Ухвала суду № 137013828, 29.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7643/26

1-кс/308/3175/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого групи слідчих у кримінальному провадженні №12026070000000151 слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026070000000151, внесеного в ЄРДР 04.04.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого групи слідчих у кримінальному провадженні №12026070000000151 слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026070000000151, внесеного в ЄРДР 04.04.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026070000000151 від 04.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, що у ОСОБА_6 у невстановлений органом досудового розслідування точний час, але не пізніше 04.04.2026, під час перебування під вартою в ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» виник злочинний умисел спрямований на особисте протиправне збагачення шляхом організації незаконного переправлення через державний кордон України, який проходить на території Закарпатської області, громадянина України, якому у період дії правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі території України.

Так, ОСОБА_6 11.05.2026, перебуваючи в ДУ «Закарпатська УВП (№9», що за адресою: Закарпатська область м.Ужгород, вул.Довженка, 8-а, спілкуючись через мобільний застосунок «Watsapp» за номером мобільного телефону НОМЕР_1 з ОСОБА_7 , повідомив останньому, що для перетину державного кордону необхідні грошові кошти в сумі 8000 доларів США.

ОСОБА_7 , розуміючи незаконність зазначених дій ОСОБА_6 , не бажаючи бути втягненим у протиправну діяльність, звернувся до правоохоронних органів та почав діяти під контролем правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності вказаних осіб.

У подальшому, 13.05.2026, ОСОБА_6 , перебуваючи в ДУ «Закарпатська УВП (№9»), що за адресою: Закарпатська область м.Ужгород, вул.Довженка, 8-а, спілкуючись по відеозв`язку через мобільний застосунок «Watsapp» за тим же номером мобільного телефону з ОСОБА_7 , повідомив останньому, що йому необхідно прибути до с.Вишково Хустського району Закарпатської області та в подальшому чекати на його вказівки.

По приїзду ОСОБА_7 в с. Вишково Хустського району Закарпатської області 13.05.2026 ОСОБА_6 повідомив, що необхідно перейти річку Тиса у вищевказаному селі та після цього знову зателефонувати до нього по відеозв`язку в мобільному застосунку та чекати на його вказівки. Перейшовши річку, ОСОБА_6 знову перетелефонував до ОСОБА_7 та наказав чекати, однак через декілька хвилин ОСОБА_6 знову перетелефонував до ОСОБА_7 , повідомивши, що сьогодні він не зможе переправити його через державний кордон та чекати подальших його вказівок.

За цей час з метою доведення свого злочинного плану до кінця, ОСОБА_6 у невстановлений час, але не пізніше 25.06.2026, залучив як співучасників вчинення цього злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які згідно з відведеними їм функціями повинні були надати ОСОБА_7 поради й вказівки щодо подальшого незаконного перетину останнім лінії державного кордону України та отримати від останнього для нього грошові кошти у розмірі 8000 доларів США, як винагороду за організацію протиправного переправлення його через державний кордон України.

Так, 25.06.2026 ОСОБА_6 вкотре зателефонував по відеозв`язку із того ж номеру мобільного телефону до ОСОБА_7 та повідомив, що йому знову необхідно прибути на місце, де він був минулого разу. Прибувши на місце до ОСОБА_7 підішли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які повідомили про необхідність передачі їм грошових коштів в сумі 8000 доларів США, після чого його буде переправлено через державний кордон. Після отримання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грошових коштів останні були затримані працівниками правоохоронних органів.

26.05.2026, стороною обвинувачення, відповідно до ст.278 КПК України повідомлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що вони підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України, а саме: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

В подальшому 25.05.2026 року, в ході проведення огляду загальнодоступної ділянки місцевості, за географічними координатами 48,0377050 23,4461174, що за адресою Закарпатська область, Хустський район, с-ще Вишково, на відстані 5 км., 360 м., від лінії державного кордону виявлено та в подальшому вилучено:

1) 8. 000 доларів США (несправжні імітаційні засоби) в кількості 80 купюр з маркуванням KF 11598465 B - кожна;

2) мобільний телефон марки Samsung ІМЕІ: НОМЕР_2 , належний ОСОБА_8 ;

26.05.2026 року вказані вище речі та предмети, на підставі ст.98 КПК України, було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Слідчий стверджує, що враховуючи, що мобільний телефон містить ознаки, передбачені ч.1ст.98 КПК України та враховуючи, що вищевказаний предмет свідчить про можливе вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочинної діяльності, у той же час можуть бути предметом кримінального правопорушення, є підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, а отже, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, вони підлягають арешту.

У судове засідання слідчий не з`явився, при цьому подав заяву про розгляд без його участі.

Власник майна в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд даного клопотання

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Дослідивши подане клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026070000000151 від 04.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Підставою внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що:

- «Із правоохоронних органів надійши матеріали про те, що особа ОСОБА_10 знаходячись в ДУ «Закарпатська УВП (9)», спільно із особою ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами на території Закарпатської області за грошову винагороду організовують незаконне переправлення чоловіків мобілізаційного віку через державний кордон України поза пунктами пропуску».

25.05.2026 року, в ході проведення огляду загальнодоступної ділянки місцевості, за географічними координатами 48,0377050 23,4461174, що за адресою Закарпатська область, Хустський район, с-ще Вишково, на відстані 5 км., 360 м., від лінії державного кордону виявлено та в подальшому вилучено:

1) 8. 000 доларів США (несправжні імітаційні засоби) в кількості 80 купюр з маркуванням KF 11598465 B - кожна;

2) мобільний телефон марки Samsung ІМЕІ: НОМЕР_2 , належний ОСОБА_8 ;

26.05.2026 року вказані вище речі та предмети, на підставі ст.98 КПК України, було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

У межах розслідування даного провадження, орган досудового розслідування вбачає наявність обґрунтованих ризиків відчуження вилучених предметів третім особам, їх подальше приховування, пошкодження або знищення з метою перешкоджання подальшому проведенню їх експертному дослідженню та встановленню інших обставин кримінального правопорушення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Частиною 2 ст.167 КПК України регламентовано, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення, є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

З огляду на положення ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно з ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за вимогами ст.132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» визначено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи вищенаведене, а також ступінь суспільної небезпеки та характер вчиненого протиправного діяння, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, з метою збереження речових доказів, а також те, що вилучені речі є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. У зв`язку з чим клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого групи слідчих у кримінальному провадженні №12026070000000151 слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026070000000151, внесеного в ЄРДР 04.04.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на речі та предмети, які були вилучені 25.05.2026 року, в ході проведення огляду загальнодоступної ділянки місцевості, за географічними координатами 48,0377050 23,4461174, що за адресою Закарпатська область, Хустський район, с-ще Вишково, на відстані 5 км., 360 м., від лінії державного кордону, а саме:

1) 8000 доларів США (несправжні імітаційні засоби) в кількості 80 купюр з маркуванням KF 11598465 B - кожна;

2) мобільний телефон марки Samsung ІМЕІ: НОМЕР_2 , належний ОСОБА_8 .

Пріоритет визначення місця подальшого зберігання вищеперерахованого майна, залишити за органом досудового розслідування.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1