Вирок № 137012620, 02.06.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/6561/24

провадження № 1-кп/619/108/26

ВИРОК

іменем України

02 червня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників потерпілого ОСОБА_4 адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , законного представника потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_4 , представника цивільного відповідача ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дергачі кримінальне провадження за №12023221230002312 від 07.11.2023, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дергачі Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_10 06.11.2023 року, приблизно о 12:57 години керував технічно справним транспортним засобом легковим автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21121» з механічною КПП, державний номерний знак « НОМЕР_1 », та рухався у межах населеного пункту по автодорозі вулиці Європейська (1-го Травня) у м. Дергачі Харківського району Харківської області, у напрямку вулиці Вокзальної, зі швидкістю руху 50 км/год.

В цей час у попутному напрямку, позаду за автомобілем ОСОБА_10 на мотоциклі марки «MUSTANG» без державного номерного знаку, рухався неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із малолітньою пасажиркою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Продовжуючи свій рух, ОСОБА_10 , керуючи власним транспортним засобом, почав виконувати маневр повороту праворуч до безіменного провулку, що прилягає до вул. Вокзальній у м. Дергачі.

Розуміючи неможливість виконання маневру повороту праворуч з проїзної частини, ОСОБА_10 виїхав на зустрічну смугу руху, з метою набрання необхідної траекторії (радіусу) руху для виконання маневру повороту праворуч.

У подальшому, ОСОБА_10 , діючи з необережністю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча він повинен був і міг їх передбачити, проявив неуважність, не переконавшись у безпечності руху та можливому створенню перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, а також, не надавши переваги у русі іншим учасникам дорожнього руху, розпочав рух перпендикулярно проїзній частині вул. Вокзальної у м. Дергачі та, продовжуючи рух, створив перешкоду та небезпеку для руху мотоцикла марки «MUSTANG» під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого відбулось зіткнення двох транспортних засобів, під час якого потерпілий ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.

ОСОБА_10 , не надавши переваги у русі іншим учасникам дорожнього руху та розпочавши рух перпендикулярно проїзній частині вул. Вокзальної у м. Дергачі, порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №12-14/134-А/24 від 21.03.2024 потерпілому ОСОБА_4 завдано тілесні ушкодження, що відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень по ознаці тривалості розладу здоров`я, а саме: садно та синець на обличчі, закритті переломи верхньої третини гомілкової та малогомілкової кісток правої гомілки із зміщенням. Вищевказані ушкодження утворилися від ударної травматичної дії тупого твердого предмета (-ів), індивідуальні особливості травматичної поверхні якого в ушкодженнях не відобразилися.

Відповідно до висновку судових авто-технічних експертиз на момент ДТП рульове керування, робоча гальмівна система обох транспортних засобів перебували у працездатному стані.

Відповдно до висновку судової авто-технічної експертизи у вказаній дорожній обстановці в діях водія транспортного засобу легкового автомобіля «ВАЗ 21121» державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_10 наявні невідповідності вимогам п. 10.1., 10.2. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією.

Своїми протиправними діями ОСОБА_10 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , середньої тяжкості тілесні ушкоджения.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, не визнав.

Пояснив, що їхав по вулиці Першого травня до вокзалу 50 км/год і щоб повернути праворуч, виїхав на зустрічну смугу, знизив швидкість до 15-20 км/год щоб повернути направо, ввімкнув поворот. Почав повертати, після чого відбувся різкий удар. Він дивився в дзеркало, нікого не бачив. Дівчина пролетіла через машину і впала на обочину я побачив її в лобове скло. На узбіччя він не виїжджав, на зустрічну смугу дійсно виїхав. Вважає, що потерпілий не дотримувався безпечної дистанції.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що їхав з пасажиром десь приблизно 50 км/год, не більше, з ним була дівчина. Автомобіль ОСОБА_10 їхав попереду в попутному напрямку, після чого виїхав на зустрічне узбіччя, де стояв 5-7 секунд, з чого потерпілий зробив висновок, що автомобіль вже зупинився. Коли він под`їхав ближче автомобіль ОСОБА_10 почав поворот праворуч і перегородив потерпілому дорогу, внаслідок чого і сталося зіткнення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що повертався з вокзалу з аптеки, він бачив, як проїжджав обвинувачений. Останній зупинився щоб повернути праворуч, взяв розмах на зустрічну смугу і став повертати праворуч у провулок, поставивши машину поперек дороги, і в неї врізався мотоцикл з дітьми, який рухався в попутному напрямку. Він викликав швидку. Мотоцикл їхав не швидко, він гальмував, але запобігти зіткненню не мав.

