Рішення № 137014008, 27.05.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.05.2026

Справа № 334/288/26

Провадження № 2-о/334/66/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Телегуз С.М., за участю секретаря Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Запорізька міська рада, Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк Ірина Іванівна, про встановлення факту спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник: адвокат Леліков С.О. в інтересах ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: Запорізька міська рада, Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І.

В обґрунтування заяви посилалися на те, що спадкоємець ОСОБА_1 з метою спадкування після померлого рідного дядьки має необхідність в судовому порядку підтвердити факт спільного проживання за однією адресою на час відкриття спадщини. Об`єктом спадкування та місцем мешкання ОСОБА_1 та інших членів сім`ї була квартира по АДРЕСА_1 . Вказана квартира на підставі свідоцтва про право на житло № НОМЕР_1 , виданого 05.02.2007 року Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради, належала в рівних долях на праві спільної часткової власності: ОСОБА_2 бабуся заявника, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 батько заявника, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 дідусь заявника, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 дядько заявника, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зважаючи, що всі вказані особи були зареєстровані за однією адресою у квартирі по АДРЕСА_1 , відповідно вони були спадкоємцями одне одного.

Після смерті батька ОСОБА_3 , заявник, якому на той час було 15 років, прийняв спадщину як спадкоємець першої черги разом з дідусем ОСОБА_4 (батьком померлого батька заявника) в розмірі частини від спадкового майна (1/4 частини квартири), що складає 1/8 частину цілої квартири. Разом з тим свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом після померлого батька він не оформлював.

У шлюбі ОСОБА_3 на день смерті не перебував. Заявник є єдиною дитиною ОСОБА_3 . Після смерті дідуся, єдиним спадкоємцем першої черги залишився дядько заявника ОСОБА_5 . Після смерті дядька заявник звернувся до приватного нотаріуса з метою спадкування після дядька за п`ятою чергою спадкування. При цьому у дядьки ОСОБА_5 не було ані дружини, ані власних дітей. Жодних спадкоємців крім заявника до п`ятої черги в даній сім`ї немає. Приватним нотаріусом було заведено спадкову справу, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_5 було відмовлено у зв`язку з тим, що заявник був зареєстрований окремо від спадкодавця, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, заявник фактично мешкав разом з батьком (до його смерті) та дядьком в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, на час відкриття спадщини заявник був власником 1/8 частини квартири, в якій був зареєстрований дядько, що крім іншого, наділяло його правом користування квартирою.

Доказами, що підтверджують факт спільного проживання є акти про фактичне проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та про фактичне не проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а також довідки, складені уповноваженими представниками ОСББ.

В даному випадку спори з приводу спадкування відсутні.

Прохали: 1) витребувати у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. матеріали спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 № НОМЕР_2 (номер у нотаріуса №269/2025); 2) встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом з померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини.

16.01.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено до розгляду в судове засідання, витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. матеріали спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 № НОМЕР_2 (номер у нотаріуса №269/2025).

02.03.2026 року до суду звернулася представник Запорізької міської ради за довіреністю Кіпа О.В. з відзивом на заяву, в якій посилалися на те, що в матеріалах справи містяться докази реєстрації місця проживання заявника в квартирі АДРЕСА_3 , а адреса проживання спадкодавців - квартира АДРЕСА_4 . До того ж, фактично доказів проживання заявника разом з спадкодавцем не надано. Твердження заявника про постійне проживання з померлими не доведено. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається до суду з вимогою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, має встановлюватись належними доказами.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник зазначає, що фактично проживав разом батьком та дядьком в їх квартирі. Звертають увагу, що заявник не надав жодного доказу, що підтверджує потребу та необхідність такого проживання, а також, що він дійсно там проживав разом з спадкодавцями, враховуючи, що заявник мав власне житло.

Заявник додав до заяви, як доказ сумісного проживання, копію акту про фактичне проживання особи без реєстрації від 29.12.2025 року та акт про непроживання за адресою реєстрації, який затверджений головою ОСББ «Співдружність 17» ОСОБА_6 . Однак, враховуючи, що зазначені акти були складений майже через рік після смерті ОСОБА_5 незрозуміло, яким чином така інформація достовірно відома уповноваженій особі. Тобто, в актах не зазначено з яких джерел було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_5 . Зазначені акти, підтверджені сусідами, складені на момент, так званого обстеження, але не відомо, чи має право голова ОСББ «Співдружність 71» відповідно до статутних завдань складати такі акти, адже для ствердження факту проживання необхідно вести певний облік подібних фактів. Фіксування факту викладеного в акті не є можливим ОСББ. Також, складання Актів є надання адміністративних послуг, а голова ОСББ не є суб`єктом надання адміністративних послуг, відповідно видача таких Актів є прямим порушенням Закону. Вважають, що ці акти не можна розглядатись як достовірний доказ, адже акти складені у незрозумілий спосіб. Головою ОСББ надані Акти складені з перевищенням своїх повноважень, не маючі фактичного підтвердження викладених в Актах обставин та містить завідомо недостовірні дані. Вказаними актами Голова правління ОСББ зафіксував ствердження сусідів про начебто проживання заявника зі спадкодавцем. Враховуючи, що даний акт не містить достовірної інформації, ствердження сусідів можливо вважати лише як покази свідків.

Заявником не надано жодного достовірного документу або іншого доказу, який підтверджує факт постійного його проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини.

Прохали відмовити у задоволенні заяви.

27.05.2026 року в судовому засіданні представник заявника: адвокат Леліков С.О. вимоги заяви підтримав та прохав задовольнити.

27.05.2026 року в судовому засіданні представник заінтересованої особи: Запорізької міської ради Кіпа О.В. заперечувала проти задоволення заяви, оскільки заявником не надано доказів факту спільного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, прохала відмовити у задоволенні заяви.

27.05.2026 року в судове засідання заявник не з`явився.

27.05.2026 року в судове засідання заінтересована особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. не з`явилася, подала копію спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 .

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Запоріжжя народився заявник ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_4 від 05.05.2023 року та копією довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №124367-2019 від 13.03.2019 року.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 09.02.2006 року та копії Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00054851518 від 19.11.2025 року батьками заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Згідно копії Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00054851403 від 19.11.2025 року батьки заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрували шлюб 25.09.2004 року, шлюб розірвано на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.01.2019 року у справі №334/5064/18.

Згідно копії Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00054851644 від 19.11.2025 року батько заявника ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , його батьками є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 06.08.2020 року батько заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно копії Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00054851317 від 19.11.2025 року причина смерті батька заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є Т40.6 «Гостре отруєння неуточненими наркотиками», відомості про заявника ОСОБА_8 .

Згідно копії Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00054851270 від 19.11.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_13 народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Згідно копії повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 12.11.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно копії Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00054851132 від 19.11.2025 року причина смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є Т40.6 «Гостре отруєння неуточненими наркотиками», відомості про заявника ОСОБА_9 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у шлюбі не перебував, дітей не мав, що підтверджується копією Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану №00054851188 від 19.11.2025 року та копією Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану №00054851233 від 19.11.2025 року.

Згідно копії довідки Департаменту адміністративних послуг ЗМР від 20.11.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_5 в період з 19.05.1998 року по 11.01.2025 року (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), разом з ним на день смерті зареєстровані особи відсутні.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 06.09.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно копії Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00054851765 від 19.11.2025 року причина смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є R99 «Причина смерті не встановлена через гнилісні зміни», відомості про заявника ОСОБА_10 .

Згідно копії довідки Департаменту адміністративних послуг ЗМР від 20.11.2025 року ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 07.04.1982 року по 06.09.2023 року (помер ІНФОРМАЦІЯ_15 ).

Згідно копії довідки Департаменту адміністративних послуг ЗМР від 01.12.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_4 в період з 07.04.1982 року по ІНФОРМАЦІЯ_15 (помер, дата актового запису 06.09.2023 року), разом з ним на день смерті був зареєстрований ОСОБА_5 .

Згідно копії Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00054851843 від 19.11.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті «Хронічна ішемічна хвороба серця», відомості про заявника ОСОБА_11 .

За життя ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 належала на праві спільної часткової власності (частки по 1/4) квартира за адресою: АДРЕСА_1 , право власності зареєстровано ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 12.04.2007 року, номер запису №37212 в книзі №255, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 05.02.2007 року та копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №449892470 від 30.10.2025 року.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, який посвідчено 24.03.2020 року Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Соха О.Б., яким на випадок своєї смерті всі належні йому на праві власності 2/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_1 .

Також, за життя ОСОБА_4 склав заповіт, який посвідчено 22.04.2021 року Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В., яким на випадок своєї смерті всі його права та обов`язки, все його майно, де б воно не перебувало та з чого б воно не складалось, а також все те, що буде йому належати та на що він матиме право на день його смерті, заповів ОСОБА_5 .

