Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 464/1947/26
пр.№ 2/464/1927/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
заочне
01.06.2026 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.
секретаря судових засідань Лазар Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1533-1065 від 30.03.2025 в розмірі 7324,14 грн та понесених судових витрат.
Обґрунтовує позов тим, що 30.03.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1533-1065 в електронній формі, за умовами п. 4.1 якого позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 2000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. 12.04.2025 та 22.04.2025 відповідно до умов додаткових угод відповідач отримав від позивача додатково 2000 грн та 2200 грн кредиту. Позивачем на картковий рахунок відповідача перераховані вказані суми позик, тим самим, позивачем належним чином виконані умови договору про споживчий кредит, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість за договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу та прострочених процентів. Просить стягнути з відповідача загальний розмір заборгованості в розмірі 7324,14 грн, з яких 1408 грн заборгованості по кредиту, 3088,94 грн заборгованості по відсоткам, 2827,20 грн заборгованості по процентах річних на підставі ст.625 ЦК України. Просить позов задовольнити, стягнути вказану суму боргу та судові витрати.
Справа надійшла до суду 23.03.2026, протоколом автоматизованого розподілу визначено суддю Горбань О.Ю.
Ухвалою від 26.03.2026 прийнято позов до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом відповідача) та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Представник позивача Резуєв Є.В. в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав. За згодою представника позивача відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 30.03.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний про споживчий кредит № 1533-1065, за умовами п. 4.1 якого позикодавець надав позичальникові грошові кошти в сумі 2000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. 12.04.2025 та 22.04.2025 відповідно до умов додаткових угод відповідач отримав від позивача додатково 2000 грн та 2200 грн кредиту.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання - в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Так, на виконання зазначених вимог, ОСОБА_1 надано одноразовий ідентифікатор, для підписання кредитного договору № 1533-1065 від 30.03.2025.
Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 12500 грн; строк кредитування 365 днів; денна процентна ставка становить 0,918%, річна процентна ставка 5284,26%.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в загальному розмірі 6200 грн, відповідно до умов укладеного кредитного договору № 1533-1065 від 30.03.2025 та додаткових угод до договору.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження заявлених позовних вимог, крім самого договору про відкриття кредитної лінії № 1533-1065 від 30.03.2025 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надано: додаткові угоди до договору від 12.04.2025 та 22.04.2025, паспорт споживчого кредиту, довідку про підтвердження перерахунку коштів та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за вказаним договором відповідно до Методики Національного банку України, яка підписана відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Отже, відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, погодився з усіма істотними умовами кредитування, які були передбачено у вказаному договорі та додаткових угодах.
Враховуючи наведене, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Факт укладення договору і перерахування кредитних коштів підтверджується також довідкою про перерахування суми кредиту за договором № 1533-1065 від 30.03.2025 та за додатковими угодами до договору.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1533-1065 від 30.03.2025, який не спростований відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4496 грн 94 коп., з яких: основний борг 1408 грн, нараховані відсотки 3088 грн 94 коп.
Враховуючи наведене, відповідач отримав кредитні кошти, погодився на умови, обумовлені в кредитному договорі, в тому числі відносно сплати відсотків (котрі нараховуються щоденно), загальний розмір заборгованості становить 4496 грн 94 коп., свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів у встановлений договором термін не виконав, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути тіло кредиту з відсотками.
Також позивач просить стягнути на його користь з відповідача відсотки (штрафні санкції), відповідно до ст.625 ЦК України, в розмірі 2827 грн 20 коп., які на переконання суду задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова ВП ВС від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), постанова ВП ВС від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78) та постанова ВП ВС від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Тому суд застосовує положення з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, з якого вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на те, що з 24.02.2022 і дотепер на всій території України запроваджено воєнний стан, вимога позивача про стягнення з відповідача 2827 грн 20 коп. грн процентів, нарахованих по ст.625 ЦК України, не ґрунтується на законі, тому не підлягає задоволенню судом.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в розмірі 4496 грн 94 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 1408 грн; заборгованість за відсотками 3088 грн 94 коп. У позовній вимозі щодо стягнення відсотків (штрафних санкцій), відповідно до ст.625 ЦК України, в розмірі 2827 грн 20 коп. слід відмовити.
Відповідно до вимог ст.141, 142 ЦПК України, задовольняючи позовні вимоги частково (61,40%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1634,68 грн.
На підставі статей 525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 142, 247, 263-265, 280-288 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1533-1065 від 30.03.2025 в розмірі 4496 (чотири тисячі чотириста дев`яносто шість) грн 94 коп., що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 1408 грн, заборгованості по процентах в розмірі 3088 грн 94 коп., судові витрати в розмірі 1634,68 грн.
В позовній вимозі про стягнення річних процентів по ст.625 ЦК України відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Текст рішення складено 01.06.2026.
Суддя Олена ГОРБАНЬ
Судове рішення № 137014359, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 01.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 464/1947/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: