Рішення № 137012476, 02.06.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

02.06.2026 2/394/223/26

394/141/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ТАС АГРО ЛАН» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди землі посилаючись на те, що її чоловіку ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю 11-КР №037144 виданого Новоархангельською селищною радою 26 грудня 2001 року на підставі рішення сесії Новоархангельської селищної ради від 04 жовтня 2001 року №240 належало право власності на земельну ділянку пл. 5,32 га.

20 червня 2006 року між чоловіком позивачки ОСОБА_2 та ПСП «Лан» в особі голови Стрельченка В.І. було укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 5.32 га. на 25 років, кадастровий номер земельної ділянки 3523655100:02:000:0144, що знаходиться на території Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, який зареєстровано у Новоархангельському відділі КРФЦ ДЗК 08 серпня 2006 за №91.

Договір оренди земельної ділянки було укладено строком на 25 років до 08.08.2031 року.

Орендодавець та орендар за згодою між собою передбачили у пункті 40 договору оренди землі умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

15.12.2025 року чоловік подарував позивачці належну йому земельну ділянку, про що свідчить договір дарування вчиненого приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області. Договір дарування зареєстровано в реєстрі за № 1173.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав від 15.12.2025 року, позивачка є власником цієї земельної ділянки уточнена площа якої складає 5,3153 га. з кадастровим номером 3523655100:02:000:0144. Номер відомостей про речове право: 62764885.

Пунктом 40 договору оренди земельної ділянки від 20 червня 2006 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

17 грудня 2025 року позивачка звернулась з листом - повідомленням до ПСП «Лан» про розірвання договору оренди земельної ділянки за взаємною згодою сторін, оскільки це було передбачено п. 40 договору оренди земельної ділянки, а саме, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни або розірвання договору оренди земельної ділянки для погодження та підписання.

До листа повідомлення позивачка додала проект додаткової угоди у трьох примірниках про розірвання договору оренди.

На її лист - повідомлення ПП «ТАС АГРО ЛАН» надіслав лист від 27 січня 2026 року №22 «Щодо розгляду листа - повідомлення»

Підприємство визнає, що згідно п.40 договору оренди, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Разом з тим, підприємство вважає, що у даних правовідносинах, перехід права власності на орендовану земельну ділянку для орендодавця цієї земельної ділянки не сам по собі безумовним правоприпиняючим юридичним фактом, а вказує на відповідну зміну обставин у договірних правовідносинах у зв`язку з таким переходом, порівняно з тими обставинами, за яких укладався договір оренди.

Також зміна власника орендованої земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що цим порушується, не визнається чи оспорюється суб`єктивне цивільне право та/або законний інтерес орендодавця як сторони договору оренди.

На підставі наведеного підприємство не погоджується на припинення договору оренди, пропонує укласти додаткову угоду до договору оренди землі, виклавши його в новій редакції в двох примірниках.

Від підписання такої додаткової угоди позивачка відмовилась.

Таким чином, на підставі викладеного підприємство ПП «ТАС АГРО ЛАН» відмовляється надати згоду на розірвання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.5 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» позивачка своєчасне повідомила орендаря про те, що стала власником даної земельної ділянки.

Вважає, що дії відповідача, які полягають у відмові в укладенні додаткової угоди про розірвання договору оренди порушують її права як власника земельної ділянки.

Спірний договір був підписаний сторонами, отже вони погодили всі його умови, добровільність укладення договору оренди землі сторонами не оспорювалась. Незгода відповідача на розірвання договору за наявності для цього підстав, передбачених цим договором, є неправомірною відмовою від виконання умов договору.

Враховуючи той факт, що позивачка позбавлена можливості інакше, ніж у судовому порядку захистити свої порушені права як власника земельної ділянки, тому змушена звертатись до суду з даним позовом

Позивачка просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 5.3153 га, кадастровий номер земельної ділянки 3523655100:02:000:0144, що знаходиться на території Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області укладений 20 червня 2006 року/а.с.1-2/.

Відповідач в свою чергу подав суду відзив, у якому зазначив, що вважає позовні вимоги позивачки незаконними, необґрунтованими та такими, які порушують права відповідача.

Зокрема зазначив, що 20 червня 2006 року між ОСОБА_2 та ПСП «Лан» (правонаступником якого є ПП «ТАС АГРО ЛАН») було укладено договір оренди земельної ділянки за № 167, загальною площею 5,32 га. що находиться в адміністративних межах Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, який зареєстровано у Новоархангельському відділ КПФЦДЗК про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08.08.2006 року за № 91.

За умовами п. 8 договору оренди, договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років, тобто строком до 08.08.2031 року.

Пунктом 40 договору оренди, визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

15 грудня 2025 року ОСОБА_2 подарував позивачці вищезазначену земельну ділянку на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Р.Г.. зареєстрованого у реєстрі за № 1173.

