Ухвала суду № 137013216, 18.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48582/23-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Остапчук Т.В. при секретарі судового засідання Погребняк В.Д., за участю представника позивача - Воробйова Ю.Ю. , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві заяву відповідача - ОСОБА_2 про відстрочку або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі № 757/48582/23-ц по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду міста Києва надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про відстрочку або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі № 757/48582/23-ц по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Заявник в прохальній частині просив розглянути заяву у відсутність. В судовому засіданні представник позивача просив відмовити у задоволені вказаної заяви посилаючь на свої письмові заперечення в яких зазначив, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, довідка з електронного сервісу «Дія» № F141904 від 12.03.2026 року сама по собі не підтверджує відсутність у відповідача можливості виконати судове рішення, посилання на воєнний стан, не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення, заявлений розмір щомісячного платежу визначений заявою боржника не носить арифметичного підґрунтя та не підтверджений письмовими доказами отримуваних доходів боржником. Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали поданої до суду заяви про відстрочку виконання рішення суду, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що у провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває заява боржника ОСОБА_2 про розстрочення виконання судового рішення та зміну способу і порядку його виконання. За результатами розгляду вказаної справи судом видано два виконавчі документи від 18.02.2025 року, на підставі яких відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 25.08.2025 року, які в подальшому об`єднані у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4. 12 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 435 ЦПК України з заявою про розстрочку виконання рішення суду, що ухвалено в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово - комунальні послуги, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 15 543,08 грн та понесені по справі судові витрати зі сплати судового збору 2 567, 72 грн. Заяву обґрунтував тим, що у звязку з воєнним станом - війну в Україні та тимчасову відсутність доходів згідно державної довідки Дія, грошових сум на карткових рахунках та відсутність рухомого і нерухомого майна та відповідно державної довідки Дія № F1419104 від 12.03.2026 року у відповідача тимчасово відсутні доходи у період війни січень 2022 - січень 2026. За змістом положень частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За змістом положень частини 1 статті 446 Цивільного процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Таким чином, згідно з вказаними положеннями, заява сторони про розстрочення виконання рішення суду підлягає розгляду у суді, який розглядав справу як суд першої інстанції, оскільки інше не передбачено Розділом VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)». Відповідно до положень частини першої статті 435 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Згідно ч.2-4 ст. 435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Незважаючи на відсутність вичерпного законодавчого переліку підстав для надання відстрочки, розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, суд, керуючись критерієм настання обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, у кожній конкретній справі з врахуванням всіх особливостей ситуації, вирішує питання про їх наявність чи відсутність, а також вирішує питання про наявність чи відсутність причин, які перешкоджають виконанню рішення суду та за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі №796/43/2018. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі №9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду, оскільки не заявником надано до суду належних та допустимих доказів щодо його скрутного фінансового стану, відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України, та неспроможності виконання судового рішення. Також не надано відомості про наявність та обсяг заощаджень, або їх відсутність, відсутність транспортних засобів, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви. Керуючись ст. ст. 435, 446 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви відповідача - ОСОБА_2 про відстрочку або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі № 757/48582/23-ц по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити. Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т.В.Остапчук