14.11.2025 року до Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. звернувся заявник ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини за законом після рідного дядька ОСОБА_5 на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , прохав видати йому свідоцтво про право на спадщину.

14.11.2025 року Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. заведено спадкову справу №269/2025 після померлого ОСОБА_5 , номер у спадковому реєстрі 74873226.

24.12.2025 року Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. відмовлено заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на день його смерті ОСОБА_1 був зареєстрований окремо від спадкодавця та не подав заяву про прийняття спадщини в строк, встановлений ст.1270 ЦК України.

На підтвердження факту постійного проживання разом з дядьком ОСОБА_5 на час відкриття спадщини заявником надано:

- копію акту про фактичне не проживання особи за адресою реєстрації від 29.12.2025 року, затвердженого Головою правління ОСББ «Стандарт Плюс» Орел Д.І., згідно якого ОСОБА_1 фактично не проживає за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 , починаючи з 2019 року, що підтверджують ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , підписи яких затверджено Головою правління ОСББ «Співдружність 71» Данильчук О.;

- копію довідки №26/12/25-01 про проживаючих у житловому приміщенні/будинку осіб від 26.12.2025 року, виданої Головою правління ОСББ «Співдружність 71» ОСОБА_14 , згідно якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але не проживає з 01.01.2019 року;

- копію акту про фактичне проживання особи без реєстрації від 29.12.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 в період з 2019 року по 2025 рік, що підтверджують ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , підписи яких затверджено Головою правління ОСББ «Співдружність 71» Данильчук О.;

- копію довідки від 29.12.2025 року, виданою Головою правління ОСББ «Стандарт Плюс» Орел Д.І. про те, що ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 з 01.01.2019 року, разом з ним за цією адресою мешкали: 1) батько ОСОБА_17 ; 2) бабуся ОСОБА_18 ; 3) дід ОСОБА_19 ; 4) дядько ОСОБА_20 ;

- письмові пояснення ОСОБА_7 від 24.02.2026 року, яка пояснила, що з 1986 року постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 є її рідним сином, при цьому місце його реєстрації збігається з її, тривалий час син не мешкав з нею, а мешкав у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьком та його родичами. З батьком сина відносини вона не підтримувала тривалий час. В цій квартирі мешкали бабуся ОСОБА_2 , померла в 2019 році, дідусь ОСОБА_4 , помер в 2023 році, батько ОСОБА_3 , помер в 2020 році, і рідний дядько ОСОБА_5 , помер в 2025 році. З початку 2019 року, син проживав постійно у вказаній квартирі, де мешкає й досі вже самостійно. Їй відомо, що квартира належала родичам сина в рівних частках за приватизацією, також відомо, що син після смерті батька успадкував 1/8 частину квартири;

- письмові пояснення ОСОБА_15 від 24.02.2026 року, яка пояснила, що з 2008 року постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_6 . Тривалий час підтримувала стосунки з членами сім`ї ОСОБА_21 , які мешкали квартирі АДРЕСА_7 . ОСОБА_1 є наймолодшим у сім`ї. Крім нього, в цій квартирі мешкали його бабуся ОСОБА_2 , померла в 2019 році, дідусь ОСОБА_4 , помер в 2023 році, батько ОСОБА_3 , помер в 2020 році, і рідний дядько ОСОБА_5 , помер в 2025 році. 3 2019 року ОСОБА_1 постійно мешкає у цій квартирі і на даний час також.

Також, 19.05.2026 року в судовому засіданні в якості свідка допитано ОСОБА_22 , яка пояснила, що вона є головою ОСББ, коли їй потрібно було робити довідки про проживаючих та непроживаючих, вона збирала людей на вулиці. Вона досконально всіх не знає, тому просила взяти паспорт і з паспортом заповнювали документи. Це були документи про те, що люди не проживали за адресою. В 71 будинку він не проживав, а в 69-А проживав, але це зі слів. Зі слів людей Каліберда не проживає в 71 будинку з 2019 року, там живе одна бабуся, я їй допомагала робити опалення, вона точно сама живе.