В обґрунтування позову позивачка вказує на те, що у наслідок відмови відповідача від укладання угоди про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки у власність їй як новому власнику спірної земельної ділянки, чим порушуються її права, як нового власника земельної ділянки.

Стаття 27 Закону України «Про оренду землі» визначає, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, емфітевзису, земельного сервітуту, щодо такої земельної ділянки. Частиною 4 цієї ж статті, встановлено, що за згодою сторін договору оренди, суперфіцію емфітевзису земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про оренду землі» також визначено, що до нового власника орендованої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.

Тож чинне законодавство передбачає, що у договорі оренди землі може бути замінено як орендаря, так і орендодавця, і зміст наведеного законодавчого регулювання є спрямованим на збереження попередніх існуючих орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку чи реорганізації орендаря.

При зміні власника земельної ділянки попередній власник вибуває із орендних відносин, а новий власник має право і водночас зобов`язаний стати орендодавцем за договором оренди. При цьому законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

Тобто, нормами Земельного кодексу України встановлюється імперативне правило по переходу всіх прав та обов`язків по договору.

Ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такий самий формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Положеннями Закону України «Про оренду землі», встановлено, що формою договору оренди землі - є письмова згода із обов`язковим проведенням державної реєстрації права оренди земельної ділянки у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Також, звернув увагу суду на те, що відповідач є сільськогосподарським виробником, яке займається вирощуванням с/г культур і. плануючи використовувати земельну до закінчення строку дії договору оренди, понесло значних витрат власних матеріальних ресурсів на обробіток та підживлення ґрунту, закупівля насіння, засобів захисту рослин з метою ретельного догляду за посівами і дотримання технології сільськогосподарського виробництва. Вказані дії Підприємства були направлені на довготривале підтримання належного стану земельної ділянки.

Відповідно до статті 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Відповідно до ч. 2 ст. 719 Цивільного кодексу України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина 1 статті 722 ЦК України визначено).

Тобто, позивачка прийнявши від дарувальника спірну земельну ділянку, отримала разом з нею не тільки права, а і обов`язки, яких зобов`язана беззаперечно дотримуватись, так як, це є вимогою законодавства України. Тому, у позивачки є прямий обов`язок дотримуватись усіх пунктів договору оренди до закінчення строку його дії.

Також, відповідач вважає за необхідне звернути увагу суду на той факт, що перехід права власності на предмет оренди (спірну земельну ділянку) не спричиняє автоматичного припинення спірних договірних правовідносин, а лише створює правову ситуацію, у якій кожна із сторін договору має право вимагати його розірвання, адресуючи цю вимогу іншій стороні. Іншими словами, відповідне положення договору закріплює відкладальну, а не скасувальну (резолютивну) умову у сенсі статті 212 ЦК України, а сам факт зміни власника предмета оренди (орендованої земельної ділянки) є правозмінюючим, а не правоприпиняючим юридичним фактом.

Разом з цим, вважає за необхідне зазначити, що наявність у тексті договору оренди землі інших пунктів (п.38 та п. 39) не дає змоги стверджувати, що у випадку зміни власника земельної ділянки договір оренди має бути розірваним, оскільки:

Пунктом 38 договору оренди визначено виключний перелік обставин, за яких договір оренди припиняє свою дію: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, з інших підстав, визначених Законом.

Крім цього п. 39 договору оренди визначено, що розірвання договору в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є причини, передбачені ЗУ «Про оренду землі».

Також, відповідач звернув особливу увагу суду на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлені нею в постанові від 8 вересня 2020 року у справі №920/418/19.

Аналізуючи позицію Великої Палати Верховного Суду по даній справі можна дійти висновку, що після зміни власника земельної ділянки Договір не припинив свою дію. натомість Позивач в силу вимог закону набув статус орендодавця у триваючих правовідносинах оренди разом із належними орендодавцю за Договором правами та обов`язками.

Як вже зазначалось вище, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Разом з тим частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24. 25 вказаного Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, відповідач вважає, що у даних правовідносинах, перехід права власності на орендовану земельну ділянку для орендодавця цієї земельної ділянки не є сам по собі безумовним правоприпиняючим юридичним фактом, а вказує на відповідну зміну обставин у договірних правовідносинах у зв`язку з таким переходом, порівняно з тими обставинами, за яких укладався договір оренди. Також зміна власника орендованої земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що цим порушується, не визнається чи оспорюється суб`єктивне цивільне право та/або законний інтерес орендодавця як сторони договору оренди.

В свою чергу варто зазначити про те, що, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не спричиняє автоматичного припинення спірних договірних правовідносин, а лише створює правову ситуацію, у якій виникає право вимагати судового захисту шляхом розірвання договору у сторони договору, для якої настали відповідні підстави через зміну фактичних обставин.

Враховуючи все вищевикладене, відповідач вважає, що дії позивачки щодо дострокового припинення строку дії договору оренди, у зв`язку зі зміною орендодавця на підставі укладеного договору дарування, є незаконними, недобросовісними та такими, які порушують права відповідача, як законного користувача земельної ділянки.

На підставі всього вищевикладеного, відповідач повністю заперечує проти розірвання договору оренди землі у зв`язку зі зміною власника земельної ділянки, оскільки перехід права власності на земельну ділянку для орендодавця цієї земельної ділянки не є сам по собі безумовним правоприпиняючим юридичним фактом, а вказує на відповідну зміну обставин у договірних правовідносинах у зв`язку з таким переходом, порівняно з тими обставинами, за яких укладався договір оренди. Також, зміна власника орендованої земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що цим порушується, не визнається чи оспорюється суб`єктивне цивільне та/або законний інтерес орендодавця як сторони договору оренди /а.с.27-31/.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити /а.с.40/.

Представник відповідача - приватного сільськогосподарського підприємства «ТАС АГРО ЛАН» в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій розгляд справи просила проводити за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність сторін на підставі наявних в цивільній справі доказах.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в сукупності суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України наголошує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У ч. 1 ст. 5 ЦПК України законодавець закріпив, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1 ст. 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Даний позов підсудний Новоархангельському районному суду, оскільки нерухоме майно (земельна ділянка) розташоване на території Голованівського району (до зміни адміністративного поділу Новоархангельського району) Кіровоградської області.

Предметом спору в даній справі є правовідносини щодо договірних зобов`язань, які регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним Кодексом України та Цивільним Кодексом України.

20 червня 2006 року між ОСОБА_2 та ПСП «ЛАН» було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 5,32 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі проведено 08 серпня 2006 року у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 91.

Зазначений договір відповідно до п. 8 укладено терміном на двадцять п`ять років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію /а.с.7-10/.

Відповідно до світлокопії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2025 року №4566038851 приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Р.Г. було зареєстровано договір дарування /а.с.10-11/ земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:02:000:0144, площею 5,3153 га., відповідно до якого власником земельної стала позивачка /а.с.12/.

17.12.2025 року позивачка звернулася з повідомленням до відповідача, в якому зазначила, що вона являється власницею земельної ділянки з кадастровим номером 3523655100:02:000:0144, площею 5,3153 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та просила розірвати вищеозначений договір на підставі п. 40 договору /а.с.13-14/.

На повідомлення позивачки, відповідач надіслав їй повідомлення в якому зазначив, що перехід права власності на земельну ділянку не є підставою для розірвання договору оренди, запропонував укласти додаткову угоду до раніше укладеного договору /а.с.18/.

Вирішуючи виниклий спір суд зважує на наступне.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі стаття 2 Закону України «Про оренду землі».

Спеціальним законом, що регулює орендні відносини щодо земельних ділянок є Закон України «Про оренду землі».

Ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендодавцями землі відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Ст. 13 Закону вказує, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається в письмовій формі й за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 цього закону).

В статті 31 Закону України «Про оренду землі» йде мова про те, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку, на що вказує ст. 35 Закону України «Про оренду землі».

Частинами 1 та 2 статті 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ч. 1 ст. 626 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У пункті 40 договору оренди землі сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору /а.с.8 зворотна сторінка/.

Судом досліджено копію договору, згідно п. 40 якого погоджено між сторонами, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов договору або розірвання договору. Вказаний пункт договору є чинним та в установленому законом порядку недійсним не визнавався.

Таким чином, сторони договору - орендодавець та орендар, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у п. 40 договору оренди землі від 20 червня 2006 року умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Оскільки припинення договору шляхом його розірвання передбачено в самому договорі, зазначене відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами договору, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. При укладенні договору оренди з відповідачем досягнуто згоди з усіх істотних умов, в тому числі, й підстав розірвання при зміні власника земельної ділянки. Відмова у розірванні спірного правочину суперечитиме його умовам, з якими погодився сам відповідач.

Суд зазначає, що розгляд цивільної справи проводиться в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати понесенні при зверненні до суду у виді сплаченого судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 626, 627, 628, 651, 792 ЦК України, ст.ст. 93, 124 ЗК України, ст. ст. 1,2, 4, 13, 31, 32, 35 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 3, 4, 5, 30, 76, 79, 80, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:02:000:0144 укладений 20 червня 2006 року між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Лан», що був зареєстрований 08.08.2006 року у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 серпня 2006 року за № 91.

Зобов`язати Приватне сільськогосподарське підприємство «ТАС АГРО ЛАН» негайно, після набранням рішенням законної сили, повернути у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,3153 га, кадастровий номер 3523655100:02:000:0144, яка розташована на території Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «ТАС АГРО ЛАН» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1331 /одна тисяча триста тридцять одна/ грн. 20 коп.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 .

Приватне сільськогосподарське підприємство «ТАС АГРО ЛАН» місцезнаходження вул. Слави, 140 селище Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 03757040.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Суддя: