Рішення № 137012774, 02.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19020/25

Провадження № 2/643/1734/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026

02 червня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за призначеною тимчасовою державною соціальною допомогою непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату,

в с т а н о в и в:

Позивач Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради в особі начальника Ажель Л.А. звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суму державної соціальної допомоги в розмірі 19 355,09 грн, а також суму судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на такі обставини. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради та отримував державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію з 2012 року. 27.12.2012 ОСОБА_2 звернувся до Управління із заявою про призначення допомоги особам, яка досягли віку, що дає право на призначення допомоги.

Рішенням про призначення допомоги від 30.01.2013 призначено допомогу з 27.12.2012 довічно. Згідно з «Повідомленням про результати запиту на відповідність повідомленої реципієнтом інформації даним, що обробляються стосовно нього в інформаційно- аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, відповідно до статті 10 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» від 22.03.2023 за даними Державної податкової служби України, на дату формування рекомендації виявлено, що фізичну особу ОСОБА_2 знято з обліку в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків. Розпорядженням від 21.04.2023 виплату допомоги припинено до з`ясування з 01.05.2023 за результатами верифікації. 27.04.2023 до Управління надійшло поштове відправлення від ОСОБА_1 , яка повідомила про смерть чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши довідки виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 01.07.2022 № 05-26/63, № 05-27/63 з повідомленням про смерть ОСОБА_2 та інформацією про те, що ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до розпорядження від 28.04.2023 виплату допомоги було припинено з 01.07.2022, особова справа закрита у зв`язку зі смертю заявника ОСОБА_2 .Згідно із розпорядженням від 28.04.2023 про перерахунок допомоги, було встановлено розмір допомоги з 01.03.2022 по 31.12.2054 в сумі 2100,00 грн. Згідно із довідкою Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ХОДА № 1047 від 12.05.2023 переплата допомоги за період з 01.07.2022 по 31.03.2023 склала 19 355,09 грн (з урахуванням повернутих банком коштів в розмірі 42,91 грн).19.05.2023 № 447-01 ОСОБА_1 було направлено повідомлення, про необхідність повернення державної соціальної допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 в сумі 19355,09 грн та запропоновано повернути виплачені кошти в добровільному порядку.На час звернення до суду з позовною заявою сума переплати до Управління не повернута. У зв`язку з викладеним вище, представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача суму державної соціальної допомоги в розмірі 19 355,09 грн, а також суму судового збору.

Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З боку сторін клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідачці направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до такого.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради та отримував державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію з 2012 року.

27.12.2012 ОСОБА_2 звернувся до Управління із заявою про призначення допомоги особам, яка досягли віку, що дає право на призначення допомоги. (а.с.9 зворотна сторона аркуша-10).

Разом із заявою відповідачем було подано декларацію про доходи за період з 01.06.2012 по 30.11.2012. (а.с.11-12).

Відповідно до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 № 261 (далі - Порядок) право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю мають особи, що одночасно відповідають таким умовам особи, які досягли віку 65 років і не мають права на пенсію відповідно до законодавства або яким установлено інвалідність в установленому порядку.

Для визначення права на соціальну допомогу застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

Для визначення розміру соціальної допомоги застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (або рівень забезпечення прожиткового мінімуму у випадках, встановлених законом), встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний вік.

У разі збільшення прожиткового мінімуму, перерахунок соціальної допомоги здійснюється з дати, з якої встановлений новий розмір прожиткового мінімуму (або рівня забезпечення прожиткового мінімуму - у випадках, встановлених законом).

Соціальна допомога призначається особам, які досягли віку, встановленого статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», - довічно.

Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення соціальної допомоги визначено постановою КМУ від 22.07.2020 № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги».

Рішенням про призначення допомоги від 30.01.2013 призначено допомогу з 27.12.2012 довічно. (а.с.13).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» орган, що здійснює державні виплати, у разі звернення реципієнта за призначенням державних виплат формує запит в інформаційно-аналітичній платформі на відповідність повідомленої реципієнтом інформації даним, що обробляються стосовно нього в інформаційно-аналітичній платформі, та в режимі реального часу отримує підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, або рекомендацію щодо проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності, за наявності в інформаційно-аналітичній платформі інформації, передбаченої статтею 13 цього Закону.

Згідно з «Повідомленням про результати запиту на відповідність повідомленої реципієнтом інформації даним, що обробляються стосовно нього в інформаційно- аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, відповідно до статті 10 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» від 22.03.2023 за даними Державної податкової служби України, на дату формування рекомендації виявлено, що фізичну особу ОСОБА_2 знято з обліку в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків. (а.с.15-16).

Розпорядженням від 21.04.2023 виплату допомоги припинено до з`ясування з 01.05.2023 за результатами верифікації. (а.с.16 зворотна сторона аркуша).

27.04.2023 до Управління надійшло поштове відправлення від ОСОБА_1 , яка повідомила про смерть чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши довідки виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 01.07.2022 № 05-26/63, № 05-27/63 з повідомленням про смерть ОСОБА_2 та інформацією про те, що ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.17-18).

Відповідно до розпорядження від 28.04.2023 виплату допомоги було припинено з 01.07.2022, особова справа закрита у зв`язку зі смертю заявника ОСОБА_2 (а.с.19 зворотна сторона аркуша).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» одержувачі соціальної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають державну соціальну допомогу, про обставини, що можуть вплинути на умови призначення державної соціальної допомоги та її виплату.

Уразі невиконання цього обов`язку та одержання у зв`язку з цим зайвих сум державної соціальної допомоги, одержувачі повинні відшкодувати органам, що призначають державну соціальну допомогу, надміру виплачені суми.

Згідно із довідкою Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ХОДА № 1047 від 12.05.2023 переплата допомоги за період з 01.07.2022 по 31.03.2023 склала 19 355,09 грн (з урахуванням повернутих банком коштів в розмірі 42,91 грн). (а.с.20).

19.05.2023 № 447-01 ОСОБА_1 було направлено повідомлення, про необхідність повернення державної соціальної допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 в сумі 19355,09 грн та запропоновано повернути виплачені кошти в добровільному порядку. (а.с.21).

На час звернення до суду з позовною заявою сума переплати до Управління не повернута.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

За положеннями статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положеннями ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Суд зазначає, що обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Звертаючись до суду з цією позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 , позивач посилається на положення ст. 1216 ЦК України та ст. 1218 ЦК України, тобто як до спадкоємиці після смерті ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 01.07.2022. (а.с.17).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1261 ЦК України, в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На підставі ч. 1, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до змісту ч. 1. ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість, за ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

При цьому за ч. 1, ч. 4 ст. 1231 ЦК України, до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Суд зазначає, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Таким чином у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, та не відмовилися від її прийняття, замінюють спадкодавця в усіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

Матеріали справи не містять жодних відомостей, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що до відповідачки ОСОБА_1 перейшли права та обов`язки після смерті ОСОБА_2 .

Жодних доказів того, що саме відповідачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 матеріали справи не містять, а з боку позивача суду не надано. Докази про коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , матеріали справи також не містять. Клопотань про витребування доказів від позивача до суду не надходило.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (а.с.44).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на результат вирішення спору та відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за призначеною тимчасовою державною соціальною допомогою непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Сугачова