Також, 27.05.2026 року в судовому засіданні в якості свідка допитано ОСОБА_23 , який пояснив, що це справа про ОСОБА_1 , він проживав в 69А, на 3 поверсі, а я на 4. В цій квартирі, на скільки пам`ятає, проживала жінка ОСОБА_24 і троє чоловіків, один старенький. Перша померла ОСОБА_24 , він її запам`ятав, бо вона тримала на ринку точку, це його бабуля. І за нею три чоловіка померло. ОСОБА_25 - дідусь, як він зрозумів, і два середнього віку чоловіка. ОСОБА_26 проживав з ними з 2017-2019 року там. ОСОБА_26 бачив там часто. Як сусід сусіда. І зараз думає, що він також там живе. Вважає, що він там живе. При організації ОСББ (2015-2016 роки) він був зам.голови ОСББ. Всі документи вів Голова правління, і нічого не бачив. Висновок, що ОСОБА_26 проживає за цією адресою він зробив з того, що там проживали його батьки, дідусь. Спускався - він стояв на подвір`ї, курив. Зустрічались в під`їзді. В квартирі в них не був. Спілкувався з ОСОБА_24 , якщо було потрібно.

Суд, відмовляючи у задоволенні заяви, виходить з наступного.

Відповідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст.1217 ЦК України спадкоємство здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини ст.1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1296 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно п.3.20 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).

Судом встановлено, що до суду звернувся заявник, як спадкоємець за законом після рідного дядька ОСОБА_5 , з заявою про встановлення факту постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, з тих підстав, що він на час смерті рідного дядька був зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_2 , однак фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм рідним дідьком ОСОБА_5 , однак, звернувшись до приватного нотаріуса для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після рідного дядька, нотаріусом було відмовлено у вчинені нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, так як разом з померлим на день смерті він зареєстрований не був, заяву про прийняття спадщини у строк не подав.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування положень ч.3 ст.1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Для підтвердження факту прийняття спадщини особі, яка не подала таку заяву в нотаріальну контору, необхідно доводити саме обставини, що підтверджують факт спільного постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті.

Відповідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

У той же час, у Постанові Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі № 204/2707/19, зазначено, що для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем, проживання має бути фактичним.

Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За правилами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням таких вимог ст.81 ЦПК України та положень п.3 ч.1,2 ст.318 ЦПК України заявник повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зазначивши про такі обставини у своїй заяві та про докази, які їх підтверджують і до заяви додати ці докази.

За змістом статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, яким є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У частинах 1-3 ст.89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним в справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду під час їх оцінки.

Для встановлення спільного проживання до уваги також можуть братися показання свідків про спільне проживання та ведення спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фото/відео матеріали, документи, що підтверджують придбання майна, витрачання коштів на спільні цілі.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу, наданого заявником на підтвердження факту його проживання з рідним дядьком на час відкриття спадщини, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про те, що наявних у справі доказів недостатньо для висновку, що заявник постійно проживав разом зі спадкодавцем рідним дядьком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Так, пояснення свідка ОСОБА_23 в судовому засіданні не дають можливості суду достеменно встановити факт проживання заявника з рідним дядьком на час його смерті. Тобто, свідок підтвердив зустрічі із заявником у дворі будинку, що не може бути беззаперечним доказом його проживання разом з померлим.

Пояснення свідка ОСОБА_22 в судовому засіданні також не підтверджують факту проживання заявника з рідним дядьком на час його смерті, оскільки їй ця інформація відома зі слів інших людей.

Надані заявником інші докази не підтверджують факту спільного проживання та ведення спільного побуту з померлим, при цьому, заявником не надано ні фото/відео матеріалів з померлим, ні документів, що підтверджують придбання майна, витрачання коштів на спільні цілі, про нарахування та сплату комунальних послуг.

При цьому, заявник посилається на те, що він з 2019 року фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , однак, як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3 , причина його смерті «Гостре отруєння неуточненими наркотиками», заявником про його смерть є ОСОБА_8 , в подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його дідусь ОСОБА_4 , причина його смерті не встановлена через гнилісні зміни, заявником про його смерть є ОСОБА_10 , потім, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його дядько ОСОБА_5 , причина його смерті «Гостре отруєння неуточненими наркотиками», заявником про його смерть є ОСОБА_9 .

Також, суд не бере до уваги посилання заявника про те, що на час відкриття спадщини він був власником 1/8 частини квартири, в якій був зареєстрований дядько, оскільки вказана обставина не підтверджує факту його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а лише підтверджує його право користування вказаною квартирою як власника.

З огляду на викладене, суд вважає, що заявник не надав переконливих доказів, які б однозначно свідчили про постійне спільне його проживання з рідним дядьком на момент відкриття спадщини, тому відсутні підстави для задоволення його заяви.

А тому заява не підлягає задоволенню, як така, що не підтверджена встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Відповідно ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Запорізька міська рада, Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк Ірина Іванівна, про встановлення факту спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 01 червня 2026 року.

Суддя: С.М. Телегуз