Рішення № 137012583, 02.06.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/53/26 Провадження № 2/613/461/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Сеник О.С., за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/53/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить: 1) стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» (ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за кредитним договором №3460224 від 14.02.2023 у розмірі 14939,92 грн; 2) стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн та судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 291,74 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 14.02.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено договір №3460224 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Після того як Відповідач здійснив реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора та заповнив електронну заявку на отримання споживчого кредиту на вебсайті в мережі Інтернет (https://credit7.ua/), ТОВ «Лінеура Україна» того ж дня направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти кредитний договір №3460224. В процесі реєстрації та оформлення заявки первісний кредитор здійснив ідентифікацію позичальника (отримання його ідентифікаційних даних) і верифікацію (підтвердження належності цих даних позичальнику)

Згідно з розділом 1 Кредитного договору, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 359 днів, стандартна процентна ставка 1,99% на день.

ТОВ «Лінеура Україна» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (зазначену позичальником при оформленні кредиту).

Відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором, допускаючи прострочення сплати чергових платежів, сплачуючи платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи їх взагалі, що призвело до виникнення простроченої заборгованості. Усвідомлюючи наявність фінансових зобов`язань перед первісним кредитором, відповідач здійснював часткові платежі в рахунок погашення заборгованості. Останній платіж відповідач здійснив 17.03.2023 в сумі 69,01 грн. Здійснюючи платежі, відповідач своїми конклюдентними діями підтвердив прийняття умов укладеного кредитного договору.

26.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК Профіт» було укладено договір факторингу №?26102023, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «ФК Профіт» право вимоги за кредитним договором.

Надалі ТОВ «ФК Профіт» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Сіті Колект», відповідно до договору факторингу №?ДО-20250909/001 від 09.09.2025. Згідно з Додатком 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу №?ДО-20250909/001 від 09.09.2025, заборгованість відповідача за кредитним договором №3460224 становить 14939,92 грн.

Станом на дату подання цього позову заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3460224 від 14.02.2023 становить 14939,92, з яких: тіло кредиту 2999,99 грн; нараховані відсотки 11939,93 грн.

Наявність заборгованості за кредитним договором №3460224 від 14.02.2023 змусила позивача звернутися із даним позовом до суду.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 28 січня 2026 року позовну заяву ТОВ «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно зіст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 14.02.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3460224 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Укладення Договору здійснюється Сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в особистий кабінет, в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію», в т.ч. шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистогокабінету (п.1.1 Договору).

Відповідно п.п. 1.2-1.3 Договору Товариство надає Споживачу кредит в сумі 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, на строк 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком № 1 до Договору.

Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,00% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту. Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується на таких умовах, якщо клієнт до 16.03.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п. 1.4 Договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає : за стандартною ставкою - 24600,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 22809,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Згідно із п. 3.1 Договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту.

Клієнт здійснює платежі за договором у розмірі та у строки, визначені цим договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за цим договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у черговості, згідно зі ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», а саме: 1) у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору (п. 4.6 Договору).

У розділі договору «Реквізити та підписи сторін» вказано реквізити позичальника ОСОБА_1 (картка № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер паспорту, адресу, номери телефону). Договір підписано електронним підписом «Х647» 14.02.2023 о 13:12 год..

Окрім того, відповідач за допомогою електронного підпису підписав паспорт споживчого кредиту, у якому також зазначені основні умови кредитування.

Листом ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» від 28.02.2024 підтверджується факт перерахування вказаним товариством грошових коштів відповідачу. Між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 210222-1 від 21.02.2022. Відповідно 14.02.2023 о 13:14 год. було успішно перераховано кошти у розмірі 3000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 3460224 від 14.02.2023, складеним ТОВ «Лінеура Україна», станом на 26.10.2023 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 14939,92 грн, у т.ч. за основною сумою боргу 2999,99 грн, за процентами 11939,93 грн. З 15.02.2023 до 16.03.2023 (включно) відсотки нараховувались за зниженою процентною ставкою 0,01 %, з 17.03.2023 по 26.10.2023 (включно) відсотки нараховувалися за стандартною процентною ставкою 2,00%.

26.10.2023 між ТОВ «ФК Профіт» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір відступлення прав вимоги № 26102023, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК Профіт» право вимоги за Кредитним договором

09.09.2025 між ТОВ «ФК Профіт» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» було укладено договір факторингу № ДО-20250909/001, відповідно до якого ТОВ «ФК Профіт» відступило ТОВ «ФК «Сіті Колект» право вимоги за кредитним договором № 3460224 до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у загальному розмірі 14939,92 грн.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ «Сіті Колект» до суду за захистом своїх прав.

Статтею 634 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг`для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Законувважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно ізстаттею 64 Цивільного процесуального кодексу України,статтею 36 Господарського процесуального кодексу Українитастаттею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідност. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно достатті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитору зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 14.02.2023 укладено кредитний договір № 3460224, ТОВ «Лінеура Україна» умови кредитного договору виконало належним чином, надавши відповідачу кредит на суму 3000,00 грн. Однак, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалась заборгованість у загальному розмірі 14939,92 грн, у т.ч. за основною сумою боргу 2999,99 грн, за процентами 11939,93 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Доказів сплати суми кредиту та відсотків у повному обсязі за кредитним договором № 3460224 від 14.02.2023 або ж власного розрахунку заборгованості відповідачем не надано. Відзиву на позов відповідач не подав.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «ФК «Сіті Колект» витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн до матеріалів справи надано наступні документи: копія договору № 25 від 17.10.2025 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «ФК «Сіті Колект» та адвокатом Бацюк О.М.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №691, видане на ім`я ОСОБА_2 , Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №25 від 17.10.2025, в якому зазначені адвокатські послуги, платіжна квитанція №711 від 01.12.2025 на суму 65000,00 грн (призначення платежу : оплата правової допомоги згідно Договору №25 від 17.10.2025), витяг з акту про надання правової допомоги №1264 від 24.12.2025, відповідно до якого сторонни погодили надання наступних правових послуг : усна (з вивченням документів) за 1,4 год. 2100,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду за 1,6 год. 4900,00 грн, всього на суму 7000,00 грн.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених ТОВ «ФК «Сіті Колект» до відшкодування витрат на надання правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.

Враховуючи складність справи, яка не є складною, входить до категорії справ з усталеною судовою практикою, складність виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо відшкодування позивачу витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику, у розмірі 291,74 грн, суд зазначає наступне.

Позовна вимога про стягнення з відповідача витрат на підготовку та направлення копії позовної заяви з додатками є безпідставною, оскільки такі витрати не належать до судових витрат у розумінні статей 133, 141 ЦПК України. Надсилання копії позову іншим учасникам справи є процесуальним обов`язком позивача, передбаченим статтею 177 ЦПК України, а тому витрати на виконання такого обов`язку не можуть бути покладені на відповідача. Зазначені витрати виникають у зв`язку з реалізацією права на звернення до суду, а не внаслідок розгляду справи судом. Витрати на відправлення відповідачу копії позовної заяви не є витратами, пов`язаними з розглядом справи, та не підлягають відшкодуванню, оскільки їх понесення обумовлене виконанням позивачем вимог процесуального закону щодо подання позову.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.4, 10-13, 76-81, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.263-265, 268, 273-283, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором №3460224 від 14.02.2023 у розмірі 14939,92 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять грн 92 коп.), судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп.).

В іншій частині вимог про стягення судових витрат - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», адреса місцезнаходження: 02154, м. Київ, пр-т. Соборності, буд. 30-А, офіс 321, код ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 02.06.2026.

Суддя О.С. Сеник