Вина ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, також підтверджується наступними доказами.

Згідно висновку експерта за №СЕ-19/121-24/5959-ІТ від 27.03.2024, за наслідками проведення судової транспортно-трасологічної експертизи, в момент первинного контакту мотоцикла «MUSTANG» без номерних знаків, своєю передньою частиною контактував з задніми правими дверями автомобіля «ВАЗ-21121» реєстраційний номер НОМЕР_1 . В момент первинного контакту кут між поздовжніми осями автомобіля «ВАЗ-21121» реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоциклу «MUSTANG» без номерних знаків, був близьким до 90°.

Висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу за №СЕ-19/121-24/5941-ІТ від 02.04.2024 встановлено, що на момент експертного огляду та, відповідно на момент ДТП, робоча гальмівна система мотоциклу «MUSTANG» без реєстраційного номеру, перебувала у працездатному стані при якому були відсутні будь-які несправності, які могли б впливати на її вихідні параметри. Нa момент експертного огнляду рульове керування мотоциклу «MUSTANG» без реєстраційного номеру, перебувало в непрацездатному та технічно несправному стані через руйнування нижньої частини лівого пера амортизаційної вилки переднього колеса.

Відповідно до судово-медичної експертизи за № 12-14/134-А/24 від 05.03.2024, у неповнолітнього ОСОБА_4 , 15 років, у зв`язку з ДТП 06.11.2023 року мали місце: садно та синець на обличчі, закриті переломи верхньої третини великогомілкової та малогомілкової кісток правої гомілки зі зміщенням. Вищевказані ушкодження утворилися від ударної травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості травматичної поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися. При цьому, характер не виключає можливості утворення їх в умовах дорожньо-транспортної події 06.11.2023, за обставин, що відомі з постанови слідчого. Більш конкретно судити про механізм утворення тілесних ушкоджень тільки на основі наявних даних не представляється можливим. Вказані вище тілесні ушкодження не є небезпечними для життя в момент їх утворення, а спричинили за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня) і за цією ознакою відповідно до п. 2.2.1. «а, б, в», п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, у сукупності, належать до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості. При госпіталізації у стаціонар КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР при дослідженні крові ОСОБА_4 газохроматографічним методом на наявність алкоголю - етиловий спирт не виявлений.

За висновками судової автотехнічної експертизи за №СЕ-19/121-24/10223-ІТ від 26.04.2024: за вихідними даними з показань водія мотоцикла «MUSTANG» ОСОБА_4 - у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-21121», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_10 повинен був діяти згідно з вимогами п. 10.1, 10.2 ПДР. У діях водія автомобіля «ВАЗ-21121», державний номерни знак НОМЕР_1 ОСОБА_10 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху, які перебували, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з подією даної ДТП. У даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 21121, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_10 мав технічну можливість запобігти зіткненню виконанням вимог п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці водій мотоцикла «MUSTANG» ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху.

За вихідними даними з показань свідка ОСОБА_10 : Запитання про те, як повинен був діяти водій автомобіля ВАЗ-21121 ОСОБА_10 у даній дорожній обстановці відповідно до Правил дорожнього руху, не вирішене. Запитання про те, чи є в діях водія автомобіля ВАЗ-21121 ОСОБА_10 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які перебували, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з ДТП, не вирішене. Запитання про те, чи мав водій автомобіля ВАЗ-21121 ОСОБА_10 технічну можливість запобігти зіткненню, не вирішене. Запитання про те, як повинен був діяти водій мотоцикла MUSTANG ОСОБА_4 в даній дорожній обстановці відповідно до Правил дорожнього руху, не вирішене. Запитання про те, чи є в діях водія мотоцикла MUSTANG ОСОБА_4 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які перебували, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з ДТП, не вирішене. Запитання про те, чи мав водій мотоцикла MUSTANG ОСОБА_4 технічну можливість запобігти зіткненню, не вирішене. Запитання про те, чи спроможні показання свідка ОСОБА_4 , надані під час слідчого експерименту, відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/121-24/5959-ІТ, було розглянуте під час дослідження обставин ДТП з його показань.

