Одночасно роз`яснюю, що згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись статтями 98, 110, 167, 170-173, 174, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт із забороною права відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на:

-змив за допомогою бавовняного аплікатора на дерев`яному стержні з додаванням води для ін`єкцій, що поміщений в паперовий конверт із нанесеними роз`яснювальними написами та підписами понятих;

-другий змив за допомогою бавовняного аплікатора на дерев`яному стержні з додаванням води для ін`єкцій, що поміщений в паперовий конверт із нанесеними роз`яснювальними написами та підписами понятих;

-срібний ланцюжок орієнтовною вагою близько 50 грам, належний ОСОБА_4 , який поміщено у спеціальний пакет Національної поліції України «PSP 1372434».

Речові докази зберігати в камері зберігання речових доказів Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, за адресою: вул. Драгоманова 5 м. Кременець Тернопільської області.

Виконання ухвали покласти на СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області.

Контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12026211010000230 від 27.05.2026.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1