Вихідні дані з показань свідка ОСОБА_10 , що надані під час слідчого експерименту, відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/121-24/5959-IT, є неспроможними, з технічної точки зору.

З протоколу огляду місця події від 06.11.2023 з фототаблицею вбачається, що обвинувачений здійснював поворот праворуч до провулку під кутом 150 градусів. Ширина дороги становить 5, 20 метрів.

У протоколах проведення слідчих експериментів від 21.02.2024 та 28.05.2024 ОСОБА_10 показав як відбувалося ДТП на його думку.

У протоколах проведення слідчих експериментів від 17.01.2024 та 28.05.2024 потерпілий показав, як відбувалося ДТП на його думку.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_10 за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , середньої тяжкості тілесні ушкоджения, при встановлених судом фактичних обставинах, поза розумним сумнівом, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.

Отже, своїми протиправними діями ОСОБА_10 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , середньої тяжкості тілесні ушкоджения.

Заперечення захисту суд не приймає, виходячи з наступного.

З протоколу огляду, доданої схеми ДТП та фототаблиці чітко вбачається, що ОСОБА_10 виїхав на зустрічну смугу руху та перегородив дорогу потерпілому.

Свідок ОСОБА_12 , який був очевидцем події, чітко пояснив, що бачив, як обвинувачений зупинився щоб повернути, виїхав на зустрічну смугу і став перед мотоциклом перпендикулярно, повертаючи направо.

Потерпілий їхав не швидко, він гальмував, але запобігти зіткненню не мав можливості.

Пояснення свідка ОСОБА_12 узгоджуються з іншими матеріалами справи, зокрема протоколом ОМП та висновком судової автотехнічної експертизи за №СЕ-19/121-24/10223-ІТ від 26.04.2024.

Судова автотехнічна експертиза №СЕ-19/121-24/10223-ІТ від 26.04.2024 проводилась за показаннями як потерпілого, так і обвинуваченого.

Надати відповіді згідно показань обвинуваченого не виявилось можливим через технічну неспроможність останніх.

При цьому за показаннями потерпілого експертом надано відповідь в тому числі на питання щодо невідповідності дій водія ОСОБА_10 п. 10.1 та п. 10.2 ПДР України та причинний зв`язок цих порушень із ДТП.

Зі схеми ДТП та фототаблиці до протоколу ОМП вбачається, що з урахуванням кута повороту та ширини дороги обвинувачений мав виїхати як мінімум на зустрічну смугу руху, і він це зробив. Під час зіткнення він фактично повністю перегородив дорогу потерпілому.

Здійснювати такий маневр необхідно лише з урахуванням п. 10.1 ПДР України, чого обвинувачений не зробив.

Його доводи про порушення безпеченого інтервалу з боку потерпілого суд не приймає, з урахуванням характеру маневру, який виконував обвинувачений.

Оцінивши всі докази у їх сукупності суд дійшов висновку про вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

При призначенні покарання суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ст. 66 КК України, обставин які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 під час судового розгляду судом не встановлено.

Обтяжуючих обставин згідно ст. 67 КК України не встановлено.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, що витікає з положень ч. 2 ст. 50 КК України.

Згідно з п. 20 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є нетяжким, внаслідок вчиненого злочину потерпілому ОСОБА_4 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкоджения; відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу винного, а саме те, що він раніше не судимий, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.

З урахуванням наведеного обвинуваченому слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті.

Суд не вбачає підстав для застосування до призначеного покарання положень ст. 75 КК України, виходячи з наслідків правопорушення, позиції обвинуваченого, який вину не визнав, та позицій потерпілого ОСОБА_4 та його законного представника, які просили призначити обвинуваченому покарання без звільнення із випробуванням.

Окрім цього, суд приймає до уваги що згідно п. 10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Порушення п. 10.1 ПДР з боку обвинуваченого у даному випадку є очевидним - обвинувачений змінив напрямок руху, не переконавшись у безпеці маневру і скоїв ДТП. При цьому сам обвинувачений визнав факт виїзду на зустрічну, ліву смугу руху, без увімкнення відповідного покажчика повороту, а потім різкий поворот праворуч.

Заперечення вини, відсутність осуду своїх дій, небажання вибачитись у такому випадку свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого звільнення від відбування покарання з випробуванням і про необхідність реального відбування покарання для виховання обвинуваченого у дусі поваги до закону та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

За змістом п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубе порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкоджения та з метою забезпечення міри виховного характеру приходить висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом у межах санкції статті.

Представником потерпілого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 до суду подано цивільний позов до ОСОБА_10 та АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.11.2023 року унаслідок ДТП, яка сталася у м. Дергачі через порушення водієм ОСОБА_10 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, мотоцикл під керуванням неповнолітнього ОСОБА_4 зазнав зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21121», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням обвинуваченого.

У результаті ДТП потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді садна та синця на обличчі, а також закритого перелому верхньої третини гомілкової та малогомілкової кісток правої гомілки зі зміщенням.

Наявність причинного зв`язку між діями водіями та наслідками підтверджено висновками судових експертиз.

Посилаючись на положення ст. 22, 23, 1166, 1187, 1188 ЦК України, позивач зазначає, що у зв`язку з лікуванням травм ним було понесено документально підтверджені витрати на придбання ліків у розмірі 51 085 гривень.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_10 на момент ДТП була застрахована за полісом №217674076 в АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс», а страховик добровільно виплату не здійснив, обов`язок з відшкодування вказаної матеріальної шкоди у межах ліміту покладається на страхову компанію.

Вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000 грривень обґрунтовані перенесеними фізичним болем, душевними та фізичними стражданнями через тривале лікування й реабілітацію.

Унаслідок ДТП позивач, будучи молодим юнаком, тривалий час був обмежений у пересуванні, позбавлений звичного способу життя та спілкування, відчував безпорадність, тривогу і безсоння, що призвело до істотного порушення нормальних життєвих зв`язків його та членів його родини.

Обов`язок відшкодування моральної шкоди позивач просить покласти на обвинуваченого як на володільця джерела підвищеної небезпеки.

Також заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 500 гривень.

У зв`язку з чим просить суд:

- стягнути з АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, пов`язану з лікуванням, у розмірі 51 085 гривень;

- стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 200 000 гривень.

Вирішити питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20 500 гоивень.

У додатках надав суду такі документи: скріншот з сайту МТСБУ (перевірка чинності страхового полісу); копії фіскальних чеків; копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; копія паспорту ОСОБА_7 ; копія договору про надання професійної правничої допомоги; копія додаткової угоди №1; копія товарного чеку №1 від 12.09.2024; копія акту-приймання передачі наданих послуг; копія попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат; ордер; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копія позовної заяви з додатками для сторін.

Додатково представником потерпілого було долучено до матеріалів справи на підтвердження обставин, на які цивільний позивач посилається в позовній заяві: копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого відділення дитячої ортопедії №102948 від 21.11.2023; копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого відділення дитячої ортопедії №102948 від 13.05.2024; копія довідки від 17.11.2023; копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого №19564 від 07.11.2023; копія листа від 07.11.2023; копія результату мультизрізової спіральної комп`ютерної томографії від 07.11.2023; копія направлення; копія супровідного листка та талону до супровідного листка.

Від ОСОБА_10 до суду надійшов відзив на заялений потрепілою стороною цивільний позов, у якому обвинувачений категорично заперечував проти такого та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася унаслідок грубого порушення ПДР України (п. 2.1(а), 12.3, 30.1, 30.2) самим неповнолітнім потерпілим ОСОБА_4 .

Адже останній у віці 15 років без посвідчення водія та на незареєстрованому мотоциклі здійснював перевезення малолітнього пасажира без дитячих утримуючих систем.

Відповідач зазначив, що батьки потерпілого безвідповідально придбали сину транспортний засіб, не забезпечили належний догляд і раніше вже притягувалися до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП за невиконання обов`язків щодо виховання дитини.

Відтак, на думку відповідача, потерпілий та його родина власною протиправною поведінкою створили аварійну ситуацію, що виключає підстави для відшкодування моральної шкоди.

Щодо вимог про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 51 085 гривень, то відповідач вважає їх необґрунтованими, оскільки до позову додано лише фіскальні чеки сумнівного походження без належного розрахунку витрат.

Також вказав, що твердження позивача про скрутне матеріальне становище сім`ї не відповідають дійсності.

Також цивільний відповідач - АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» 23.12.2024 надав до суду відзив на заявлений стороною потерпілого цивільний позов.

У наданому суду страхова компанія проти такого цивільного позову ОСОБА_4 заперечувала у повному обсязі, вважаючи такі вимоги необґрунтованими та передчасними з таких підстав.

Позивачем у порушення вимог ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не надано документів від закладу охорони здоров`я (призначень, рекомендацій лікаря у виписному епікризі), які б підтверджували медичну необхідність придбання саме тих лікарських засобів, що зазначені у доданих фіскальних чеках.

Через це неможливо співставити діагноз потерпілого із понесеними витратами.

Крім того, серед долучених квитанцій наявні витрати, що взагалі не пов`язані з лікуванням травм від ДТП (зокрема, пакети, спрей від комарів), а доданий рахунок на оплату виробів для остеосинтезу сумою 25 000 гривень не підписаний та не містить доказів оплати.

Також представник страховика вказує на відсутність предмета спору на момент розгляду справи, оскільки компанія не відмовляла у виплаті відшкодування.

Законна представниця потерпілого звернулася із заявою про виплату лише 01.11.2024 року, однак згідно з абз. 4 п. 36.2 ст. 36 профільного Закону перебіг строку для прийняття рішення страховиком зупиняється у разі розгляду справи у суді до дня набрання вироком законної сили.

Оскільки вирок наразі відсутній, пред`явлення позову до страхової компанії є передчасним, а питання виплати буде вирішено після завершення кримінального провадження.

Додатково цивільний відповідач заперечує проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 20 500 гривень, вважаючи їх неспівмірними із ціною позову, складністю та обсягом виконаних робіт, оскільки обґрунтування позову складає лише три сторінки, а в акті приймання-передачі послуг безпідставно вказано збирання доказів та подання запитів, які до матеріалів справи так і не були додані.

Представник АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» - ОСОБА_8 просила повністю відмовити у задоволенні позовних вимог до компанії та зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Під час розгляду справи представником АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» було долучено до матеріалів справи додаткові документи:

- Висновок спеціаліста № 2/129806, відповідно до якого Керівником відділу врегулювання збитків з особистих видів страхування Департаменту врегулювання збитків АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» було складено висновок про те, що оскільки страхова виплата за шкоду, заподіяну здоров`ю становить 21 556,17 гривень - до виплати за моральну шкоду рекомендовано - 1077,80 гривень (21 556,17 *0,05), у зв`язку з чим, загальна сума виплати за заподіяну шкоду здоров`ю та за моральну шкоду ОСОБА_4 - складає 22 633,97 гривень.

- висновок спеціаліста №1/129806, стосовно постраждалого ОСОБА_4 , відповідно до якого: загальний об`єм втрат по наданих чеках становить 51 086,30 гривень; загальний об`єм витрат, що може компенсувати страхова компанія за лікування згідно наданим медичним документам та чекам, становить 21 556,17 гривень.

Керівником відділу врегулювання збитків з особистих видів страхування Департаменту врегулювання збитків АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» пояснив, що неповний об`єм компенсування обумовлений тим, що на відшкодування подані платіжні документи за товари, що не є лікарськими засобами; на відшкодування подані лікарські засоби, які не застосовуються для лікування наслідків розладів здоров`я після ДТП згідно встановленого діагнозу; на відшкодування подані платіжні документи за лікарські засоби, що, згідно наданої медичної документації, не були рекомендовані лікарем; на відшкодування подані акти та рахунки на оплату медичних послуг без надання відповідних фінансових документів про оплату (згідно з чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР, акт виконаних робіт та рахунок-фактура не є розрахунковими документами), фіскальні чеки та платіжні документи, які є нечитабельними.

- детальний підрахунок від 27.03.2025, у формі таблиці, з якої вбачається, що представником АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» було проведна власна калькуляція підтверджених збитків матеріальної шкоди потерпілого на загальну суму 21 556,17 гривень.

Представники цивільного позивача ОСОБА_4 просили визнати такі докази АТ «СК «ББС ІНШУРАНС», а саме: висновок спеціаліст №1/129806 та висновок спеціаліста №2/129806 та детальний підрахунок в 27.03.2025 - неналежними та недопустимими. Пояснили, що Висновок спеціаліста №1/129806 та висновок спеціаліста №2/129806 містить посилання на те, що висновки складені медичним експертом. При цьому, у висновках не зазначено а ні прізвища експерта, а ні його посади, а ні назви експертної установи.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 та законний представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у ньому.

У судовому засіданні представник АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» - ОСОБА_8 відзив на позов підтримала у повному обсязі, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , в особі представника ОСОБА_5 до АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» просила відмовити у повному обсязі та зменшити розмір витрат на правничу допомогу Позивача.

Також не визнав цивільний позов у повному обсязі.

Обвинувачений цивільний позов також не визнав, оскільки не вважає себе винним у ДТП.

Суд, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 129 КПК України суд ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Належним відповідачем у частині вимог про стягнення матеріальної шкоди є страхова компанія.

Потерпілий надає на підтвердеження своїх вимог відповідні чеки та квитанції.

Суд приймає аргументи страхової компанії про часткову необґрунтованість розміру матеріальної шкоди.

Дійсно, потерпілим лише частково обґрунтовано суму, яку він просить стягнути, в розмірі 21 556 гривень 17 копійок.

Інша частина включає в себе придбання таких речей, як спрей для комарів.

Також суд не приймає у якості доказу рахунок на а.с. 52, оскільки він не підписаний.

Саме ця сума підлягає стягненню з цивільного відповідача на користь потерпілого.

Пояснення цивільного відповідача про вирішення питання страхового відшкодування після розгляду цієї справи суд не приймає, оскільки потерпілий не позбавлений права звернутись до суду з таким позовом в межах кримінального провадження.

Клопотання потерпілого про визнання висновку спеціаліста (медичного експерта) №1/129806 та детального підрахунку від 27.03.2025 недопустимими доказами задоволенню не підлягає.

Зазначені документи не містять доказової інформації для доведення вини обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України.

По суті зазначені висновок та підрахунок є результатом аналізу наданих потерпілим чеків та квитанцій і стосуються саме цивільного позову.

Аналогічна інформація міститься у відзиві, який надано страховою компанією і ця інформація відображає позицію цивільного відповідача щодо оцінки доказів в частині вирішення цивільного позову.

Отже, з цивільного відповідача на користь потерпілого необхідно стягнути матеріальну шкоду у розмірі 21 556 гривень 17 копійок.

Що стосується моральної шкоди, суд виходить з наступного.

За змістом ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичній болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Зокрема, судом враховано, що потерпілому ОСОБА_4 завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що після отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди травм, до теперішнього дня він продовжує лікування та реабілітацію. Через те, що позивач проходив лікування післ ДТП, він тривалий час взагалі був позбавлений звичного життя. За цей час він зазнав значних душевних та фізичних страждань через неможливість нормального пересування, спілкування з оточуючими. Позивач мав друзів і певні інтереси, сімейні свята. Отже, позивачу даною дорожньо-транспортною пригодою дійсно заподіяна моральна шкода, яка полягає у нервовому напруженні і хвилюванні, пережитому при ДТП, у тих негативних наслідках, що настали для Позивача, у побутових незручностях, у тому, що Позивач був обмежений у пересуванні.

Враховуючи вимоги співмірності суд вважає, що заявлений цивільний позов у частині стягнення з ОСОБА_10 моральної шкоди на користь ОСОБА_4 слід задовольнити частково - у розмірі 100 000 гривень.

Суд не приймає заперечення ОСОБА_10 проти цивільного позову.

Так, захисник вказує що батьки потерпілого по справі безвідповідально придбали транспортний засіб для задоволення його забаганок, при цьому розуміючи, що він не має посвідчення водія, є неповнолітнім.

Зазначені порушення не є предметом розгляду цього кримінального провадження.

В будь-якому випадку ці порушення не перебувають у причинному зв`язку із ДТП. Причиною ДТП стало саме порушення ПДР обвинуваченим ОСОБА_10 .

Щодо зазначення захисником про перевезення потерпілим неповнолітніх пасажирів, залучення служби у справах дітей, ювенальної поліції, суд виходить з того, що це не відноситься до предмету розгляду цієї справи.

Доводи захисника про відсутність належного підтвердження розміру матеріальної шкоди суд не приймає, оскільки вимоги про стягнення матеріальної шкоди пред`явлені до іншого відповідача.

На підставі ст. 174 ч. 4 КПК України підлягає вирішенню питання про скасування арештів, накладених ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 10.11.2023.

Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити згідно з положеннями ст. 100 КПК України.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно Постанови колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 14 січня 2026 року у справі № 571/244/25 (провадження № 51-2214км25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/133421571, Задовольняючи цю касаційну вимогу, Верховний Суд зазначив, що поняття «судові витрати» є більш широким, ніж поняття «процесуальні витрати». Вичерпний перелік видів процесуальних витрат міститься у ст. 118 КПК, а їхній розподіл регламентовано ст. 124 цього Кодексу. Зокрема, законодавець визначив такі види процесуальних витрат, які складаються: з витрат на правову допомогу; з витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; з витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; з витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів (див., наприклад, постанову Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 187/291/17). На переконання Верховного Суду кримінальний процесуальний закон не передбачає стягнення судового збору з учасників судового провадження при вирішенні цивільного позову в межах кримінального провадження.

Стаття 124 КПК України передбачає стягнення витрат з обвинуваченого; з цивільного відповідача таке стягнення не передбачене.

Враховуючи, що цивільний позов задоволено частково, суд стягує витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених вимог, пред`явлених до обвинуваченого, з обвинуваченого.

Суду надано підтверджуючі документи щодо сплати за три експертизи, хоча в обвинувальному акті зазначено про витрати за проведення чотирьох експертиз. Суд стягує тільки документально підтверджені витрати.

Це також не перешкоджає прокурору звернутись з відповідним клопотанням на стадії виконання вироку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 100, 124, 286, 349, 368-371, 373-376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому основне покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки та додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбуття основного покарання ОСОБА_10 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави у особі ХНДЕКЦ МВС витрати за проведення:

- судової транспортно трасологічної експертизи №CE-19/121-24/5959-ІТ від 27.03.2024, у розмірі 4543,68 гривень, (к/д 24060300, p/p 31116115020005, код банку 37999680, МФО 899998, УК Слобідсь/мХар Банк Казначейство України (ЕАП);

- судової авто-технічної експертизи (тех. стан.) №CE-19/121-24/5941-ІТ від 02.04.2024, у розмірі 4543,68 гривень, 31116115020005, код банку 37999680, МФО 899998, УК Слобідсь/мХар Банк (к/д 24060300, p/p Казначейство України (ЕАП);

- судової авто-технічної експертизи №CE-19/121-24/10223-ІТ від 26.04.2024, у розмірі 4543,68 гривень, (к/д 24060300, p/p 31116115020005, код банку 37999680, МЦП 899998, УК Слобідсь/м Хар Банк Казначейство України (ЕАП);

Цивільний позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного Товариства «Страхової Компанії «ББС ІНШУРАНС» (код ЄДРПОУ: 20344871, місцезнаходження: 04050 м. Київ, вул. Білоруська, 3, ел. пошта okara@bbs.com.ua) на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду у розмірі 21 556 (двадцять одна тисяча п`ятсот п`ятдесят шість) гривень, 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на правову допомогу у розмірі 10 250 (десять тисяч двісті п`ятдесят) гривень.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 10.11.2023, а саме на:

- автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21121», д.р.н. НОМЕР_1 , який, відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- мотоцикл марки «MUSTANG», без державних номерних знаків, на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився у фактичному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Речові докази:

- автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21121», д.р.н. НОМЕР_1 , який, відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 - повернути власнику;

- мотоцикл марки «MUSTANG», без державних номерних знаків, на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився у фактичному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається, обвинуваченому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1